Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №160/3843/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 рокуСправа №160/3843/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №047050029729 від 05.12.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначені Позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи Позивача за Списком №2 виробництв, робіт професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України періоди роботи з 03.08.1989 по 19.08.2021 в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат», згідно відповідним записам трудової книжки НОМЕР_1 від 08.08.1989;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити Позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, починаючи з 05.12.2024 з дня подачи заяви про призначення пенсії до управління ПФУ, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог посилається на протиправність спірного рішення, яким попри наявну у позивача необхідну кількість страхового та пільгового стажу, відмовлено у призначенні пенсії та врахування періоду роботи з 03.08.1989 по 19.08.2021 в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат», чим порушено право на справедливий соціальний захист з боку держави.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач-2 скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість. Зазначає, що на виконання відповідного судового акту повторно розглянуто заяву позивача про призначення пенсії та прийнято рішення про відмову у її призначенні за відсутності необхідної кількості пільгового стажу позивача.

Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 03.08.1989 по 19.08.2021, відповідач посилаючись на приписи 238 КАС України, зазначає про відсутність підстави для дублювання обов`язку відповідача під час такого призначення зарахувати вищевказані періоди роботи, оскільки такий обов`язок покладено на відповідача постановою суду від 11.11.2025 у справі №160/3697/25 та виконано управлінням в межах покладених зобов`язань.

Перш за все суд відхиляє посилання відповідача-2 на застосуванні приписів статті 238 КАС України, оскільки у цій справі та у справі, на яку посилається відповідач-2 різні підстави позову.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 05.12.2024 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно пункту 2 статті 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Заява опрацьована за принципом екстериторіальності, спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, та рішенням останнього від 11.12.2024 №047050029729 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність необхідного пільгового стажу за Списком №2 відповідно до норм частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.

Вказане рішення було предметом судового оскарження та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 по справі №160/3697/25 визнано протиправним та скасовано

Цим же судовим актом зобов`язано відповідача-2 повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 11.12.2024 з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 по справі №160/3697/25 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволено частково, рішення суду в частині зобов`язання Головного управління зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом міністрів України періоди роботи з 03.08.1989 по 19.08.2021 - скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено у задоволенні цієї частини позову .

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

На виконання рішення суду та постанови суду повторно розглянута заява від 05.12.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно пункту «б» статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі- Закон №1788-ХІІ) в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №2 період роботи з 20.08.2021 по 29.10.2024.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.12.2025 прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність необхідних 10 років пільгового стажу за Списком №2 відповідно пункту “б” статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 №213-VIII та відсутністю не менше половини пільгового стажу роботи за Списком №2.

За результатами виконання рішення суду страховий стаж особи на дату заяви становить 39 років 01 місяць 22 дні, у тому числі пільговий стаж роботи за Списком №2 - 3 роки 02 місяці 10 днів. За результатом повторного розгляду заяви від 05.12.2024 на виконання зобов`язання за рішенням суду та постанови суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 05.12.2025 №047050029729 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Вважаючи це рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішені спору суд виходить із того, що відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Згідно з відомостями, що містяться в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 від 08.08.1989 позивач працював:

- з 03.08.1989 по 08.06.1990 - різальником холодного металу у ДМЗ ім. Ф.Е. Дзержинського;

- з 09.06.1990 по 15.01.1997 машиністом крана металургійного виробництва у ДМЗ ім. Ф.Е. Дзержинського

- з 15.01.1997 по 26.05.2002 машиністом крана металургійного виробництва у ДМЗ ім. Ф.Е. Дзержинського;

- з 27.05.2002 по 14.02.2011 бригадиром на обробці, сортуванню, прийомі, здачі, пакуванні металу і готової продукції у ВАТ ДМЗ ім. Ф.Е. Дзержинського;

- 15.02.2011 по 28.02.2016 - машиністом крана металургійного виробництва у ДМЗ ім. Ф.Е. Дзержинського;

- 01.03.2016 по 19.08.2021 - машиністом крана у прокатному цеху у ПАТ ДМЗ ім. Ф.Е. Дзержинського;

Робочі місця атестовані за Списком №2, що підтверджується як даними трудової книжки так і долученими до матеріалів справи постановами про атестацію робочих місць ДМЗ ім. Ф.Е. Дзержинського, ВАТ ДМЗ ім. Ф.Е. Дзержинського, ПАТ ДМЗ ім. Ф.Е. Дзержинського, ПрАТ «Камет-Сталь».

Так, суду надані належні докази працевлаштування позивача повний робочий день на посаді, що дає право на призначення пільгової пенсії за Списком №2 за спірний період з 03.08.1989 по 19.08.2021 та з 20.08.2021 по 29.10.2024 за професіями, що передбачені Списком №2 на підставі постанов Рад.Мін.СРСР №1173 від 22.08.1956, Рад. Мін.СРСР №10 від 26.01.1991, Постанови КМУ №162 від 11.03.1994, Постанови КМУ №36 від 16.01.2003, Постанови КМУ №461 від 24.06.2016.

Вказані записи трудової книжки за оспорюваний період роботи позивача виконано розбірливо та вони є чіткими, виправлень не містять, а також завірені відбитками печатки відповідного роботодавця та підписами його відповідальних осіб, що відповідачем не заперечується.

Враховуючи наведене у сукупності, суд доходить висновку, що вказаний Щодо посилань відповдіача-2 на те, що позивач з заявою про наданння пакету документів для підтвердження пільгового стажу комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не надавала суд враховує висновки, викладені у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 по справі №160/3697/25, відповідно до яких колегія суддів зазначила про таке: «відповідач під час повторного розгляду заяви позивача від 09.01.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах не позбавлений можливості вирішити питання щодо зарахування позивачеві за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, періоди роботи з 03.08.1989 року по 19.08.2021 року шляхом формування відповідної комісії та прийняття рішення з цього питання».

Тобто, при виконанні судових актів відповідач-2 не був позбавлений можливості сформувати відповідну комісію та прийняття рішення з цього питання.

Водночас, така протиправна бездіяльність з боку відповідача-2, на переконання суду, не повинна позбавляти права на врахування спірного періоду до пільгового стажу позивача, враховуючи, що записами трудової книжки означене право підтверджується.

При цьому, враховуючи таку пасивну поведінку відповідача-2, суд у спірному випадку зобов`язує останнього зарахувати період роботи з 03.08.1989 по 19.08.2021 до пільгового стажу позивача за Списком №2 одразу, без покладення обов`язку вирішувати це питання на засіданні відповідної комісії.

Водночас, стосовно позовної вимоги про зобов`язання призначити пенсію суд зазначає про таке.

Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.

Так, обрахунок пільгового стажу та призначення пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

У силу положень частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд зазначає, що органом ПФУ не проведено розрахунок пільгового стажу для призначення пенсії позивача, з урахуванням зарахованих цим судовим рішенням періодів роботи.

З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов`язати відповдіача-2 (органом визначеним за принципом екстериторіальності) повторно розглянути заяву позивача від 05.12.2024 року про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні у цій справі.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про часткове задоволення позовної заяви.

На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №047050029729 від 05.12.2025 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №2 виробництв, робіт професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України періоди роботи з 03.08.1989 по 19.08.2021 в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.12.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні та зарахованих цим рішенням періодів роботи ОСОБА_1 .

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 887,46 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна