Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №202/4270/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/27/26 Справа № 202/4270/24 Суддя у 1-й інстанції - Логвіненко Т. Г. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , на постанову Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 10 квітня 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судові витрати у сумі 605 грн. 60 коп. -

ВСТАНОВИВ:

Згідно із оскарженою постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2024, 13.03.2024 року об 10 годині 20 хвилин на а/ш Т0514 88 км., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Transit, номерний знак НОМЕР_2 , згідно протоколу, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Алкотестер Drager 6810 або у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2024 року скасувати та винести нову постанову, якою провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, постанова є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Зазначає, що судом передчасно зроблено висновок про його винуватість у вчиненому правопорушенні, оскільки матеріали справи цього не доводять.

У своєму клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження просить поновити строк апеляційного оскарження постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2024 року, обґрунтовуючи це тим, що розгляд справи відбувався без його участі, а копію оскаржуваної постанови йому не була направлена.

ОСОБА_1 та захисник Турчак М.В. до суду апеляційної інстанції не з`явилися, про день та час апеляційного розгляду повідомлялися. Зважаючи на викладене, а також приймаючи до уваги, що за правилами ч. 6 ст. 294 КУпАП їх участь в апеляційному розгляді не є обов`язковою, вважаю за необхідне розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.

Вирішуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне його задовольнити, оскільки згідно оскаржуваної постанови суду розгляд справи відбувався 10.04.2024 року без участі ОСОБА_1 , при цьому даних про належне направлення ОСОБА_1 повного тексту судового рішення матеріали справи не містять. Враховуючи, що необізнаність про мотиви судового рішення, як і сам факт його винесення, об`єктивно унеможливлювала своєчасне складання апеляційної скарги, з метою забезпечення стороні захисту доступу до правосуддя, вважаю за необхідне поновити строк апеляційного оскарження.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги по суті, апеляційний суд зважає на те, що відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Викладений у постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 677891, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, в якому зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проведення відповідного огляду (а.с. 2); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до яких вони повідомили, що 13.03.2024 року, були запрошені працівниками поліції в якості свідків для складання протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки водій ОСОБА_1 у їх присутності відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 3); відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, яким зафіксовано, що водій ОСОБА_1 на вимогу співробітників поліції, які виявили в останнього ознаки алкогольного сп`яніння, пройти огляд за допомогою Алкотестер Drager 6810 або у медичному закладі категорично відмовився; копією постанови серії ЕНА № 1646354 від 13.03.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП;

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.

Вказані положення кореспондують положенням п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно із якими водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

В той же час, як зазначено у п. 6 Розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

У відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння на вимогу працівників поліції, які виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, визначені Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і стало підставою вимоги пройти відповідний огляд.

Апеляційні доводи ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки вони в цілому зводяться до оспорювання з формальних міркувань окремих доказів і другорядних обставин, які не мають істотного значення для справи, та висловлення апелянтом свого власного тлумачення положенням законодавства про адміністративну відповідальність.

Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього, уповноваженою особою органів поліції, котре полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Апеляційним судом не встановлено допущених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення істотних порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановленого Інструкцією, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що протокол підписаний власноручно ОСОБА_1 , при цьому будь - яких заперечень чи зауважень він не висловлював, зазначив лише, що пояснення буде надавати в суді. Крім того, в протоколі міститься відмітка про роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків, даний протокол підписано та жодних зауважень не надано, правопорушником в поясненнях вказано, що він керував автомобілем "Ford Transit", випив 0.5 пива, від проходження огляду за допомогою "Драгера" або у медичному закладі відмовляється.

Інші доводи ОСОБА_1 мають формальний характер та спрямовані на уникнення ним адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Під час апеляційного перегляду не встановлено порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

З огляду на викладене вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції — залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 251, 252, 280, 283, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Строк апеляційного оскарження — поновити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — залишити без задоволення.

Постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 10 квітня 2024 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, — залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду А. А. Мазниця