Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №635/5576/25 — Харківський районний суд Харківської області

13.04.26

Справа № 635/5576/25

Провадження № 2/635/100/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

секретар судового засідання – Устіч О.Л.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – адвокат Камінська Марина Ігорівна,

відповідач – ОСОБА_1 ,

представник відповідача – адвокат Мух Катерина Борисівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_1 -адвокат Камінська М.І. звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі 1/6 частини її щомісячного чистого доходу, починаючи з лютого 2023 р. і до припинення його права на утримання згідно із законом.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 27 жовтня 2012 р. сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Харківського районного суду Харківської області від 10 червня 2025 р. Від шлюбу сторони мають двох доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В січні 2023 позивачу встановлено інвалідність 3 групи, що унеможливило його трудову діяльність. З часу встановлення інвалідності позивач не працює, отримує щомісячну пенсію з інвалідності в сумі 2361,00 грн. Окрім пенсії, у продовж року позивач отримав додатковий дохід близько 25000 грн. Натомість, витрати позивача на ліки та комунальні послуги з 2023 по 2025 р. склали 231796,10 грн.

Відповідач проживає в республіці Польша, отримала дохід за період з серпня 2022 р. по грудень 2023 р. 183611,67 Польских злотих, що становить 1634143,86 грн. На даний час середньомісячний дохід позивача становить близько 10795 злотих.

Отже, дохід відповідача істотно перевищує потреби останньої та її дітей, оскільки прожитковий мінімум на одну особу становить 950 злотих.

Викладені обставини, на думку позивача, є підставою для стягнення з відповідача на його корить аліментів.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що з березня 2022 року і дотепер відповідач разом з дітьми перебуває у Республіці Польща. Фактично з того часу сторони живуть окремим життям та кожен своїми інтересами, сім`я фактично припинила своє існування. Протягом усього часу знаходження відповідач з дітьми на території Польщі, позивач не виявив бажання здійснювати матеріальне забезпечення дітей та не приймав участі у їх вихованні. У рішенні Харківського районного суду Харківської області у справі №635/7620/23 від 13 серпня 2025 року зазначено, що суду надано висновок Служби у справах дітей Південної міської ради Харківського району Харківської області, затверджений рішенням виконавчого комітету Південної міської ради №69 від 21.03.2024, зі змісту якого вбачається, що під час онлайн опитування, із бесіди із матір`ю дітей ОСОБА_2 , та наданих документів про оренду помешкання, довідки про заробітну плату матері.

Умови, в яких мешкають діти, є задовільними - це двокімнатна квартира, в наявності всі комунікації, меблі та побутові прилади. Квартира облаштована, чиста. Наявний запас приготованої їжі та запаси продуктів. Для дітей облаштовано місця для сну, розвитку, відпочинку та навчання. Відповідно до характеристики учениці 4-А класу Південного ліцею ОСОБА_5 - дівчина навчається в ліцеї з першого класу, зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована учениця, має високий рівень навчальних досягнень. Навчається з лютого 2022 року дистанційно, паралельно із онлайн навчанням у Південному ліцеї, онлайн навчається у школі в Польщі, старанно та сумлінно виконує завдання які отримує від викладачів Південного ліцею. Мати цікавиться успіхами дитини, тримає зв`язок з викладачами та адміністрацією ліцею.

Відповідач самостійно з 2022 року утримує двох малолітніх дітей. Наразі, зокрема, спільна дитина сторін потребує дорого вартісного лікування, яке відповідач оплачує самостійно.

Окрім того, відповідач орендує квартиру у м. Варшава (Республіка Польща), що також впливає на її фінансовий стан.

Обов`язок утримувати позивача не може ставити відповідача у скрутне матеріальне становище та позбавляти можливості забезпечувати належний рівень життя її двох малолітніх дітей.

Наразі на утриманні відповідача перебувають двоє малолітніх дітей, що мають переважне право на утримання. Встановлення аліментів на користь позивача призведе до фактичного зниження рівня життя його ж дітей та створить дисбаланс між правами утримуваного і правами дітей платника Позивач отримує пенсію у розмірі 2361,0 грн, а також зареєстрований як фізична особа-підприємець, та у 2024 році отримав дохід – 25000,00 грн.

На праві приватної власності позивач володіє наступним нерухомим майно: земельною ділянкою кадастровий номер 6325111000:00:005:0107; 4/7 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, позивач просить стягнути аліменти і за минулий період – з лютого 2023 року, при цьому не надає суду жодних доказів того, що позивач вживав якихось заходів для одержання аліментів саме з лютого 2023 року, а відповідач ухилялася від їх сплати.

В додаткових поясненнях представник відповідача зазначає, що у матеріалах справи відсутній висновок МСЕК про повну непрацездатність позивача, проте він без поважних причин не працює, не стає на облік у центрі зайнятості та не намагається реалізувати свій трудовий потенціал.

Обов`язок утримувати особу не є безумовним і не може призводити до збагачення однієї сторони за рахунок іншої без належних на те підстав.

Позивач у період до 05.02.2025 був зареєстрованим як фізична особа- підприємець. Свою господарську діяльність позивач здійснював, зокрема, через мережу інтернет. Так, з виписки по рахунку ФОП ОСОБА_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» вбачається, що останній займався продажем товарів через платформу Prom.ua.

Діяльність на платформі Prom.ua підтверджує наявність у Позивача навичок, обладнання та можливостей для самозабезпечення, які він свідомо вирішив не використовувати.

Припинення підприємницької діяльності та подальше незвернення до органів зайнятості свідчить про свідоме та навмисне погіршення власного матеріального становища з метою перекладення обов`язку по своєму утриманню на відповідача.

Також зауважує, що позивач зловживає правом на отримання суцільних виплат. Крім того, без погодження з відповідачем здійснив відчуження спірного автомобілю.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22.07.2025 року провадження у справі відкрито. Суд вирішив проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02.12.2025 витребувано докази.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, вважала йог безпідставним.

Суд, дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступне.

З 27 жовтня 2012 р. сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Харківського районного суду Харківської області від 10 червня 2025 р.

Від шлюбу сторони мають двох доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_2 від 29.01.2024 р., за місцем роботи в Geocomply Poland Spolka Z Organiczona, дохід ОСОБА_2 за період з серпня 2022 р. по грудень 2023 р. склав 183611,67 грн.

За відомостями з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-7) від 01.04.2025, дохід ОСОБА_1 за 2022 рік склав 13000 грн, за 2023- 0 грн.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів від 01.05.2025, а також довідок до акта огляду медико-соціальної експертної комісії №683841, №313536, у ОСОБА_1 встановлена 3 група інвалідності, дата повторної оцінки повсякденного функціонування особи 01.05.2027.

За договором купівлі-продажу №6341/2023/3871131 від 25.01.2024, ОСОБА_1 здійснив відчудження автомобілю Toyota Camry за 525000,00 грн.

Суду надано квитанції про купування ліків та сплату комунальних платежів ОСОБА_1 .

Відповідно до рішення Харківського районного суду Харківської області від 13 серпня 2025 р. визначено місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із матір`ю, ОСОБА_2 .

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , батьки відповідача, є пенсіонерами за віком, що підтверджується копіями пенсійних посвідчень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .

Відповідно до виписки №718 КНП Мереф`янської міської ради «Мереф`янська центральна районна лікарня», ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 30.01.2025 по 05.02.2025.

Відповідно до виписки №9330 КНП Мереф`янської міської ради «Мереф`янська центральна районна лікарня», ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 12.09.2025 по 20.09.2025.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 23.07.2025 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , грошову компенсацію у розмірі 142176 гривень 95 копійок.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходу ОСОБА_1 з 1 квартал 2024 р. по 2 квартал 2025 р., останній отримав сукупний дохід в сумі 69123,77 грн, що складалась з соціальних виплат, а також доходу від підприємницької діяльності.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходу ОСОБА_2 , остання за вказаний період доходу не мала.

Також, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 , останній має у власності 4/7 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , натомість відповідач має 3/7 частки вказаного будинку.

Також ОСОБА_1 належить 4/7 частки земельної ділянки з кадастровим №6325111000:00:005:0107, натомість, ОСОБА_2 належить 3/7 частки вказаної земельної ділянки.

З розрахунку державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Півньовим М.Є., станом на 30.09.2025 заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів складає 10 746,23 грн., при щомісячному нарахуванні аліментів у сумі 3 196,00 грн. При цьому у серпні 2025 року було сплачено на погашення заборгованості однократно 77 235,77 грн.

22.08.2025 аліменти в сумі 25 538,77 грн. за позивача було сплачено його матір`ю ОСОБА_9 , що підтверджується платіжною інструкцією від 22.08.2025.

Відповідно до довідки Головного управляння пенсійного фонду України в Харківській області від 03.09.2025, ОСОБА_1 отримав пенсію по інвалідності за період з серпень 2023-серпень 2025 р. в сумі 57149 грн.

17 липня 2025 року на виконання Договору про надання правничої допомоги від 03.02.2025 складено Акт приймання –передачі наданих послуг, згідно якого розмір основної винагороди адвоката Камінської М.І. складає 22400.00 грн. (справа №635/2276/25).

Суд на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Право одного з подружжя на утримання врегульовано статтею 75 СК України, частинами 1-3 якої визначено:

1. Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

2. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

3. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.

Частинами першою та другою статті 76 СК України передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що аліментні зобов`язання на утримання одного з подружжя можуть призначатися за наявності юридичних складових сукупності певних умов, зокрема: перебування у зареєстрованому шлюбі або після розірвання шлюбу, якщо особа стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу, а також коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу; непрацездатність одного з подружжя; потреба в матеріальній допомозі; нижчий від прожиткового мінімуму рівень матеріального забезпечення. Таким чином, право на утримання (аліменти) має зазначена вище непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом. Така правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 13.04.2016 року у справі № 6-3066цс15, від 16.08.2017 року у справі № 6-1111цс17, від 28.03.2018 року у справі № 296/5385/17 (провадження № 61-4187св 18), від 11.10.2018 року у справі № 161/16931/16-ц (провадження № 61-23149св18).

З аналізу статті 75 СК України випливає, що один із подружжя має право на утримання другим із подружжя за одночасної наявності наступних умов:

- особа є непрацездатною;

- потребує матеріальної допомоги;

- другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Досліджуючи наявність вищенаведених підстав для одержання позивачем утримання від колишньої дружини, суд зазначає, що з 10.01.2023, тобто під час перебування в шлюбі, позивачеві встановлено 3 групу інвалідності на строк, з урахуванням продовження, до 01.05.2027. Таким чином, позивач є непрацездатним за змістом частини 3 статті 75 СК України, і непрацездатність виникла під час шлюбу.

На підтвердження факту, що позивач потребує матеріальної допомоги, останній зазначає, що за станом здоров`я не може працювати, має значні додаткові витрати на ліки та медичні препарати, живе лише на пенсію, якої недостатньо.

Суд критично ставиться до зазначених тверджень позивача, виходячи з наступного.

Як убачається з Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 01.05.2025, яким позивачеві у строк до 01.05.2027 встановлено третю групу інвалідності, рішення щодо визначення ступеня втрати професійної працездатності та відсотка втрати професійної працездатності щодо позивача не приймалось. Тобто перешкод для здійснення трудової діяльності позивачем вказаним рішенням не визначено.

З наданих позивачем доказів убачається його перебування на стаціонарному лікуванні двічі протягом 2025 року – з 30.01.2025 по 05.02.2025 (сім днів) та з 12.09.2025 по 20.09.2025 (дев`ять днів), тобто сукупно протягом 2025 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні 16 днів. Доказів неможливості здійснювати трудову діяльність протягом інших 349 днів року позивачем суду не надано.

Оцінюючи доводи позивача про потребу у матеріальній допомозі, суд також приймає до уваги відсутність у позивача значної заборгованості перед відповідачкою зі сплати аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей.

Так, згідно з розрахунком ДВС, станом на 30.09.2025 вказана заборгованість складає 10 746,23 грн., при щомісячному нарахуванні аліментів у сумі 3 196,00 грн. При цьому у серпні 2025 року було сплачено на погашення заборгованості однократно 77 235,77 грн.

При цьому 22.08.2025 аліменти в сумі 25 538,77 грн. за позивача було сплачено його матір`ю ОСОБА_9 (том № 2, а.с. 8), що може свідчити про надання батьками позивача матеріальної допомоги останньому.

Суд також приймає до уваги факт сплати позивачем у 2025 році гонорару своєму представникові за надання правової допомоги в судовій справі № 635/2276/25 між тими ж сторонами про поділ майна подружжя у сумі 22 400 грн.

Оцінюючи доброчесність поведінки позивача по відношенню до відповідачки, суд ураховує факт відчуження ним спільного автомобіля без дозволу останньої, що стало підставою для стягнення з нього на її користь половини вартості автомобіля в судовому порядку.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження того, що внаслідок непрацездатності він потребує матеріальної допомоги від колишньої дружини, що є самостійною і достатньою підставою для відмови у позові. У зв`язку з цим питання щодо можливості відповідачкою надавати матеріальну допомогу позивачеві судом не досліджується.

У зв`язку з викладеним, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, натомість позивач був звільнений від сплати аліментів при зверненні до суду, судовий збір відноситься за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.7, 8, 9-11, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - відмовити.

Судовий збір залишити за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Д.М. Савченко