Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №638/22682/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/22682/25

Провадження № 3/638/466/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 квітня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Смирнов В.А, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2025 року об 23 год. 22 хв. в м. Харків, вул. Сумська, буд. 19 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Focus, D-CJ3342 (FIRE) з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає обстановці; тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора драгер алкотест 7510 відмовився та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився за адресою: м. Харків, вул. Культури, буд. 5, а саме здійснював дії щодо ухилення від проходження медичного огляду, чим порушив пункт 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУПАП.

26.01.2026 від захисника ОСОБА_1 – адвоката Рвачова О.О. надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Клопотання мотивоване наступним:

- відсутня об`єктивна сторона правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема з наявного в матеріалах справи відеозапису № part_00000_export_Obm08 (01 хв. 42 сек., 04 хв. 22 сек.) вбачається, що працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на перебування в стані алкогольного сп`яніння на місці зупинки автомобіля, на що останній відмовився. Відразу ж після цього поліцейськими було запропоновано пройти медичний огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 відразу погодився (04 хв. 37 сек), але в подальшому останній потребував невідкладної медичної допомоги, внаслідок падіння, що було безпідставно розцінено працівниками поліції як відмову від проходження такого огляду в лікарні. З даного приводу на адресу УПП в Харківській області ДПП було подано відповідну скаргу № 20/11/25 від 20.11.2025 року На думку захисника, вищевикладені обставини, свідчать про недотримання встановленого законом порядку огляду, а саме порушення ч. ч. 3, 4 ст. 266 КУпАП, п. 6 Порядку № 1103, п. 7 Розділу I Інструкції № 1452/735 та недійсність огляду в силу приписів ч. 5 ст. 266 КУпАП, що в свою чергу безпосередньо вказує на відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення (об`єктивної сторони) передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді відмови від проходження медичного огляду в найближчому закладі охорони здоров`я;

- особа не може бути двічі притягнута до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, зокрема Постановою Дергачівського районного суду Харківської області в справі № 619/7132/25 від 12.12.2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Також, під час дослідження вищевказаної Постанови, стороною захисту встановлено, що подія правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, співпадає з подією правопорушення та фактичними обставинами справи на підставі якої було складено Протокол серії ЕПР 1 № 507650 від 08.11.2025 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП. А тому на думку захисника, з вищевикладеного прослідковується, що станом на 12.12.2025 року ОСОБА_1 Дергачівським районним судом Харківської області вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що спираючись на практику Європейського суду з прав людини є підставою для закриття провадження в справі ч. 1 ст. 130 КУпАП виходячи з принципу "non bis in idem", яким заборонено притягати фізичну особу двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення;

- порушений встановлений законом порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, зокрема під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 507650 від 09.11.2025 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 наголошував на тому, що він є військовослужбовцем та проходить військову службу в ЗСУ, а тому проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння повинен бути проведений відповідно до ч. 2 ст. 266-1 КУпАП, однак виявляння у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а також висловлення пропозиції, щодо проходження відповідного огляду здійснювали саме працівники поліції;

- направлення, яке наявне в матеріалах справи не складалось працівниками поліції у присутності ОСОБА_1 , оскільки його складання не зафіксоване на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських, також на відео відсутній факт ознайомлення підзахисного із його змістом, а тому направлення є недопустимим доказом;

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 507660 від 09.11.2025 року, не може бути визнаний судом, як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

В судове засідання ОСОБА_1 та його представник не з`явилися, повідомлялися своєчасно та належним чином.

Згідно із ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, знайшла своє повне підтвердження в суді.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 Правил дорожнього руху України).

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Частиною 1 ст.130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Згідно з п. 2 - 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 6 – 7 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п. 1 Розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку огляд на місці зупинки транспортного засобу, а у разі відмови від проходження такого огляду пройти медичний огляд у закладі здоров`я для визначення стану алкогольного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

При цьому відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд в закладі охорони здоров`я для визначення стану сп`яніння.

Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується такими доказами:

- Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 5076 від 09 листопада 2025 року, з якого вбачається що 08 листопада 2025 року об 23 год. 22 хв. в м. Харків, вул. Сумська, буд. 19 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Focus, D-CJ3342 (FIRE) з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає обстановці; тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора драгер алкотест 7510 відмовився та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився за адресою: м. Харків, вул. Культури, буд. 5, а саме здійснював дії щодо ухилення від проходження медичного огляду, чим порушив пункт 2.5 ПДР.

- Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

- Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

- Рапортом поліцейського.

- Консультативним висновком №25282 від 09.11.2025.

- Відеозаписами.

З наданого відеозапису з відео реєстратора вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Ford Focus, D-CJ3342 (FIRE).

Так, з відеозаписів з бодікамери вбачається як поліцейські зупинили транспортний засіб Ford Focus, D-CJ3342 (FIRE) під керуванням ОСОБА_1 , повідомили про підстави зупинки, передбаченні ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» (зокрема порушення ПДР). У ході спілкування з ОСОБА_1 у поліцейського виникла підозра, що в останнього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, про які було повідомлено ОСОБА_1 . Після чого, поліцейський запропонував пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду. У свою чергу поліцейські повідомили про те, що у разі не згоди на проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу можуть проїхати до закладу охорони здоров`я для проходження огляду, на що ОСОБА_1 погодився.

Після складання поліцейським направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 сів до машини поліцейських та разом з останніми попрямували до медичного закладу. По прибуттю, перебуваючи біля КНП ХОР ОКНЛ, ОСОБА_1 виходячи з машини поліцейських та трохи пройшовши, впав на землю та почав говорити, що він впав та вдарився головою і тому не може встати. Один з поліцейських залишився разом з ним, у той час як інший поліцейський побіг кликати лікаря. Після чого, ОСОБА_1 був оглянутий лікарем, який у свою чергу запропонував пройти до медичного закладу. У подальшому, була викликана швидка допомога, яка прибула через деякий час. По прибуття швидкої допомоги, ОСОБА_1 скаржився на погане самопочуття (головний біль тощо). У свою чергу фельдшери погрузили ОСОБА_1 до машини швидкої допомоги, де його було оглянуто.

Крім того, суд звертає увагу, що при огляді лікарем КНП ХОР ОКНЛ ОСОБА_1 , в останнього була відсутня садина на лобі. При цьому, коли останнього оглядали фельдшери швидкої допомоги, в нього на лобі виявилася садина. При цьому, між двома оглядами пройшов невеликий проміжок часу, в який ОСОБА_1 лежав на асфальті обличчям вниз, ОСОБА_1 ніхто не чіпав.

Так, з відеозаписів вбачається, спілкування поліцейських з одним з фельдшерів, у той час коли другий перебував у машині швидкої допомоги з ОСОБА_1 . Фельдшер при спілкуванні з поліцейським повідомив останнього про те, що у ОСОБА_1 на голові тільки садина та підстав для госпіталізації не має. У подальшому, з машини швидкої допомоги вийшов другий фельдшер, після чого чутно було крик ОСОБА_1 , відкривши двері машини ОСОБА_1 опинився на підлозі (знову впав) та почав кричати, що йому погано і йому потрібно до лікарні.

Швидка допомога доставила ОСОБА_1 до госпіталя (вч НОМЕР_2 ), де останнього певний час оглядали. У свою чергу, в той же час поліцейських (УПП) не пускали військові на території зазначеного госпіталя, однак через деякий час пустили. Після чого, поліцейські почали знову пропонувати ОСОБА_1 пройти медичний огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, на що останній вказав, що не відмовляється, при цьому знову почав скаржитися на погане самопочуття, говорити про те, що його нудить. Поліцейські у свою чергу враховуючи надану інформацію лікарями прийшли до висновку, що ОСОБА_1 ухиляється від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим повідомили його про те, що на ОСОБА_1 буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП (п. 2.5. ПДР). При роз`ясненні прав ОСОБА_1 , останній почав кричати, що його нудить і що він не чує поліцейського. У результаті чого, поліцейськими було складено протокол.

Крім того, з консультативного висновку №25582, наданого ВЧ НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 поставлено діагноз: забій м?яких тканин лобної ділянки зліва від 08.11.2025. Рекомендації: Огляд психіатра. Скарги на стан: починає демонструвати тремор всього тіла, висловлює "в мене 4 контузії, ПТСР". Доставлений з КТЗ ХЗВ ВСП, був зупинений на дорозі, доставлений для діагностики станів сп?яніння, почав демонструвати хворобу. Свідомість ясна. До вербального контакту доступний, носить грубо-формальний характер. На запитання відповідає коротко, періодично не по суті запитаного. З роту стійкий запах алкоголю. Увага привертається невідразу, легко відволікається. Орієнтований всебічно вірно. Хода хитка, розмахує руками, пальце-носову пробу виконує з промахуванням. До огляду налаштований негативістично. Поведінка носить демонстративно-шантажний характер: під час спроби забору крові на алкоголь падає на підлогу, починає демонструвати тремор всього тіла, висловлює "в мене 4 контузії, ПТСР". Тікає від чергової зміни лікарів. Вираз обличчя дещо розгублений. Склери очей гіперемовані. Настрій дисфоричний. Продуктивної психотичної симптоматики на момент огляду не виявлено. Суїцидальні думки та наміри заперечує. Мова гучна, млява, іноді непослідовна. Мислення сповільнене, конкретно-образне. Інтелект відповідає віку та отриманій освіті. Пам?ять на спектр поточних подій дещо знижена. Критика до стану знижена. Вживання алкоголю не заперечує. АТ 130/80. ЧСС - 86. SpO2 - 98%. Шкіра волога, тепла, без ушкоджень. Живіт м?який, безболісний, доступний до пальпації в усіх відділах. Дихання везикуляре, чисте, хрипів немає. Ознак психічного захворювання немає. На момент огляду лікування в умовах наркологічного чи психіатричного стаціонару не потребує. Від дихального тесту на алкоголь відмовився. Може перебувати в умовах КТЗ. СКТ головного мозку: без кістково -травматичних та вогнищевих змін. Оглянутий нейрохірургом. Корекції не потребує.

Враховуючи, переглянутий у судовому засіданні відеозапис та зміст консультативного висновку №25582, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 як ухилення від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_1 своїми діями ухилявся від проходження медичного огляду, проміжок часу між виявленням у ОСОБА_1 підстав для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння та його оглядами медиками (більше двох годин), суд не вбачає у діях працівників поліції будь-яких порушень, в тому числі будь-яких порушень прав ОСОБА_1 .

Щодо доводів захисника про не можливість притягнення особи двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, суд зазначає наступне.

Захисник вказує, що Постановою Дергачівського районного суду Харківської області в справі № 619/7132/25 від 12.12.2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Під час дослідження вищевказаної Постанови, стороною захисту встановлено, що подія правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, співпадає з подією правопорушення та фактичними обставинами справи на підставі якої було складено Протокол серії ЕПР 1 № 507650 від 08.11.2025 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, захисником до клопотання про закриття провадження у справі долучений лише короткий текст (резолютивна частина) постанови Дергачівського районного суду Харківської області в справі № 619/7132/25 від 12.12.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про доступ до судових рішень» Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Так, згідно з інформації з ЄРСР, постановою Дергачівського районного суду Харківської області в справі № 619/7132/25 від 12.12.2025 встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 09.11.2025 ДНХ-5762 ОСОБА_1 09.11.2025 о 03 год. 20 хв. був виявлений за адресою: АДРЕСА_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, під час виконання службових обов`язків. В подальшому ОСОБА_1 було направлено до КНП ХОР «ОКНЛ» відділення цілодобової експертизи алкогольного та наркотичного сп`яніння де йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови. Під час проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до виписки №1226 від 09.11.2025 із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, під час виконання службових обов`язків в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Водночас, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 5076 від 09 листопада 2025 року 08 листопада 2025 року об 23 год. 22 хв. в м. Харків, вул. Сумська, буд. 19 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Focus, D-CJ3342 (FIRE) з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає обстановці; тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора драгер алкотест 7510 відмовився та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився за адресою: м. Харків, вул. Культури, буд. 5, а саме здійснював дії щодо ухилення від проходження медичного огляду, чим порушив пункт 2.5 ПДР.

З вказаного вбачається, що на ОСОБА_1 дійсно було складено два адміністративні протоколи, однак суд не погоджується з думкою захисника про те, що події правопорушень за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП співпадає з подією правопорушення та фактичними обставинами справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення від 09.11.2025 ДНХ-5762 було складено, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 перебував за адресою: АДРЕСА_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, під час виконання службових обов`язків, а протокол про адміністративне правопорушення від 09.11.2025 серії ЕПР1 № 5076 було складено, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 в м. Харків, вул. Сумська, буд. 19 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження огляду відмовився та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився за адресою: м. Харків, вул. Культури, буд. 5. Тобто протоколи були складені за різними складами та подіями адміністративних правопорушень.

Щодо наявного в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, суд зазначає наступне.

Захисник вказує, що в разі направлення водія на огляд до закладу охорони здоров`я, складається направлення суворо визначеної форми, в якому зокрема зазначаються відомості, щодо найменування та місцезнаходження закладу охорони здоров`я, куди направляється особа, точного часу направлення, підстав для такого направлення, та інші. Однак, направлення, яке наявне в матеріалах справи не складалось працівниками поліції у присутності ОСОБА_1 , оскільки його складання не зафіксоване на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських, також на відео відсутній факт ознайомлення ОСОБА_1 із його змістом.

Відповідно до п. 8 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої

Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони

здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

У свою чергу, направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров`я відповідає формі наведено в Інструкції.

Крім того, суд звертає увагу, що законодавством не встановлено вимоги, що таке направлення складається у присутності особи, яку направляють на огляд до закладу охорони здоров`я; те що, складання направлення повинно бути зафіксоване на бодікамеру поліцейського та не передбачено ознайомлення осіб, яких направляють на огляд з таким направленням. Водночас, з наданих відеозаписів вбачається, що поліцейський повідомив ОСОБА_1 про складання направлення останнього на огляд до закладу охорони здоров`я, будь-яких зауважень ОСОБА_1 не робив.

Враховуючи викладене, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке наявне в матеріалах справи є належним та допустимим доказом.

Щодо процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд вказує наступне.

Захисник вказує, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 наголошував на тому, що він є військовослужбовцем та проходить військову службу в ЗСУ, а тому проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння повинен бути проведений відповідно до ч. 2 ст. 266-1 КУпАП, однак виявляння у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а також висловлення пропозиції, щодо проходження відповідного огляду здійснювали саме працівники поліції.

По-перше, статтею 266-1 КУпАП визначений порядок огляду, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Положеннями вказаної статті визначений порядок огляду, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту водій транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.

Крім того, згідно з ч. 1 ст.15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Тобто наведена норма не передбачає будь-яких виключень або ж особливостей складання щодо складання адміністративного стосовно військовослужбовця за правопорушення, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

За таких обставин, порядок огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння здійснювався в загальному порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, а тому при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 такий порядок порушений не був.

По-друге, захисником надано військовий квиток серії НОМЕР_3 та посвідчення серії НОМЕР_4 , які підтверджують статус ОСОБА_1 як військовослужбовця.

Однак, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що 08.11.2025 ОСОБА_1 виконував саме обов`язки військової служби (розпорядження, наказ тощо) на території м. Харкова, відповідно матеріали справи не містять доказі перебування ОСОБА_1 під час його зупинки на виконання невідкладного завдання.

Щодо посилань захисника на практику розгляду подібних справ (за подібних обставин) судом першої та апеляційної інстанції, а також на лист голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17.12.2025 № 748/0/158-25, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, згідно з п. 10-1 ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» Пленум Верховного Суду з метою забезпечення однакового застосування норм права при вирішенні окремих категорій справ узагальнює практику застосування матеріального і процесуального законів, систематизує та забезпечує оприлюднення правових позицій Верховного Суду з посиланням на судові рішення, в яких вони були сформульовані.

Тобто, судами при ухваленні рішень застосовується саме позиції, викладені у постановах Верховного Суду, узагальнює практику застосування матеріального і процесуального законів Пленум Верховного Суду, а тому суд не приймає до уваги постанови, які ухвалені судами першої та апеляційної інстанції у подібних правовідносинах та лист Верховного Суду на які посилається захисник.

Отже, перевіркою матеріалів не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП та пункту 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103.

Враховуючи викладене, будь-яких порушень при проведенні фіксації вчиненого адміністративного правопорушення та збирання доказів, судом не встановлено. Суд вважає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 507650 від 09 листопада 2025 року працівниками поліції не було допущено неповноти чи необ`єктивності в оцінюванні дій ОСОБА_1 .

Суд погоджується з доводом захисника, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 507650 від 09.11.2025 не є доказом по справі, оскільки в останньому фіксується суть адміністративного правопорушення.

Водночас в матеріалах справи наявні інші докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, які справи не містять істотних розбіжностей з протоколом про адміністративне правопорушення та підтверджують фактичні обставини справи.

Щодо посилань захисника на практику судів першої інстанції та апеляційної, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Тобто, судами при ухваленні рішень застосовується саме практика Верховного Суду, а тому суд не приймає до уваги постанови, на які посилається захисник і які долучені до клопотання про закриття провадження у справі.

Так, Враховуючи викладене, надані суду докази в розумінні статті 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими та достатніми, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення складеного за ч. 1 ч. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини.

Обставин, що пом`якшують покарання та обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена відповідальність у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, ступеня вини, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 130, 245, 251, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП України, ст. ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», суд -

УХВАЛИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення в виді штрафу в у розмірі 1000 (одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення Постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя В.А. Смирнов