Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №487/120/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/120/26

Провадження № 2/487/1153/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2026 року м. Миколаїв Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді - Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Янковець Г.А., представника позивача Кілійник К.С., розглянувши у спрощеному позовному проваджені у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Миколаєві цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених сум пенсії ,-

ВСТАНОВИВ:

07.01.2026 року представник позивача Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, шляхом формування у системі «Електронний суд», звернулася до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою, в якій просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надміру виплачену пенсію за період з 31.08.2023 по 30.06.2025 у сумі 60053,29 грн. та понесені позивачем судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримував пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №1058, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року.

04.09.2023 року відповідач звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності. До заяви Відповідачем було надано, зокрема, виписку з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №656507, видану 31.08.2023 року довічно.

Відповідачу було призначено пенсію по інвалідності з 31.08.2023 року, що підтверджується Рішенням про призначення пенсії від 13.09.2023 року № 143250017144 та складала 2520 грн.

Пенсія відповідача станом на 25.06.2025 року складала 3038 грн., що підтверджується Рішенням про перерахунок пенсії № 143250017144.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 18.04.2025 року №ЦО-8762 ОСОБА_1 не визнано особою з інвалідністю з 31.08.2023 року.

Оскільки, експертною командою центру оцінювання функціонального стану особи відповідача не визнано особою з інвалідністю, то підстава виплати відповідачу пенсії по інвалідності з моменту скасування статусу особи з інвалідністю відсутня.

На підставі вищезазначеного, рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 25.06.2025 року №143250017144 було перераховано пенсію відповідача, у зв`язку з чим утворилася переплата надміру виплаченої пенсії по інвалідності за період з 31.08.2023 по 30.06.2025 в розмірі 60053,29 грн.

Листом від 04.07.2025 року №1400-0403-8/56540 відповідача було повідомлено про необхідність повернути на розрахунковий рахунок ГУ ПФУ в Миколаївській області надміру виплачену суму пенсії проте відповідач в добровільному порядку кошти на рахунок управління не повернув, відтак розмір надміру виплаченої пенсії станом на дату подання позовної заяви складає 60053,29 грн.

Ухвалою судді від 12.01.2026 року позовну заяву залишено без руху.

22.01.2026 року від представника позивача в порядку ст. 185 ЦПК України, надійшла заява про усунення недоліків, сформована в системі «Електронний суд».

Ухвалою суду від 23.01.2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримала, підтвердила фактичні обставини, викладені у позовній заяві.

До судового засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно з випискою з акта огляду МСЕК серії 12 ААВ №656507 від 31.08.2023 року ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності (загальне захворювання) безстроково.

04.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального об`єднаного управління ПФУ м Миколаєва з заявою про призначення пенсії по інвалідності.

Вказана пенсія була призначена з 31.08.2023 року на підставі рішення Управління від 13.09.2023 року.

Під час отримання пенсії здійснювався її перерахунок, у зв`язку з чим її розмір збільшувався. З 31.08.2023 року розмір пенсії становив 2520 грн., з 01.03.2024 року - 2725 грн., а з 01.03.2025 року - 3038 грн.

Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 18.04.2025 №ЦО-8762 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , групу інвалідності не встановлено з 31.08.2023 року.

05.06.2025 року Центром оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» було складено акт №425 про приймання-передачу витягів з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, у тому числі і щодо ОСОБА_1

25.06.2025 року ГУ ПФУ в Миколаївській області ухвалило рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки про переплату по п/с №143250017144 за період з 31.08.2023 по 30.06.2025 року 31.03.2025 ОСОБА_1 була надміру сплачена пенсія в сумі 60053,29 грн.

04.07.2025 року ГУ ПФУ в Миколаївській області складено повідомлення ОСОБА_3 , в якому позивачем зазначено про необхідність повернення відповідачем коштів в сумі 60053,29 грн. на рахунок Пенсійного фонду України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) (далі – Закон № 1058), передбачено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.34 Закону № 1058 пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону № 1058 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

У відповідності до ч.1 ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення (далі – Порядок), затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21.03.2003 року.

Відповідно до пункту 4 вказаного порядку у разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

За п.3 цього Порядку, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Згідно із ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до приписів ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 року у справі № 545/163/17.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Вказане узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 753/15556/15-ц, постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі № 607/4570/17-ц.

З 01 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі – Постанова № 1338).

Зазначеною постановою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності. Відповідно до пункту 3 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі оцінювання) відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою № 1338. Пунктом 6 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено, що оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи (далі – ЦОФСО); експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я.

Відповідно до п.7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи права та обов`язки ЦОФСО за рішенням МОЗ покладаються на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ, та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності цієї постанови переглядаються ЦОФСО з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 року № 2022 права та обов`язки ЦОФСО покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України». Зазначеним наказом затверджено Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи. Згідно зі ст.35 Закону № 1058 державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» передано інформацію про скасування рішень медикосоціальних експертних комісій за результатами перевірки обґрунтованості рішень експертними командами ЦОФСО.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебував на обліку та отримував пенсію як особа з інвалідністю другої групи, призначену відповідно до Закону № 1058 на підставі його заяви від 04 вересня 2023 року, виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 656507, виданого 31.08.2023 року довічно.

Відповідно до акту огляду медико-соціальною комісії серії 12 ААВ № 656507, виданого 31.08.2023 року довічно, ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності.

Відсутність підстав для встановлення відповідачу групи інвалідності було встановлено у рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи 18.04.2025 року.

З урахуванням підстав та змісту позову позивач не навів належних та допустимих доказів щодо подання ОСОБА_1 свідомо фальшивих документів, документів із неправильними відомостями або приховання достовірних даних про свій стан здоров`я та інші обставини, що впливають на встановлення права особи з інвалідністю на пенсію по інвалідності.

У даному випадку відсутні докази на підтвердження того, що відповідач будь-яким чином вплинув на рішення медико-соціальної комісії від 31.08.2023 року щодо встановлення йому другої групи інвалідності. Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 18.04.2025 року не доводить недобросовісності дій зі сторони ОСОБА_1 при зверненні до позивача для призначенням йому пенсії по інвалідності.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

За положеннями статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові - на позивача. Враховуючи викладене, оскільки суд відмовив у задоволенні позову, витрати щодо розгляду справи покладаються на позивача.

Керуючись ст. 10,18,23,76,141,258,259,263-265,268,352,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених сум пенсії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області, місце знаходження за адресою вул.Морехідна, 1 м.Миколаїв.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 13.04.2026 року

Головуючий суддя: І.О.Притуляк