Рішення від 23 листопада 2025 р. у справі №405/2496/23 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/2496/23

2/405/339/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2025 року м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого-судді: Драного В.В.

при секретарі: Дятел О.В.

за участі: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права спільної сумісної власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності. В обґрунтування позову вказав, що він із січня 2009 року почав проживати у цивільному шлюбі з відповідачем, яка мала дитину від попереднього шлюбу ОСОБА_6 09.08.2010 року він офіційно розірвав шлюб з попередньою дружиною ОСОБА_7 , з якою фактично не проживав з листопада 2008 року. В той час сторони винаймали житло, позивач був підприємцем, а відповідач працювала оператором в АТ «Укрпошта». ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася спільна дитина ОСОБА_8 . 07.12.2011 року сторони придбали житловий будинок що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який було зареєстровано за відповідачем. За вказаною адресою відразу було зареєстровано місце проживання відповідача та дітей. Починаючи з моменту придбання будинку і до 2020 року позивач проводив у будинку ремонтні роботи, добудовував господарські будівлі, облаштовував будинок меблями та технікою. ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася друга дитина ОСОБА_9 . У серпні 2016 року позивач сплатив ОСОБА_10 270 000 грн. як оплату за матеріали та проведені будівельні роботи. Однак, у грудні 2020 року в будинку сталася пожежа, внаслідок якої він фактично зруйнувався. У червні 2020 року позивач сплатив ОСОБА_10 200 000 грн. як оплату за матеріали та проведені роботи по відновленню даху. Вказав, що у 2021 році сторони придбали два автомобіля - Skoda Fabia, 2001 року випуску, автомобіль Volkswagen Transporter, 2005 року випуску, право власності на які зареєстровано за відповідачем. 24.02.2022 року за відповідачем було зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3510100000:24:144:0067, площею 0,069 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначив, що у 2022 році позивач почав проходити військову службу у Збройних Силах України та за місцем проживання з`являється рідко. При цьому, 07.04.2022 року сторони уклали шлюб та до 03.01.2023 року вели спільне господарство мали взаємні права та обов`язки. Однак, з 03.01.2023 року сторони припинили шлюбні відносини, рішенням суду від 16.03.2023 року їх шлюб було розірвано. Вказав, що сторони із січня 2009 року проживали як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. Позивач ставився до дочки відповідача від попереднього шлюбу як до своєї, допомагає їй матеріально. Сторони у цей період вели спільне господарство, будували будинок, доглядали за подвір`ям, були пов`язані спільним побутом та витратами, піклувалися один про одного. Вважає, що спірне майно є їх спільною власністю. За таких обставин просить: 1) встановити факт проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 10.08.2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 2) визнати спільною сумісною власністю сторін житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , автомобіль Skoda Fabia, 2001 року випуску, автомобіль Volkswagen Transporter, 2005 року випуску та земельну ділянку кадастровий номер 3510100000:24:144:0067, площею 0,069 га; 3) визнати за позивачем право власності на 1/2 частину вказаного майна.

Ухвалою суду від 12.05.2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

28.06.2023 року відповідач подала до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнала та вказала, що позивач не мав стабільного та достатнього доходу, оскільки у період з 2009 року по 2014 року мав податкову та кредитну заборгованість як фізична особа-підприємець. Вказала, що на момент придбання спірного будинку сторони спільного господарства не вели, спільного бюджету не мали. Спірний будинок було придбано відповідачем за її особисті кошти, в тому числі подаровані їй матір`ю ОСОБА_11 , яка надала відповідачу грошові кошти, отримані нею за продаж її квартири. Зазначила, що ремонт даху здійснювався за грошові кошти, які залишилася від продажу квартири матір`ю відповідача ОСОБА_11 . Крім того, ремонт даху після пожежі був недорогим та на його проведення надавали допомогу Кропивницька міська рада, колеги відповідача з АТ «Укрпошта» та її дядько ОСОБА_12 . Вважає, що позивачем не доведено, що спірні автомобілі придбані за їх спільні кошти. За таких обставин просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 12.07.2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, забезпечено позов шляхом накладення арешту на спірне майно.

18.07.2023 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому вказав, що він постійно здійснював підприємницьку діяльність, від якої мав дохід. 14.07.2011 року мати відповідача дійсно продала свою квартиру, однак факт дарування нею грошових коштів відповідачу не підтверджується жодними доказами. Крім того, позивач у 2010 році разом зі своєю колишньою дружиною продав інший житловий будинок та свою частку від його продажу (12 000 доларів США) також витратив на придбання спірного будинку.

Ухвалою від 20.09.2023 року клопотання позивача та представника відповідача про витребування доказів задоволено, витребувано у приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Хомутенко О.В. належним чином завірену копію договору купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , укладеного 14.07.2011 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , посвідченого приватним нотаріусом Хомутенко О.В., номер правочину 4538471, та у приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П. належним чином завірені копії заяв ОСОБА_5 від 07.11.2011 року вх. № 1596/02-01 та від 07.11.2011 року вх. № 1594/02-01.

Ухвалою суду від 16.01.2024 року клопотання представника відповідача про витребування доказів задоволено, витребувано у приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П. належним чином завірені копії заяв ОСОБА_5 від 07.12.2011 року вх. № 1596/02-01 та від 07.12.2011 року вх. № 1594/02-01.

Ухвалою від 11.04.2024 року клопотання представника відповідача про витребування доказів задоволено, витребувано у приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П. належним чином завірені копії заяв ОСОБА_14 від 07.12.2011 року вх. № 1596/02-01 та від 07.12.2011 року вх. № 1594/02-01.

Ухвалою від 27.05.2024 року підготовче провадження у справі закрито, призначено розгляд справи по суті.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив підтримали, просили їх задовольнити .

Відповідач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у відзиві на позов, просили відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у період з 31.01.2003 року по 09.08.2010 року перебував у шлюбі з ОСОБА_7 . При цьому, місце проживання позивача з 21.07.2000 року було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , а з 12.04.2019 року по 23.05.2023 року - за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 14-17, 171).

При цьому, відповідач ОСОБА_15 у період до 24.10.1998 року мала прізвище ОСОБА_16 , у період з 24.10.1998 року по 07.04.2022 року мала прізвище ОСОБА_17 , з 07.04.2022 року по 06.07.2023 року мала прізвище ОСОБА_18 , а з 06.07.2023 року після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_19 (т. 1, а.с. 184; т. 2, а.с. 2).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з 07.06.2007 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, діяльність якого припинена 10.07.2014 року (т. 1, а.с. 46, 133-134).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дитина ОСОБА_8 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження (т. 1, а.с. 25).

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 14.07.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Хомутенко О.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 767, мати відповідача ОСОБА_11 продала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 за 26000 грн. (т. 1, а.с. 182, 238-239).

Згідно договору купівлі-продажу частки житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель від 07.12.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Зубко О.П. та зареєстрованим в реєстрі за № 7952, ОСОБА_14 придбала 2/6 частини житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель за адресою: АДРЕСА_1 . Також, згідно договору купівлі-продажу частки житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель від 07.12.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Зубко О.П. та зареєстрованим в реєстрі за № 7949 ОСОБА_14 придбала 2/3 частини житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 141-143, 144-146).

При цьому, у п. 9 цих договорів покупець стверджувала, що вона купує вказане в договорах нерухоме майно самостійно за особисті кошти. На момент придбання нерухомого майна у зареєстрованому шлюбі та фактичних шлюбних відносинах з іншими особами, які витікають із спільного проживання та ведення спільного господарства не перебуває, про що нею подано відповідні заяви (т. 2, а.с. 20, 21).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася дитина ОСОБА_9 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження (т. 1, а.с. 26).

Згідно постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.10.2016 року в справі № 405/6901/16-п ОСОБА_1 , непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення (т. 1, а.с. 235).

Згідно акту про пожежу, складеного 22.12.2020 року працівниками ДСНС України, 22.12.2020 року відбулася пожежа у будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок якої знищено дах будівлі, деякі меблі, пошкоджено інші меблі, закопчено стіни (т. 1, а.с. 213-214).

Рішенням Виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 27.04.2021 року № 261 відповідачу ОСОБА_14 надано одноразову грошову допомогу як постраждалій внаслідок пожежі в розмірі 10000 грн. (т. 1, а.с. 149-150).

Рішенням Кропивницької міської ради від 04.02.2022 року № 1164 передано відповідачу ОСОБА_14 у власність земельну ділянку кадастровий номер 3510100000:24:144:0067, площею 0,069 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 54).

Постановою Президії Кіровоградської обласної організації профспілки працівників Укрпошти від 28.12.2020 року № П-66-4 здійснено ОСОБА_14 одноразову матеріальну виплату у зв`язку з нещасним випадком (пожежею) у розмірі 2000 грн. (т. 1, а.с. 151).

Наказом керівника філії АТ «Укрпошта» від 31.12.2020 року № 1713 надано матеріальну допомогу ОСОБА_14 у зв`язку з пожежею в розмірі 1500 грн. (т. 1, а.с. 152).

Згідно листа працівників Цеху ОП «Укрпошти» від 28.06.2023 року вони надали їх працівнику ОСОБА_14 допомогу в розмірі 50 000 грн. у зв`язку з пожежею (т. 1, а.с. 153).

Згідно військового квитка ОСОБА_1 , виданого 04.05.2022 року, він з 12.03.2022 року перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 22-24).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи № 005624/1, виданої 27.04.2022 року Кропивницькою міською радою, відповідач ОСОБА_5 з 26.11.2014 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 21).

07.04.2022 року сторони уклали шлюб, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб та після державної реєстрації шлюбу відповідач змінила прізвище з « ОСОБА_17 » на « ОСОБА_18 » (т. 1, а.с. 27).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 27.05.2022 року відповідач ОСОБА_5 є власником т/з Skoda Fabia, 2001 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 (т. 1, а.с. 242).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 27.05.2022 року відповідач ОСОБА_5 є власником т/з Volkswagen Transporter, 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 (т. 1, а.с. 243).

Позивач протягом квітня 2022 року - січня 2023 року перерахував на рахунок дочки відповідача від попереднього шлюбу ОСОБА_6 грошові кошти у загальному розмірі 35417,92 грн., що підтверджується відповідними квитанціями (т. 1, а.с. 29-42).

Як вбачається з акту, складеного 23.03.2023 року, ОСОБА_1 з грудня 2011 року проживав з ОСОБА_5 однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . З 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вели спільне господарство, будували будинок, доглядали за подвір`ям, були пов`язані спільним побутом та спільним відпочинком, обопільно брали участь у спільних витратах, мали взаємні права та обов`язки. Подружжя ОСОБА_18 з 2011 року позиціонували себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного. З початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну у 2022 році ОСОБА_1 був призваний до Збройних Сил України, внаслідок чого вдома з`являвся не часто. Даний акт підписано сусідами ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , підписи яких завірені головою Квартального комітету № 20 Подільського району міста Кропивницького Лобановою Н.П. (т. 1, а.с. 43).

Згідно характеристики, виданої 14.03.2023 року головою Квартального комітету № 20 Подільського району міста Кропивницького ОСОБА_31 , позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у законному шлюбі з ОСОБА_5 та разом вони виховують дочку і двох синів - ОСОБА_8 , 2010 р.н., ОСОБА_8 , 2014 р.н. та ОСОБА_6 , 2001 р.н. ОСОБА_1 проживав без реєстрації з 2011 року (т. 1, а.с. 44).

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.03.2023 року, яке набрало законної сили 17.05.2023 року, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розірвано (т. 1, а.с. 158-160).

Згідно розписки ОСОБА_10 від 03.04.2023 року, він приблизно 28.08.2016 року отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 270 000 грн. як оплату за матеріали та проведені будівельні роботи з облаштування даху будинку по АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 50).

Також, згідно розписки ОСОБА_10 від 03.04.2023 року, він приблизно 15.06.2020 року отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі орієнтовно 200 000 грн. як оплату за матеріали та проведені роботи по відновленню даху після пожежі по АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 49).

Відповідно до розписки ОСОБА_32 від 23.06.2023 року вона передала свої сімейні кошти в розмірі 30000 грн. на відбудову даху в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 154).

На фотографіях наданих позивачем, відображено спільний відпочинок та спільне проведення часу сторін разом з дітьми, а також ремонт даху (т. 1, а.с. 51-53).

Свідок ОСОБА_24 у судовому засіданні пояснив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_4 та проживав по сусідству зі сторонами. Сторони приїхали з дитиною та поселилися у будинку поряд. Вони завжди були доброю парою. Позивач багато працював біля будинку, а також займався виготовленням пам`ятників. Відповідач працювала на пошті. Будинок розширився, має другий поверх. Наразі сторони розірвали шлюб. За чий кошти проводився ремонт свідку невідомо.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснила, що є сусідкою сторін, яких вона знає як гарну сім`ю, у яких двоє дітей. Сторони завжди були разом, жили разом та мали гарні стосунки та позиціонували себе як чоловік та дружина. Спочатку спірний будинок був у занедбаному стані, однак після проведення ремонтних робіт, будівництва паркану, гаражу даний будинок перебуває у гарному стані. Ремонтні роботи проводив позивач, а також наймані працівники. Вказала, що позивач мав бізнес, пов`язаний з виготовленням пам`ятників, а відповідач працює на пошті. За чиї кошти був придбаний спірний будинок та спірні транспортні засоби свідку невідомо, при цьому їй відомо, що будинок був придбаний тоді, коли була продана квартира позивача.

Свідок ОСОБА_29 у судовому засіданні пояснила, що є сусідкою сторін, ходили один до одного в гості. Зі слів сторін, вони придбали спірний будинок, який був у занедбаному стані, разом. Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Відколи сторони переїхали на АДРЕСА_1 , вони постійно проживали та все робили разом. Позивач займався виготовленням пам`ятників та відповідач допомагала йому в роботі та працювала на пошті. Будинок після ремонтів став більший, збудовано 2-й поверх

У судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснила, що є знайомою зі сторонами, хрестила їхню дитину ОСОБА_33 . При цьому, з відповідачем вона знайома ще з 2009 року. Свідок знає про сторін як про гарну дружню родину. Сторони спочатку винаймали житло, а потім спільно придбали житло. Позивач постійно працював та займався пам`ятниками, а відповідач працювала на пошті. У позивача був більший дохід. Спочатку спірний будинок був одноповерховий та в подальшому позивач робив ремонти для його покращення. З відповідачем вони перестали спілкуватися, однак з позивачем продовжують спілкуватися.

Свідок ОСОБА_34 у судовому засіданні пояснила, що є сусідкою батьків позивача та знає сторін з 2009 року і часто бачила їх разом. Спочатку сторони проживали в орендованому житлі, а потім придбали будинок. У позивача були кошти для придбання будинку, чи вкладала свої кошти відповідач свідку невідомо. При цьому, їй відомо, що щоб придбати будинок позивач разом з дружиною від попереднього шлюбу поділили їх будинок. Придбаний будинок був у занедбаному стані та позивач здійснював його ремонт. Сторони постійно проживали разом як чоловік тадружина, були разом скрізь та разом ремонтували будинок.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснила, що сторони є її друзями та вони товаришують з 2009 року, є хрещеною матір`ю дочки відповідача. Свідок знає відповідача з 1994 року, а позивача - з 2009 року. Сторони проживали разом як сім`я ще з 2009 року. З 2010 року сторони проживали у будинку по АДРЕСА_5 . Сторони придбали у 2011 році будинок по АДРЕСА_1 у занедбаному стані та в подальшому зробили гарний ремонт. Позивач мав кошти на купівлю будинку, а саме від продажу іншого майна. Позивач мав більший дохід ніж відповідач. Сторони мали спільний бюджет. Під час спільного відпочинку сторони завжди були разом як одна сім`я. Позивач подарував відповідачу автомобіль Skoda.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що є матір`ю відповідача. Сторони почали проживати разом до народження першої дитини, а саме з початку 2010 року. Позивач проживав по різних адресах, коли між сторонами виникали сварки. Свідок продала свою квартиру на площі Дружби Народів в м. Кропивницькому та дала кошти відповідачу для придбання будинку по АДРЕСА_1 , де сторони стали проживати з першого дня, коли придбали будинок у 2011 році. Спірний будинок було придбано за 20500 доларів США. Вказала, що позивач займався виготовленням пам`ятників, а відповідач їх художнім оформленням та працювала на пошті. Ремонтні роботи в будинку проводили свідок з відповідачем, вони ж і наймали робочих для ремонту. Ремонт даху оплачувала відповідач. Спірні автомобілі були придбані за рахунок відповідача. Сторони припинили спільне проживання у жовтні 2022 року.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_32 пояснила, що є тіткою відповідача, так як її чоловік є рідним братом матері відповідача. У спірному будинку проживали сторони, мати відповідача та покійна свекруха свідка. Свідок особисто надавала відповідачу кошти на ремонт даху після пожежі. Зі слів ОСОБА_11 свідку відомо, що ОСОБА_11 продала свою квартиру, щоб придбати спірний будинок.

Згідно ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У рішенні Конституційного Суду України у від 03.06.1999 року № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

Відповідно до ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Як вбачається із ст. 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 644/6274/16-ц вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Належними і допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15.07.2020 року у справі № 524/10054/16.

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю необхідні докази, які доводили б у всій сукупності факти щодо ведення особами спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, спільних витрат, взаємних прав та обов`язків.

Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, враховуючи пояснення свідків, суд вважає доведеним факт спільного проживання сторін за адресою: АДРЕСА_1 , ведення ними спільного господарства, наявності спільного побуту та взаємних прав і обов`язків, у період з 08.12.2011 року (наступний день після придбання будинку за вказаною адресою) по 07.04.2022 року (дата державної реєстрації шлюбу між сторонами), що підтверджується письмовими доказами та поясненнями свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_27 , ОСОБА_29 .

Водночас, матеріали справи не містять жодних письмових доказів про сплату платежів, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, спільної участі у витратах на утримання житла, його ремонт, спільного проведення часу, тощо у період з 10.08.2010 року по 07.12.2011 року, тобто доказів наявності у сторін спільного бюджету, спільних витрат, взаємних прав та обов`язків.

Сама по собі вагітність жінки та народження однієї дитини не свідчить про наявність сімейних відносин між матір`ю та батьком дитини (постанова Верховного Суду від 12.12.2019 року у справі № 490/4949/17).

При цьому, як на підтвердження факту спільного проживання сторін однією сім`єю позивач посилається на довідку квартального комітету та вважає її підтвердженням факту спільного проживання сторін у період з 2010 року по 2022 рік.

Проте, дана довідка підтверджує лише факт спільного проживання сторін по АДРЕСА_1 у період після придбання спірного будинку за цією адресою після 07.12.2011 року.

В той же час, пояснення свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_34 , ОСОБА_22 та ОСОБА_11 не є достатнім доказом проживання сторін однією сім`єю з 10.08.2010 року по 07.12.2011 року, так як самі лише показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу (постанова Верховного Суду від 12.12.2019 року в справі № 466/3769/16-ц).

Крім того, згідно пункту 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документу (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладено у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року в справі № 450/2286/16-ц.

Так, факт придбання спірного будинку саме за спільні кошти повинен був відображатися у відповідному договорі купівлі-продажу, однак покупцем за вказаним договором є лише відповідач, яка до того ж у своїй заяві нотаріусу вказала, що даний будинок придбаний нею за особисті кошти та у сімейних відносинах вона на той момент ні з ким не перебувала. Натомість, позивач не навів жодних причин укладення договору купівлі-продажу будинку лише відповідачем без його участі та без вказівки у договорі про участь (згоду) позивача на його придбання, що також свідчить про відсутність між сторонами сімейних відносин станом на дату придбання відповідачем спірного будинку. Спроба позивача згодом оспорити право особистої власності відповідача на вказаний будинок суперечить його попередній поведінці.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині встановлення факту проживання сторін однією сім`єю в період з 08.12.2011 року по 07.04.2022 року.

Відповідно до ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Так, згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 57 СК України майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу.

Відповідно до ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ст. 69 СК України).

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й одним із подружжя може оспорюватись поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Такий правовий висновок викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі № 372/504/17.

Відтак, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя, що підлягають поділу відносяться два автомобіля - Skoda Fabia, 2001 року випуску, автомобіль Volkswagen Transporter, 2005 року випуску, право власності на які зареєстровано за відповідачем в період шлюбу та які є неподільними речами.

Згідно звітів про оцінку майна № 158/23 та № 157/23, складених 31.03.2023 року ТОВ «Експертно правова консалтингова компанія «Юрекс» ринкова вартість автомобіля Skoda Fabia, 2001 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , становить 101660 грн., а автомобіля Volkswagen Transporter, 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 , - 284500 грн. (т. 1, а.с.73-78, 79-84).

В той же час, враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок), право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, одночасно переходить право власності на земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, а тому спірні житловий будинок та земельна ділянка кадастровий номер 3510100000:24:144:0067, площею 0,069 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , є особистою власністю відповідача та не підлягають поділу, так як набуті відповідачем не в період шлюбу та не в період проживання сторін однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 04.10.2023 року в справі № 691/1240/18, від 18.10.2023 року в справі № 504/3831/19.

Тому, позовні вимоги про визнання спірних житлового будинку та земельної ділянки спільною сумісною власністю подружжя та визнання за позивачем права власності на 1/2 частину цього нерухомого майна задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналогічне положення закріплено в ч. 2 ст. 372 ЦК України де зазначено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 СК України майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Тобто, передача у власність кожному із подружжя по одному автомобілю, вартість яких не є однаковою, без визначення розміру компенсації, є порушенням порядку поділу майна між подружжям, частки у праві власності якого є рівними.

Водночас, сторони згоди на отримання грошової компенсації замість їх частки у праві спільної сумісної власності на майно не надали, відповідних грошових коштів на депозитний рахунок не вносили.

У разі, коли один із подружжя (позивач) не вчинив передбачених частиною п`ятою статті 71 СК України дій з попереднього внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, а неподільні речі не можна реально поділити між сторонами відповідно до їхніх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя у цьому майні без його реального поділу та залишає майно у спільній частковій власності.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 року у справі № 209/3085/20.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що відповідач не заперечувала щодо визначеної позивачем вартості спірних автомобілів, сторони не вчинили передбачених частиною п`ятою статті 71 СК України дій з попереднього внесення грошової компенсації на депозитний рахунок суду, суд дійшов висновку про наявність в даному випадку підстав для визнання ідеальних часток подружжя у спірному майні без його реального поділу та залишення майна у спільній частковій власності. Тому, позовні вимоги в частині визнання спірних автомобілів спільною сумісною власністю подружжя та визнання за позивачем права власності на 1/2 частини цих автомобілів підлягають задоволенню.

Згідно ст. 133 ЦПК України до судових витрат належать, зокрема, судовий збір і витрати пов`язані з розглядом справи, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 06.03.2023 року № 06/03-23, укладений між адвокатом Соколовською Є.В. та ОСОБА_1 . Згідно п. 3.1 цього договору за надання правової допомоги ОСОБА_1 сплачує адвокату 36000 грн. (т. 2, а.с. 90).

Згідно платіжної інструкції від 16.10.2025 року позивач сплатив адвокату 9000 грн. за послуги адвоката (т. 2, а.с. 94).

При цьому, суд визнає неналежними доказами скріншоти з банківського кабінету про перерахування коштів ОСОБА_2 , оскільки дані скріншоти не містять відомостей про платника та призначення платежу (т. 2, а.с. 90-93).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у цивільній справі № 755/10319/20.

Так, представник відповідача 24.11.2025 року подала до суду заяву, в якій заперечила проти стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу та вказала, що позивачем не обґрунтовано заявлений розмір таких витрат та просила їх зменшити до 5000 грн.

При визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката суд виходить з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

З урахуванням того, що справа становить складність з огляду на предмет позову, кількість заявлених позовних вимог, кількість учасників справи, обсяг обставин, які підлягали доказуванню, складність виконаної адвокатом роботи, участь адвоката у судових засіданнях, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що заявлена позивачем до відшкодування відповідачем сума витрат на професійну правничу допомогу не є співмірною, та підлягає зменшенню до 12063,60 грн. пропорційно задоволених позовних вимог (67,02 %).

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6746,45 грн. судового збору пропорційно задоволених позовних вимог (67,02 %).

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. ст. 10-13, 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права спільної сумісної власності - задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_1 проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_35 в період з 08 грудня 2011 року по 07 квітня 2022 року.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_36 наступне майно:

- автомобіль Skoda Fabia, 2001 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ;

- автомобіль Volkswagen Transporter, 2005 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Визнати за ОСОБА_1 право на частину у праві спільної власності на автомобіль Skoda Fabia, 2001 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , та на частину у праві спільної власності на автомобіль Volkswagen Transporter, 2005 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 в порядку поділу майна подружжя.

Визнати за ОСОБА_3 право на частину у праві спільної власності на автомобіль Skoda Fabia, 2001 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , та на частину у праві спільної власності на автомобіль Volkswagen Transporter, 2005 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 в порядку поділу майна подружжя.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 РНОКПП: НОМЕР_7 ) судовий збір у розмірі 6746 грн. 45 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 063 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 04.12.2025 року.

Суддя Подільського районного суду

міста Кропивницького В.В. Драний