Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №127/40024/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/40024/25

Провадження № 2/127/9571/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 квітня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов позов Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 травня 2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАЙБІЗ» та відповідачем було укладено договір про надання кредиту № ДП 0014683, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 3 000,00 грн строком на 98 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,9 % щоденно на залишок заборгованості та комісії у розмірі 30 % від суми кредиту, що становить 900,00 грн.

Як зазначає позивач, договір укладено в електронній формі шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема положенням Закону України «Про електронну комерцію» та нормам Цивільного кодексу України щодо письмової форми правочину.

На виконання умов договору первісний кредитор перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 3 000,00 грн на його платіжну картку, що підтверджується відповідними платіжними документами. Перерахування коштів здійснювалося за посередництвом платіжної установи.

Позивач вказує, що відповідач належним чином свої зобов`язання за договором кредиту не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 6 546,00 грн, яка складається з: 3 000,00 грн — основний борг, 2 646,00 грн — заборгованість за процентами, 900,00 грн — заборгованість за комісією.

Також позивач зазначає, що право вимоги за вказаним договором кредиту перейшло до нього на підставі договору факторингу № 14/10/25 від 14 жовтня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАЙБІЗ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», відповідно до якого позивач набув статусу нового кредитора за вказаними зобов`язаннями.

Згідно з реєстром прав вимоги до зазначеного договору факторингу, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 6 546,00 грн.

Позивач також зазначає, що не має можливості самостійно отримати інформацію щодо зарахування коштів на банківську картку відповідача, оскільки така інформація становить банківську таємницю, у зв`язку з чим просить суд витребувати відповідні докази у банківської установи.

Крім того, позивач просить суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, зазначаючи, що справа є малозначною.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту у розмірі 6 546,00 грн, а також судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у сумі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

На підставі ухвали суду від 14.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін у справі.

Представник позивача у заяві від 25.02.2026 просив розглядати справи у його відсутність, позов підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

З урахуванням приписів статті 280 ЦПК України суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

На підставі п.п.1-2 ч.3 ст.223 ЦПК України суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності позивача та відповідача.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч.2 с.247 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. ст. 526, 527, 530, 536, 610, 611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, надані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності відповідно до вимог ст. 76–81, 89 ЦПК України, перевіривши доводи позовної заяви, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 14 травня 2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАЙБІЗ» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником укладено договір про надання кредиту № ДП 0014683, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 3 000,00 грн строком на 98 днів із встановленням процентної ставки у розмірі 0,9 % на добу на залишок заборгованості та комісії у розмірі 30 % від суми кредиту.

Як убачається з матеріалів справи, зазначений договір укладено в електронній формі шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 205, 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований, зокрема, в електронному документі, а електронний підпис є належним аналогом власноручного підпису у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції (оферти) та її прийняття (акцепту), а електронний підпис одноразовим ідентифікатором підтверджує волевиявлення особи.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач, здійснивши дії щодо ідентифікації в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця та підтвердивши укладення договору одноразовим ідентифікатором, належним чином приєднався до умов кредитного договору та погодився з його істотними умовами.

На виконання умов договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн шляхом їх перерахування на платіжну картку за посередництвом платіжної установи, що підтверджується наданими позивачем доказами.

Крім того, судом встановлено, що на виконання ухвали суду від 14 січня 2026 року про витребування доказів, АТ «Універсал Банк» надало запитувану інформацію.

З наданих банком відомостей вбачається, що картковий рахунок № НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Також судом досліджено виписку по зазначеному рахунку за період з 14 травня 2025 року по 17 травня 2025 року, відповідно до якої встановлено беззаперечний факт зарахування грошових коштів у розмірі 3 000,00 грн від первісного кредитора.

Таким чином, надані банківською установою докази підтверджують як належність платіжного інструменту відповідачу, так і факт отримання ним кредитних коштів, що свідчить про належне виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законодавства у сфері платіжних послуг, а документи за такими операціями мають доказове значення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання за договором кредиту належним чином не виконав, у встановлені строки кредитні кошти не повернув, проценти та комісію не сплатив, що є порушенням зобов`язання у розумінні ст. 610 ЦК України.

Відповідно до ст. 612 ЦК України відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, який суд перевірив та визнає правильним, заборгованість відповідача становить 6 546,00 грн, з яких: 3 000,00 грн — основна сума боргу; 2 646,00 грн — проценти; 900,00 грн — комісія.

Доказів сплати заборгованості або заперечень щодо її розміру відповідачем суду не надано.

Судом також встановлено, що право вимоги за вказаним договором кредиту перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 14/10/25 від 14 жовтня 2025 року.

Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу таких прав.

Наданими доказами підтверджується факт переходу права вимоги до позивача, а отже він є належним кредитором у спірних правовідносинах.

Згідно з статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України такі витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн надано договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи, а також документи, що підтверджують повноваження адвоката.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, обсягом виконаних робіт, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторони.

Суд враховує характер спірних правовідносин, необхідність підготовки позовної заяви, аналізу документів, формування правової позиції, а також те, що справа хоча і є малозначною, однак потребувала належної юридичної підготовки.

При визначенні розміру відшкодування суд виходить із критеріїв реальності та розумності витрат.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн є документально підтвердженими, співмірними та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.

На підставі викладеного та керуючись ст. .16, 257, 258, 526, 527, 530, 1049, 1050 ЦК України, ст. 19, 27, 83, 175, 274-275, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за договором кредиту № ДП 0014683 від 14 травня 2025 року у загальному розмірі 6 546 (шість тисяч п`ятсот сорок шість) гривень 00 копійок, яка складається з: 3 000,00 грн — заборгованість за основною сумою боргу; 2 646,00 грн — заборгованість за процентами; 900,00 грн — заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідач, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» код ЄДРПОУ 44280974 місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3.

Відповідач ОСОБА_1 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт: серія НОМЕР_3 , виданий органом 512 від 13.03.2023 року РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 10.04.2026.

Суддя: