Рішення від 09 квітня 2026 р. у справі №206/5259/25 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 206/5259/25

Провадження 2/206/274/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючий суддя Сухоруков А.О.,

розглянувши в м. Дніпрі в порядку письмового загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області? про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Від представника позивача до Самарського районного суду міста Дніпра через систему «Електронний суд» надійшла вищезазначена позовна заява. В прохальній частині позову позивач просить суд:

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею – 47,9 кв.м., житлова - 28,7 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

І. Стислий виклад позиції учасників справи.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача зазначає, що Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , та рідним братом померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були співвласниками квартири АДРЕСА_2 , яка була приватизована згідно з законом України “Про приватизацію державного житлового фонду”.

Місто Дзержинськ було перейменоване на місто Торецьк відповідно до постанови Верховної Ради України від 04.02.2016 № 984-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів», а вулиця Римського-Корсакова перейменована на вулицю Олекси Тихого на підставі Розпорядження начальника Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області від 19.04.2024 № 95р “Про перейменування об`єктів топонімії на території Торецької міської територіальної

громади”.

Позивач не може отримати свідоцтво на спадщину та зареєструвати право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що залишилась йому у спадок після померлої матері, у зв`язку з наступними обставинами.

У зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на звернення

ОСОБА_1 (позивач) Торецькою міською військовою адміністрацією Бахмутського району Донецької області видана Довідка від 08.01.2025 року №С-1180, у якій зазначено, що відповідно до даних архівів КП “Бюро технічної документації м. Торецька” станом на 01.01.2013 року квартира АДРЕСА_2 теперішня назва: АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної власності « ОСОБА_4 , ОСОБА_5 » (так у документах) на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 09 лютого 1995 року, виданого Відділом приватизації державного житлово фонду УЖКГ в/о «Дзержинськвугілля» згідно з розпорядженням (наказом) №13 від 09.02.1995 року, інформація про реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно зареєстрована Відділом приватизації державного житлового фонду УЖКГ в/о «Дзержинськвугілля» і міститься у реєстровій книзі за №68/42, та надана копія Свідоцтва про право власності на житло від 09 лютого 1995 року.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 30 років у м. Дзержинськ Донецької області, що підтверджується повторно отриманим свідоцтвом про смерть від 25 квітня 2025 року серії НОМЕР_1 , видане Відділом державної реєстрації

актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, до складу спадкового майна входить об`єкт нерухомого майна – частка квартири за адресою: АДРЕСА_3 , що є останнім зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 .

За життя спадкодавець не залишив заповіту, а єдиним спадкоємцем першої черги

за законом є мати померлого – ОСОБА_2 , оскільки померлий ні дружини, ні дітей не мав.

Факт родинних відносин підтверджується витягом № 00051463106 від 28.05.2025,

виданий Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, згідно з актового запису №624 від 23.12.1972 року ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 і у графі «відомості про матір» значиться ОСОБА_2 .

Згідно довідки № 176 від 11.06.2025, виданої Торецькою міською військовою адміністрацією Бахмутського району Донецької області померлий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мав наступний склад сім`ї/зареєстрованих осіб: ОСОБА_2 датою реєстрації є 27.11.1999.

Таким чином, ОСОБА_2 прийняла спадщину після ОСОБА_3 , оскільки вона проживала разом зі спадкодавцем на момент його смерті та не подала заяву про відмову від спадщини протягом шести місяців.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Плещіївка Костянтинівського району Донецької області померла ОСОБА_2 .

Факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 11 серпня 2009 року, Відділом реєстрації актів цивільного стану Дзержинського міського управління юстиції Донецької області.

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 13 лютого 1964 року, підтверджується факт родинного зв`язку, а саме: в графі мати зазначена – ОСОБА_2 .

Пережившого чоловіка у спадкодавиці немає.

За життя жінка заповітів не складала.

Після її смерті позивач подав заяву про прийняття спадщини до Торецької державної нотаріальної контори.

14.08.2009 року Торецькою державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа, номер у Спадковому реєстрі №47719687 до майна ОСОБА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру№79310737 від 27.11.2024. Було видане свідоцтво про право на спадщину №50030624 ВРВ 182532 на грошові кошти у вигляді компенсації заощаджень громадян.

Листом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №21803/25631-26-25/15.1 від 04.07.2025 було повідомлено, що наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2023 №1686/5 «Про ліквідацію деяких державних нотаріальних контор Донецької області» Торецьку державну нотаріальну контору ліквідовано, а документи нотаріального діловодства та архіву Торецької державної нотаріальної контори, які були частково евакуйовані, передані до Донецького обласного нотаріального архіву.

Оскільки, у зв`язку з активними бойовими на території Донецької області ОСОБА_1 перемістився до с. Жукотки Чернігівської області, що підтверджується довідкою від 21.10.2024 №7421-7002146840 про взяття на облік ВПО, то змушений був звернувся до приватного нотаріуса Костенко Ірини Михайлівни Чернігівського міського нотаріального округу із відповідною заявою про продовження провадження такої спадкової справи. Тож згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №82141280 від 08.08.2025 до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого є: реєстрація зміни місця зберігання спадкової справи. Датою зміни місця зберігання є 08.08.2025, новим місцем зберігання значиться приватний нотаріус Костенко І.М.

Після цього ОСОБА_1 зврнувся із заявою про видачу Свідоцтва про право на

спадщину за законом на майно померлої, а саме на:

- частку у праві власності на квартиру в АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 ,

- частку у праві власності на квартиру в АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , сину спадкодавця, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , спадкоємцем якого була ОСОБА_2 , - його мати, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав (фактичне прийняття відповідно до ч. 3 статті 1268 Цивільного кодексу України).

Однак, позивач отримав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.08.2025 №67/02-31 у зв`язку з тим, що вчинення такої нотаріальної дії суперечить законові та подані не всі документи, необхідні для вчинення такої нотаріальної дії. Оригінали документів, що підтверджують право власності спадкодавця, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на вищевказане нерухоме майно подані не були.

Таким чином, Позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину, що позбавляє його можливості реалізувати права власника та розпорядитися належним йому майном та потребує захисту його прав у судовому порядку.

Позивач, представник позивача адвокат Бузина Наталія Володимирівна у судові засідання 14.10.2025 року, 11.11.2025 року, 10.12.2025 року, 22.01.2026 року, 23.02.2026 року, 25,03.2026 року не з`явилися, про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином. Представник позивача – адвокат Бузина Наталія Володимирівна згідно поданих заяви від 13.10.2025 року, 11.12.2025 року просила проводити судові засідання у її відсутність та відсутність позивача. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити (а.с. 47, 62).

Представник відповідача у судові засідання 14.10.2025 року, 11.11.2025 року, 10.12.2025 року, 22.01.2026 року, 23.02.2026 року, 25,03.2026 року не з`явився, про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, згідно поданих заяв від 14.10.2025 року, 10.12.2025 року, 18.02.2026 року, 23.03.2026 року просив проводити судове засідання за відсутності представника (а.с. 51, 61, 68, 72).

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 18 вересня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання (а.с. 45).

13.10.25 від представника позивача – адвоката Бузини Наталії Володимирівни надійшла заява про проведення підготовчого засідання 14 жовтня 2025 року у її відсутність та відсутність позивача (а.с. 47).

14.10.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання 14 жовтня 2025 року у відсутність їх представника (а.с. 51).

10.12.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання 10.12.2025 року у відсутність їх представника (а.с. 61).

11.12.25 від представника позивача – адвоката Бузини Наталії Володимирівни надійшла заява про проведення судового засідання 10 грудня 2025 року у її відсутність та відсутність позивача (а.с. 62).

18.02.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання 23.02.2026 року у відсутність їх представника (а.с. 68).

24.03.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання 25.03.2026 року у відсутність їх представника (а.с. 72).

У судовому засіданні з розгляду справи по суті спору судом досліджені письмові докази, наявні в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 13 лютого 1964 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_11 народився ОСОБА_1 , батьками якого є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , актовий запис № 101 (а.с. 15 зворот).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статтей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00051463106 від 28 травня 2025 р., ІНФОРМАЦІЯ_12 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , актовий запис № 624 (а.с. 19).

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 09.02.1995 р., квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 жійсно належить ОСОБА_2 (а.с. 24).

З технічного паспорту на квартиру, що знаходиться у власності громадянина вбачається, що у ОСОБА_2 у власності знаходиться приватизована квартира АДРЕСА_2 (а.с. 21, 22).

ІНФОРМАЦІЯ_13 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 25 квітня 2025 року (актовий запис № 89) (а.с. 16).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 11 серпня 2009 року (актовий запис № 468) (а.с. 17).

Згідно постанови Верховної Ради України про перейменування окремих населених пунктів та районів від 4 лютого 2016 року № 984-VIII, перейменовано місто Дзержинськ на місто Торецьк (а.с. 33-35).

Як вбачається з розпорядження начальника Торецької міської військової адміністрації від 19.04.2024 № 95 р, в місті Торецьк перейменовано вулицю Римського-Корсакова на вулицю Олекси Тихого (а.с. 37-39).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 79310737 від 27.11.2024, спадкова справа номер у спадковому реєстрі 47719687, номер у нотаріуса 443, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_14 , була заведена 14.08.2009 року, зберігається у Торецькій державній нотаріальній конторі (а.с. 25).

Згідно довідки Торецької військової адміністрації Бахмутського району Донецької області від 06.01.2025 № С-1110, відповідно до даних КП «Бюро технічної інвентаризації м. Торецька» станом на 01.01.2013 року, квартира АДРЕСА_4 теперішня назва: АДРЕСА_1 (загальна площа 47,9 кв.м., житлова - 28,7 кв.м., відновна вартість на момент приватизації 838250 крб.) належить на праві приватної спільної власності « ОСОБА_4 , ОСОБА_5 » (так у документах) на підставі Свідоцтва від 09 лютого 1995 року про право власності на житло, виданого Відділом приватизації державного житлового фонду УЖКГ в/о «Дзержинськвугілля»» згідно з розпорядженням (наказом) № 13 від. 09.02.1995 року. Інформація про реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно зареєстрована Відділом приватизації державного житлового фонду УЖКГ в/о «Дзержинськвугілля» і міститься в реєстровій книзі за N? 68/42. Інформації щодо арештів, заборон або самочинного переобладнання, видачі дублікатів – в архівній справі не зазначено (а.с. 23).

Відповідно до довідки № 176 від 11.06.2025 року Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, померлий(а) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 18).

Як вбачається з повідомлення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 21803/25631-26-25/15.1 від 04.07.2025, документи нотаріального діловодства та архіву Торецької державної нотаріальної контори, які частково були евакуйовані, передані до Донецького обласного державного нотаріального архіву (а.с. 28).

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 82141280 від 08.08.2025, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_14 , з зберігається 08.08.2025 у приватного нотаріуса Костенко І.М. за адресою: АДРЕСА_6 (а.с. 26).

З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 82141436 від 08.08.2025, спадкоємцем після померлої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , на грошові вклади 24020,96 грн. є ОСОБА_1 (а.с. 27).

08 серпня 2025 року постановою приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Костенко І.М. було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 на квартиру в АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що вчинення такої нотаріальної дії суперечить законові та подані не всі документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Оригінали документів, що підтверджують право власності спадкодавця, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на вищевказане нерухоме майно подані не були (а.с. 29, 30).

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується і розпоряджається належним йому майном на свій розсуд (ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 5 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст. 16 ЦК України, згідно з якою способом захисту цивільного права та інтересу може бути, зокрема, визнання права.

Згідно з п. 2, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з частинами 2 - 4 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Однією з таких підстав є спадкування прав на майно за законом, відповідно до ст. 1217 ЦК України.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положень ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ст.ст. 1220, 1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини .

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1, 2 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до пп. 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_2 та рідним братом померлого ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були співвласниками квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 , спадкоємцем першої черги за законом стала мати померлого – ОСОБА_2 , оскільки у померлого не було ні дружини, ні дітей. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відкрилася спадщина на зазначену квартиру, оскільки інших спадкодавців, окрім позивача, сина померлої, ОСОБА_1 , не було, за життя заповіту не складала, позивач ОСОБА_1 звернуся до державної нотаріально контори із заявою про прийняття спадщини.

Аналіз викладених вище норм та обставин справи дає суду підстави дійти висновку, що позивач є єдиним спадкоємцем померлої матері ОСОБА_2 , за законом. При цьому в ході судового розгляду справи судом було встановлено, що за життя спадкодавця ОСОБА_2 була власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цей факт підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами, що наявні в матеріалах справи.

Позивач як спадкоємець померлої у встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини звернувся до державного нотаріуса Торецької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та про видачу на його ім`я свідоцтва про право на спадщину. Проте постановою нотаріуса від 08.08.2025 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, з огляду на те, що вчинення такої нотаріальної дії суперечить законові та подані не всі документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Оригінали документів, що підтверджують право власності спадкодавця, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на нерухоме майно подані не були.

ОСОБА_1 позбавлений можливості реалізувати своє право на спадкове майно. Отже, єдиним правовим способом захисту порушених прав позивача є визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими та доведеними належними, допустимими, достатніми доказами позовні вимоги про визнання права власності за позивачем в порядку спадкування за законом.

Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд на підставі ст. 141 ЦПК України, дійшов висновку щодо необхідності стягнення з Торецької міської військової адміністрації на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

Керуючись статтями 3, 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 90, 133, 137, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею – 47,9 кв.м., житлова-28,7 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з Торецької міської військової адміністрації (код ЄДРПОУ 44272449, адреса місцезнаходження: м. Торецьк, Бахмутський район, Донецька область, вул. Стуса Василя, буд. 24А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 квітня 2026 року.

Суддя А.О. Сухоруков