Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №206/1133/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 206/1133/26

Провадження № 3/206/424/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Гаркуші В.В., за участю секретаря судових засідань Дуб В.С., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 598377 від 22.02.2026, 22.02.2026 року о 17 год. 43 хв., м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна, 98А ОСОБА_1 керував авто Renault, номерний знак НОМЕР_1 знаходячись в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зі згоди водія за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest 6820 ARNK – 0551, тест 3537. Результат позитивний – 1,95 ‰. З результатом огляду ОСОБА_1 згоден, що зафіксовано на нагрудний відео реєстратор 473936, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 3).

ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення:

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив, що дійсно 22.02.2026 керував транспортним засобом та був зупинений поліцейськими, які вказали, що він начебто порушив правила дорожнього руху, але яке саме порушення не зазначили, протоколу постанову відносно нього не виносили, тому вважає, що зупинка транспортного засобу є незаконною, а відтак і всі подальші дії поліцейських щодо документування правопорушення є незаконними.

Крім цього зазначив, що огляд на стан сп`яніння проводився з порушенням законодавства, зокрема йому не надавався сертифікат на прилад, яким фіксувався стан сп`яніння. Йому не показали результат огляду, вважає, що на приладі був результат 0,19 проміле. Також в супровідному листі вказано тільки 1 CD диск, а в матеріалах їх 2 та зазначено серійний номер диска, що ставить під сумнів зазначений доказ, в акті огляду стоїть не його підпис.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази:

суддею досліджено наступні документи:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 598377 від 22.02.2026 року (а.с. 3);

- роздруківка Drager, відповідно до якого результат тесту на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 становить 1,95‰ (а.с. 3А);

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, де зафіксовано у пункті: «результати огляду на стан сп`яніння» - «позитивна (проба) 1,95‰», а також згода ОСОБА_1 з результатом (а.с. 4);

- рапорт поліцейського (а.с. 7);

- відео з диску до протоколу, з якого вбачається фіксація складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , з якого вбачається, що поліцейські зупинили транспортний засіб Renault, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , повідомили причину зупинки транспортного засобу – порушення Правил дорожнього руху, поліцією встановлювались ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці вчинення правопорушення висловлював не чітко та не розбірливо, однак у підсумку надав чітку згоду на проведення огляду, що підтверджується відеозаписом та актом огляду, результат огляду показав 1,95 ‰. На неодноразові запитання поліцейського Щодо згоди з результатом огляду, ОСОБА_1 висловлювався не чітко, уникав відповіді на пропозицію поліцейського пройти огляд в лікарні. У підсумку ОСОБА_1 погодився з результатами огляду (а.с. 6).

ІV. Оцінка суду:

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «ОТаллоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього рухуУкраїни, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 ЕПР1 № 598377 від 22.02.2026 року вбачається, що дії ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, Управлінням патрульної поліції кваліфіковані за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП до суду надано протокол серії ЕПР1 № 598377 від 22.02.2026, роздруківку Drager, відповідно до якого результат тесту на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 становить 1,95 ‰, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, де зафіксовано у пункті: «результати огляду на стан сп`яніння» «позитивна (проба) 1,95 ‰», а також згода ОСОБА_1 з результатом, рапорт поліцейського.

Крім цього з відео з СD диску до протоколу вбачається, що процедура огляду проводилася з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09.11.2015 МВС та МОЗ № 1452/735 (далі – Інструкція 1452/735).

Стосовно законності зупинки транспортного засобу, суд зазначає, що відповідно до ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський має право зупиняти транспортні засоби у разі порушення ПДР. З відеозапису вбачається, що водію було повідомлено причину зупинки. При цьому закон не ставить правомірність зупинки у залежність від подальшого підтвердження або спростування інформації, яка стала підставою для такої зупинки.

Законність або незаконність підстави зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП та не входить до предмета доказування у цій справі. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а не у правовій оцінці дій поліцейського щодо зупинки транспортного засобу. Суд зазначає, що можливі порушення процедури зупинки не нівелюють факт вчинення водієм іншого, самостійного правопорушення — керування у стані сп`яніння, що несе пряму загрозу життю та здоров`ю громадян та не може свідчати про те, що всі подальші дії працівників поліції є незаконними, а зібрані докази недопустимими відповідно до концепції «плодів отруєного дерева».

Стосовно результату 0,19 ‰ та відсутності сертифіката приладу Drager суд зазначає, що твердження особи про інший результат тесту повністю спростовуються чеком приладу Drager (а.с. 3А) та актом огляду (а.с. 4), де чітко зафіксовано 1,95 ‰. На відео зафіксовано момент ознайомлення ОСОБА_1 з приладом, де він не висловлював незгоди. Чинне законодавство не зобов`язує поліцейського возити з собою та надавати паперову копію сертифіката на прилад безпосередньо на місці.

Щодо доводів про кількість дисків та справжність підпису, суд зазначає, що наявність у матеріалах справи двох носіїв відеоінформації замість одного, вказаного у супровідному листі, пояснюється фіксацією події з двох різних технічних засобів (нагрудних реєстраторів), номери яких чітко зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Дані відеозаписи є належними та допустимими доказами. Твердження ОСОБА_1 про те, що в акті огляду стоїть не його підпис, суд розцінює як обрану стратегію захисту з метою уникнення відповідальності, оскільки на відеозаписах зафіксовано процес добровільного підписання документів саме водієм безпосередньо після ознайомлення з результатом огляду.

Оцінивши сукупність наданих доказів, суд дійшов висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доводи останнього спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Судом не встановлено обставин, що пом`якшують чи обтяжують правопорушення.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 130, 251, 252, 283-285, суд –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, у дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Рахунок для оплати штрафу: (Отримувач коштів ГУК у Дніпропетровській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA758999980313020149000004001, код класифікації доходів бюджету – Адмін. Штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 у дохід держави грошові кошти в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Рахунок для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл/Сам.р./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA408999980313181206000004634, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Суддя В.В. Гаркуша