Рішення від 09 квітня 2026 р. у справі №185/11579/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/11579/25

Провадження № 2/185/3661/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Павлограда у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2025 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Балацький Д.П. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів в порядку регресу, в якому просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача грошових коштів в порядку регресу по 44 982,00 грн з кожного, а також понесені судові витрати по справі, а саме, сплачений судовий збір у розмірі 969,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000,00 грн.

Позиція позивача

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що відповідно до заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2023 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.01.2002 року по 01.04.2023 року в сумі 121 783,51 грн, а також стягнуто з відповідачів на користь комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» судові витрати в розмірі 894,67 грн з кожного. 22.03.2024 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист № 185/5980/23 стосовно відповідача ОСОБА_1 , як солідарного відповідача, на підставі вищезазначеного рішення суду, а також відкрито виконавче провадження № 77302206 державним виконавцем Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з примусового виконання рішення суду щодо боржника ОСОБА_1 , а постановою того ж державного виконавця від 28.07.2025 закінчено виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», так як борг у розмірі 121 783,51 грн та судовий збір у розмірі 894,67 грн стягнуто з ОСОБА_1 у повному обсязі, а також стягнуто суму виконавчого збору та винагороду державного виконавця у розмірі 12 267,81 грн по зазначеному виконавчому провадженню, а всього: 134 945,99 грн. Таким чином, частка кожного із солідарних відповідачів за рішенням суду та витратами, пов`язаними з примусовим виконанням рішення суду, становить 44 982,00 грн, які і просить стягнути з кожного із солідарних відповідачів, в порядку регресу, що і стало підставою для звернення до суду.

Заяви, клопотання сторін; інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2025 року відкрито провадження по справі та справа призначена для розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У порядку ст. 178 ЦПК України відповідачі не скористались своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Балацький Д.П. не з`явились, відповідно до поданої заяви представником позивача просили розгляд справи проводити без їх участі, а також позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, відповідно до поданої заяви позов визнала частково, у розмірі 40 892,72 грн, усі інші витрати позивача залишити без задоволення, у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи, причини неявки суду не відомі.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що відповідно до заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2023 (цивільна справа № 185/5980/230) стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.01.2002 року по 01.04.2023 року в сумі 121 783,51 (сто двадцять одна тисяча сімсот вісімдесят три гривні п`ятдесят одна копійка) грн, а також стягнуто з відповідачів на користь комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» судові витрати в розмірі 894,67 (вісімсот дев`яносто чотири гривні шістдесят сім копійок) грн з кожного.

22.03.2024 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетрвоської області видано виконавчий лист № 185/5980/23 стосовно відповідача ОСОБА_1 , як солідарного відповідача, на підставі вищезазначеного рішення суду, а також відкрито виконавче провадження № 77302206 державним виконавцем Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Фадєєвою Ю.М. з примусового виконання рішення суду щодо боржника ОСОБА_1 , а постановою того ж державного виконавця від 28.07.2025 закінчено виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», так як борг у розмірі 121 783,51 грн та судовий збір у розмірі 894,67 грн стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у повному обсязі, а також стягнуто суму виконавчого збору та винагороду у розмірі 12 267,81 грн по зазначеному виконавчому провадженню, а всього: 134 945,99 грн.

Таким чином, частка кожного із солідарних відповідачів за рішенням суду та витратами, пов`язаними з примусовим виконанням рішення суду, становить 44 982,00 грн, виходячі із такого розрахунку: 134 945,99 грн : 3 = 44 981,99666 грн = 44 982,00 грн (округлена сума до копійок).

Як вбачається з позову, позивач просить стягнути вказану суму сплачених витрат в порядку регресу з решти солідарних боржників, а саме з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 44 982,00 грн з кожного, а саме частки, яка на них припадає.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих листів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Відповідно до п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно до ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов`язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.

З огляду на те, що позивачем ОСОБА_1 , як солідарним боржником, сплачено у повному обсязі борг за рішенням суду від 22.03.2024, а також сплачені витрати з приводу примусового виконання вказаного рішенняя суду, суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як передбачено ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачений судовий збір у розмірі 969,00 грн відповідно до квитанції № 263643214 від 26.09.2025, який підлягає стягненню з відповідачів по 484,50 грн з кожного на користь позивача.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені положення застосовуються і до розгляду справ в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи.

Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.

Указані висновки узгоджуються із позицією Великої Палати Верховного Суду щодо порядку стягнення витрат на правову допомогу, викладеною у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Балацьким Д.П. укладений договір про надання правничої допомоги № 02/08-2025 від 02.08.2025. Відповідно до п. 3.2 зазначеного договору про надання правничої допомоги, розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами у додатку № 1 до цього договору.

До матеріалів справи представником позивача – адвокатом Балацьким Д.П. надана додаткова угода № 1 від 02.08.2025 до договору про надання правничої допомоги № 02/08-2025 від 02.08.2025, відповідно до якої вартість наданих послуг складає: 1 000,00 грн (2 години) – консультації; 2 000,00 грн (4 години) – підготовка та направлення адвокатського запиту до ДВС; 8 000,00 грн (8 годин) – складення позову, додатків та подача до суду; 10 000,00 грн (10 годин) – відвідування суду, участь у судових засіданням та отримання рішення, а також квитанція № 02/08-2025 від 02.08.2025 на суму 21 000,00 грн про сплату позивачем адвокату вказаних послуг.

Враховуючи складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи та витраченого часу на надання професійної правничої допомоги, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності юридичних витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову у даній справі та значення справи для сторін, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн, по 3 000,00 грн з кожного із відповідачів.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів в порядку регресу, – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , грошові кошти в порядку регресу, у розмірі 44 982 (сорок чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят дві) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , грошові кошти в порядку регресу, у розмірі 44 982 (сорок чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят дві) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , судові витрати по справі, а саме, судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 50 коп. з кожного, витрати про надання професійної правничої допомоги у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. з кожного

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Суддя В.М. Бондаренко