Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №183/7564/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7564/25

№ 2/183/2455/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Фролової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Федорової Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту,-

У С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄПАБ») звернулося до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту в сумі 18942,8 грн. та судових витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 26.01.2024 між ТОВ «Авентус Україна» і відповідачем був укладений договір позики № 7517863, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти, на погоджений договором строк та зобов`язався їх повернути і сплати проценти за користування позикою. Позикодавець виконав умови кредитного договору, надавши обумовлену суму кредитних коштів, а позичальник зобов`язання з їх повернення належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у сумі 18 942,80 грн., яка складається з наступного: 5800 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 13142,80 грн. - заборгованість за відсотками.

У подальшому, через укладання договору факторингу, до ТОВ «ФК ЄПАБ» перейшло права вимоги до відповідача за вищезазначеним кредитним договором. Оскільки відповідач у добровільному порядку не здійснює погашення заборгованості як на користь попереднього кредитора, так і на користь нового кредитора, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області суду від07.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Вказаною ухвалою суду визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток та усіх процесуальних документів в особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідно до ч. 5 ст. 14 ЦПК України, у позовній заяві не заперечував проти розгляду справи за його відсутності та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 31.03.2026, є дата складення повного судового рішення 03.04.2026.

Суд, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, встановив наступне.

Так, 26.01.2024 між ТОВ «Авентус Україна» і відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту № 7517863, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 3000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом, що передбачені Кредитним договором.

Згідно з п.1.2 за цим Договором ТОВ «Авентус України» зобов`язався надати відповідачу споживчий кредит у гривні а відповідач (споживач) зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п.п. 1.3.1.4 сума кредиту (загальний розмір) складає 3000 грн.%; тип кредиту – Кредит, строк кредиту 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 15 днів; стандартна процентна ставка становить 2,20 % в день та застосовується у межах строку кредиту визначеного п. 1.4 договору. Знижена процентна ставка 2,09 % в день застосовується якщо відповідач до 10.02.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору. Так, відповідно до вказаного додатку № 1 загальна сума процентів за користування кредитом складає 23710,50 грн., чиста сума кредиту за розрахунковий період складає 26710,50 грн.

Згідно з п.1.1 договору сторони погодили технологію (порядок) укладання договору про надання споживчого кредиту, яке здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства до ступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок «CreditPlus». Ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет / мобільний застосунок «CreditPlus», в порядку передбаченому Договором та /або Законом України «Про електронну комерцію» в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході , та /або шляхом перевірки правильності введення відповідно до пароля входу до Особистого кабінету / мобільного застосунку «CreditPlus».

Договір підписано позичальником електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «С6712».

Згідно п. 2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Також в матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту, який містить ідентичні умови укладеному договору про надання споживчого кредиту від 26.01.2024.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку (картка обліку договору), позивач належним чином не виконав зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого утворилася заборгованість 18942,80 грн., яка складається з наступного: 5800 грн. заборгованість за тілом кредиту, 13142,8 грн. - заборгованість за відсотками (з урахуванням здійснення відповідачем платежів за лютий 2024 року в сумі 1828,26 грн. та 2041,60 грн.).

27.09.2024 ТОВ «Авентус Україна» відступило позивачу своє право грошової вимоги за кредитним договором на підставі Договору факторингу №27092024, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄПАБ», за умовами якого ТОВ «ФК «ЄПАБ» набуло право вимоги, до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників, серед іншого, до ОСОБА_1 , який станом на дату відступлення права вимоги мав непогашену заборгованість за договором №7517863 у сумі 18942,80 грн., яка складається з наступного: 5800 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 13142,80 грн. - заборгованість за відсотками.

Матеріалами справи підтверджено виконання вказаного договору факторингу щодо його оплати, про що свідчить платіжна інструкція № 462 від 30.09.2024.

Отже, суд приходить до висновку, що ТОВ «ФК «ЄПАБ» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 права вимоги за договором про надання споживчого кредиту за №7517863 від 26.01.2024.

За приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст. 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом у постановах від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Як зазначалося вище, Договір між сторонами було укладено в письмовій формі.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу на те, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є, саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Позивачем до суду надані докази щодо укладення вищезазначеного договору про надання споживчого кредиту, а саме копію договору № 7517863 від 26.01.2024, додаток № 1 до вказаного договору, яким визначено загальну вартість кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, паспорт споживчого кредиту.

Разом з тим, як встановлено вище, із наданих суду позивачем доказів не вбачається, що відповідач вчинив певну сукупність дій, спрямовану на отримання кредитів, а саме, здійснив вхід в особистий кабінет споживача в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції кредитодавця (ТОВ «Авентус Україна», мобільний застосунок «CreditPlus»), отримав повідомлення від суб`єкта електронної комерції із одноразовим ідентифікатором, як це передбачено п. 1.1 договору.

Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Відповідно до вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Матеріали справи не містять доказів надання відповідачу кредитних коштів за вказаним у договорі позики реквізитами, зокрема, платіжної інструкції, меморіального ордеру, виписки з особового рахунку, тощо.

Розрахунок заборгованості (картка обліку договору), що наданий позивачем, не є первинним документом, який підтверджує отримання відповідачем кредиту, користування ним, а отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок створений самим позивачем, а тому інформація, зазначена у ньому, за умови відсутності первинних документів щодо видачі кредитних коштів, не може бути належним доказом отримання позичальником кредитних коштів за вищевказаним договором.

Також, позивач, звертаючись до суду із позовом у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту № 7517863 від 26.01.2024 у сумі 18 942,8 грн., яка складається з: 5800 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 13142,8 грн. - заборгованість за відсотками, не надав суду належних та допустимих доказів у підтвердження наявності заборгованості відповідача за тілом кредиту в сумі 5800 грн., оскільки предметом вказаного договору сторонами визначено надання кредиту в сумі 3000 грн. Доказів щодо збільшення суми кредиту відповідачу, суду не надано.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин. ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило також розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, клопотання про надання суду додаткових доказів, витребування відповідних доказів та інших документів не заявляв.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, приймаючи до уваги недоведеність видачі первісним кредитором відповідачу кредитних коштів за кредитним договором № 7517863 від 26.01.2024, що свідчить про недоведеність наявності заборгованості, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови у задоволенні позову на позивача, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274-279, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено і підписано 03 квітня 2026 року.

Суддя В.О. Фролова