Вирок від 09 квітня 2026 р. у справі №182/2241/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/2241/26

Провадження № 1-кп/0182/882/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2026 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні, в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.03.2026 за №12026046340000061 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, офіційно не працевлаштований, не одруженого, на утриманні нікого має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст.. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок за таких обставин.

04.03.2026 року приблизно о 13 год. 20 хв. ОСОБА_2 перебував неподалік від місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де в цей час до нього за допомогою засобів телефонного зв?язку звернулась сусідка ОСОБА_3 з будинку АДРЕСА_3 , яка попрохала допомоги у вирішенні спірних питань з її родичем ОСОБА_4

04.03.2026 приблизно о 13 год. 30 хв., перебуваючи за місцем свого мешкання через паркан, який розташований між домоволодінням АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 побачив, як раніше невідомий йому чоловік свариться з ОСОБА_3 на території домоволодіння в якому проживає остання, в результаті чого у ОСОБА_2 виник протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 .

Після чого, в той же день та час, в тому ж місці, з метою реалізації свого протиправного наміру ОСОБА_2 взяв до рук металеву трубу, яка знаходилась на території його домоволодіння та направився до буд. АДРЕСА_3 , де пройшовши на задній двір будинку, в ході словесного конфлікту між ним та раніше невідомим йому чоловіком у ОСОБА_2 виник протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4

04.03.2026 приблизно об 13 год. 30 хв. (точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим), ОСОБА_2 , перебуваючи на задньому дворі будинку АДРЕСА_2 , з метою реалізації свого протиправного наміру, направленого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаючи про те, що здоров?я та життя будь-якої людини охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, проте нехтуючи цим, діючи цілеспрямовано та рішуче, з прямим умислом, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, підбіг до ОСОБА_4 та металевою трубою, яку тримав в правій руці наніс удар в область правої руки останнього.

Після чого, ОСОБА_4 попрямував на двір, де його наздогнав ОСОБА_2 та, продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, наніс потерпілому удар металевою трубою, яку тримав в правій руці в область голови, а саме потиличної частини з лівого боку, чим спричинив йому згідно висновку експерта №202 від 23.03.2026 тілесні ушкодження у вигляді забитої рани потиличної області голови зліва, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (згідно пункту 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).

Умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Ухвалою суду від 02.04.2026 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.03.2026 за №12026046340000061 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

В направленому обвинувальному акті прокурором ОСОБА_5 викладено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яку він підписав в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с.15-16). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваного, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Потерпілим ОСОБА_4 надано також письмову заяву, в якій останній погодився зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначив, що він ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та погодився з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (а.с.14).

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 не оспорює, пред`явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.

Обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, також не оспорюються потерпілим під час судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта письмові заяви учасників провадження.

Як встановлено судом, зазначені в обвинувальному акті обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі: протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18.13.2026 від ОСОБА_4 надійшла заява про те, що 04.03.2026 року близько 13.30 год. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , наніс йому тілесні ушкодження, які згідно акту СМО,відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, у зв?язку з чим просить притягнути ОСОБА_2 , до кримінальної відповідальності (а.п.6-7).

Згідно акту СМЕ №163 від 06.03.2026 р. на підставі даних судово-медичного обстеження гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що виявлене тілесне ушкодження у вигляді забитої рани потиличної області голови зліва відноситься до категорії Легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я (згідно п.2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Виявлене тілесне ушкодження утворилися від дії тупого твердого предмету з відносно обмеженою контактуючою поверхнею жорсткої конструкції, або від удару об такий предмет. Давність спричинення тілесного ушкодження може відповідати строку, вказаному обстежуваним (а.п.24)

Згідно висновку експерта №202 від 23.03.2026 р. на підставі даних судово-медичного обстеження гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що виявлене тілесне ушкодження у вигляді забитої рани потиличної області голови зліва відноситься до категорії Легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я (згідно п.2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Виявлене тілесне ушкодження утворилися від дії тупого твердого предмету з відносно обмеженою контактуючою поверхнею жорсткої конструкції або від удару об такий предмет. Давність спричинення тілесного ушкодження може відповідати строку, вказаному обстежуваним (а.п.27).

Протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками 20.03.2026 р. проведеного за участю потерпілого ОСОБА_4 , в ході якого він вказав на особу на фото під №1, а саме на ОСОБА_2 ,, як на особу , яка 04.3.2026 р. приблизно о 13.20 год. спричинила йому тілесні ушкодження за адресою: АДРЕСА_2 . (а.п.28-31).

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 23.03.2026, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_4 , останній показав, що 04.03.2026 р. потерпілий ОСОБА_4 приїхав до буд. АДРЕСА_2 , який залишився на спадок від батька. В даному будинку мешкала його зведена сестра ОСОБА_7 , яка повинна була виїхати з будинку, і з якою вони завчасно домовились при її виїзд. Але прийшовши до неї, вона почала відмовлятись виїжджати з будинку, він почав змінювати замки на дверях, а ОСОБА_7 кудись пішла. Після чого, у двір забіг сусід на ім`я ОСОБА_8 і напав на нього, та замахнувся на нього металевою трубою, він виставив праву руку і удар прийшовся по ній, після чого ОСОБА_8 наніс ще один удар металевою трубою в область голови. Далі, потерпілий відобразив механізм удару, зазначивши місце розташування один до одного, куди саме прийшлися удари (а.п.32-37 з фототаблицею).

Згідно висновку експерта №203 від 24.03.2026 р., на підставі даних судово-медичного обстеження у гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 механізм спричинення тілесних ушкоджень вказаний під час слідчого експерименту від 20.03.2026 р. за участю потерпілого, не суперечить механізму утворення тілесних ушкоджень, які виявлені у нього при проведенні судово-медичної експертизи (а.п. 40-41).

Протоколом огляду відеозапису від 23.03.2026 р., під час якого переглянуто диск на якому містить з відеозапис, під час якого видно як на подвірї знаходиться дві особи чоловічої статі, один з чоловіків тримає металеву трубу, якою в подальшому замахується і б`є іншого чоловіка, чоловік починає тікати з подвір`я на вулицю та кидає мангал в сторону чоловіка з трубою, а чоловік зтрубою біжить за ним(57-64).

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз`яснено та дотримано.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення.

Дії ОСОБА_2 мають правильну правову кваліфікацію за ч.2 ст.125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Також, суд ураховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 , розлучений, на утриманні нікого не має, офіційно не працевлаштований, має постійне місце реєстрації та проживання за яким характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває (а.п.86,89), відповідно до ст. 89 КК України є раніше не судимою особою (а.п.83-84 ).

Обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття..

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді штрафу, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати на проведення експертиз відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст. 125 КК України і призначити покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_9 не застосовувався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази: CD-R диск, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя: ОСОБА_1