Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №205/611/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/611/26

Номер провадження3/205/395/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 року м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Таус М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2025 року о 17 годині 56 хвилин громадянин ОСОБА_1 , рухаючись у місті Дніпрі по вулиці Михайла Лояна, біля будинку № 152, повторно протягом року керував транспортним засобом ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. На законну вимогу працівників поліції пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.

Отже, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 130 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду справи, у судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої учасник судового провадження зобов`язаний з розумною періодичністю цікавитися перебігом розгляду своєї справи, добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року).

З урахуванням вимог статей 268, 277 КУпАП, а також строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 1 КУпАП, завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням та виховання громадян у дусі неухильного додержання законів України.

Згідно з пунктом 2.5 ПДР України, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Диспозицією частини другої статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року керування транспортним засобом у стані сп`яніння або відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 280 КУпАП, суд зобов`язаний з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У судовому засіданні досліджено письмові докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 553152 від 28.12.2025 року, складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП; рапорт працівника поліції; екзаменаційну картку водія; картку обліку адміністративного правопорушення, згідно з якою постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 року ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, судом досліджено відеозапис з нагрудного відеореєстратора інспектора Управління патрульної поліції в м. Дніпрі, на якому зафіксовано обставини складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення. З відеозапису вбачається, що водій неодноразово та усвідомлено відмовлявся від проходження медичного огляду, незважаючи на законні вимоги працівників поліції та роз`яснення наслідків такої відмови.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд виходить з того, що вони є належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність — достатньою для висновку про винуватість ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що обов`язок водія пройти медичний огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є прямо передбаченим законом та закріплений у пункті 2.5 Правил дорожнього руху України. Такий обов`язок спрямований на забезпечення безпеки дорожнього руху, охорону життя і здоров`я учасників дорожнього руху та запобігання тяжким наслідкам, які можуть настати внаслідок керування транспортним засобом у стані сп`яніння.

Водночас диспозиція статті 130 КУпАП передбачає альтернативні форми об`єктивної сторони правопорушення, зокрема як керування транспортним засобом у стані сп`яніння, так і відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду у встановленому законом порядку. Таким чином, сам факт безпідставної відмови від проходження огляду є самостійною та завершеною формою складу адміністративного правопорушення, незалежно від встановлення фактичного стану сп`яніння.

Як убачається з матеріалів справи та відеозапису з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, ОСОБА_1 неодноразово та усвідомлено відмовлявся від проходження медичного огляду, незважаючи на законні та чітко сформульовані вимоги працівників поліції, а також роз`яснення йому прав та наслідків такої відмови. Будь-яких об`єктивних причин, що унеможливлювали проходження огляду, судом не встановлено.

Крім того, судом встановлено, що на момент вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 року, яка набрала законної сили. Таким чином, нове правопорушення вчинене повторно протягом року, що обґрунтовано зумовлює кваліфікацію дій правопорушника за частиною другою статті 130 КУпАП.

Суд також бере до уваги підвищену суспільну небезпечність вчиненого правопорушення. Керування транспортним засобом особою, яка ігнорує вимоги закону, не виконує законні вимоги працівників поліції та вже раніше притягувалася до відповідальності за аналогічні дії, створює реальну загрозу життю та здоров`ю інших учасників дорожнього руху.

Оцінюючи питання виду та розміру адміністративного стягнення, суд керується положеннями статей 23 та 33 КУпАП, враховує характер правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, повторність протиправної поведінки, а також відсутність підстав, що виключають адміністративну відповідальність. Суд доходить висновку, що більш м`яке адміністративне стягнення не забезпечить досягнення мети адміністративної відповідальності.

Оскільки на момент вчинення нового адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не відбув повністю попереднє адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП обґрунтовано застосовує приєднання невідбутої частини попереднього стягнення до нового.

Таким чином, суд доходить висновку, що призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, з урахуванням приєднання невідбутої частини попереднього стягнення, є законним, обґрунтованим, пропорційним та необхідним для досягнення цілей адміністративної відповідальності, визначених КУпАП.

Оскільки, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 553152 від 28.12.2025 року, транспортний засіб ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 , суд вважає за можливе не застосовувати оплатне вилучення транспортного засобу.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 8, 23, 30, 33, 36, 40-1, 130 ч. 2, 268, 277, 280, 282, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КпАП України, та покласти на нього адміністративне стягнення у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до призначеного адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами приєднати невідбуту частину адміністративного стягнення, накладеного на ОСОБА_1 постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 року та остаточно визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, 10 місяців, 8 днів.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.Про сплату штрафу правопорушник зобов`язаний повідомити суд шляхом надання відповідних платіжних документів (квитанцій).

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Максим ТАУС