Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №686/35500/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/35500/25

Провадження № 2/686/1774/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мазурок О.В.

при секретарі Колісник Л.В.

за участі представника позивача Самбір О.Є.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів. Просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно судового наказу Хмельницького міського суду від 18.06.2025 року за номером 686/15699/25 з 1/4 до 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

На обґрунтування свого позову він вказав, що 23.01.2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено шлюб. Від шлюбу у сторін є син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Подружнє життя ОСОБА_2 з ОСОБА_6 не склалось, рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.08.2014 року у справі №686/16309/14-ц шлюб між ними розірвано.

29.11.2016 року ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 та змінила своє прізвище на ОСОБА_8 .

Після розлучення з ОСОБА_6 , ОСОБА_2 перебував у стосунках з відповідачкою ОСОБА_1 . У сторін ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Запис про народження дитини здійснено за письмовою заявою ОСОБА_2 про визнання батьківства від 27.01.2024 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану №00043419500 від 03.02.2024 року.

ОСОБА_2 добровільно щомісячно надавав матеріальну допомогу на утримання обох дітей.

ОСОБА_2 працював на ТзОВ «Новатор», ПВКФ «Бджілка», ТзОВ «Європа-експорт плюс», ТзОВ «Пласт Моулд», Хмельницька філія ТзОВ «Се Борднетце-Україна», отримував незначні заробітки, однак добровільно щомісячно сплачував аліменти на своїх дітей.

20.11.2023 року ОСОБА_2 призваний на військову службу під час мобілізації, є військовослужбовцем у складі в/ч НОМЕР_1 .

02.06.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на спільного сина сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18.06.2025 року суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Продан Б.Г. видав судовий наказ у справі №686/15699/25 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу) боржника.

Водночас, ОСОБА_1 у своїй заяві не повідомила суду про те, що на утриманні ОСОБА_2 перебуває ще одна дитина від іншого шлюбу - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З урахуванням того, що позивач добровільно сплачував аліменти на утримання своїх дітей, які зокрема, вираховувались з його заробітку; добровільно надає матеріальну допомогу своїм непрацездатним батькам, які її потребують в силу незначного розміру пенсії та проблем зі здоров`ям; зважаючи на те, що сам позивач має проблеми зі здоров`я, потребує постійного лікування, зазнає значних витрат у зв`язку із цим, позивач змушений звертатись до суду із позовом про зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила. Направила до суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що ОСОБА_2 обґрунтовує позов про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина тим, що позивач добровільно надавав матеріальну допомогу на утримання обох дітей, добровільно надає матеріальну допомогу своїм непрацездатним батькам, оскільки вони мають мізерний розмір пенсії та проблеми зі здоров`ям. Сам позивач також має проблеми зі здоров`ям, потребує постійного лікування та зазнає значних витрат у зв`язку з цим.

Вказані доводи позовної заяви вважаю необгрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Із положень статті 192 Сімейного Кодексу України слідує, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підставою для зміни розміру аліментів, визначеного судовим рішенням, є зміна (погіршення або покращення) матеріального чи сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них, які виникли після ухвалення судом цього рішення.

Щодо надання матеріальної допомоги непрацездатним батькам.

Позивач зазначив, що він надає матеріальну допомогу своїм непрацездатним батькам пенсійного віку, враховуючи ту обставину, що вони отримують пенсію в «мізерному розмірі» та потребують значних витрат на лікування, так як мають проблеми зі здоров`ям.

Відповідно до доданих до позову виписок по карткових рахунках, розмір пенсійних виплат батьків становить: 5 601,78 грн. - у ОСОБА_9 та 7 306,83 грн. - у ОСОБА_10 . Згідно з наданими копіями пенсійних посвідчень обох батьків, вид пенсії - за віком.

Станом на 2026 рік для непрацюючих пенсіонерів, які мають повний страховий стаж, розмір мінімальної пенсії за віком (осіб, які втратили працездатність) становить - 2 595 грн., що передбачено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

Позивач суб`єктивно оцінює розмір пенсій своїх батьків як «мізерний» враховуючи, що дохід батьків є суттєво вищим за встановлений державою рівень соціального забезпечення для даної категорії громадян. Крім того, надані суду виписки з карткових рахунків відображають лише пенсійні нарахування та відсутні докази щодо фактичного надходження коштів від Позивача на рахунки батьків, а отже і їх утримання.

Долучені до матеріалів справи медичні висновки та виписки підтверджують стан здоров`я батьків Позивача, проте вони також не свідчать про те, що витрати по такому лікуванню понесені Позивачем, не підтверджують виникнення захворювань після видачі судового наказу від 18.06.2025 року.

Щодо стану здоров`я Позивача.

У відповідності до поданих позивачем доказів, у ОСОБА_2 є захворювання на остеохондроз та цервікалгію. Відповідно до довідок, виданих лікарем неврологом, остеохондроз виявлено 02 листопада 2023 року. Крім того, у довідці від 17 листопада 2023 року, захворювання характеризується, як раніше відоме хронічне. Захворювання на цервікалгію виявлено 16 листопада 2023 року. Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця виявлена 06 листопада 2023 року. Есенціальна гіпертензія виявлена 20 грудня 2022 року. 21 та 27 квітня 2023 року позивач звертався за повторним курсом лікування вже раніше відомого хронічного захворювання. Гіпертонічна енцефалопатія виявлена 16 грудня 2022 року. За лікуванням ОСОБА_2 звертався 17 квітня, 21 червня, 05 липня та 08 серпня 2023 року.

Проте, ці обставини вже існували на час видачі судового наказу від 18 червня 2025 року у справі №686/15699/25.

Серед іншого, позивачем зазначено, що 18.07.2025 року у нього виявлено пошкодження обертальної манжети правого плеча, проте такий діагноз не поставлений: у записах лікаря від 18.07.2025 року зафіксовано лише скарги позивача на біль, який виник 5 місяців тому, тобто, у лютому 2025 року. Лікар направив позивача на магнітно-резонансну томографію. Протокол МРТ містить вказівку про те, що обстеження не є клінічним діагнозом та потребує інтерпретації лікуючого лікаря, якої в поданих позивачем документах немає. Ідентична вказівка міститься і у протоколі мультиспіральної комп`ютерної томографії, проте будь-яке тлумачення та консультування лікуючого лікаря з приводу проведеної томографії - відсутнє.

Отже, вказані матеріали не підтверджують, а ні наявності нового захворювання, а ні його впливу на працездатність позивача.

Також серед обставин, на які позивач посилається як на такі, що нібито виникли після видачі судового наказу від 18.06.2025 року та свідчать про погіршення стану здоров`я, зазначено гігрому тилу лівої стопи.

Гігрома є доброякісним кістозним утворенням, яке не належить до тяжких або небезпечних захворювань, не становить загрози для життя та, за загальним медичним підходом, не призводить до стійкого чи істотного погіршення стану здоров`я особи. Сам по собі факт наявності гігроми не свідчить про втрату працездатності чи значні обмеження життєдіяльності позивача.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що гігрома у позивача була видалена. Післяопераційний період, пов`язаний з тимчасовими обмеженнями фізичного навантаження, становив 21 день та мав виключно реабілітаційний характер.

На момент розгляду справи строк рекомендованих медичних обмежень минув, що свідчить про завершення лікування та відсутність медичних підстав вважати позивача таким, що має стійкі порушення здоров`я або обмеження фізичної активності.

Отже, стан здоров`я позивача не може розцінюватися як істотно погіршений, а наявність у минулому гігроми та її хірургічне видалення не є доказом тривалих негативних наслідків для здоров`я чи працездатності.

Вважає, що систематичне зволікання позивача з лікуванням давно існуючих захворювань не можна трактувати як погіршення стану здоров`я: проблеми зі здоров`ям існували раніше, однак лікування ОСОБА_2 розпочав після видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Позивач посилається нате, що 15 жовтня 2025 року йому «діагностовано» поверхневий гастрит, остеохондроз хребта, себорейний дерматит, вірусний гепатит С, енцефалопатію. Проте, прошу суд звернути увагу, що остеохондроз хребта та енцефалопатію було виявлено ще у 2023 та 2022 роках відповідно.

Щодо гастриту, дерматиту та гепатиту С, то існує лише один запис на підтвердження існування цих захворювань. Цей запис міститься у довідці КП «Хмельницький міський центр медико-санітарної допомоги №1» від 15.10.2025 року, у полі «Короткий анамнез», тобто, це відомості про пацієнта і розвиток захворювання, що отримуються зі слів самого пацієнта.

Таким чином, єдиним джерелом інформації щодо існування трьох захворювань є лише показання позивача, які не підтверджуються довідками, діагнозами тощо.

Крім того, позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України та перебуває на повному державному забезпеченні, зокрема речовому, продовольчому та фінансовому, за рахунок бюджету Міністерства оборони України. За таких обставин, витрати на лікування для позивача не мають системного або значного характеру.

Подані до позовної заяви докази підтверджують одноразову оплату МРТ та КТ, а також придбання окремих лікарських засобів. Водночас із наданих чеків убачається, що ліки придбавалися в аптеках міста Хмельницького та в подальшому пересилалися до іншого міста матір`ю позивача за власний рахунок. Доказів того, що зазначені витрати були понесені безпосередньо позивачем або того, що він відшкодував їх своїй матері, матеріали справи не містять. Отже, подані документи не підтверджують істотного фінансового навантаження на позивача у зв`язку з лікуванням.

За обставин, які склалися на час ухвалення оскаржуваного рішення, позивач не довів належними та допустимими доказами зміну матеріального та/або сімейного стану, які б могли стати за приписами статті 192 Сімейного Кодексу України, підставою для зменшення розміру аліментів, які позивач сплачує на утримання неповнолітнього сина.

Щодо добровільного утримання дітей.

Наявність дитини від іншого шлюбу, а саме, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, враховуючи, що на момент винесення судового наказу від 18.06.2025 року ці обставини вже існували.

Позивач стверджував, що у заяві про видачу судового наказу про стягнення аліментів на спільного сина ОСОБА_3 , що була подана 02.06.2025 року, мною не було повідомлено суд, про те, що на його утриманні перебуває ще одна дитина від попереднього шлюбу. На момент звернення до суду із заявою про видачу судового наказу я не володіла жодним доказом на підтвердження наявності у ОСОБА_2 ще однієї дитини, тому не мала законних підстав вказувати ці дані у заяві, оскільки будь-яка інформація, що не підкріплена належними доказами, була б розцінена судом як недостовірна. Згідно з нормами ЦПК України, суд приймає рішення лише на підставі достовірних доказів, а подання неперевірених даних або припущень є недопустимим.

Позивач, згідно наданих до суду доказів, як батько, не несе жодних додаткових витрат, окрім аліментів, а зменшення розміру аліментів з 1/4 до 1/6 частки доходу, який просить позивач суттєво погіршить матеріальне становище дитини, яка потребує стабільного та достатнього фінансового забезпечення.

Згідно з процесуальним законом обов`язок доказування підстав позову (обставин) покладається на сторону, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень, а їх недоведеність є підставою для відмови у позові.

За обставин, які зазначені в позовній заяві, ОСОБА_2 не довів належними та допустимими доказами зміну матеріального та сімейного стану, яка б мбгла стати, за приписами статті 192 СК України, підставою для зменшення розміру аліментів, які позивач сплачує на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 .

Представник позивача направила до суду відповідь на відзив, в якому вказала, що ознайомившись зі змістом відзиву позовної заяви про зменшення розміру аліментів, вважає за необхідне подати відповідь на відзив.

Відповідачка ОСОБА_1 неправдиво вказує, що не знала про те, що у позивача є старший син, оскільки ще з часу знайомства вона була обізнана про це, а діти позивача старший і молодший син спілкуються постійно між собою, також додаю фото позивача з синами в грудні 2025 року.

Відповідачка ОСОБА_1 вказує, що позивач не має тяжких та небезпечних ахворювань, але наявні у поданих до позовної заяви медичних документах діагнози потребують регулярного лікування та витрат на лікування, докази надано до позовної заяви і також надаю виписку із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 №2468 від 02.01.2026 року про перебування на стаціонарному лікуванні з 19 грудня 2025 року по 02.01.2026 року в зв`язку з бешихою лівої стопи, первинна еритемна форма, чеки про витрати на ліки фото ОСОБА_2 з лікувального закладу додає.

Просить суд критично оцінити пояснення у відзиві щодо достатньої пенсії у батьків позивача та заперечення необхідності їм допомагати. До позовної заяви надано довідки про розмір пенсії батьків позивача, якщо розділити по днях то матері пенсія 186 грн./день, а батька 243 грн./день, за ці кошти вони мають сплатити комунальні послуги, купити ліки і продукти, тому пенсії їм не вистачає на елементарні потреби. Медичні довідки про їх стан здоров`я та хвороби додано до позовної заяви.

02.06.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на спільного сина сторін ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18.06.2025 року суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області видав судовий наказ у справі №686/15699/25 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу) боржника, оскільки ОСОБА_1 у своїй заяві не повідомила суду про те, що на утриманні ОСОБА_2 перебуває ще одна дитина від іншого шлюбу – ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З урахуванням того, що позивач добровільно сплачував аліменти на утримання своїх дітей, які зокрема, вираховувались з його заробітку; добровільно надає матеріальну допомогу своїм непрацездатним батькам, які її потребують в силу незначного розміру пенсії та проблем зі здоров`ям; зважаючи на те, що сам позивач має проблеми зі здоров`я, потребує постійного лікування, зазнає значних витрат у зв`язку із цим, позивач змушений звертатись до суду із позовом про зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволеню з наступних підстав: судом об`єктивно встановлено, що судовим наказом судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі №686/15699/25 від 18.06.2025 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 02.06.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст. ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Верховний Суд України в Постанові від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК Українизміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Таким чином, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів (постанови Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі № 466/4009/18, від 05 лютого 2020 року у справі № 664/252/19-ц, від 22 січня 2020 року у справі № 691/1497/18).

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зміна розміру аліментів відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України можлива за умови зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із батьків. Тобто, ці обставини повинні виникнути у платника або одержувача аліментів після того, як обов`язок по сплаті аліментів був раніше встановлений судом.

Враховуючи, що після ухвалення рішення суду про стягнення аліментів із позивача на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_11 , змінилися обставини, що мають значення при визначенні розміру аліментів, а саме те, що ОСОБА_2 , має на утриманні ще сина ОСОБА_12 , в нього погіршився стан здоров`я, у зв`язку з чим погіршилось матеріальне становища позивача, суд приходить до висновку, що існують підстави для застосування

ст. 192 СК України, в зв`язку з чим необхідно змінити розмір аліментів, визначеного судовим наказом Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 червня 2025 року з ? частини від заробітку (доходу) до 1/6 частини всіх видів доходу платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи зі дня набранням рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок сплоченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 183, 192 СК України, ст. ст. 10, 12, 18, 81, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву задоволити.

Зменшити розмір стягуваних на підставі судового наказу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18.06.2025 року у цивільній справі №686/ 15699/25 аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини від заробітної плати (доходу) , щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1211 гривень 20 копійок сплоченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня виготовлення повного судового рішення апеляційної скарги .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає в АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 13.04.2026 року.

Суддя: О.В.Мазурок