Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №683/650/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Суд: Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 12 квітня 2026 р.

Справа: №683/650/26

Суддя: Кутасевич О. Г.

Справа № 683/650/26

2/683/843/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Кутасевич О.Г.,

за участі секретаря судового засідання Братенка В.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів цивільну справу №683/650/26, 2/683/843/2026 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_3 про стягнення аліментів на період навчання,

в с т а н о в и в:

02 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 і просила стягувати з останнього на свою користь аліменти на навчання їх дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з дня звернення до суду і до закінчення навчання 02 березня 2026 року, але не більше як до досягнення нею 23 річного віку.

В обґрунтування заявленого позову вказувала, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , яка є повнолітньою та навчається на денній формі навчання у Відокремленому структурному підрозділі закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Хмельницький інститут соціальних технологій», у зв`язку із чим не працює та потребує матеріальної допомоги. Навчання у цьому навчальному закладі є платним, батько ОСОБА_2 , який має постійний дохід та можливість надавати щомісячну допомогу, в добровільному порядку такої допомоги не надає, усі витрати по утриманню дочки, зокрема витрати на оплату навчання, продукти харчування, засоби гігієни, одяг, несе її мати ОСОБА_1 , яка має незначний дохід, а тому просить в судовому порядку вирішити питання про стягнення з відповідача аліментів на період навчання їх дочки.

У судове засідання представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Віхерко Н.О. подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кравчук В.М. подав відзив, у якому позовні вимоги просив задовольнити частково. Зазначав,що його середньомісячний дохід як військовослужбовця становить в середньому 50000 грн, із якого він має забезпечувати себе, придбавати військове спорядження та амуніцію, одяг, продукти харчування, тощо. Оскільки позивачкою заявлено витрати на утримання дочки в розмірі 8000 грн щомісяця, а тому відповідно до вимог ст. 141 СК України він має сплачувати половину від вказаних витрат, тобто 4000 грн, що є значно менше заявленої позивачкою 1/4 частки його доходів.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 28 грудня 2007 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 досягла повноліття.

Згідно довідки Відокремленого структурного підрозділу закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Хмельницький інститут соціальних технологій» від 18 грудня 2025 року ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є студенткою денної форми навчання спеціальності А7 «Фізична культура і спорт» ступеня вищої освіти «бакалавр», розпочала навчання 01 вересня 2025 року, термін закінчення навчання – 30 червня 2029 року.

У зв`язку із навчанням ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, оскільки її мати ОСОБА_1 несе витрати, які полягають в оплаті навчання у Відокремленому структурному підрозділі закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Хмельницький інститут соціальних технологій».

Так, ОСОБА_1 було сплачено за навчання дочки ОСОБА_3 згідно платіжної інструкції від 27 серпня 2025 року у розмірі 16000 грн.

У зв`язку із навчанням ОСОБА_3 не працює, а її мати ОСОБА_1 несе усі витрати по утриманню ОСОБА_3 в період її навчання.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України у редакції, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанцій, при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання, незалежно від форми навчання, і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати їм матеріальну допомогу.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При цьому, з огляду на встановлений СК України спільний обов`язок з утримання дітей обома батьками, як матір`ю так і батьком має бути забезпечено (надано) однаковий (рівний, або приблизно рівний) матеріальний ресурс для цього.

При вирішенні позову суд ураховує, що позивачка ОСОБА_3 навчається на платній основі, у зв`язку із навчанням не працює, окрім витрат на оплату навчання її мати несе витрати на харчування, придбання канцелярського приладдя, засобів гігієни, одягу, ліків. а відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем, отримує середньомісячний дохід близько 50 000 грн., інших утриманців не має.

Разом з тим, з огляду на розмір отримуваних відповідачем доходів, часткове визнання ним позову, а також те, що стягнення аліментів не має бути способом безпідставного збагачення, суд з урахуванням закріплених у ч.9 ст.7 СК України принципів справедливості, добросовісності, розумності та рівності обов`язку обох батьків утримувати своїх дітей, визначає розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на період навчання повнолітньої ОСОБА_3 в розмірі 1/8 частки заробітку (доходу) батька щомісяця, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

При визначені часу, з якого присуджуються дані аліменти, суд враховує, що відповідно до ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто з 02 березня 2026 року.

Оскільки при подачі даного позову позивачка звільнялась від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в розмірі 1331,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частки його заробітку (доходу) щомісячно, на період навчання ОСОБА_3 у Відокремленому структурному підрозділі закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Хмельницький інститут соціальних технологій», починаючи з 02 березня 2026 року і до закінчення навчання – 30 вересня 2029 року, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Текст рішення складено 13 квітня 2026 року.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua