Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №922/1265/25 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1265/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатої В.В.

при секретарі судового засідання Корнух В.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області (63601, Харківська область, Куп`янський район, смт. Шевченкове, 9а) в інтересах держави, в особі 1.Північно-східного офісу Держаудитслужби (61022, м. Харків, майдан Свободи, б. 5 Держпром, 4 під, 10 пов.) 2.Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області (вул. Василя Стуса (Лермонтова), 2, смт Шевченкове, Куп`янський район, Харківська область, 63601)

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (61002, місто Харків, вул. Маршала Бажанова, будинок 21/23) , 2. Гуманітарного відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (63601, Харківська область, Куп`янський район, селище Шевченкове, вул. Стуса Василя, будинок 7)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів

за участю представників:

прокуратури - Ковальова І.І.;

позивача 1 - не з`явився;

позивача 2 - не з`явився;

відповідача 1 - Чорнобай Р.Л., Білан В.В.;

відповідача 2 - Хорунжа Ю.Б.;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби та Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» та Гуманітарного відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради, в якому просить:

- Визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 11.09.2023 до Договору про закупівлю електричної енергії споживачу № 60 від 03.08.2023, укладену між Гуманітарним відділом (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (код ЄДРПОУ 44031148) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 40464528);

- Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 11.10.2023 до Договору про закупівлю електричної енергії споживачу № 60 від 03.08.2023, укладену між Гуманітарним відділом (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (код ЄДРПОУ 44031148) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 40464528);

- Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 07.11.2023 до Договору про закупівлю електричної енергії споживачу № 60 від 03.08.2023, укладену між Гуманітарним відділом (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (код ЄДРПОУ 44031148) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 40464528);

- Визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 05.12.2023 до Договору про закупівлю електричної енергії споживачу № 60 від 03.08.2023, укладену між Гуманітарним відділом (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (код ЄДРПОУ 44031148) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 40464528);

- Визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 25.12.2023 до Договору про закупівлю електричної енергії споживачу № 60 від 03.08.2023, укладену між Гуманітарним відділом (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (код ЄДРПОУ 44031148) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 40464528);

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 40464528) на користь Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області (код ЄДРПОУ 45098470) надмірно сплачені кошти у сумі 298 105,91 грн (двісті дев`яносто вісім тисяч сто п`ять гривень дев`яносто одну копійку);

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 40464528) на користь Харківської обласної прокуратури (Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 15 689,27 грн судового збору, сплаченого за пред`явлення позову.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1265/25. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на 05 травня 2025 року о 11:30.

29.04.2025 через систему «Електронний суд» представником Північно-східного офісу Держаудитслужби подані письмові пояснення за вх. № 10448.

29.04.2025 через систему «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» подано відзив на позов за вх. № 10589.

30.04.2025 через систему «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» подано клопотання про зупинення провадження у справі за вх. № 10600.

30.04.2025 через систему «Електронний суд» представником Гуманітарного відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради подано відзив на позов за вх. № 10627.

В судовому засіданні 05.05.2025 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання та розгляду клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі (вх. № 10600 від 30.04.2025) на 29.05.2025 о 14:30 год.

06.05.2025 через систему «Електронний суд» Куп`янською окружною прокуратурою Харківської області подано відповідь на відзиви за вх. № 11032.

07.05.2025 через систему «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» подано заяву за вх. № 11179 про долучення до матеріалів справи копій ухвал Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2025 р. та від 29.01.2025 р. у справі № 920/19/24, що сформовані з ЄДРСР.

22.05.2025 через систему «Електронний суд» представником Гуманітарного відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради подано заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. № 12390 та вх. № 12394.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.05.2025 заяви представника Гуманітарного відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції (вх. № 12390 та вх. № 12394 від 22.05.2025) - задоволено. Постановлено підготовче засідання у справі № 922/1265/25 призначене на "29" травня 2025 р. о 14:30 год та наступні судові засідання провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника Гуманітарного відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради Хорунжи Юлії Борисівни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з використанням власних технічних засобів (за допомогою системи для проведення відеоконференцій https://vkz.court.gov.ua).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.05.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» про зупинення провадження у справі (вх. № 10600 від 30.04.2025) - задоволено. Зупинено провадження у справі № 922/1265/25. Провадження по справі зупинено до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та оприлюдненню повного тексту постанови.

15.01.2026 через систему «Електронний суд» Харківською обласною прокуратурою подано клопотання за вх. № 1189, в якому прокуратура повідомляє, що Великою Палатою Верховного Суду у справі № 920/19/24 ухвалено постанову, у зв`язку з чим прокуратура просить: поновити провадження у справі № 922/1265/25 за позовом керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби, Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ», Гуманітарного відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів; про дату та час судового засідання повідомити учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.01.2026 провадження у справі № 922/1265/25 поновлено. Призначено у справі підготовче засідання на 02 лютого 2026 року о 14:45.

28.01.2026 через систему «Електронний суд» представником Гуманітарного відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. № 2339.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.01.2026 заяву представника Гуманітарного відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 2339 від 28.01.2026) - задоволено. Постановлено підготовче засідання у справі № 922/1265/25 призначене на "02" лютого 2026 р. о 14:45 год та наступні судові засідання провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника Гуманітарного відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради Хорунжи Юлії Борисівни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з використанням власних технічних засобів (за допомогою системи для проведення відеоконференцій https://vkz.court.gov.ua).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.01.2026 знято з розгляду справу № 922/1265/25, призначену до розгляду у судовому засіданні на «02» лютого 2026 р. о 14:45 год. Призначено розгляд справи № 922/1265/25 у судовому засіданні на "12" лютого 2026 р. о 12:45 год. Попереджено, що дату та час проведення судового засідання може бути змінено, з урахуванням поточної обстановки у місті Харкові, про що учасників справи буде повідомлено додатково ухвалою суду.

04.02.2026 через систему «Електронний суд» представником Гуманітарного відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. № 2828.

09.02.2026 через систему «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. № 3111.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.02.2026 заяву представника Гуманітарного відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 2828 від 04.02.2026) залишено без розгляду, проте долучено до матеріалів справи. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 3111 від 09.02.2026) - задоволено. Постановлено підготовче засідання у справі № 922/1265/25 призначене на "12" лютого 2026 р. о 12:45 год провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» адвоката Білан Вікторії Валентинівни ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з використанням власних технічних засобів (за допомогою системи для проведення відеоконференцій https://vkz.court.gov.ua).

12.02.2026 через систему «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» подано клопотання про залишення без розгляду позовної заяви за вх. №3575 та письмові пояснення за вх. № 3580.

В судовому засіданні 12.02.2026 надано час прокурору для надання письмових пояснень або заперечень відносно клопотання ТОВ "Мегаенерго Постач" про залишення без розгляду позовної заяви (вх. № 3575 від 12.02.2026), на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 02.03.2026 о 15:00 год.

24.02.2026 через систему «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. № 4532.

24.02.2026 через систему «Електронний суд» Куп`янською окружною прокуратурою подані заперечення (вх. № 4540) на клопотання представника ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» про залишення без розгляду позовної заяви у справі № 922/1265/25.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.03.2026 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 4532 від 24.02.2026) - задоволено. Постановлено підготовче засідання у справі № 922/1265/25 призначене на "02" березня 2026 р. о 15:00 год та наступні судові засідання провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» - директора Чорнобай Ріти Леонідівни ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з використанням власних технічних засобів (за допомогою системи для проведення відеоконференцій https://vkz.court.gov.ua).

В судовому засіданні 02.03.2026 постановлено протокольну ухвалу про відмову в клопотанні ТОВ "Мегаенерго Постач" про залишення без розгляду позовної заяви (вх. № 3575 від 12.02.2026), на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.03.2026 о 15:45 год.

11.03.2026 через систему «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. № 5900.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.03.2026 знято з розгляду справу № 922/1265/25, призначену до розгляду у судовому засіданні на "16" березня 2026 року об 15:45 год. Призначено розгляд справи № 22/1265/25 у судовому засіданні на "23" березня 2026 р. о 15:40 год. Попереджено, що дату та час проведення судового засідання може бути змінено, з урахуванням поточної обстановки у місті Харкові, про що учасників справи буде повідомлено додатково ухвалою суду. Цією ж ухвалою заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 5900 від 11.03.2026) - задоволено частково. Постановлено судове засідання у справі № 922/1265/25 призначене на "23" березня 2026 р. о 15:40 год та наступні судові засідання провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» адвоката Білан Вікторії Валентинівни ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з використанням власних технічних засобів (за допомогою системи для проведення відеоконференцій https://vkz.court.gov.ua).

В судовому засіданні 23.03.2026 на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 30.03.2026 о 16:00 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.03.2026 знято з розгляду справу № 922/1265/25, призначену до розгляду у судовому засіданні на "30" березня 2026 р. о 16:00 год. Призначено розгляд справи № 922/1265/25 у судовому засіданні на "08" квітня 2026 р. о 13:10 год. Попереджено, що дату та час проведення судового засідання може бути змінено, з урахуванням поточної обстановки у місті Харкові, про що учасників справи буде повідомлено додатково ухвалою суду.

08.04.2026 через систему «Електронний суд» представником Північно-східного офісу Держаудитслужби подано клопотання про розгляд справи без участі за вх. № 8352.

В судовому засіданні 08.04.2026 представник прокуратури підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідачів проти позову заперечували та просили у задоволенні позову відмовити.

Інші учасники своїх представників в судове засідання не направили.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Водночас, суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України.

Окрім того, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Разом з цим, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Отже, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

За результатами вивчення питання дотримання вимог законодавства України при проведенні публічних закупівель Куп`янською окружною прокуратурою встановлено, що 11.07.2023 на вебсайті електронної системи публічних закупівель «Prozorro» (режим доступу: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-07-11-008542-a) Гуманітарним відділом (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (далі - Гуманітарний відділ, Замовник, Споживач) оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-07-11-008542-a на закупівлю електричної енергії обсягом 334434 кВт/год з очікуваною вартістю 2 006 604,00 гривень та строком постачання з 10.08.2023 по 31.12.2023.

Кінцевий строк подання тендерних пропозицій встановлено до 24.07.2023.

За результатам проведеного 25.07.2023 електронного аукціону переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (далі - ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ», Постачальник), з яким 03.08.2023 укладено договір № 60 про закупівлю електричної енергії споживачу (далі - Договір).

Відповідно до пунктів 2.2.та 2.3. Договору очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії за цим Договором становлять 334434 кВт/год та визначені в Додатку 1 до Договору. Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреби замовника в електроенергії.

Відповідно до п. 14.1. Договір набуває чинності з дати підписання Сторонами та діє до «31» грудня 2023 року включно, а в частині розрахунків діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п. 2.4. Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору, до загальної вартості цього договору включено витрати на послуги з передачі електричної енергії за регульованими тарифами.

Загальна вартість Договору становить 1 245 766,65 грн, крім того ПДВ - 249 153,33 грн, разом з ПДВ - 1 494 919,98 грн. Ціна за 1 кВт/год електричної енергії визначається та змінюється відповідно до Додатка 3 до цього Договору (п. 5.1. Договору).

Відповідно до п. 1 Додатку 3 «Порядок визначення та зміни ціни постачання електричної енергії» до Договору (далі - Додаток 3 до Договору), Ціна за одиницю Товару (Ц) визначається за підсумками розрахункового періоду (місяця) за такою формулою:

Ц = (К * Ца + Тосп + Впост) * 1,2, де:

1,2 - урахування ПДВ (у разі, якщо Постачальник не є платником ПДВ, у формулі замість 1,2 зазначається 1);

Ца - ціна закупівлі одиниці Товару (актуальна) на день укладення Договору або останнього додаткового договору або угоди до цього Договору, грн за 1 кВт/год без ПДВ;

Тосп - ціна (тариф) послуг оператора системи передачі, яка встановлена Регулятором на відповідний розрахунковий період, грн за 1 кВт/год без ПДВ, який відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.12.2022 № 1788 у період з 01.07.2023 до 31.12.2023 був незмінним та становив 0,48510 грн за 1 кВт/год без ПДВ;

Впост - вартість послуг Постачальника, що включає усі витрати Постачальника, які необхідні для виконання Постачальником умов цього Договору, Впост становить 0,26843 грн за 1 кВт/год без ПДВ та не змінюється протягом усього строку дії Договору;

К - коефіцієнт коливання ціни закупівлі одиниці Товару, який на момент укладення Договору становить 1 (один) і визначається за формулою:

К = Цпсз / Ц0сз, де:

Цпсз - поточна середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії за результатами торгів на ринку «на добу наперед» за розрахунковий період - календарний місяць, грн за 1 кВт/год без ПДВ;

Ц0сз - поточна середньозважена ціна закупівлі одиниці Товару за результатами торгів на ринку «на добу наперед» за повний календарний місяць, доступна на момент кінцевого терміну подання тендерної пропозиції, в подальшому - за місяць, що передує розрахунковому, згідно з інформацією, оприлюдненою Оператором ринку електричної енергії на сайті https://www.oree.com.ua/, грн за 1 кВт/год без ПДВ.

Згідно п. 2 Додатку 3 до Договору, ціна за 1 кВт/год електричної енергії становить 4,47 грн, а саме:

1. Ца = 2,97147 грн за 1 кВт/год без ПДВ;

2. Тосп = 0,48510 грн за 1 кВт/год без ПДВ;

3. Впост = 0,26843 грн за 1 кВт/год без ПДВ;

4. ПДВ - 20 %.

Таким чином, сторонами погоджено 4 складових ціни за 1 кВт/год електричної енергії, три з яких у період з 03.08.2023 по 31.12.2023 були сталими (Тосп, Впост, ПДВ), а одна - у передбачених законодавством випадках може бути динамічною Ца (ціна закупівлі одиниці Товару), яку погоджено станом на 03.08.2023 на рівні 2,97147 грн за 1 кВт/год без ПДВ.

При цьому, опрацюванням офіційного веб-сайту державного підприємства «Оператор ринку», яке утворено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 324, встановлено, що середньозважена ціна на електроенергію на ринку "на добу наперед" 24.07.2023 (дата подання ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» тендерної пропозиції та кінцевий строк подання тендерних пропозицій) становила 4,15928 грн за 1 кВт/год без ПДВ та 03.08.2023 (дата укладення Договору) становила 4,13972 грн за 1 кВт/год без ПДВ.

Прокуратура звертає увагу, що не дивлячись на це, з метою перемоги у відкритих торгах ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» у складі тендерної пропозиції запропоновано ціну за 1 кВт/год електричної енергії без ПДВ на рівні 2,97147 грн, що є на 1,18781 грн меншою середньоринкової, тобто на 28,5 %.

Таким чином, укладаючи Договір Постачальник погодився поставляти Споживачеві електричну енергію за ціною, яка є нижчою ринкової.

Тобто на момент укладення 03.08.2023 Договору за результатами процедури закупівлі, ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» було відомо про економічну невигідність його укладення згідно змісту поданої тендерної пропозиції.

Виходячи з чого, на думку прокуратури, є достатньо підстав вважати, що ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» порушено принципи публічних закупівель, передбачені ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме принципи добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Крім того, Постачальник не скористався правом, передбаченим ч. 7 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі», та не відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації.

Вказані дії Постачальника вказують на той факт, що при поданні тендерної пропозиції учасником, а в подальшому переможцем її штучно занижено, з розрахунком у подальшому підвищити ціну на електричну енергію шляхом укладення додаткових угод, що не відповідає принципу добросовісної конкуренції серед учасників та Доктрині venire contra faktum proprium (заборона суперечливої поведінки), яка базується на римській максимі - «non concedit venire contra-US faktum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці) (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17).

У п. 14.6 Договору сторони погодили підстави зміни істотних умов договору після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.

Так, сторони погодили, що можуть внести зміни до договору у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача (1), а також у випадку зменшення обсягу споживчої потреби (2) товару. В такому випадку ціна договору зменшується залежно від зміни таких обсягів.

Крім іншого, сторони погодили можливість зміни ціни у договорі у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Прокуратура звертає увагу, що ключовим є саме «зміна» середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед». Тобто обов`язковою умовою зміни ціни в договорі є підвищення/зниження середньозважених цін на час укладення додаткової угоди у порівнянні із ціною, яка діяла на час подання тендерної пропозиції та укладення Договору.

За змістом п. 3 Додатку 3 до Договору зміна ціни за одиницю товару регламентується щомісячно шляхом укладання додаткової угоди, з урахуванням пункту 1 цього Додатку. В такому випадку Постачальник письмово звертається до Споживача щодо зміни ціни за одиницю товару.

При цьому, зі змісту а. 7 п. 14.2 Договору слідує, що Постачальник з метою внесення змін до Договору, що викликані змінами в нормативно-правових актах щодо формування ціни або щодо умов постачання електричної енергії, звертається до Споживача своєчасно, тобто за 20 днів до введення їх в дію, що узгоджується із вимогами п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та п. 13.2 Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу, який є додатком № 5 до ПРРЕЕ.

Таким чином, не дивлячись на застосування так званого «формульного розрахунку» ціни за одиницю товару, Сторонами у договорі зафіксовано необхідність звернення Постачальника до Споживача з відповідною пропозицією щодо зміни ціни завчасно, тобто за 20 днів до введення їх в дію, будь-якої автоматичної зміни ціни договором не передбачено.

Тобто, можливість зміни ціни в договорі пов`язується із наявністю волевиявленням його сторін.

При цьому, за результатами розгляду пропозиції Постачальника щодо зміни ціни Споживач має право погодитись на відповідні зміни або відмовитись від внесення таких змін до договору.

У випадку відмови від внесення змін до договору, протягом вищевказаного 20-денного строку Споживач матиме можливість укласти договір з новим Постачальником, що передбачено п. 9.2 Договору.

Зміна ціни на ринку «на добу наперед» підтверджується інформацією з сайту Оператора ринку https://www.oree.com.ua/ (а. 2 п. 3 Додатку 3 до Договору).

Згідно п. 15.1 невід`ємною частиною цього Договору є:

Додаток 1 Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії;

Додаток 2 Перелік об`єктів споживача, за якими здійснюється постачання електричної енергії; Додаток 3 Порядок визначення та зміни ціни постачання електричної енергії.

Таким чином, на момент підписання договору сторонами погоджені всі істотні умови: предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 ГК України та Закону України «Про публічні закупівлі».

Готовність виконання зобов`язань щодо ціни та кількості електроенергії ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» підтвердило при наданні своєї тендерної пропозиції, також товариство підтвердило, що погоджується з істотними умовами договору та гарантує свої зобов`язання за ним. При цьому ціну електричної енергії визначено у розмірі 4,47 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

Згідно наявних матеріалів справи, постачання електричної енергії Споживачу розпочато 10.08.2023.

Прокуратура вказує, що в подальшому, у порушення умов Договору (п.п. 6.1.2, 9.2, а. 7 п. 14.2) та вимог п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 3.2.4 ПРРЕЕ, листом від 06.09.2023 № 611 ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» повідомило Замовника про зміну ціни за 1 кВт/год за серпень 2023 року та надіслало проєкт Додаткової угоди № 1 до Договору, який підписано Замовником 11.09.2023.

Вказаною Додатковою угодою № 1 у порушення п. 14.6.1 Договору зменшено обсяги закупівлі з 334434 кВт/год на 253423 кВт/год та викладено в новій редакції Додатки 1, 2 та 3 до Договору.

Згідно п. 2 Додатку 3 (в редакції Додаткової угоди № 1 від 11.09.2023) ціна за 1 кВт/год електричної енергії (з 10.08.2023) становить 5,898912 грн (замість 4,47 грн), а саме:

1. Ца = 4,16223 грн (замість 2,97147 грн, тобто + 40,07 %) за 1 кВт/год без ПДВ;

2. Тосп = 0,48510 грн за 1 кВт/год без ПДВ;

3. Впост = 0,26843 грн за 1 кВт/год без ПДВ;

4. ПДВ - 20 %.

При цьому, будь-які коефіцієнти коливання ціни закупівлі одиниці Товару (К = Цпсз / Цосз) не застосовано.

Підставою для зміни ціни за одиницю товару з 2,97147 грн до 4,16223 грн за 1 кВт/год без ПДВ, тобто на 40,07 %, став скриншот з веб-сайту Оператора ринку https://www.oree.com.ua/ з відомостями щодо середньозваженої ціни за 1 кВт/год без ПДВ за серпень 2023 року.

При цьому, ані лист Постачальника від 06.09.2023 № 611, ані додані до нього документи відомостей щодо зміни середньозваженої ціни за 1 кВт/год порівняно із попередніми періодами не містить.

Як зазначено вище, станом на 24.07.2023 (дата подання ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» тендерної пропозиції та кінцевий строк подання тендерних пропозицій) середньозважена ціна електричної енергії на ринку "на добу наперед" становила 4,15928 грн за 1 кВт/год без ПДВ та 03.08.2023 (дата укладення Договору) становила 4,13972 грн за 1 кВт/год без ПДВ, тобто у серпні 2023 року середньозважена ціна залишилася на тому ж рівні, будь-яких змін чи то у бік збільшення, чи то у бік зменшення протягом серпня 2023 року не відбулося.

За змістом акта приймання-передачі електроенергії № 541 від 11.09.2023 протягом серпня 2023 року, а саме з 10.08.2023 по 31.08.2023, Постачальник передав, а Споживач прийняв 9724 кВт/год електроенергії за ціною 5,898912 грн за 1 кВт/год з ПДВ на загальну суму 57361,02 грн, яку відповідно до платіжних інструкцій від 13.09.2023 № № 1541, 1578, 1588, 1589, 1524 та 1506 перераховано на рахунок Постачальника.

Таким чином, протягом дії Договору електрична енергія за ціною, зазначеною у тендерній пропозиції ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» та Додатку 3 до Договору (в початковій редакції), фактично Споживачеві не поставлялася.

У подальшому, як вказує прокуратура, у порушення умов Договору (п.п. 6.1.2, 9.2, а. 7 п. 14.2) та вимог п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 3.2.4 ПРРЕЕ, листом від 09.10.2023 № 654 ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» повідомило Замовника про зміну ціни за 1 кВт/год за вересень 2023 року та надіслало проєкт Додаткової угоди № 2 до Договору, який підписано Замовником 11.10.2023.

Вказаною Додатковою угодою № 2 зменшено загальну вартість Договору до 1 420 260,34 грн з ПДВ, Додаток 1 до Договору викладено у новій редакції, пункт 2 Додатку 2 до Договору доповнено словами:

«На 01.09.2023 ціна за 1 кВт/год електричної енергії становить 5,592552 грн, а саме:

1. Ца = 3,90693 грн (замість 4,16223 грн, тобто - 6,1 %) за 1 кВт/год без ПДВ;

2. Тосп = 0,48510 грн за 1 кВт/год без ПДВ;

3. Впост = 0,26843 грн за 1 кВт/год без ПДВ;

4. ПДВ - 20 %».

При цьому, будь-які коефіцієнти коливання ціни закупівлі одиниці Товару (К = Цпсз / Цосз) не застосовано.

Підставою для зміни ціни за одиницю товару також став скриншот з вебсайту Оператора ринку https://www.oree.com.ua/ з відомостями щодо середньозваженої ціни за 1 кВт/год без ПДВ за вересень 2023 року.

За змістом акта приймання-передачі електроенергії № 615 від 16.10.2023 протягом вересня 2023 року, а саме з 01.09.2023 по 30.09.2023, Постачальник передав, а Споживач прийняв 16006 кВт/год електроенергії за ціною 5,592552 грн за 1 кВт/год з ПДВ на загальну суму 89514,38 грн, яку відповідно до платіжних інструкцій від 17.10.2023 № № 1824, 1823, 1822, 1821, 1825, 1826 та 1820 перераховано на рахунок Постачальника.

Також прокуратура вказує, що 01.11.2023 у порушення умов Договору (п.п. 6.1.2, 9.2, а. 7 п. 14.2) та вимог п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 3.2.4 ПРРЕЕ, листом № 746 ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» повідомило Замовника про зміну ціни за 1 кВт/год за жовтень 2023 року та надіслало проєкт Додаткової угоди № 3 до Договору, який підписано Замовником 07.11.2023.

Вказаною Додатковою угодою № 3 зменшено загальну вартість Договору до 1 420 259,68 грн з ПДВ, Додатки 1 та 2 до Договору викладено у новій редакції, пункт 2 Додатку 3 до Договору доповнено словами:

«На 01.10.2023 ціна за 1 кВт/год електричної енергії становить 5,782932 грн, а саме:

1. Ца = 4,06558 грн (замість 3,90693 грн, тобто +4 %) за 1 кВт/год без ПДВ;

2. Тосп = 0,48510 грн за 1 кВт/год без ПДВ;

3. Впост = 0,26843 грн за 1 кВт/год без ПДВ;

4. ПДВ - 20 %».

При цьому, будь-які коефіцієнти коливання ціни закупівлі одиниці Товару (К = Цпсз / Цосз) не застосовано.

Підставою для зміни ціни за одиницю товару також став скриншот з вебсайту Оператора ринку https://www.oree.com.ua/ з відомостями щодо середньозваженої ціни за 1 кВт/год без ПДВ за жовтень 2023 року.

За змістом акта приймання-передачі електроенергії № 655 від 08.11.2023 протягом жовтня 2023 року, а саме з 01.10.2023 по 31.10.2023, Постачальник передав, а Споживач прийняв 34441 кВт/год електроенергії за ціною 5,782932 грн за 1 кВт/год з ПДВ на загальну суму 199169,96 грн, яку відповідно до платіжних інструкцій від 10.11.2023 № № 1961, 1962, 1963, 1964, 1967, 1966 та 1965 перераховано на рахунок Постачальника.

Також прокуратура вказує, що 04.12.2023 у порушення умов Договору (п.п. 6.1.2, 9.2, а. 7 п. 14.2) та вимог п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 3.2.4 ПРРЕЕ, листом № 746 ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» повідомило Замовника про зміну ціни за 1 кВт/год за листопад 2023 року та надіслало проєкт Додаткової угоди № 4 до Договору, який підписано Замовником 05.12.2023.

Вказаною Додатковою угодою № 4 зменшено загальну вартість Договору до 1 420 258,83 грн з ПДВ, Додатки 1 та 2 до Договору викладено у новій редакції, пункт 2 Додатку 3 до Договору доповнено словами:

«На 01.11.2023 ціна за 1 кВт/год електричної енергії становить 6,133596 грн, а саме:

1. Ца = 4,35780 грн (замість 4,06558 грн, тобто +7,2 %) за 1 кВт/год без ПДВ;

2. Тосп = 0,48510 грн за 1 кВт/год без ПДВ;

3. Впост = 0,26843 грн за 1 кВт/год без ПДВ;

4. ПДВ - 20 %».

При цьому, будь-які коефіцієнти коливання ціни закупівлі одиниці Товару (К = Цпсз / Цосз) не застосовано.

Підставою для зміни ціни за одиницю товару також став скриншот з вебсайту Оператора ринку https://www.oree.com.ua/ з відомостями щодо середньозваженої ціни за 1 кВт/год без ПДВ за листопад 2023 року.

За змістом акта приймання-передачі електроенергії № 751 від 06.12.2023 протягом листопада 2023 року, а саме з 01.11.2023 по 30.11.2023, Постачальник передав, а Споживач прийняв 51871 кВт/год електроенергії за ціною 6,133596 грн за 1 кВт/год з ПДВ на загальну суму 318155,76 грн, яку відповідно до платіжних інструкцій від 08.12.2023 № № 2210, 2214, 2219, 2221, 2223, 2225 та 2226 перераховано на рахунок Постачальника.

Крім того, прокуратура вказує, що 22.12.2023 у порушення умов Договору (п.п. 6.1.2, 9.2, а. 7 п. 14.2) та вимог п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 3.2.4 ПРРЕЕ, листом № 985 ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» повідомило Замовника про зміну ціни за 1 кВт/год грудень 2023 року та надіслало проєкт Додаткової угоди № 5 до Договору, який підписано Замовником 25.12.2023.

Вказаною Додатковою угодою № 5 очікувані обсяги закупівлі електричної енергії зменшено до 187704 кВт/год, зменшено загальну вартість Договору до 1 137 142,78 грн з ПДВ, Додатки 1 та 2 до Договору викладено у новій редакції, пункт 2 Додатку 3 до Договору доповнено словами:

«На 01.12.2023 ціна за 1 кВт/год електричної енергії становить 6,250716 грн, а саме:

1. Ца = 4,45540 грн (замість 4,35780 грн, тобто +2,2 %) за 1 кВт/год без ПДВ;

2. Тосп = 0,48510 грн за 1 кВт/год без ПДВ;

3. Впост = 0,26843 грн за 1 кВт/год без ПДВ;

4. ПДВ - 20 %».

При цьому, будь-які коефіцієнти коливання ціни закупівлі одиниці Товару (К = Цпсз / Цосз) не застосовано.

Підставою для зміни ціни за одиницю товару також став скриншот з вебсайту Оператора ринку https://www.oree.com.ua/ з відомостями щодо середньозваженої ціни за 1 кВт/год без ПДВ за 22 дні грудня 2023 року.

За змістом акта приймання-передачі електроенергії № 896 від 25.12.2023 протягом грудня 2023 року Постачальник передав, а Споживач прийняв 75662 кВт/год електроенергії за ціною 6,250716 грн за 1 кВт/год з ПДВ на загальну суму 472941,67 грн, яку відповідно до платіжних інструкцій від 26.12.2023 № № 2440, 2456, 2454, 2451, 2448, 2443 та 2434 перераховано на рахунок Постачальника.

Таким чином, протягом серпня - грудня 2023 року на виконання умов Договору Постачальником передано, а Споживачем прийнято 187704 кВт/год електричної енергії, загальна сума сплачених коштів за постачання такого обсягу електричної енергії становить 1 137 142,79 грн з ПДВ.

А отже, прокуратура зауважує, що на підставі вищевказаних додаткових угод до Договору від 03.08.2023 № 60 підвищено ціну за одиницю товару (з урахуванням ціни (тарифу) послуг оператора системи передачі та вартості послуг Постачальника) з 4,47 грн за 1 кВт/год з ПДВ до 6,250716 грн за 1 кВт/год з ПДВ, тобто на 1,780716 грн, що становить 39,8 %, без обґрунтування підстав для такого підвищення, без доведення факту зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" та у порушення максимального ліміту для підвищення ціни на товар більш ніж на 10 %, унаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі.

За твердженнями прокуратури, Додаткові угоди № № 1, 2, 3, 4, 5 до Договору від 03.08.2023 № 60 укладено з порушенням вимог ст. ст. 5, 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 18, п.п. 2, 7 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, ст. 180 ГК України, ст. 653 ЦК України, тому, на думку прокуратури, додаткові угоди № № 1, 2, 3, 4 та 5 до Договору 03.08.2023 № 60 мають бути визнані недійсними на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України, а безпідставно одержані відповідачем-1 кошти у розмірі 298 105,91 грн підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.

Враховуючи наведене, керівник Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби та Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» та Гуманітарного відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради, в якому просить: визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 11.09.2023 до Договору про закупівлю електричної енергії споживачу № 60 від 03.08.2023, укладену між Гуманітарним відділом (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (код ЄДРПОУ 44031148) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 40464528); визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 11.10.2023 до Договору про закупівлю електричної енергії споживачу № 60 від 03.08.2023, укладену між Гуманітарним відділом (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (код ЄДРПОУ 44031148) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 40464528); визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 07.11.2023 до Договору про закупівлю електричної енергії споживачу № 60 від 03.08.2023, укладену між Гуманітарним відділом (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (код ЄДРПОУ 44031148) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 40464528); визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 05.12.2023 до Договору про закупівлю електричної енергії споживачу № 60 від 03.08.2023, укладену між Гуманітарним відділом (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (код ЄДРПОУ 44031148) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 40464528); визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 25.12.2023 до Договору про закупівлю електричної енергії споживачу № 60 від 03.08.2023, укладену між Гуманітарним відділом (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (код ЄДРПОУ 44031148) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 40464528); стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 40464528) на користь Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області (код ЄДРПОУ 45098470) надмірно сплачені кошти у сумі 298 105,91 грн.

В обґрунтування порушень інтересів держави у даному спорі та підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів, Куп`янською окружною прокуратурою Харківської області зазначено наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Згідно з ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Відтак, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Наведена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17.

У даному випадку порушенням інтересів держави є те, що під час проведенням закупівлі порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що призвело до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.

Укладення оспорюваних додаткових угод до Договору від 03.08.2023 № 60 за державні кошти всупереч норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі», Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, є прямим порушенням законності в бюджетній системі, яке сприяє розвитку інфляційних процесів у країні, підриває довіру громадян і наносить вагомий матеріальний і моральний збиток, що не може не відобразитись на державних інтересах та авторитеті держави, а також порушує інтереси держави.

Закон України «Про публічні закупівлі» установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Отже правильне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес.

Суперечності, які виникають у бюджетних правовідносинах, зачіпають як інтереси держави, так і суспільні інтереси, тож порушення інтересів держави у цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

Прокурор звертається до господарського суду в інтересах держави особі Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області та Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Статтею 327 ЦК України визначено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, не житлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною 1 статті 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Неефективне використання бюджетних коштів перешкоджає належним чином та у повному обсязі фінансувати першочергові потреби територіальної громади, підриває економічні основи місцевого самоврядування, а тому безпосередньо порушує інтереси держави, яка гарантує належну реалізацію конституційних прав громадян, в тому числі на достатній рівень життя, освіту, безкоштовну медицину, безпеку життя та здоров`я, а також функціонування місцевого самоврядування в Україні.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність спірних Додаткових угод до Договору від 03.08.2023 № 60, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні Додаткових угод унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і створює загрозу інтересам держави.

Інтереси держави у сфері бюджетних відносин полягають, зокрема, в ефективному та результативному використанні бюджетних коштів (п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного Кодексу України).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 БК України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Оскільки фінансування за оспорюваними правовідносинами здійснено за рахунок коштів місцевого бюджету Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району, то у даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється, зокрема фінансування потреб закладів громади.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Разом з цим, указом Президента України від 23.12.2022 № 875/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Харківській області» утворено Шевченківську селищну військову адміністрацію Куп`янського району Харківської області.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 06.02.2023 № 2897-IX, у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування начальник Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району крім повноважень, віднесених до його компетенції Законом України «Про правовий режим воєнного стану», здійснює повноваження Шевченківської селищної ради, її виконавчого комітету та селищного голови, а також може затвердити тимчасову структуру виконавчого органу селищної ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).

За змістом вказаної Постанови апарат Шевченківської селищної ради, її виконавчий комітет, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу третього пункту 1 частини другої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»), комунальні підприємства, установи та організації територіальної громади підпорядковуються начальникові військової адміністрації.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.12.2020 по справі № 805/4361/17-а зазначив, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

Правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибулого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи, що і відбулося у даному випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про правовий режим військового стану» військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про критичну інфраструктуру», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Пунктами 2, 5, 10 ч. 2 ст. 15 Закону визначено, що військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із: забезпечення ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів; складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, забезпечення виконання відповідного бюджету; управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Враховуючи викладене, окружна прокуратура звертається до суду в інтересах держави в особі Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, яка наразі і є уповноваженим органом на виконання функцій держави у спірних правовідносинах.

Разом з тим, Шевченківською селищною військовою адміністрацією, як уповноваженим органом державної влади, відповідні заходи, направлені на захист майнових інтересів держави у виниклих спірних правовідносинах, не вжито, що підтверджується листом від 14.03.2025 № 02-16/531.

На підставі викладеного, прокурор звертається з вказаним позовом до суду в інтересах держави в особі Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю серед іншого є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна у бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів тощо.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п. п. 3, 9 п. 4 вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Державна аудиторська служба України, як орган, який здійснює фінансовий контроль, при моніторингу публічних закупівель має право при виявлені випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.

Таким чином, Держаудитслужба набуває статусу позивача внаслідок звернення до суду з метою усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Держаудитслужба є компетентним органом, з повним обсягом цивільної дієздатності та має повноваження звертатися до суду для захисту порушених інтересів держави у сфері публічних закупівель, а тому прокурор за наявності підстав представництва інтересів держави, може здійснювати таке представництво в особі цього компетентного органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №921/524/18, від 29.07.2020 у справі №924/316/18, від 18.06.2021 у справі №927/491/19 та інших.

Постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 06.04.2016 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п. 1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України № 23 від 02.06.2016 затверджено Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, згідно якого Північно-східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Луганський, Сумській, Харківській та Полтавській областях. Повноваження Північно- східного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Таким чином, позивачами в даному спорі є Шевченківська селищна військова адміністрація Куп`янського району Харківської області, як розпорядник коштів місцевого бюджету, та Північно-східний офіс Держаудитслужби України, як орган державного фінансового контролю на території Харківської області.

Водночас, закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Неналежне та нераціональне, з порушенням Закону використання бюджетних коштів є порушенням інтересів держави.

Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

За таких обставин, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.

Водночас, Позивачами не вжито заходів щодо повернення надмірно сплачених бюджетних коштів не зважаючи на очевидний характер порушень, що свідчить про їх бездіяльність, тобто нездійснення захисту інтересів держави органами державної влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження.

Так, 12.03.2025 окружною прокуратурою на адресу Шевченківської селищної військової адміністрації направлено лист № 60/3-828вих-25 щодо виявлених прокуратурою порушень законодавства та необхідності вжити заходів з метою поновлення інтересів держави.

Разом з цим, згідно відповіді адміністрації № 02-16/531 від 14.03.2025 заходи щодо усунення виявлених порушень не вживались та не плануються.

Крім того, в порядку ст. 23 Закону Украни «Про прокуратуру» окружною прокуратурою направлено лист № 60/3-1003вих-25 від 27.03.2025 на адресу Північно-східного офісу Держаудитслужби.

Згідно відповіді № 202031-17/2010-2025 від 07.04.2025 Держаудитслужбою заходи щодо усунення виявлених порушень не вживались.

Ураховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженими органами державної влади допущено бездіяльність, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстави для внесення позову прокурором в інтересах держави.

Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави суб`єктами владних повноважень та вказує на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором.

Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (рішення у справі «Korolev v. Russia» пункт 33; рішення у справі «Menchinskaya v. Russia», пункт 35).

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваних правочинів, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

Виконання зобов`язань за Додатковими угодами, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленим в ст. 3 даного Закону.

З огляду на викладене, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значущого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства, оскільки пасивна поведінка позивачів такому відновленню не сприяє.

Cлід зазначити, що Велика Палата Верховного суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виклала правову позицію щодо обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді.

Зокрема, Велика Палата зазначила, що прокурор звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» окружною прокуратурою направлено відповідні листи-повідомлення на адресу Позивачів.

З отриманих відповідей вбачається, що наміру вжиття заходів до захисту інтересів держави в судовому порядку не простежується.

Враховуючи викладене, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом у зв`язку із доведеною бездіяльністю вказаних компетентних органів та необхідністю невідкладного захисту інтересів держави в даному випадку.

Крім того, на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» окружною прокуратурою на адресу Позивачів також направлено листи-повідомлення про встановлення підстав для представництва.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як зазначено у статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.

Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Таким чином, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами статті 215 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2, 3, частини 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України гарантується презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Така презумція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі», а також Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості).

Відповідно до преамбули Закону України «Про публічні закупівлі» метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Цей Закон також має на меті адаптувати законодавство України acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За змістом п. 3 Особливостей замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Згідно п. 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків:

- визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті;

- перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі;

- перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

За змістом п. 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

При цьому, у постанові від 18.06.2024 у cправі № 922/2595/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не передбачає внесення змін до Закону «Про публічні закупівлі», а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану. Отже, в будь якому випадку сторони мали керуватися обмеженнями, встановленими, зокрема, у п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі».

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України та Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України «Про публічні закупівлі», яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 № 927/491/19 роз`яснив, що обмеження у 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни, та від кількості підписаних додаткових угод.

Крім того, Верховним Судом зазначено, що метою закріплення в Законі України «Про публічні закупівлі» можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Перемога у тендері та укладення договору з однією ціною та її підвищення більш ніж на 10 % шляхом так званого «каскадного» укладання додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

У такому разі постачальнику потрібно не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальнику також слід довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Така думка висловлена Верховним Судом у постанові від 18.06.2021 № 927/491/19.

Таким чином, збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10% від визначеної в договорі у будь-якому випадку суперечить ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі».

Отже, вказана норма Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон України «Про публічні закупівлі» було викладено в новій редакції.

У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії «ціновому демпінгу» коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом № 114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати «ціновий демпінг» з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 № 922/2321/22.

Беручи участь у процедурі публічних закупівель, ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» було оцінено та прийнято пов`язані з цим ризики, сплановано дії та здійснено комерційний розрахунок своєї цінової пропозиції з урахуванням особливостей публічних закупівель.

А отже, підписуючи договір з визначеною ціною, ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» мало врахувати його умови й об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання, ризики та можливі негативні наслідки для себе.

Аналогічну правову позицію Верховним Судом викладено у постанові від 16.02.2023 у справі 903/383/22, у якій зазначено, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у своєму листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії» роз`яснило, що згідно із частиною шостою статті 67 Закон України «Про ринок електричної енергії» відповідно до правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку за результатами торгів оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії на ринку.

Оприлюднення результатів торгів на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку забезпечує ДП «Оператор ринку» на своєму вебсайті (https://www.oree.com.ua).

Як вбачається з матеріалів справи, середньозважена ціна на електроенергію на ринку "на добу наперед" 24.07.2023 (дата подання ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» тендерної пропозиції та кінцевий строк подання тендерних пропозицій) становила 4,15928 грн за 1 кВт/год без ПДВ, 03.08.2023 (дата укладення Договору) становила 4,13972 грн за 1 кВт/год без ПДВ, в цілому за серпень 2023 року вказаний показник становив 4,16223 грн за 1 кВт/год без ПДВ.

Однак, не дивлячись на це, з метою перемоги у відкритих торгах ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» у складі тендерної пропозиції запропоновано складову ціни за одиницю товару (Ц), а саме Ца (ціна закупівлі одиниці Товару (актуальна) на день укладення Договору або останнього додаткового договору або угоди до цього Договору, грн за 1 кВт/год без ПДВ) на рівні 2,97147 грн, що є на 1,18781 грн меншою середньоринкової, тобто на 28,5 %.

З метою обґрунтування визначення у договорі складової ціни за одиницю товару (Ц), а саме Ца (ціна закупівлі одиниці Товару (актуальна) на день укладення Договору або останнього додаткового договору або угоди до цього Договору, грн за 1 кВт/год без ПДВ) на рівні 2,97147 грн за 1 кВт/год без ПДВ замість 4,13972 грн за 1 кВт/год без ПДВ Відповідачами у відзивах зазначено наступне:

На підставі встановленої проектом договору умови ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ», як учасником відкритих торгів, було запроваджено на момент укладання Договору наступну ціну за 1 кВт/год. електричної енергії - 4,47 грн. з ПДВ, а саме:

Ца = 2,97147 грн. за 1 кВт*год без ПДВ;

Тосп = 0,48510 грн. за 1 кВт*год без ПДВ;

Впост = 0,26843 грн. за 1 кВт*год без ПДВ;

ПДВ - 20 %. 2,97147 грн.,

тобто Ца - це середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» у торговій зоні "ОЕС України" за червень 2023 р. за даними АТ «Оператор ринку», розміщеними на його веб-сайті https://www.oree.com.ua, без ПДВ.

Разом з цим, слід зауважити, що ані законодавством про публічні закупівлі, ані вимогами тендерної документації не передбачено необхідність визначення складової ціни Ца (ціна закупівлі одиниці Товару (актуальна) на день укладення Договору) на рівні ціни попереднього періоду.

За змістом додатку 3 до договору (у первинній редакції від 03.08.2023) складова ціни за одиницю товару (Ц), а саме Ца - це ціна закупівлі одиниці Товару (актуальна) на день укладення Договору (а не за попередні періоди) або останнього додаткового договору або угоди до цього Договору, грн за 1 кВт/год без ПДВ.

Втім, як зазначено вище, актуальною на день укладення договору, тобто на 03.08.2023, була ціна 4,13972 грн за 1 кВт/год без ПДВ, а не 2,97147 грн за 1 кВт/год без ПДВ.

А отже, суд вважає, що ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ», подаючи тендерну пропозицію, підписуючи договір та погоджуючи його істотні умови, повинне було оцінити можливість виконання зобов`язання щодо поставки електричної енергії станом на 03.08.2023, а тому підписання 11.09.2023 Додаткової угоди № 1 з посиланням на начебто «зміну» середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" з 2,97147 грн за 1 кВт/год без ПДВ до 4,16223 грн за 1 кВт/год без ПДВ за серпень 2023 року, оприлюднених на вебсайті Оператора ринку https://www.oree.com.ua/, які були відомі і діяли як на час подання тендерної пропозиції (4,15928 грн за 1 кВт/год без ПДВ), так і на час укладення договору (4,13972 грн за 1 кВт/год без ПДВ), не може свідчити про дотримання сторонами приписів ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.п. 2, 7 п. 19 Особливостей.

Таким чином, зміна середньозважених цін вже відбулася і була відома Постачальнику до підписання договору, а тому це не може вважатися підставою для внесення змін до договору, позаяк зміни ціни з моменту укладення договору № 60 від 03.08.2023 до моменту укладення Додаткової угоди від 11.09.2023 № 1 не відбулися.

Аналогічної позиції щодо відсутності за таких обставин зміни тарифів і, відповідно, підстав для укладення додаткової угоди висловлено Верховним Судом у постанові від 30.07.2024 у справі № 910/6493/23.

Отже, запропоновані Постачальником зміни до Договору у частині збільшення ціни закупівлі одиниці Товару (Ца) до 4,16223 грн (замість 2,97147 грн, тобто на 40,07 %) за 1 кВт/год без ПДВ необґрунтовані, а Додаткова угода від 11.09.2023 № 1 до Договору не відповідає вимогам чинного законодавства.

Також слід зауважити, що послідуючі додаткові угоди не відповідають вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, є похідною від попередніх додаткових угод, а тому автоматично є укладеною в порушення вимог вказаного Закону, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна, відображена у наступній, буде фактично перевищувати дозволений законодавцем відсоток підвищення ціни за одиницю товару, тобто більше ніж на 10 % у порівнянні із основним договором.

Шляхом укладення Додаткової угоди № 1 до Договору Постачальником ціну закупівлі одиниці Товару (Ца) фактично приведено у відповідність ринковій шляхом її збільшення на 40,07 %, тобто з 2,97147 грн до 4,16223 грн, що надало можливість у подальшому щомісячно корегувати ціну з урахуванням середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" шляхом укладення Додаткових угод № № 2, 3 ,4 та 5, які відповідно, також не відповідають вимогам законодавства про публічні закупівлі.

Таке приведення ціни договору у відповідність до існуючих ринкових цін на електричну енергію повністю нівелює зміст інституту публічних закупівель та його мету, оскільки сама закупівля здійснюється для отримання пропозицій, що є кращими (нижчими) за ринкові.

При цьому Гуманітарний відділ мав беззаперечне право на отримання електроенергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, що випливає і зі змісту самого Договору (пункти 7.1.7, 9.2, 13.4, а. 7 п. 14.2).

Однак, Замовник без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» про збільшення ціни підписав додаткові угоди № № 1, 2, 3, 4 та 5 до договору від 03.08.2023 № 60, внаслідок чого вартість одиниці електричної енергії загалом збільшилась з 4,47 грн за 1 кВт/год з ПДВ до 6,250716 грн за 1 кВт/год з ПДВ, тобто на 1,780716 грн, що становить 39,8 %, без обґрунтування підстав для такого підвищення, без доведення факту зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" та у порушення максимального ліміту для підвищення ціни на товар більш ніж на 10 %, унаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі.

Це призвело до повного нівелювання результатів відкритих торгів. Таким чином, Замовник втратив можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, але електроенергію по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити так і не зміг. Натомість був змушений оплачувати електроенергію за ціною, на 39,8 % вище, аніж встановлена Договором, укладеним за результатами відкритих торгів.

З огляду на вищевикладене, укладання Додаткових угод 1-5 до вказаного Договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» та Особливостями, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору про закупівлю.

Відповідно до ст. 5 Закону «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Перемога у тендері та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення на 39,8 % шляхом так званого «каскадного» укладення 5 додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

При цьому, Гуманітарний відділ, як сторона договору, розпоряджався не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, коштами платників податків. Отже, таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам громади та всіх платників податків, з порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі» та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).

Крім того, прийняті сторонами рішення щодо підвищення ціни за товар, шляхом укладення додаткових угод суперечить меті Закону України «Про публічні закупівлі» (станом на момент укладання договору) щодо забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, що призвело до значної переплати бюджетних коштів.

Укладення додаткових угод відразу після початку дії договору повністю нівелює процедуру закупівель як інститут та спричинює шкоду інтересам держави, оскільки учасником (переможцем) пропонується найнижча ціна, а потім упродовж місяця після проведення торгів додатковою угодою вона необґрунтовано суттєво завищується. Як наслідок, заподіюється пряма шкода державі, оскільки кошти за поставлений товар фінансуються виключно за рахунок видатків бюджетних асигнувань, а збільшення ціни за одиницю товару автоматично тягне за собою зменшення обсягів поставленої продукції.

Слід зауважити, що передбачені Законом України «Про публічні закупівлі» (станом на момент укладання договору) процедури закупівель визначені, з метою забезпечення добросовісної конкуренції серед учасників, досягнення економії та ефективності, а тому базуються на таких принципах (ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Максимальна економія публічних коштів та ефективність їх використання забезпечується шляхом конкурентного визначення постачальника товарів і послуг, виконання робіт. Змістом діяльності з проведення публічних закупівель законодавцем визначено проведення відбору переможця процедури закупівель за основним критерієм «ціна». Ціна послуги, товару має визначальне значення, а її необґрунтоване збільшення є прямим порушенням вимог законодавства та спробою уникнути наслідків публічного аукціону.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 зі справи № 915/1868/18).

Окрім того, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.

Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів у порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

Згідно з п. 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.

Аналогічні положення про необхідність повідомлення споживача не пізніше ніж за 20 днів до застосування змін умов договору про постачання електричної енергії викладені у п. 13.2 Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу, який є додатком № 5 до ПРРЕЕ.

Разом з тим, додаткові угоди № № 1, 2, 3, 4, 5 укладені з порушенням вимог щодо повідомлення споживача про початок застосування нової ціни.

Окрім того, частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Закон України «Про публічні закупівлі» не встановлює обмежень щодо застосування частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України у додаткових угодах до договору про закупівлю.

Однак, при застосуванні цієї норми сторонами договору не можна застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані та вже виконані договірні відносини.

Це підтверджується практикою Верховного суду, наприклад, постанова Верховного Суду від 12.10.2018 у справі № 910/21671/17, постанова Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 910/14082/17.

Всупереч викладеного, додатковими угодами № № 1, 2, 3, 4 та 5 зміни до Договору в частині збільшення ціни застосовані не на майбутнє, а для товару, який вже був поставлений на дату узгодження змін до договору.

Отже, укладаючи Додаткові угоди від 11.09.2023 № 1, від 11.10.2023 № 2, від 07.11.2023 № 3, від 05.12.2023 № 4 та від 25.12.2023 № 5 до основного Договору від 03.08.2023 № 60, сторони порушили вимоги ст. ст. 5, 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 18, п.п. 2, 7 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, ст. 653 ЦК України, оскільки не підтвердили зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" та у порушення максимального ліміту для підвищення ціни на товар більш ніж на 10 %, унаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі.

Як було вище зазначено, відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що додаткові угоди № № 1, 2, 3, 4 та 5 до Договору 03.08.2023 № 60 підлягають визнанню недійсними на підставі положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

За змістом Додаткової угоди від 25.12.2023 № 5 очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії за Договором становлять 187 704 кВт/год. Загальна вартість Договору становить 947 619,00 грн, крім того ПДВ - 189 523,78 грн, разом з ПДВ - 1 137 142,79 грн.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору від 03.08.2023 № 60, з урахуванням додаткових угод від 11.09.2023 № 1, від 11.10.2023 № 2, від 07.11.2023 № 3, від 05.12.2023 № 4 та від 25.12.2023 № 5, відповідно до актів приймання-передачі електроенергії Постачальником передано, а Споживачем прийнято 187 704 кВт/год електричної енергії, загальна сума сплачених коштів за постачання такого обсягу електричної енергії становить 1 137 142,79 грн з ПДВ.

Зважаючи на те, що первісна вартість 1 кВт/год електричної енергії за Договором становила 4,47 грн з ПДВ, сума, яку мав сплатити Споживач становить 839 036,88 грн (187704 кВт/год * 4,47 грн).

Отже, переплата за спожиту електричну енергію за цінами, передбаченими незаконними додатковими угодами складає 298 105,91 грн (1 137 142,79 грн - 839 036,88).

Таким чином, грошові кошти в сумі 298 105,91 грн є такими, що були безпідставно одержані Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ», а тому підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.

Постановою Верховного Суду від 24.01.2024 по справі №922/2321/22 також підтверджено підстави для застосування у спірних правовідносинах положень статті 1212 ЦК України.

Правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 та Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 924/1283/21 підтверджено право прокурора звертатись з правовою вимогою про повернення надмірно сплачених коштів не на користь сторони правочину, а на користь бюджету, тобто на розрахункові рахунки розпорядника коштів вищого рівня, який виділяв кошти, є засновником закладу та є суб`єктом владних повноважень.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, судовий збір покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 11.09.2023 до Договору про закупівлю електричної енергії споживачу № 60 від 03.08.2023, укладену між Гуманітарним відділом (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (код ЄДРПОУ 44031148) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 40464528);

Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 11.10.2023 до Договору про закупівлю електричної енергії споживачу № 60 від 03.08.2023, укладену між Гуманітарним відділом (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (код ЄДРПОУ 44031148) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 40464528);

Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 07.11.2023 до Договору про закупівлю електричної енергії споживачу № 60 від 03.08.2023, укладену між Гуманітарним відділом (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (код ЄДРПОУ 44031148) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 40464528);

Визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 05.12.2023 до Договору про закупівлю електричної енергії споживачу № 60 від 03.08.2023, укладену між Гуманітарним відділом (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (код ЄДРПОУ 44031148) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 40464528);

Визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 25.12.2023 до Договору про закупівлю електричної енергії споживачу № 60 від 03.08.2023, укладену між Гуманітарним відділом (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (код ЄДРПОУ 44031148) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 40464528);

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (61002, місто Харків, вул. Маршала Бажанова, будинок 21/23, код ЄДРПОУ 40464528) на користь Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області (вул. Василя Стуса (Лермонтова), 2, смт Шевченкове, Куп`янський район, Харківська область, 63601, код ЄДРПОУ 45098470) надмірно сплачені кошти у сумі 298 105,91 грн (двісті дев`яносто вісім тисяч сто п`ять гривень дев`яносто одну копійку).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (61002, місто Харків, вул. Маршала Бажанова, будинок 21/23, код ЄДРПОУ 40464528) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, буд. 4, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 633,27 грн.

Стягнути з Гуманітарного відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (63601, Харківська область, Куп`янський район, селище Шевченкове, вул. Стуса Василя, будинок 7, код ЄДРПОУ 44031148) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, буд. 4, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 056, 00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Прокуратура: Куп`янська окружна прокуратура Харківської області (63601, Харківська область, Куп`янський район, смт. Шевченкове, 9а, код ЄДРПОУ 0291010833).

Позивач-1: Північно-східний офіс Держаудитслужби (майдан Свободи, б. 5 Держпром, 4 під, 10 пов, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 40478572).

Позивач-2: Шевченківська селищна військова адміністрація Куп`янського району Харківської області (вул. Василя Стуса (Лермонтова), 2, смт Шевченкове, Куп`янський район, Харківська область, 63601, код ЄДРПОУ 45098470).

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (61002, місто Харків, вул. Маршала Бажанова, будинок 21/23, код ЄДРПОУ 40464528).

Відповідач-2: Гуманітарний відділ (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (63601, Харківська область, Куп`янський район, селище Шевченкове, вул. Стуса Василя, будинок 7, код ЄДРПОУ 44031148).

Повне рішення складено "13" квітня 2026 р.

СуддяВ.В. Усата

справа № 922/1265/25