Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №636/4691/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/4691/25 Провадження 2/636/424/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Золотоверхої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

06.06.2025 представник позивача поштовим зв`язком звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №010/2027/82/1296644 від 16.11.2021, укладеного між відповідачем та АТ «Райффайзен Банк Аваль», у розмірі 40679.07 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 16.11.2021 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Банк/Кредитодавець) та Клієнтом, яким є ОСОБА_1 було укладено Заяву про відкриття Карткового рахунку та надання Кредиту «Кредитна картка» №010/2027/82/1296644, відповідно до якого Банк відкрив картковий рахунок Клієнту та надав послугу споживчого кредиту у формі кредитування рахунку, під яким розуміються грошові кошти, що надаються Клієнту на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання обов`язків найманого працівника, розмір Кредиту на дату початку кредитування становив 52600,00 грн. з Максимальним лімітом в межах якого встановлюється Поточний ліміт, який відповідно до умов Кредитного договору становить 500000,00 грн. Відповідно до умов Кредитного договору, з дати встановлення (зміни) Поточного ліміту (далі - Дата початку кредитування) Клієнт має право отримати, а Банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на КР надати Клієнту в межах Поточного ліміту кошти (Кредит), а Клієнт зобов`язаний повернути Банку Кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається шляхом зарахування коштів Кредиту на КР одночасно з ініціюванням Клієнтом платіжних (видаткових) операцій за КР, із здійсненням Банком Договірного списання коштів Кредиту з КР у визначених Договором випадках, виконанні Банком інших операцій за КР відповідно до умов Договору, (Строк Кредиту — сукупність Періодів, протягом яких Банк визначає Поточний ліміт відповідно до пункту 3 Заяви та протягом якого Клієнт має право користуватися Кредитом. Строк Кредиту становить 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) Поточного ліміту (Дати початку кредитування). Відповідно Датою початку кредитування є 16.11.2021, з кінцевим терміном повного погашення кредиту до 16.11.2025.

Банк виконав свої зобов`язання перед Позичальником за кредитним договором, надавши останньому кредит в сумі та на умовах, передбачених Кредитним Договором. Відповідно до умов Кредитного договору, проценти (за користування Кредитом), в т.ч. за користування Недозволеним овердрафтом - процентна ставка фіксована, становить 48,0% річних.

Підпунктом 3.1. Кредитного договору визначено, що на дату підписання Заяви та відкриття KP Поточний ліміт становить 0 (нуль) гривень. Протягом тридцяти робочих днів з дати Заяви, після відкриття KP Банк може змінити розмір Поточного ліміту до суми, зазначеної в пункті 2.2.1 Заяви, про що про що направляє Клієнту SMS-повідомлення на номер телефону, що наданий Клієнтом при підписанні Заяви або інший номер телефону, що наданий Клієнтом в процесі обслуговування. Датою початку кредитування є дата направлення Банком Клієнту першого після підписання Заяви SMS - повідомлення про встановлення (зміни) Поточного ліміту. Банк повідомляє Клієнта про розмір Поточного ліміту в наступному періоді шляхом направлення Клієнту SMS-повідомлення. Також Клієнт може дізнатися розмір Поточного ліміту шляхом звернення до Інформаційного центру та відділення Банку. Детальні умови встановлення та зміни Поточного ліміту Кредиту передбачені підпунктом 2.3.1. пункту 2.3. статті 2 Розділу 6 Правил. (Правила перебувають у вільному/відкритому доступі на сайті Банку https://raiffeisen.ua/ з яким Клієнта було ознайомлено відповідно до Договору).

Відповідно до умов Кредитного договору, Позичальник зобов`язався сплачувати Банку обов`язковий щомісячний платіж за користуванням Кредитом в розмірі п`ять відсотків від власної заборгованості перед Банком але не менше тридцяти гривень або суми залишку власної заборгованості перед Банком, якщо вона менше за зазначену суму. Порядок та умови погашення іншої заборгованості за Кредитом в т.ч. Недозволеного овердрафту визначається пунктами 2.5.5. - 2.5.13 пункту 2.5. статті 2 Розділу 6 Правил. Клієнт зобов`язаний здійснити остаточне погашення Кредиту та Процентів не пізніше дати закінчення Строку Кредиту, а у разі його подовження - в останній робочий день строку користування Кредитом.

Проте, всупереч умовам Кредитного договору, Позичальник припинив виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору.

20.12.2022 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №114/2-57-F, у відповідності до умов якого AT «Райффайзен Банк» передає (відступає) за плату, а ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» приймає належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до п. 2.4. Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення Портфеля заборгованості за цим Договором, Новий кредитор замінює Первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний Реєстр Боржників доповнює, а не замінює попередній. Відповідно до Реєстру Боржників до Договору відступлення права вимоги №114/2-57-F від 20.12.2022 TOB «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги за рядом кредитні договорів, у т.ч. і за Кредитним договором №010/2027/82/1296644 від 16.11.2021, укладеним між Позичальником та АТ «Райффайзен Банк», сума заборгованості за яким, становить 40679.07 грн., з яких: 39585.85 гривень - сума заборгованості за дозволеним овердрафтом; 0.00 гривень - сума заборгованості за недозволеним овердрафтом; 1093.22 гривень - сума заборгованості за відсотками.

Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останнім не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором ні на рахунок Первісного кредитора, ні на рахунок Нового Кредитора.

Враховуючи все вищенаведене, у Відповідача виникло зобов`язання за Кредитним договором та існує перед Позивачем заборгованість, розмір, структура і порядок обчислення якої вказано у Розрахунку заборгованості, що є додатком до цього Позову. Зокрема, станом на дату відступлення заборгованість за Кредитним договором складає: 40679.07 грн., з яких: 39585.85 гривень - сума заборгованості за дозволеним овердрафтом; 0.00 гривень - сума заборгованості за недозволеним овердрафтом; 1093.22 гривень - сума заборгованості за відсотками.

У зв`язку з чим позивач просить стягнути на свою користь вищевказану суму.

Представник позивача надав заяву, в якій просив розгляд провести без їх участі, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судові засідання, призначені на 19.09.2025, 01.12.2025, 02.02.2026 та 07.04.2026 не з`явився, відзив на позов не надав, про відкриття провадження в справі та про проведення судових засідань повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи в його відсутності до суду не надходило.

Зі згоди представника позивача, керуючись вимогами ч. 4 ст.223, ст. ст.280,281 ЦПК України, суд проводить заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши позов, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 16.11.2021 між АТ «Райффайзен Банк» (Банк) та ОСОБА_1 (Клієнт) у простій письмовій формі укладено Додаток до Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди №CMDPI-426656 від 19.05.2019, Заяву про відкриття Карткового рахунку та надання Кредиту «Кредитна картка» №010/2027/82/1296644 (Тип кредиту – кредитування рахунку) (копія а.с.5-7, наявні ознаки власноручного підпису клієнта), згідно якої сторони уклали цю заяву до Договору банківського обслуговування про наступне: Банк надає Клієнту послугу споживчого кредиту у формі кредитування рахунку на придбання товарів (робіт/послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, шляхом відкриття карткового рахунку із встановленням поточного ліміту, а клієнт зобов`язується повернути кошти та сплатити проценти за його користування; поточний ліміт встановлюється в межах максимального ліміту, який складає 500000.00 грн., на дату підписання заяви ліміт становить 0 гривень, на дату початку кредитування – 52600.00 грн., строк – 48 місяців, проценти за користування кредитом (в т.ч. недозволеним овердрафтом) – 48 % річних, процента ставка за користування сумою кредиту «Оплата частинами» - 0.0001 % річних; банк має право протягом 30 робочих днів з дати заяви змінити розмір поточного ліміту; передбачено щомісячний обов`язковий платіж. Також заявою передбачено зміну умов, додаткові послуги, умови відкриття та ведення рахунку, засвідчення клієнта, порядок інформування клієнта, наслідки невиконання зобов`язань, звільнення від відповідальності, та інше.

До заяви додано також копії наступних документів:

- паспорта споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» з ознаками підпису ОСОБА_1 від 16.11.2021 з аналогічними істотними умовами кредитування (а.с.8);

- розписки про отримання картки від 16.11.2021, згідно якої ОСОБА_1 отримав у непошкодженому стані платіжну картку № НОМЕР_1 в неактивному стані, ознайомлений з правилами використання картки, зобов`язується їх виконувати, наявні ознаки власноручного підпису клієнта (а.с.9).

На підтвердження користування відповідачем коштами надано виписку по рахунку за період з 16.11.2021 по 16.06.2023 (а.с.13-19, 20).

З розрахунку заборгованості по картковому кредиту (а.с.21) за підписом представника АТ «Райффайзен Банк» вбачається, що станом на 16.06.2023 заборгованість за договором №010/2027/82/1296644 від 16.11.2021 становить 40679.07 грн., з яких заборгованість за дозволеним овердрафтом 36585.85 грн., за недозволеним овердрафтом – 0.00 грн., за відсотками – 1093.22 грн., вбачається погашення зі сторони клієнта.

20.12.2022 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» укладено договір відступлення права вимоги №114/2-57-F (копія а.с.22-26), згідно якого останнім за плату відступається право грошової вимоги до боржників в день підписання відповідного реєстру боржників, дата відступлення права вимоги не може передувати даті оплати за відповідним портфелем заборгованості.

До вказаного договору на підтвердження відступлення прав вимоги за договором №010/2027/82/1296644 від 16.11.2021 до суду надано: копію повідомлення АТ «Райффайзен банк» від 14.06.2023 про готовність про сформований портфель заборгованості на загальну суму 26779639.71 грн., вартість якого становить 3149285.56 грн. (а.с.27), копію платіжної інструкції №802 від 15.06.2023 на суму 3149285.56 грн. «Оплата загальної вартості Портфеля заборгованості зг.п.п3.4 Договору відступлення права вимоги №114/2-57-F від 20.12.2022» (а.с.28); копію реєстру боржників від 19.06.2023 до Договору відступлення права вимоги №114/2-57-F від 20.12.2022, в якому в т.ч. зазначено п.717 – ОСОБА_1 , договір №010/2027/82/1296644 від 16.11.2021, сума боргу 40679.07 грн. (а.с.45-47).

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові і відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Крім того, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З положень частини 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування»(далі також -Закон України № 1734-VIII), який набрав чинності 10 червня 2017 року.

За статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України № 1734-VIII.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Додатком 2 до Правил про споживчий кредит до платежів за додаткові та супутні послуги банку віднесено, у тому числі, розрахунково-касове обслуговування.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону № 1734-VIIIта підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості (постанова Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21),

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У той же час суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини першої статті 216ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно зі статтями 11,18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини перша та друга статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Сторони строк договору визначили, погодили строк договору, термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов`язання.

У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов`язання простроченого боржника за договором не припиняється. Так, зобов`язання може бути належно виконане простроченим боржником і після спливу позовної давності. Згідно з частиною першою статті 267 ЦК України особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

У випадку спливу позовної давності заява про захист цивільного права або інтересу приймається судом до розгляду, проте сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини друга та четверта статті 267 ЦК України).

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку позики чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 по справі № 444/9519/12 (н/п 4-10 цс 18).

Так виходячи з наданих документів, позивачем після відступлення прав вимоги додаткових нарахувань не проводилося. Крім того позивачем доведено факт укладення кредитного договору, користування відповідачем коштами, правильність нарахування сум заборгованості, право вимоги до відповідача.

У зв`язку з чим суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов`язань, суду не надано.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1-6 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження розміру судових витрат на надання правової допомоги в розмірі 1400 грн позивачем надано копії договору №14/06/2023 по надання правничої допомоги від 14.06.2023 (а.с.35-38), замовлення №893 від 24.12.2024 (а.с.39), акту виконаних робіт від 24.12.2024 (а.с.40), платіжної інструкції від 26.12.2024 (а.с.41), ордеру на надання правничої допомоги від 30.05.2025 (а.с.42), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.43).

На підтвердження сплати судового збору надано копію платіжної інструкції від 26.12.2024 на суму 3028.00 грн. (а.с.4).

Суд розподіляє судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 178, 141, 258-259, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» (Код ЄДРПОУ 39508708, адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41) заборгованість за кредитним договором №010/2027/82/1296644 від 16.11.2021 у розмірі 40679.07 грн. (сорок тисяч шістсот сімдесят дев`ять гривень 07 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» (Код ЄДРПОУ 39508708, адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41) суму судових витрат у розмірі 3028.00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) - судовий збір, та 1400.00 грн. (одна тисяча чотириста гривень) - витрати на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» (Код ЄДРПОУ 39508708, адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 )

Повний текст рішення суду виготовлено 10.04.2026.

Суддя О.О. Золотоверха