Вирок від 12 квітня 2026 р. у справі №635/3143/20 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3143/20

Провадження №1-кп/635/468/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі колегії суддів:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

суддів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судових засідань – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220430000658 від 24 квітня 2020 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження с. Утківка Харківського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника – адвоката ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И Л А:

24 квітня 2020 року близько 16 годин 15 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вступив в конфлікт з ОСОБА_8 та, відчуваючи до нього особливу неприязнь, з метою протиправного позбавлення його життя, погрожуючи ОСОБА_8 вбивством, наблизився до нього, та став умисно наносити ОСОБА_8 удари ножем та наніс йому згідно з висновку судово-медичної експертизи №10-52/1164-ДМ/20 від 19 травня 2020 року - різану рану на 3-му пальці лівої кисті, та різану рану на 3-му пальці правої кисті, два не проникаючих колото-різаних поранення грудної клітки зліва по задній поверхні, які проходять в підшкірно жировій клітковині, де сліпо закінчуються та відповідно до п.п. 4.8 та п.л. 2.3.2. «А», 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, мають ознаки легких тілесних ушкоджень, а також одне проникаюче колото-різане поранення грудної клітки по передній поверхні зліва з ушкодженням 5, 6-го лівих ребр та подальшим проникненням в плевральну порожнину з ушкодженням пристінкової плеври, навколосерцевої сорочки та передньої стінки правого шлуночка серця, де в порожнині його втрачає свій хід.

Після чого ОСОБА_8 фактично одразу помер на місці скоєння злочину та причиною його смерті стало проникаюче колото-різане поранення грудної клітки по передній поверхні грудної клітки зліва (з ушкодженням 5, 6-го лівих ребр та подальшим проникненням в плевральну порожнину з ушкодженням пристінкової плеври, навколосерцевої сорочки та передньої стінки правого шлуночка серця), яке зумовили розвиток загрозливого для життя стану - гемотампонаду навколосерцевої сорочки та перебуває в прямому причинно-наслідковому зв?язку зі смертю, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження як загрозливого для життя (згідно п.п. 2.1.3 й, п.л. 2.1.1 а, п.л. 2.1.2 «Правил»). Довівши свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_5 з місця злочину зник.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 115 України якумисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість в обсязі обвинувачення, щиро розкаявся та пояснив про обставини вчинення злочинів за обставин, викладених вище у даному вироку. Так, ОСОБА_5 пояснив, що 24 квітня 2020 року до нього на подвір`я за адресою: АДРЕСА_1 , прийшов ОСОБА_8 . Він вийшов до ОСОБА_8 з ножем. Між ними стався конфлікт, під час якого він наніс ОСОБА_8 два удари ножем, в яку ділянку тіла не пам`ятає. При цьому, проти обставин, викладених в обвинувальному акті, щодо нанесення ОСОБА_8 двох не проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки зліва по задній поверхні, одного проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки по передній поверхні зліва, двох порізів на пальцях він не заперечує.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення доведена повністю.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке виражається у визнанні винуватості в повному обсязі обвинувачення та відвертому визнанні своєї провини, осуду своїх дій.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Вивченням даних про особу ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, одружений, є особою, яка досягла пенсійного віку, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем мешкання негативно не характеризується.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до особливо тяжких злочинів, обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його похилий вік.

Суд вважає необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових злочинів, що відповідатиме вимогам ст.ст.50, 65 КК України, призначити обвинуваченому покарання, передбачене санкцією статті закону у виді позбавлення волі. Враховуючи, що обвинувачений до кримінальної відповідальності притягується вперше, з огляду на наявність обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченому та відсутність обставин, що обтяжують покарання, похилий вік обвинуваченого, суд вважає можливим призначити ОСОБА_5 покарання в межах санкції статті закону у мінімальному розмірі.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому з застосуванням ст.69 КК України судом не встановлено.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженню не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 24 квітня 2020 року ОСОБА_5 в порядку статті 208 КПК України був затриманий о 17:48 годині 24 квітня 2020 року. Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 25 квітня 2020 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні продовжено ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 лютого 2024 року до 19 квітня 2026 включно.

Згідно частини 4 статті 174 КК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 (семі) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту проголошення вироку – з 13 квітня 2026 року.

Зарахувати ОСОБА_5 в строк покарання за даним вироком строк попереднього ув`язнення з 24 квітня 2020 року по 12 квітня 2026 року включно відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 25 квітня 2020 року на фрагмент шиферу, металевий кухонний ніж зі слідами речовини бурого кольору, чоловічу куртку темного кольору фірми «adidas», чоловічі брюки чорного кольору.

Речові докази – одяг, в який був одягнений ОСОБА_8 під час отримання ним ножових поранень, а саме: куртка, жилет, светр, футболка та зразки його волосся та зрізи нігтів, - після набрання вироком законної сили - знищити.

Речові докази – речі, які були вилучені під час затримання підозрюваного ОСОБА_5 , а саме його брюки та куртку, після набрання вироком законної сили – повернути ОСОБА_5 або знищити у разі відмови останнього від їх одержання.

Речові докази – фрагмент шиферу, який було виявлено та вилучено 24 квітня 2020 року під час огляду місця події та кухонний ніж, після набрання вироком законної сили - знищити.

Речові докази – мобільний телефон торгівельної марки Nokia, який належить ОСОБА_5 , після набрання вироком законної сили – повернути ОСОБА_5 або знищити у разі відмови останнього від його одержання.

Речовий доказ – паперовий конверт із зразками крові ОСОБА_5 - після набрання вироком законної сили - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду, а обвинуваченим, який тримається під вартою – в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_9

ОСОБА_3