Вирок від 12 квітня 2026 р. у справі №635/3486/26 — Харківський районний суд Харківської області

Суд: Харківський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 12 квітня 2026 р.

Справа: №635/3486/26

Суддя: Омельник М. М.

Справа № 635/3486/26

Провадження № 1-кп/635/982/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження в сел Покотилівка Харківського району Харківської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226230000021 від 22 березня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Рогань, Харківський р-н., Харківська обл., громадянин України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, –

встановив:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , вчинив умисне легке тілесне ушкодження, за таких обставин.

Так, ОСОБА_5 21 березня 2026 року приблизно о 22 годині 40 хвилин, знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , де став ініціатором конфлікту на ґрунті раптово сформованих неприязних відносин з раніше невідомим йому ОСОБА_6 , який зайшов на територію АТ «Роганська картонна фабрика».

Саме в той час ОСОБА_5 , вирішив спричинити ОСОБА_6 , тілесні ушкодження будь – якого ступеню тяжкості.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_5 , спочатку заліз на верхню частину паркану, що розмежовував його та нічого не підозрюючого ОСОБА_6 , який перебував в положенні стоячи поблизу паркану, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а потім, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, проявляючи надмірну агресію, із застосуванням фізичної сили, передбачаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, перебуваючи в положенні сидячи на верхній частині паркану, нахилившись у бік стоячого проти нього ОСОБА_6 , діючи умисно та користуючись відсутністю перешкод для вчинення протиправних дій, зі значною силою наніс один удар кулаком правої руки в лобову ділянку зліва ОСОБА_6 , та один удар кулаком правої руки в переорбітальну ділянку зліва ОСОБА_6 , від якого останній втратив рівновагу, але зміг утриматись на ногах.

Після цього, ОСОБА_5 , бажаючи продовжити своє протиправне діяння, спрямоване на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, із застосуванням фізичної сили, передбачаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, знаходячись в тому самому положенні з ОСОБА_6 , користуючись відсутністю перешкод для вчинення протиправних дій, зі значною силою наніс один удар лівою ногою в ділянку правої щоки ОСОБА_6 .

Таким чином, ОСОБА_5 , виконав усі дії, які вважав необхідними для реалізації свого протиправного умислу, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень будь – якого ступеню тяжкості ОСОБА_6 , після чого припинив свої протиправні дії, вважаючи свій протиправний умисел реалізованим та направився в невідомому напрямку.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_5 , спричинив потерпілому ОСОБА_6 , наступні тілесні ушкодження: синці на голові, які викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів та які за ступенем тяжкості відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи №09/224-С/2026 від 23.03.2026.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст. 125 КК України, як кримінальне правопорушення – кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження .

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 надійшов до суду з клопотанням прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_6 надав письмову заяву щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні. Цивільний позов потерпілим не заявлений.

Обвинувачений ОСОБА_5 надав письмову заяву, складену в присутності захисника ? адвоката ОСОБА_8 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Матеріали кримінального провадження відповідають вимогам частини третьої статті 302 КПК України, встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження. За таких обставин суд ухвалює вирок у спрощеному провадженні.

Суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення доведена повністю.

Обставинами, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Покарання є засобом примусу, що забезпечується силою державної влади в межах закону, є ефективним засобом забезпечення виконання кожною особою конституційного обов`язку неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Мета покарання є кара засудженого, яка повинна відповідати принципу справедливості; виправлення засудженого - такі зміни його особистості, які роблять його безпечним для суспільства, характеризують його схильність до правомірної поведінки, поваги до правил і традицій людського співжиття; запобігання вчиненню засудженим нового злочину; запобігання вчиненню злочинів іншими особами.

Ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а й від спроможності правоохоронних органів не допустити безкарності злочинних діянь та спроможності виконати його обвинуваченим.

При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".

Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з-поміж передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає можливе призначення таких видів покарань як штраф, громадські роботи або виправні роботи.

Вивченням даних про особу ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працює, а відтак не має постійного джерела доходу, підлягає покаранню за вчинення кримінального проступку, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.

Матеріали кримінального провадження не містять даних про можливість виконання обвинуваченим покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, адже ОСОБА_5 не має постійного місця роботи.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання, відповідно до ст. 56 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, пом`якшуючі обставини - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин які обтяжують покарання обвинуваченого, наведені вище дані про особу обвинуваченого, те що він раніше не судимий, офіційно не працюючий, що унеможливлює призначення йому покарання у виді штрафу та виправних робіт, щиро розкаявся у вчиненому.

З врахуванням всіх наведених обставин, суд дійшов до висновку, що необхідним

і достатнім покаранням для виправлення ОСОБА_5 , та попередження нових кримінальних правопорушень слід обрати покарання в межах санкції ч. 1 ст.125 КК України, за якою він притягається до кримінальної відповідальності, у виді громадських робіт, і саме таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обмежень для призначення даного виду покарання судом не встановлено.

Долю речових доказів вирішити згідно з ст. 100 КПК України.

Цивільний позов відсутній. Запобіжний захід не обирався.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд, ?

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин.

Початок строку відбування покарання у виді громадських робіт обчислюється з моменту початку виконання цих робіт за визначеним місцем роботи.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтею 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутностті учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його на скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасникам судового провадження надіслати копію вироку.

Головуючий суддя – ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua