Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №642/148/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

"13" квітня 2026 р.

642/148/26

2/642/626/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 642/148/26

Провадження № 2/642/626/26

13 квітня 2026 року

м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Петрової Н.М.

секретаря судового засідання - Вольвич Є.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

14.01.2026 до Холодногірського районного суду м.Харкова звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій він просить суд розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 05.11.2011 Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №820. Серія 1-ВЛ №173286.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2026 справа надійшла в провадження судді Петрової Н.М.

Ухвалою суду від 16.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.17).

03.03.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Терещука С.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якій він просить надати строк для примирення тривалістю шість місяців.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що відповідач не погоджується з позовними вимогами та вважає їх передчасними, необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами. Під час шлюбу сторонами набуте спільне нерухоме майно: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який відповідно до ст. 60 СК України є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Розірвання шлюбу без одночасного врегулювання правового режиму спільного майна та визначення порядку користування житлом створює ризик порушення майнових прав Відповідача та неповнолітньої дитини. Відповідач залишає за собою право на подання зустрічного позову щодо поділу спільного майна подружжя та визначення порядку користування житлом, тому просить надати строк для примирення.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву в якій просить проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі ( а.с.41-46).

Відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Терещук С.С.в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань чи заяв до суду від них не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

05 листопада 2011 року Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 820, між позивачем, ОСОБА_1 , та відповідачем, ОСОБА_2 було укладено шлюб (Свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_1 )(а.с.42).

Після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».

Від даного шлюбу подружжя має двох спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.9-10).

Позивач зазначає, що одруження виявилося невдалим, через несумісність характерів та різне ставлення до життя виникали постійні сварки.

З Листопада 2024 ведення між ними спільне господарство припинено. Подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, а збереження шлюбу неможливе.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки.

Зазначене конституційне положення знайшло свій подальший розвиток у Сімейному кодексі України, відповідно до ст. 21 якого, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Вжите в цій правовій нормі слово «союз» підкреслює законодавче визнання теорії договірної природи шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Щодо доводів представника відповідача стосовно необхідності встановлення строку для примирення, суд зазначає наступне.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ст. 24 СК України).

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги (ст.53 СК України).

Відповідно до ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст.110 СК України кожен із подружжя має право на пред`явлення позову про розірвання шлюбу, тобто припинення шлюбних правовідносин. При цьому подальше збереження шлюбу в будь-якому випадку можливе лише на паритетних засадах - на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є морально-правовою основою шлюбу.

Враховуючи позицію позивача, суд приходить до висновку, що надання строку для примирення за відсутності згоди на це обох сторін не сприятиме відновленню сім`ї, а лише призведе до необґрунтованого затягування розгляду справи.

У відповідності до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Таким чином при розірванні шлюбу кожен із подружжя має право зберегти спільне прізвище або відновити дошлюбне. Це право може бути реалізоване лише у момент припинення шлюбу у разі його розірвання.

Згідно з ч.8 ст.294 ЦПК України, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час реєстрації, що розривається.

Як вбачається із свідоцтва про шлюб, відповідач змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », тому суд приходить до висновку, що вона має право після розірвання шлюбу й надалі іменуватися цим прізвищем.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12,19,81,131-141,259,264,265 ЦПК України, ст.ст.110,112 Сімейного Кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 05 листопада 2011 року Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 820, серія НОМЕР_3 - розірвати.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Повний текст рішення складено 13.04.2026.

Суддя Наталя ПЕТРОВА