Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №352/299/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/299/26

Провадження № 2-а/352/12/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Кузьменка С.В.

за участі

секретаря судового засідання Нетреб`яка М.І.

представника позивача Горблянського В.Я.

розглянувши у відкритому судового засіданні в залі суду справу

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1

до ОСОБА_1

про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, -

ВСТАНОВИВ:

І. Рух провадження та процесуальні рішення

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – Позивач) до ОСОБА_1 (далі- Відповідач) про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації та розгляд справи призначено на 12 березня 2026 року.

12 березня 2026 року розгляд справи відкладено на 03 квітня 2026 року для надання Позивачеві можливості надати письмові пояснення щодо відзиву, який надійшов до Суду 09 березня 2026 року.

03 квітня 2026 року у відповідності до вимог статті 227 КАСУ ухвалення та проголошення рішення відкладено на 13 квітня 2026 року.

ІІ. Стислий виклад позиції сторін

Позивач зазначає, що Відповідач перебуває на військовому обліку Позивача. Відповідач має посвідчення водія.

13 вересня 2025 року відповідачеві скеровано повістку про необхідність явки до Позивача на 25 вересня 2025 року, за якою Відповідач не з`явився, хоча отримав відповідну повістку 25 вересня 2025 року ( повернута із позначкою «Адресат відсутній за вказаною адресою»

В зв`язку із неявкою Відповідача, посадовою особою Позивача скероване електронне звернення про доставлення Відповідача для складання протоколу про адміністративне правопорушення як особи, яка не прибула вчасно за мобілізаційним розпорядженням.

Вважає, що вказане свідчить про порушення Відповідачем вимог частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому, відповідно, також вчинено правопорушення, передбачене статтею 210-1 кодексу України про адміністративні правопорушення.

10 грудня 2025 року Позивачем отримано з Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області відповідь, що встановити місце перебування Відповідача виявилось неможливим.

Позивачем скеровано Відповідачеві вимогу про виконання обов`язку, якою викликано Відповідача на 24 грудня 2025 року. Відповідач отримав відповідну вимогу 30 грудня 2025 року (повернута із позначкою «Адресат відсутній за вказаною адресою»), однак у визначену у вимозі дату, а також протягом 10-днів після неї не з`явився.

Таким чином, у Позивача виникли підстави для звернення до суду із позовом на підставі статті 283-2 кодексу адміністративного судочинства України, в зв`язку із чим просить застосувати до Відповідача тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації на строк до виконання вимоги Позивача або відкликання Позивачем цієї вимоги.

Відповідач надав відзив, в якому просить відмовити в позові в повному обсязі.

Зазначає, що він не отримував повісток про виклик до Позивача, не відмовлявся від отримання повістко та не ухилявся від виконання військового обов`язку. Крім того, його військово-облікові дані оновлені у встановленому порядку, що підтверджує відсутність наміру ухилятись від виконання військового обов`язку.

ІІІ. Докази, досліджені судом

Докази надані Позивачем

1.Інформація про перебування Відповідача на військовому обліку у Позивача.

2.Повістка № 4866628 про необхідність явки відповідача до Позивача на 10 годину 00 хвилин 25 вересня 2025 року.

3.Докази скерування 13 вересня 2025 Позивачем листа 7601800803186 Відповідачеві

4.Трекінг сайту Укрпошта, згідно із яким лист 7601800803186 відправлений 13 вересня 2025 року та повернутий відправнику 25 вересня 2025 року ( із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою»

5.Лист відділення поліції № 1 ( м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області від 20 листопада 2025 року, згідно із яким встановити місцеперебування Відповідача виявилось неможливим, оскільки він за місцем реєстрації відсутній.

6.Запит та відповідь територіального сервісного центру МВС № 2641 відповідно до якої Відповідачеві видано посвідчення водія;

7.Вимога про виконання обов`язку № 114072 про виклик Відповідача відповідно до статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на 24 грудня 2025 року до Позивача

8.Докази скерування 11 грудня 2025 року Позивачем листа 77401038344103 Відповідачеві

9.Трекінг сайту Укрпошта, згідно із яким лист 7740103834103 відправлений 11 грудня 2025 року, повернутий відправнику 30 грудня 2025 року ( із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою» та отриманий відправником 02 січня 2026 року.

10.Рапорт посадовою особи Позивача, згідно із яким Відповідач не з`явився за вимогою 24 грудня 2025 року, а також протягом 10 днів з моменту її отримання, будучи належним чином повідомленим.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом

Позивач проживає в АДРЕСА_1 та перебуває на обліку як військовозобов`язаний у Відповідача, що підтверджується інформацією (пункт ІІІ.1 цього Рішення).

Позивач 03 серпня 2022 року отримав посвідчення водія на категорію «В», що підтверджується інформацією ( пункт ІІІ.6 цього Рішення)

13 вересня 2025 року посадовою особою Відповідача за зареєстрованою адресою Позивача скеровано повістку про необхідність явки Позивача до Відповідача на 25 вересня 2025 року для уточнення даних, що підтверджується повісткою (пункт ІІІ.2 цього Рішення).

27 вересня 2025 року до Відповідача повернулось рекомендоване повідомлення про вручення 25 вересня 2025 року повістки із поміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою», що підтверджується трекінгом ( пункт ІІІ.4 цього Рішення)

Позивач в зазначений у повістці час до Відповідача не з`явився, що підтверджується інформацією (пункт ІІІ.1 цього Рішення).

23 жовтня 2025 року Позивач скерував до відділення поліції № 1 ( м. Тисмениця) звернення з приводу можливого вчинення Відповідачем адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210,210-1 КупАП. 10 грудня 2025 року Позивач отримав відповідь, згідно із якою встановити місце перебування Відповідача не представилось можливим, оскільки він відсутній за місцем реєстрації, що підтверджується листом (пункт ІІІ.5 цього Рішення).

11 грудня 2025 року Позивач скерував вимогу про виконання обов`язку відповідачеві про виклик на 24 грудня 2025 року, що підтверджується вимогою ( пункт ІІІ.7 цього Рішення).

02 січня 2026 року до Відповідача повернулось рекомендоване повідомлення про вручення 30 грудня 2025 року вимоги із поміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою», що підтверджується трекінгом ( пункт ІІІ.4 цього Рішення).

Позивач у зазначений у вимозі час, а також в подальшому до Позивача не з`явився, що підтверджується рапортом ( пункт ІІІ.10 цього Рішення).

V. Висновки суду

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі – КАСУ) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 283-2 КАСУ у разі невиконання громадянином України у строки, встановлені Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду із позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження такої особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки його керівник протягом п`яти днів з дня отримання такої відповіді надсилає такому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування вимогу про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом (далі - вимога).

Таким чином, підстави для звернення Позивача із позовом в порядку статті 283-2 КАСУ виникають за умови отримання та невиконання Відповідачем вимоги про виконання обов`язку.

При цьому вимога може бути скерована за одночасного існування кількох обставин:

-невиконання особою під час мобілізації обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

-вчинення цією особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 кодексу України про адміністративні правопорушення;

-отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

При цьому відсутність будь-якої із вказаних обставин, на думку Суду, свідчить про відсутність підстав для скерування вимоги та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення позову.

Суд нагадує, що обов`язок доведення обставин, на яких грунтуються вимоги, покладений на Позивача.

щодо невиконання вимог, передбачених статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Згідно із позовною заявою, Відповідач не з`явився за повісткою про необхідність явки для уточнення даних, чим порушив вимоги частини першої статті 22 Закону та підпункту 2 пункту Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487

Відповідно до частини першої статті 22 цього Закону громадяни, серед іншого, зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Правил військовозобов`язані прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, вказаними нормативними документами визначено як право Позивача скеровувати повістки про виклик осіб, що перебувають на обліку, так і мету такого виклику.

Згідно із повісткою, скерованою Відповідачеві, метою виклику є «уточнення анкетних даних» ( пункт ІІІ.2 цього Рішення), яка не передбачена частиною першою статті 22 Закону та підпунктом 2 пункту 1 Правил.

Представником Позивача, на якого покладено обов`язок доведення обставин щодо дії в на підставі, в межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, не надано до Суду доказів та обгрунтування щодо існування інших законних підстав для скерування повістки саме із метою «для уточнення анкетних даних».

Суд вважає необгрунтованими доводи Відповідача стосовно відсутність належних та допустимих доказів вручення повістки.

Так, відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є, серед іншого, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Повістка скеровувалась Відповідачеві за адресою місця проживання, повідомленою Позивачеві та повернулась із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», а тому, така повістка вважається врученою.

В той же час Суд звертає увагу, що повістка вручена 25 вересня 2025 року. При цьому датою та часом явки за повісткою визначено також 25 вересня 2025 року о 10 годині 00 хвилин. За таких обставин, у Суду виникають сумніви щодо своєчасності вручення повістки, тобто до 10.00 години. В судовому засіданні Представник Позивача також не надав доказів та обгрунтування, які б свідчили про завчасність вручення повістки для можливості з`явитись у визначений в ній час.

щодо вчинення адміністративного правопорушення

Згідно із текстом позовної заяви, Відповідач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 кодексу України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 280 кодексу України про адміністративні правопорушення вирішення питань, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності відноситься до обов`язків органу ( посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Позивачем не долучено до матеріалів справи відповідної постанови або інших доказів про притягнення Відповідача до адміністративної відповідальності.

При цьому, відповідно до статті 268 кодексу України про адміністративні правопорушення участь особи, яка притягується до відповідальності за статтями 210, 210-1 цього Кодексу не є обов`язковою, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини шостої статті 258 кодексу України про адміністративні правопорушення протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, підтвердних документів про отримання особою виклику.

Таким чином, посадові особи Позивача, у випадку повідомлення особи належним чином про дату, час та місце виклику, не позбавлені права розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи.

Відповідно до частини другої статті 9 КАСУ суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що вирішення питання про притягнення Відповідача до адміністративної відповідальності не є предметом розгляду цієї справи, а Позивачем не надано доказів притягнення Відповідача до адміністративної відповідальності, Суд вважає, що до його повноважень в межах розгляду цієї справи не належить вирішення питання наявності або відсутності в діях Відповідача складу адміністративного правопорушення.

щодо отримання письмової відповіді

Позивачем долучено до позову копію відповіді начальника відділення поліції № 1 ( м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, згідно із якою посадовими особами відділення розглянуто звернення з приводу можливого вчинення Відповідачем адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП. На час розгляду встановити місце перебування Відповідача не представилось можливим, у зв`язку із тим, що за місцем реєстрації останні відсутній.

Таким чином, із тексту відповіді не є зрозумілим, чи ставилось Позивачем питання щодо адміністративного затримання та доставлення Відповідача до Позивача.

При цьому текст самого звернення Позивачем не долучено до позовної заяви.

Таким чином, із наданих Позивачем доказів не вбачається, що він звертався до відділення поліції з питаннями про адміністративне затримання та доставлення Відповідача.

Таким чином, Суд вважає, що Позивачем не надано доказів того, що:

-він в установленому законодавством порядку завчасно повідомив Відповідача про явку з метою, передбаченою частиною першою статті 22 Закону та підпунктом 2 пункту 1 Правил.;

-Відповідач вчинив адміністративне правопорушення;

-Він звертався до органу поліції щодо адміністративного затримання та доставлення Відповідача до Позивача.

В зв`язку із викладеним, Суд вважає, що у Позивача були відсутні підстави для скерування Відповідачеві вимоги та, як наслідок, у останнього не настало зобов`язання явки за цією вимогою, що, в свою чергу, є підставою для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 77, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в позові ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

ПОЗИВАЧ:

ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1

ВДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО