Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №214/194/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 11 березня 2026 р.

Справа: №214/194/26

Суддя: Попов В. В.

Справа № 214/194/26

2/214/1878/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 березня 2026 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді Попова В.В.,

при секретарі – Кікіни А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений 27 серпня 2011 року між нею та відповідачем і зареєстрований в Центрально-Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №607, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 27.08.2011 року.

Від шлюбу подружжя має двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №575 від 06.06.2012 року та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №1182 від 20.11.2013 року.

Спільне життя із відповідачем не склалось через глибокі розбіжності у поглядах на сімейне життя, відсутність взаєморозуміння та підтримки. Починаючи з жовтня 2025 року вони фактично припинили подружні стосунки: перестали проживати разом, не ведуть спільного господарства, матеріального та емоційного зв`язку між ними немає. Причиною розпаду сім`ї стало те, що під час спільного проживання почуття змінились, вони стали байдужі один до одного, зникло почуття любові.

Позивач вважає, що примирення не можливе та подальше збереження шлюбу буде суперечити її інтересам.

Позивач у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, у позовній заяві просила розглядати справу без її участі.

Відповідач у судове засідання також не з`явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не надав.

Надану від його імені заяву про визнання позову, відскановану та подану в електронній формі, суд не приймає до уваги, оскільки така не скріплена кваліфікованим електронним цифровим підписом її автора, а відтак не може вважатись такою, що підписана та надана до суду у встановленому порядку.

Тому суд, на підставі наявних у справі доказів, враховуючи належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, дослідивши матеріали справи, уважає за можливе ухвалити рішення за відсутності сторінпри заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Так, сторони перебували у шлюбі з 27 серпня 2011 року, зареєстрованому у Центрально-Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №607, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 27.08.2011 року.

Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №575 від 06.06.2012 року та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №1182 від 20.11.2013 року.

Сторони припинили шлюбно-сімейні відносини, позивач на примирення не згодна.

Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

За приписом ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 СК України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України.

Відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду згідно ст. 110 СК України.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов`язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим та право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу одним із подружжя гарантується державою та забороною примушування до збереження шлюбних відносин (ст. 56 СК України).

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Так, позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Отже, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склались у подружжя, позицію позивача, яка наполягає на розірванні шлюбу, суд уважає за можливе ухвалити рішення про розірвання шлюбу, так як подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 114, ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про його розірвання. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені нею судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1331 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.104, 105, 112-115 СК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 263-265, 268, 273, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений 27 серпня 2011 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , та що зареєстрований в Центрально-Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №607.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити таким же.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , понесені судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно вимог ст. 285 ЦПК України, та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Попов.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua