Рішення від 09 квітня 2026 р. у справі №183/13132/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 09 квітня 2026 р.

Справа: №183/13132/25

Суддя: Оладенко О. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/13132/25

№ 2/183/4463/26

10 квітня 2026 року м.Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання – Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання,-

В С Т А Н О В И В:

05.12.2025 ОСОБА_1 , в інтересах якої дії представник – адвокат Мусаєва Ю.В., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути на її користь аліменти на час навчання повнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з 01 вересня 2025 року і до закінчення донькою навчання, але не більше ніж до досягнення двадцятитрирічного віку.

В обґрунтування позову посилалася на те, що сторони мають спільну доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наразі їх донька досягла повноліття та продовжує навчання у Київському національному університеті технологій та дизайну, строк навчання до 30 червня 2029 року. Будучи студенткою з денною формою навчання, донька сторін не має змоги влаштуватись на роботу щоб самостійно отримувати заробіток та забезпечувати себе матеріально. Позивачка сплачує вартість проживання доньки у гуртожитку, несла витрати на переїзд до міста Києва, придбання речей першої необхідності, побутової техніки, канцелярського приладдя. Усі витрати пов`язані з навчанням та утриманням доньки позивачка несе самостійно, у зв`язку з чим вони з донькою опинилися у скрутному матеріальному становищі, а тому їх донька потребує матеріальної допомоги також з боку свого батька. Відповідач матеріальну допомогу доньці не надає, хоча має таку можливість, оскільки є працездатною особою, працевлаштований, отримує стабільний дохід. В обґрунтування дати, з якої просить стягнути аліменти зазначила, що вперше з аналогічними вимогами звернулася до суду з позовом у вересні 2025 року, проте відповідачем подано заяву про закриття провадження у зв`язку з тим, що донька не досягла повноліття. Проте, навчання дитини почалося це з серпня 2025 року, тому вважає що аліменти слід стягнути саме з моменту початку навчання. За таких обставин позивачка просить задовольнити її позов.

Ухвалою суду від 07.01.2026 провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, залучено до участі у справі у якості третьої особи ОСОБА_3

17.02.2026 від відповідача, в інтересах якого діє представник - адвокат Усенко А.О., надійшов відзив на позов у якому просить позов задовольнити частково, стягнувши аліменти у розмірі 1/8 частки заробітку відповідача. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що відповідач є внутрішньо переміщеною особою, змушений орендувати квартиру, проживає зі своєю матір`ю пенсіонеркою, яка має недостатню пенсію та хворіє. Також відповідач має незадовільний стан здоров`я, щомісяця витрачає на лікування близько 3556,36 грн. Коли донька була неповнолітньою, відповідач надавав матеріальну допомогу у добровільному порядку брав участь у додаткових витратах. Крім того, позивачкою не надано доказів її доходів, доказів розміру витрат, пов`язаних з навчанням та проживанням. Вимоги в частині стягнення аліментів починаючи з 01 вересня 2025 року є незаконними.

Позивачка подала відповідь на відзив, у якому висловила незгоду з доводами відповідача, наведеними у відзиві та наполягала на повному задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, наведені у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні просила у позові відмовити, посилаючись на обставини, наведені у відзиві.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про день та час слухання була повідомлена своєчасно і належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження. Встановлено, що ОСОБА_3 досягла повнолітнього віку та проживає та зареєстрована разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-12,18).

На підставі ст. 198 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Статтею 199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

На підставі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У відповідності до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 навчається на 1 курсі денної форми здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету дизайну Київського національного університет технологій та дизайну; спеціальність 022 дизайн; закінчує університет 30.06.2029, що підтверджується довідкою навчального закладу №308 від 26.08.2025 (а.с.19).

Згідно з наданим договором найму житлового приміщення у гуртожитку, вартість проживання у гуртожитку студентки ОСОБА_3 складає 10050 грн. на рік.

Також, позивачкою надано квитанції про сплату вартості послуг доставки вантажу від ОСОБА_1 з м.Самар до ОСОБА_3 у м.Київ; квитанції на придбання продуктів харчування, побутових товарів (а.с.27-33).

Оскільки повнолітня донька сторін продовжує навчання, у зв`язку з навчанням не може працювати, суд приходить до переконання, що вона потребує матеріальної допомоги.

У відповідності до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Отже, право вибору способу стягнення аліментів у даному випадку належить виключно позивачці, яка просила стягнути аліменти у частці від заробітку відповідача.

При визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідач є працездатним, відомостей про наявність на його утриманні неповнолітніх дітей не надав.

Як зазначає відповідач у поданому відзиві, він є внутрішньо переміщеною особою, проте відповідної довідки суду не надав, подавши копію договору оренди житла від 26 червня 2024 року за адресою: АДРЕСА_2 . Проте, за даними Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_2 з 12.11.2024 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Отже, наявність у відповідача статусу внутрішньо переміщеної особи не підтверджено належними та допустимими доказами. Також відповідачем не надано інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підтвердження факту відсутності у нього житла.

У поданому відзиві відповідач зазначив, що на його утримані перебуває матір пенсійного віку, розмір пенсії якої є недостатнім. Проте відповідач не надав доказів надання матері матеріальної допомоги у добровільному порядку або за судовим рішенням. Так само не подано доказів потреби матері відповідача у матеріальній допомозі, відсутності у неї доходів, пенсії тощо. Тому такі доводи не можуть бути враховані при визначенні розміру аліментів.

Разом з тим, суд погоджується з твердженням відповідача про незадовільний стан його здоров`я, що підтверджено відповідними висновками лікарів та квитанціями про придбання лікарських засобів.

Доводи відповідача про надання матеріальної допомоги у добровільному порядку у період, коли донька була неповнолітньою, судом відхиляється, оскільки зазначена обставина не впливає на розмір аліментів на навчання.

У зв`язку з наведеними обставинами, суд приходить до переконання, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці.

За змістом ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В свою чергу, позивачка, заявляючи вимогу про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, не обґрунтувала належним чином підстави вимог саме в такому розмірі та не надала доказів про обставини, які впливають на визначення саме такого розміру аліментів.

Враховуючи всі наведені обставини, зокрема потребу доньки сторін у матеріальній допомозі з боку батька, враховуючи стан здоров`я відповідача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення аліментів у розмірі 1/6 частини заробітку відповідача. Такий розмір аліментів буде відповідати інтересам доньки сторін, враховуючи, що обов`язок надавати допомогу повнолітній доньці, яка продовжує навчання є рівною мірою обов`язком як матері так і батька.

На підставі ч.1 ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Вимоги позивачки про стягнення аліментів починаючи з 01 вересня 2025 року суперечать зазначеній нормі. Крім того, не підлягає застосуванню у даному випадку положення ч.2 ст.191 СК України, якою передбачено можливість стягнення аліментів за минулий час, оскільки таке право настає лише у випадку ухилення платника від сплати аліментів, чого у даній справі не було установлено. Крім того, донька сторін досягла повноліття лише 28 листопада 2025 року, отже аліменти слід стягнути з дати подання позову - 05 грудня 2025 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на час навчання повнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 05 грудня 2025 року і до закінчення нею навчання в Київському національному університеті технологій та дизайну, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 віку двадцяти трьох років.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;

третя особа - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено і підписано 10 квітня 2026 року .

Суддя Оладенко О.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua