Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №209/8884/25 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Суд: Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

Дата: 08 квітня 2026 р.

Справа: №209/8884/25

Суддя: Корнєєва І. В.

Справа № 209/8884/25

Провадження № 2/209/998/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського

в складі:головуючого- судді Корнєєвої І.В.

за участі секретаря Смірнової О.А.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Пелих Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про відшкодування шкоди, визнання дій банку порушенням прав споживача, зобов`язання усунути недоліки,

ВСТАНОВИВ :

До Дніпровського районного суду міста Кам`янського надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про відшкодування шкоди, визнання дій банку порушенням прав споживача, зобов`язання усунути недоліки

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04 жовтня 2025 року через мобільний застосунок «Приват24» (Android- версія) позивач здійснив оплату 4 автобусних квитків на суму 12 400 грн. для поїздки його дружини, двох дітей та домашньої кішки з України до Румунії.

Через недоліки інтерфейсу застосунку (нечітку або відсутню інформацію про обмеження перевезення тварин через конкретний пункт пропуску) позивач не отримав належного попередження про те, що не вибраному перевізниками маршруті (паром-переправа на кордоні України - Румунія) відсутній ветеринарний контроль, що робить перетин із твариною неможливим.

Інтерфейс користувача купівлі квитків у мобільному застосунку «Приват24» має некоректно реалізовану інтеграцію з Web АPI перевізника LIKEBUS,зокрема в частині вибору типу квитка. Натомість основний акцент зроблено на застосуванні знижки, а не типу квитка, що вводить користувача в оману. Крім, того не реалізовано коректну обробку або передачу помилок , які можуть надходити від Web АPI перевізника LIKEBUS, через що фінальний користувач не має змоги однозначно розуміти причину відмови системи.

У результаті пасажирам під час пересадки з одного автобуса перевізника на інший у місті Одеса було відмовлено у перевезені, а придбані квитки не використані та не повернуті, що призвело до прямих матеріальних збитків у розмірі 12 400 грн.

Відмова була аргументована водієм і контактною особою перевізника LIKEBUS (тел.НОМЕР_1) тим, що паромна переправа на кордоні України/Румунія не пропускає пасажирів із тваринами, і що весь автобус можуть розвернути на кордоні через одного пасажира з твариною.

Просить звернути увагу на додатки «3 Відео інтерфейсу застосунку «Приват24» з поясненнями» та «4. Скріншоти комунікації зі службою підтримки ПриватБанку». Зокрема- на скріншот сторінки Discounts (Знижки), де вибір типу квитка реалізовано у вигляді вибору знижки, що створює хибне враження, нібито обирається лише знижка , а не обов`язковий тип квитка (для дитини чи тварини).

Під час спроби застосування «знижку» в інтерфейс відображалося повідомлення « Сталася невідома помилка. Спробуйте пізніше». Після кількох повторних спроб із тією ж помилкою , позивач придбав квитки без знижки, припустивши, що проблема у відсутності підтримки знижок у перевідника. Позивач не отримав жодного повідомлення чи підсказки , що для тварини потрібно купувати окремий тип квитка.

Кішку та дітей без проблем допустили до посадки в Тернопіль й перевезли до Одеси за повними квитками, після чого під час пересадки в іншого водія виникла відмова.

Ця ситуація спричинила стрес , втому, нервове напруження , порушення сімейних планів і необхідність екстреного пошуку нового перевізника. Розмір моральної шкоди позивач оцінює у розмірі 20 000 грн.

У обрунтування моральної шкоди позивач зазначив, що через відсутність належного інформування в застосунку «Приват24» його дружина з двома дітьми та кішкою, після оплати квитків , не змогли продовжити поїздку.На пересадці в Одесі водій повідомив, що через пункт пропуску на паромній переправі не пропускають із тваринами , і відмовив у посадці. Родина була змушена чекати з 6.30 до 16.30 на території Одеського автовокзалу, утомлена після нічної поїздки з Тернополя та придбати нові квитки в іншого перевізника. Це спричинило стрес, втому та нервове напруження.

Позивач просить стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на його користь матеріальні збитки у розмірі 12 400 грн., моральну шкоду у розмірі 20 000 грн., визнати дії банку щодо неналежного інформування користувачів при оплаті квитків через застосунок «Приват24» порушенням прав споживачів, зобов`язати ПриватБанк (команду розробки та підтримки Android- версії застосунку «Приват24» усунути виявлені недоліки , а саме: - чітко зазначити , що для провезення тварин обов`язково потрібно придбати квиток типу «тварина»; - зробити елемент «знижка» менш приоритетним, а головний акцент-на виборі коректного типу квитка; - чітко повідомляти причину помилки при купівлі квитка; - додати інформаційне повідомлення про необхідність уточнення можливості перевезення тварин перед купівлею квитків із контактами перевідника; - повідомляти користувача про особливості маршруту (чи є він прямим , чи передбачає пересадку).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі , зазначивши, що належним відповідачем по справі є сам ПриватБанк,який продав квитки. Вибір типу квитка реалізовано у вигляді вибору знижки, що створює хибне враження, нібито обирається лише знижка , а не обов`язковий тип квитка (для дитини чи тварини), він звертався до служби підтримки з питання квитків та неможливості продовжити поїздку , але не отримав допомоги , з рішенням відповідача на його звернення він не згоден, повідомляв, що буде звертатися з позовом . Морадльна шкода ним обгрунтована у повному обсязі , розмір моральної шкоди визначено у рамках судової практики про стягнення з ПриваБанку моральної шкоди, моральну шкоду спричинено й йому, та членам його родини, але він вирішив не дробити позови та заявити вимоги від усієї родини.Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» Пелих Я.М. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог , подано письмові пояснення , відповідно до яких АТ КБ «ПриватБанк» не є належним відповідачем по справі . Банк не є перевізником та не є стороною договору перевезення, між позивачем та відповідачем відсутні правовідносини перевезення. Банк виключно забезпечує технічну можливість оплати послуг третіх осіб (перевізників),який : визначає правила перевезення; встановлює вимоги щодо перевезення тварин; несе відповідальність за допуск або відмову в перевезенні. Відмова у перевезенні була прийнята водієм та контактною особою перевізника LIKEBUS, а не Банком.Банк не визначає та не контролює правила перевезення тварин і перетину кордону. Причиною відмови,як зазначає позивач, стала: відсутність ветеринарного контролю на паромні переправі; заборона перевезення тварин у відповідному маршруті .Ці обставини не залежать від позивача та не можуть бути передбачені або усунуті Банком. Обов`язок ознайомлення з правилами перевезення та перетину кордону покладено на пасажира. Інтерфейс «Приват24» відображає дані, отримані від перевізника. Інформація про типи квитків , знижки та доступні опції , що формується перевізником та передається банку та відображається у застосунку без втручання Банку у зміст правил перевезення. Скріншоти , надані позивачем, підтверджують , що опція «Тварини» відображається як знижка, що є результатом інформації, наданої перевізником, а не самостійного формування банком умов перевезення. У даному випадку противоправна поведінка Банку відсутня, причинно-наслідковий зв`язок між діями Банку та збитками відсутній , збитки виникли внаслідок рішень перевізника та об`єктивних умов маршруту. Збитки є наслідком власної недбалості позивача. Витрати на придбані квитки не перебувають у прямому причинному зв`язку з діями Банку, є результатами неналежної обачності самого позивача. Вимоги позивача не підпадають під сферу дії Закону України «Про захист прав споживачів». Відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями Банку та стражданнями позивача. Позивач не довів наявність завданої йому моральної шкоди, позивачем не надано доказів того, що винен в нервовому напруженні , стресі , втоми саме відповідач , а не інша особа. Позивачем також не обгрунтовано розмір моральної шкоди. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог .

Суд, заслухавши позивача та відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 04 жовтня 2025 року через мобільний застосунок «Приват24» позивач здійснив оплату 4 автобусних квитків на суму 12 400 грн. для поїздки його дружини, двох дітей та домашньої кішки з України до Румунії за повну ціну по 3 100,00 грн за кожний квиток . Перевізник LIKEBUS (а.с.4-6).

Позивач звертався з питання не допуску в автобус з кішкою при придбанні квитків через «Приват24» , ніде не було зазначено про неможливість їхати з тваринами, навпаки вказувалося , що для тварин знижка 10 %, купив без знижки, бо вибивала невідому помилку (а.с.7).

На наданих позивачем скриншоті з «Приват24» при покупці квитків на рейс Львів-Пловдив з Тернополя да Бухареста Discounts зазначено наявність знижки, про неможливість поїздки з тваринами не зазначено (а.с.8-9).

З подальшої переписки позивача з службою підтримки слідує,що позивач наполягає на відсутності інформації про поїздку з тваринами , відсутність попередження про неможливість поїздки з твариною, наявність помилки при купівлі квитков з позначкою «Тварини», за наявності якої позивач би не купував квитки, програмисті інтерфейсу Приват24 не зв`язав коректно АРІ перевізника з мобільним застосунком, що дружина, діти та кішка мерзнуть на автовокзалі в Одесі, а працівники служби підтримки відповідача, співчувають у даній ситуації , зазначають що вини у цій ситуації не має, можливість повернути кошти за квитки зі сторони ПриватБанку відсутня, при спробі купити квиток на тварину була отримана помилка, провина банку та перевізника відсутня, перевезення тварин уточнюється індивідуально з перевізником, в іншому випадку про місце для тварин прямо зазначається в квитку, на що позивач зазначає, що він не згоден з рішенням банку, вважає , що інтерфейс реалізований некоректно , що призвело до цієї ситуації, спробує подати онлайн позов (а.с.10-16).

23 жовтня 2025 року позивачем придбані квитки на рейс Київ-Бухарекст, перевізник АВТОЛАЙНОДЕСА ТОВ., відправлення 16.30 на дружину , на дітей та кішку (а.с.17-19).

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Статтею 906 ЦК України встановлена, відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг.

Так, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, шо належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом України «Про захист прав споживачів», статтею 10, встановлені права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг).

Так, споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має траво призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Згідно п.3 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж шості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків дід час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

Пунктом 4 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», встановлено, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Зазначені вимоги можуть бути пред`явлені споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та нормативними документами, умовами договору, а в разі відсутності таких строків - протягом десяти років.

Перевезення - один із видів підприємницької діяльності, яка не супроводжується створенням яких-небудь предметів матеріального світу. Основний економічний ефект, який сторони одержують у результаті транспортної діяльності, - це переміщення вантажів, пасажирів, багажу й пошти. Перевезення та логістика

Види транспорту: транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний, авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен; промисловий залізничний транспорт; відомчий транспорт; трубопровідний та шляхи сполучення загального користування. Усі вони тісно взаємопов`язані і становлять єдину транспортну систему країни (стаття 21 Закону України "Про транспорт").

Перелік договорів, що опосередковують відносини з перевезення вантажів, пасажирів, багажу й пошти передбачені у главі 64 Цивільного кодексу України : перевезення вантажу (стаття 909 Цивільного кодексу України); перевезення пасажирів і багажу (стаття 910 Цивільного кодексу України); чартеру (фрахтування) ( стаття 912 Цивільного кодекс України ),тощо.

Договір перевезення повинен укладатися у письмовій формі (ч. 2 статті 909 Цивільного кодексу України).

За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов`язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення (стаття 910 Цивільного кодексу України).

Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка або електронного квитка та багажної квитанції, вимоги до яких встановлюються відповідно до законодавства. (ч.2 статті 910 Цивільного Кодексу України).

Так, продаж квитка на автобус є юридичним підтвердженням укладення договору перевезення, який належить до договорів про надання послуг. Квиток засвідчує, що перевізник зобов`язується доставити пасажира до пункту призначення, а пасажир - оплатити цю послугу.

Це публічний договір, який регламентується Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту.

Квиток - це не товар, а саме документ, що підтверджує договір перевезення (надання послуги).

Продаж здійснюється перевізниками або автостанціями/агентами (зокрема через договір публічної оферти)

Відповідно до ст.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 1046 від 10.09.2024} ці Правила визначають порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг, автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

Відповідно до ст. 2 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту:

5) вартість квитка - сума, що складається з вартості проїзду автобусом, автостанційного збору, плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої);

6) вартість проїзду - сума, за якою автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник здійснює перевезення, що включає вартість за тарифом, страховий платіж та податок на додану вартість;

10) квиток - проїзний документ встановленої форми, який надає право пасажиру на одержання транспортних послуг;

12) пасажир - особа, якій надається послуга з перевезення транспортним засобом та яка не бере участь у керуванні ним;

18) схема маршруту - картографічне зображення маршруту;

19) транспортні послуги - діяльність, пов`язана із задоволенням потреби населення в перевезеннях автомобільним транспортом;

20) трафарет - покажчик інформації для пасажирів про маршрут;

Відповідно до ст. 4 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів автомобільним транспортом здійснюються відповідно до цих Правил, законодавства про захист прав споживачів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до ст.10 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту державний контроль за дотриманням передбачених цими Правилами вимог покладається на Укртрансбезпеку, Національну поліцію та органи Держпродспоживслужби.

Відповідно до ст.11 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту організатори регулярних перевезень, замовники послуг, автомобільні перевізники, автомобільні самозайняті перевізники, персонал автомобільного транспорту, власники автостанцій та пасажири несуть відповідальність за невиконання цих Правил згідно із законом.

Відповідно до ст.41 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту пасажир повинен мати квиток на проїзд в автобусі (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідку, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду. Квиток дійсний тільки на зазначені у ньому дату і маршрут руху.У разі перевезення багажу пасажир повинен мати квитанцію на перевезення багажу.

Відповідно до ст.85 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту перевезення тварин пасажирським автомобільним транспортом здійснюється в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.115 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту продаж квитків здійснюється власником автостанції, автомобільним перевізником, водієм чи іншим суб`єктом господарювання, уповноваженим на це автомобільним перевізником чи власником автостанції.

Відповідно до ст.135 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту особа, яка придбала квиток, має право на повернення його в касу до відправлення автобуса і виплату суми, що дорівнює повній вартості квитка, у разі:

-відміни рейсу або відправлення автобуса із запізненням;

-ненадання пасажиру місця, зазначеного у квитку (у разі відмови пасажира від іншого запропонованого місця);

-надання для перевезення автобуса, клас якого нижчий, ніж зазначено у розкладі руху на автостанції.

Відповідно до ст.145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту автомобільний перевізник зобов`язаний,зокрема:

1) забезпечити дотримання персоналом вимог законодавства про автомобільний транспорт та захист прав споживачів;

2) вживати заходів до забезпечення безпечної, зручної поїздки пасажирів і зберігання та/або доставки багажу згідно з договором перевезення і розкладом руху;

9) організовувати проїзд пасажирів до місця призначення за маршрутом без додаткових фінансових витрат пасажирів, насамперед осіб з інвалідністю, громадян похилого віку, вагітних жінок, пасажирів з дітьми дошкільного віку, у разі припинення поїздки через технічну несправність транспортного засобу чи настання надзвичайної або невідворотної за даних умов події;

11) надавати пасажирам достовірну і своєчасну інформацію про найменування зупинок, можливі пересадки, розмір плати за проїзд тощо;

12) компенсувати шкоду, заподіяну автомобільним перевізником та/або екіпажем здоров`ю та майну пасажирів;

13) забезпечувати попередній та поточний продаж квитків;

15) забезпечувати перед початком пасажирського міжнародного автомобільного перевезення перевірку наявності у пасажирів документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовляти у міжнародному перевезенні пасажирам, які не пред`явили необхідні документи;

Відповідно до ст.149 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту водію автобуса забороняється:

5) відмовляти пасажирам в обслуговуванні, крім передбачених законодавством та цими Правилами випадків;

8) перевозити тварин, крім передбачених законодавством випадків;

Відповідно до ст.159 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту пасажир автобуса має право:

1) на безпечне і високоякісне перевезення;

2) висувати вимоги до автомобільного перевізника щодо виконання ним умов договору перевезення;

3) перевозити тварин у встановленому законодавством порядку;

10) отримувати від автомобільного перевізника, водія, працівника автостанції інформацію про послуги з перевезень;

11) на компенсацію заподіяної шкоди.

Відповідно до ДОГОВОРУ ПУБЛІЧНОЇ ОФЕРТИ купівлі-продажу квитків на пасажирські перевезення при купівлі за QR-кодом перевізника LIKEBUS, послугами якого скористався позивач при купівлі квитків, розміщеними на сайті перевізника- https://likebus.ua >oferta, зазначені наступні умови придбання квитків та перевезення пасажирів.

Відповідно до Розділу ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ зазначеного договору :

-квиток (електронний квиток) - візуальна форма електронного проїзного документу встановленої форми, що містить необхідну інформацію про послугу з перевезення, є договором перевезення між Перевізником і Пасажиром та надає право Пасажиру на одержання транспортних послуг автобусного перевезення виключно на рейсі, зазначеному в квитку, який надсилається на електронну адресу, вказану при замовленні, або іншим чином видається Покупцю. Номер квитка є номером договору публічної оферти і номером договору пасажирського перевезення. Квиток є іменним документом для проїзду автобусом і не може бути переданий іншій особі. Квиток також э підтвердженням укладання договору страхування. Квиток є дійсним з моменту його оплати та діє до дати та години фактичного прибуття в пункт призначення, вказаний в ньому.

-Покупець - особа, яка здійснила придбання та оплату Квитка в інтересах Пасажира.

-Пасажир - фізична особа, яка має квиток на своє ім`я, що має намір скористатися або скористалася послугами перевезення, наданими Перевізником.

-Платник - фізична особа, юридична особа або фізична особа-підприємець, що здійснює оплату послуг на користь Пасажира.

-Перевізник - суб`єкт господарювання, який на підставі відповідної ліцензії здійснює пасажирські перевезення.

-Послуга - комплекс платних послуг, які можуть бути отримані Пасажиром на умовах, в спосіб та у порядку, що регламентуються цим Договором.

-Правила перевезення - це правила перевезення пасажирів автобусами Перевізника, які містяться на сайті Перевізника, а також в цьому Договорі, та визначають порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу, і є обов`язковими для виконання Перевізником та Пасажирами.

Відповідно до розділу 1 Договору публічної оферти передбачено:

-За цим Договором Продавець зобов`язується продати, а Покупець прийняти та оплатити Квиток на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами відповідно умов Договору та діючого законодавства України.

-Укладання цього Договору здійснюється шляхом зчитування камерою мобільного пристрою (телефону) QR-коду, який розміщується в салоні автобуса Перевізника або надсилається засобами електронного зв`язку чи месенджерами Покупцю, та подальшого заповнення ним електронної форми (анкети), якій зазначається деталі маршруту (дата, час, маршрут, вартість перевезення та інформація про Перевізника) та заповнюються відомості про Пасажира (ПІП, телефон, електронна пошта). Договір вважається укладеним з моменту натискання кнопки «Купити/Оплатити» в розділі оплата за QR-код.

-Покупець може діяти в межах Договору від свого імені та на свою користь та/або від імені третьої сторони та на її користь. У такому випадку Покупець діє виключно в межах повноважень, наданих йому третьою стороною.

-Продаж Квитків Покупцю проводиться виключно на умовах цього Договору і лише в разі повного і беззастережного прийняття його умов Покупцем (акцепту оферти) та подальшого донесення таких умов Пасажиру.

Відповідно до розділу 1 Договору публічної оферти передбачено:

Покупець та Пасажир мають право:

-Отримати послуги за Договором;

-Скористатись Квитком, у відповідності до обраної дати, часу, місця відправлення та обраного Перевізника;-Повернути Квиток на умовах, визначених Перевізником;

-У випадку завдання шкоди Пасажиру діями або бездіяльністю Перевізника, сума відшкодування, при її доведенні та обґрунтуванні не може перевищувати суму більшу чим вартість Квитка.

-Отримати наступні компенсаторні заходи у разі відміни рейсу Перевізником:

-проїзд найближчим рейсом Перевізника, або його партнера до місця призначення;

-на повернення вартості квитка відповідно до частини невикористаної послуги (за дорогу, яку не проїхав).

Покупець зобов`язаний:

-Здійснити оплату Квитка у розмірі 100% його вартості до початку перевезення;

-Повідомити Продавця про неможливість використання Квитка з тієї чи іншої причини;

-Ознайомитись з умовами цього Договору та у випадку придбання квитка для третьої особи ознайомити її з умовами цього договору.

-З`ясувати всю необхідну і цікаву для нього та Пасажира інформацію до придбання квитка, в тому числі інформацію про: виконання рейсу, можливе відхилення згідно розкладу руху, точний маршрут, доступний сервіс в автобусі, необхідні документи для перетину кордону і т.д.

Продавець має право:

-Отримання оплати на умовах, визначених цим договором;

-Записувати телефонні розмови з Продавцем та/або Пасажиром, у будь-яких випадках пов`язаних з придбанням, використанням та поверненням Квитка.

-Вимагати від Покупця додержання умов та правил визначених цим Договором.

Продавець зобов`язаний:

-Надіслати Покупцю/Пасажиру Квиток відповідно до форми, встановленої і прийнятої Перевізником;

-Повідомити Покупця про зміни в умовах надання послуг, про зміну або скасування рейсу;

-Прийняти звернення від Покупця/Пасажира та повідомити про розгляд звернення (скарги). --Надання відповіді на звернення здійснюється способом, аналогічним до його надходження. -Надсилання відповіді третій стороні (у тому числі і за проханням Користувача) здійснюватися не буде.

Відповідно до Відповідно до розділу 3 Договору публічної оферти передбачено:

-Для здійснення оформлення та придбання Квитка необхідно заповнити певну інформацію, а саме: Ім`я і Прізвище пасажира, дату народження, діючу e-mail адресу та номер телефону. -Покупець перед підтвердженням інформації повинен її перевірити. Ризики зазначення помилкової інформації несе Покупець. При отриманні квитка Покупець/Пасажир повинен одразу повторно перевірити правильність вказаної на ньому інформації, а також відповідність вартості квитка сплаченій сумі. Претензії, що пред`являються пізніше, не задовольняються.

-Покупець/Пасажир перед здійсненням оплати повинен ознайомитися з умовами цього договору оферти.

-Якщо Покупець не є Пасажиром, він здійснюючи оплату послуг підтверджує, що є уповноваженою особою Пасажира на ім`я якого здійснюється оплата послуг і зобов`язується довести до відома Пасажира умови даного Договору та іншої інформації необхідної для отримання послуги з перевезення Пасажиром.

-Квиток після його оформлення та оплати Покупцем, генерується електронною системою продажу квитків і направляється на електронну адресу Покупця.

-Покупець, який здійснив оплату або бронювання Квитка та інших послуг підтверджує, що він ознайомлений і безумовно приймає умови цього Договору оферти та зобов`язується їх виконувати. Згода з усіма умовами цього Договору та зобов`язання їх виконувати розповсюджується на осіб, в інтересах яких були придбані Квитки.

-Звернення з номера телефона/e-mail адреси, залишеної при придбанні Квитка, дозволяє Продавцю чи Перевізнику ідентифікувати Користувача, як належну Сторону Договору з відповідними правами та обов`язками, і дозволяє здійснювати дії по відношенню як до Договору загалом, так і до конкретно придбаного Квитка.

Відповідно до розділу 3 Договору публічної оферти «Умови повернення квитка» передбачено:

-3.16.1. У випадку скасування рейсу, з тієї чи іншої причини, Продавець здійснює повернення Коштів, отриманих в якості оплати Квитка, шляхом, яким вони надійшли у розмірі 100 % вартості Квитка, або, за наявності, пропонує інший Квиток на рейс того самого або іншого Перевізника.

-3.16.2. У разі оформлення повернення Квитка за власної ініціативи Користувача, Продавець повертає кошти Покупцю за наступною формулою: СП = ВК - ВЕ - (ВК х % КЗ) - (ВК * % УП), де -

СП - сума повернення, яка виплачується Покупцю після утримання Покупцем;

ВК - вартість квитка, яка сплачена Покупцем за придбаний Квиток;

ВЕ - витрати на еквайринг при купівлі квитка;

% КЗ - відсоток комісійного збору, який отримує Продавець за надані послуги з продажу квитка;

% УП - відсоток утримання Перевізника, яке здійснюється за наступними правилами:

повернення понад 72 годин до від`їзду - утримується (УП) 10% від вартості квитка;

повернення понад 24 години, але менше ніж 72 годин до від`їзду - утримується (УП) 30% від вартості квитка;

повернення менше ніж 24 години, але більше ніж 12 годин до від`їзду - утримується (УП) 50% від вартості квитка;

повернення менше ніж за 12 годин до від`їзду - утримується (УП) 100 % вартості квитка.

-3.16.3. Повернення проводиться протягом 14 робочих днів з моменту отримання заявки.

-3.16.4. За квитки, які були перенесені на іншу дату за проханням Покупця чи Пасажира, кошти не повертаються в жодному вигляді. Перенесення квитка на іншу дату можливе тільки один раз.

-3.16.5. У випадку повернення квитка та його вартості Покупцю вважається, що Користувач та Пасажир більше не мають жодних претензій до Продавця та Перевізника.

Відповідно до розділу 4 Договору публічної оферти «УМОВИ НАДАННЯ ПОСЛУГ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ ТА БАГАЖУ передбачено :

-4.1. Загальні умови та порядок надання послуг перевезення

Послуги з перевезення пасажирів та багажу надаються Перевізником виключно на підставі квитку.

Квиток є Договором на перевезення, укладеним між Пасажиром і Перевізником, на підставі якого Пасажир має право використовувати транспортний засіб і пов`язані з ним послуги виключно на рейсі зазначеному в квитку.

Квиток є іменним документом для проїзду автобусом і не може бути переданий іншій особі.

Квиток є дійсним з моменту його оплати та діє до дати та години прибуття в пункт призначення вказаний в ньому.

Пасажир отримавши квиток на своє ім`я підтверджує, що він обізнаний про умови даного Договору і безумовно приймає їх.

Пасажир зобов`язаний дотримуватися цих Правил перевезення, митного та міжнародного законодавства.

Купуючи Квиток до пункту призначення чи здійснення пересадки, Покупець зобов`язаний самостійно визначити достатню кількість часу для прибуття та здійснення пересадки Пасажира. Рекомендована кількість годин очікування в пункті пересадки становить, для внутрішньо державних рейсів 4 години, для міждержавних 12 годин від моменту прибуття за розкладом. При цьому зазначення у квитку часу прибуття автобусу до зупинки за маршрутом перевезення має орієнтовне значення та не є істотною умовою договору перевезення, невиконання якого тягне за собою правові наслідки для Перевізника.

Квиток є підтвердженням укладання договору страхування.

Перевізник має право тимчасово або повністю припинити надання послуг з перевезення пасажирів та багажу у разі виникнення дій непереборної сили (погані погодні умови, стихійного лиха, епідемії або іншої надзвичайної ситуації, дії органів державної влади, введення нових законів, військова агресія, дорожньо-транспортна пригода та інше), вихід з ладу автобусу, що здійснював перевезення, у разі наявності обставин, що загрожують життю та здоров`ю Пасажирів або інших осіб, без компенсації вартості оплачених послуг з перевезення пасажирів та багажу.

Перевізник має право припинити рух транспортного засобу (автобусу) у разі виникнення загрози життю та здоров`ю Пасажирів або інших осіб та продовжити рух після закінчення таких обставин;

-4.2. Умови перевезень на міжнародних маршрутах.

На міжнародних маршрутах діють загальні умови та порядок надання послуг перевезення, визначені пунктом 4.1. Договору, а також додаткові умови, визначені пунктом 4.2. Договору.

Пасажир, перед користуванням послугою з перевезення пасажирів та багажу на міжнародному рейсі Перевізника зобов`язаний самостійно ознайомитися із діючим правилами перетинання кордонів та переліком необхідних документів.

Пасажир несе повну індивідуальну відповідальність за порушення законодавства держав за маршрутом слідування. У разі затримання пасажира на контролі для індивідуального огляду/перевірки/оформлення митних формальностей його особистих порушень, договір про перевезення вважається розірваним, автобус має право продовжити рейс без пасажира. При цьому, виконання умов договору про перевезення вважається виконаним, незважаючи на те, що перевезення було виконане в іншому обсязі, ніж було передбачено раніше, вартість поїздки не повертається, і претензії Пасажира з цього приводу не можуть бути задоволені.

-4.4. Правила перевезення багажу.

Перевезення тварин можливе лише за згоди Перевізника і за окремим квитком. Тварина перевозиться за окремим квитком з наданням окремого місця. Перевезення тварин можливе лише в спеціально призначеному для цього бокси, контейнери, клітці, тощо (не більше двох особин). Перевезення собак дозволяється лише в наморднику та на ланцюжку чи ремінній прив`язці. Будь-як тварина, що підлягає транспортуванню автобусом Перевізника має бути вакцинована (щеплена) і пасажир повинен мати про це відповідний належним чином оформлений документ. Перевезення тварин можливе тільки на міжобласних рейсах та міжнародних рейсах, які прямують через пропускні пункти, на яких дозволено перевезення домашніх тварин.

Відповідно до розділу 5 Договору публічної оферти « ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН» передбачено:

У разі невиконання або неналежного виконання однією із Сторін зобов`язань за Договором, винна Сторона зобов`язана відшкодувати протилежній Стороні заподіяні і доведені такими діями збитки, розмір яких не може перевищувати вартість квитка.

Покупець та Пасажир розуміють і погоджуються з тим, що Продавець та Перевізник не несуть жодної відповідальності за будь-які прямі, непрямі, побічні збитки та штрафи; а також за незручності пов`язані з виконанням перевезення (у тому числі, але не обмежуючись, затримки рейсів, скасування рейсів, пропущені стикування рейсів) або інші можливі проблеми, що мали місце у зв`язку з перевезенням.

Продавець не несе відповідальності за втрати і збитки, понесені Покупцем/Перевізиком в процесі поїздок в різні точки світу.

Покупець погоджується з тим, що отримує доступ до товарів і послуг, і інформації про автобусні перевезення під свою відповідальність. Не ознайомлення Покупцем з умовами Договору або з умовами Правил перевезення не звільняє його від відповідальності за невиконання таких умов та не дає права вимагати від Продавця та Перевізника відшкодування шкоди (збитків), які виникли через таку необізнаність.

Продавець та Перевізник не несуть відповідальності у випадках, визначених умовами цього Договору та Правилами перевезень, зокрема, але не виключно, у випадках відмови Пасажиру у перевезенні визначених цим Договором та Правилами перевезень.

Покупець, у випадку придбання Квитка на користь третьої особи (Пасажира), зобов`язаний відшкодувати такій особі усі збитки (шкоду), заподіяні останній в результаті її не обізнаності з вини Покупця з умовами цього Договору та Правилами перевезень.

Відповідно до розділу 7 Договору публічної оферти «ФОРС-МАЖОРНІ ОБСТАВИНИ

Продавець звільняється від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо воно стало наслідком обставин непереборної сили (дія сил природи, політичного або техногенного характеру, воєнні дії або війна, введення надзвичайного положення, дії державних органів та прийняття ними актів, що прямо забороняють, створюють умови або унеможливлюють виконання зобов`язань Перевізником) які Сторони не могли передбачити, що не залежать від їхньої волі і якщо дані обставини безпосередньо вплинули на виконання зобов`язань за цим Договором.

При настанні обставин, зазначених у п.7.1., Продавець сповіщає Покупця або Пасажира будь-яким можливим засобом зв`язку. Сповіщення повинно містити дані про характер обставин, що унеможливлюють виконання умов цього Договору Перевізником.

Якщо форс-мажорні обставини діють протягом 3 (трьох) місяців підряд і не виявляють ознак припинення, цей Договір може бути розірвано однією із Сторін шляхом направлення повідомлення іншій Стороні.

Відповідно до розділу 9 Договору публічної оферти «УКЛАДАННЯ, ЗМІНА І РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ» передбачено:

Цей Договір регулює виключно умови придбання обраного Покупцем Квитка, який в свою чергу є свідченням укладення договору перевезення, умови якого регулюються цим Договором та Правилами перевезення, які розміщені на сайті Перевізника.

Номер Договору відповідає номеру придбаного Покупцем Квитка. Датою укладення Договору є дата здійснення платежу про оплату обраного Квитка.

Вказаний договір є чинним з моменту отримання Покупцем текстового повідомлення про підтвердження оплати за купівлю квитка/отримання електронного квитка та діє до моменту надання послуги із перевезення;

Усі правовідносини, що виникають з цього Договору або пов`язані із ним, у тому числі пов`язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення Договору, регламентуються цим Договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Чинна редакція договору публічної оферти набирає чинності з 25 вересня 2025 року.

Покупець має право змінити або розірвати договір та здійснити повернення коштів за Квиток на умовах визначених цим Договором.

У випадку відмови в односторонньому порядку Покупцем та/або Пасажиром здійснювати або продовжувати перевезення, вважається, що Користувач та/або Пасажир в односторонньому порядку відмовився від договору перевезення, у зв`язку з чим послуги за договором оферти та за договором перевезення виконанні, та сторони не мають один до одного будь-яких претензій.

Продавець має право розірвати Договір в будь-який час за власною ініціативою, надіславши Покупцю повідомлення на електронну адресу, вказану при оформленні замовлення.

Так, відповідно до ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Відповідно до п. 7 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Одним із способів відшкодування шкоди є відшкодування збитків (частин 2 статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 22 ЦК України, збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з пунктом 12 частини першої ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

З аналізу даної норми можна зробити висновок, що товар може бути визнаний таким, що має істотний недолік за умови, що відповідає трьом обов`язковим ознакам, передбаченим пунктом 12 частини першої ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» та хоча б одній із факультативних ознак.

Відповідно до частини першої ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

За змістом частини чотирнадцятої ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

При цьому на споживача покладається обов`язок лише довести наявність істотного дефекту продукції, тягар доказування причин виникнення недоліків товару, обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання (наданих послуг), в тому числі і за спричинену шкоду, покладений на продавця (виконавця послуг).

Відповідна правова позиція міститься і в постановах Верховного Суду від 24 червня 2019 року у справі № 185/3592/18-ц та від 31 серпня 2022 року у справі № 756/8810/18 (провадження 61-21358св21)).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди (пункт 4 частини першої ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1- 3 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 623 ЦК України, яка регулює відносини відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, що виникає з договору, передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності, як збитки, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини боржника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Позивачу слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки боржника.

Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України, власник майна, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, а саме: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Суд зазначає, що законодавство України не зобов`язує перевізника зазначати у квитку інформацію про відсутність чи наявність ветеринарного контролю на конкретному пункті пропуску.

Відповідальність за наявність усіх необхідних документів для тварини та вибір відповідного маршруту (пункту пропуску з ветеринарним постом) покладається на власника тварини.

Перед поїздкою пасажир повинен самостійно перевірити, чи обладнаний пункт пропуску, через який прямує автобус, постом державного ветеринарно-санітарного контролю, оскільки не всі пункти пропуску мають фахівців для оформлення міжнародних сертифікатів на тварин, та перевірити на сайті Держприкордонслужби або Держпродспоживслужби, чи працює на цьому пункті ветеринарний лікар.

Крім того , в судовому засіданні встановлено, що позивач через мобільний застосунок «Приват24» самостійно обрав рейс автобуса Тернопіль- Бухарест з оплатою квитків у повному обсязі.

Судом не добуто доказів , що відповідач яким- то чином вплинув на рішення позивача обрати саме цей рейс автобуса та за цим маршрутом.

Крім того , з пояснень позивача вбачається, що у м.Одеса водій автобуса повідомив , що на вибраному маршруті (паром-переправа на кордоні Україна - Румунія) відсутній ветеринарний контроль, що робить перетин кордону із твариною неможливим, уразі подальшої поїздки сім`ї позивача далі на кордоні буде затриманий весь автобус , тому сім`я позивача не поїхала далі на цьому автобусі.

Суд також зазначає, що у квитку на міжнародний рейс зазвичай зазначаються дані про рейс, час відправлення/прибуття та умови перевезення багажу, але не деталізація видів контролю на кордоні.

Компанія-перевізник може мати власні внутрішні правила щодо допуску тварин у салон, проте вони стосуються переважно безпеки та комфорту пасажирів (намордники, переноски, вага), а не митних процедур.

У судовому засіданні встановлено , що відповідач АТ КБ «ПриватБанк», діючи на підставі Договору публічної оферти , мав право розміщувати тільки інформацію, яку надав відповідачу перевізник .

В судовому засіданні встановлено, що позивач, купуючи через мобільний застосунок «Приват24» квитки , згідно умов Договору публічної оферти погодився з тим, що отримує доступ до товарів і послуг, і інформації про автобусні перевезення під свою відповідальність. Не ознайомлення Покупцем з умовами Договору або з умовами Правил перевезення не звільняє його від відповідальності за невиконання таких умов та не дає права вимагати від Продавця та Перевізника відшкодування шкоди (збитків), які виникли через таку необізнаність.

Крім того , відповідно до умов Договору публічної оферти , покупець, у випадку придбання Квитка на користь третьої особи (Пасажира), зобов`язаний відшкодувати такій особі усі збитки (шкоду), заподіяні останній в результаті її не обізнаності з вини Покупця з умовами цього Договору та Правилами перевезень.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.03.2021 р. у справі № 908/2261/17 та від 30.06.2022 р. у справі № 916/1466/21.

Слід зауважити, що Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 18.11.2019 р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Суд зазначає, що в судовому засіданні не добуто доказів протиправності поведінки відповідача та причинного зв`язку між такою поведінкою із заподіяними збитками.

Враховуючи те, що позивач самостійно вибрав рейс та маршрут поїздки, купив квитки за повну вартість без знижок, впливу з боку відповідача на цей вибір судом не встановлено, позивач був належним чином (шляхом розміщення перевізником Договору публічної оферти та Прави перевезення пасажирів на сайті перевізника ) інформований про порядок купівлі квитків та перевезення пасажирів суд приходить до висновку, що позивачем належними доказами не підтверджено противоправність дій відповідача та причинний зв`язок між заподіяними збитками та противоправними діями відповідача при продажу квитків на автобус , а тому вимога про стягнення з відповідача суми завданих збитків не підлягає задоволенню.

Відносно вимог позивача про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з пунктами 1-4 частини другої ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з частиною третьою ст. 23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до частини четвертої ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Тлумачення статті 23 Цивільного кодексу України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 61-28299св18), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19 (провадження № 61-13787св20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) зроблено висновок, що виходячи з положень статей 16 і 23 Цивільного кодексу України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства».

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013св18).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61 1132св22).

Абзац другий частини третьої статті 23 Цивільного кодексу України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

Судом також не добуто доказів порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживачів».

Відносно вимог позивача про зобов`язання відповідача вчинити певні дії по усуненню недоліків щодо неналежного інформування користувачів при оплаті квитків через застосунок «Приват24» суд зазначає, що ці вимоги є неналежним способом захисту порушеного права, оскільки суд не має права втручатися в господарсько-управлінську діяльність відповідача та брати на себе функції органів управління відповідача.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України, визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.7 статті 141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що у силу положень Закону України «Про захист прав споживачів» (частина третя статті 22) позивач був звільнений від сплати судового збору при поданні позовної заяви, а у задоволенні позову відмовлено з відповідача не підлягає стягненню в дохід Держави. Вимог про компенсацію судові витрати, понесені відповідачем, не заявлено.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до АТ Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача,стягнення грошових коштів,зобов`язання вчинити певні дії - не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,10,12,76,141,263-265,280-282 ЦПК України, ст.ст.3,15,509 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про відшкодування шкоди, визнання дій банку порушенням прав споживача, зобов`язання усунути недоліки відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 15 квітня 2026 року.

Суддя І.В. Корнєєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua