Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №947/31344/25 — Київський районний суд м. Одеси

Суд: Київський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 30 березня 2026 р.

Справа: №947/31344/25

Суддя: Огренич І. В.

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/31344/25

Провадження № 2/947/407/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2026 Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Огренич І.В.

за участю секретаря - Коростій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з продовженням нею навчання, в розмірі 1/4 частини (але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку) від заробітку (усіх видів доходів) відповідача, щомісячно, з дня пред`явлення позову і до досягнення донькою 23 років. При цьому позивачка посилається на те, що з відповідачем вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 23.01.1999. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька - ОСОБА_4 . З різних життєвих причин спільне життя з відповідачем не склалося та 01.12.2017, рішенням №766/12685/17 Херсонського міського суду Херсонської області, шлюб було розірвано. Донька залишилась мешкати з позивачкою. В наслідок військових дій, захвату Херсону російськими військами, пізніше регулярними обстрілами загарбниками міста ракетами та артилерією, вони з донькою вимушені були покинути Херсон і переїхати мешкати в Одесу, де зареєструвалися в Київському районі. Позивачка зазначила, що на теперішній час вона не працює, а сума коштів, яка надавалась відповідачем на утримання доньки не відповідає її запитам як студентки. Грошей на одяг, їжу, платну освіту не хватає. З огляду на зазначені вище обставини, вона вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами позовного провадження у порядку загального або спрощеного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18.09.2025 провадження по справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, що передбачено ст.ст.274-279 ЦПК України.

Вищевказана ухвала була направлена сторонам по справі та, відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства, відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечень та подання зустрічного позову.

16.12.2025 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому просить позов ОСОБА_6 задовольнити частково та стягнути з нього аліменти на утримання ОСОБА_4 в розмірі 1/12 частини з усіх видів його заробітку (доходу), на період її навчання у Міжнародному гуманітарному університеті, починаючи з 22.08.2025 і до припинення нею навчання - 20.06.2028, але не довше ніж до досягнення нею 23 років. При цьому відповідач зазначив, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з позивачкою до 2017 року. Від шлюбу вони мають доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Попре те, що відносини із позивачкою не склалися він по теперішній час фінансово допомагає дитині. Позивачка подала до суду позовну заяву про стягнення аліментів у період навчання дитини, а саме з 18 до 23 років, розмір аліментів, який вона має намір стягнути становить 1/4 частину від усіх видів його заробітку. Така сума обґрунтована тим, що донька навчається у вищому навчальному закладі. Позивачкою долучено до позовної заяви довідку №322 від 20.08.2025, в змісті якої зазначено, що « ОСОБА_4 , дійсно є студенткою 2 курсу, факультету менеджменту готельно-ресторанної справи та туризму, Міжнародного гуманітарного університету, IV рівень акредитації, денної форми навчання, РВО «Бакалавр», навчання за кошти державного бюджету, спеціальність 241 Готельно-ресторанна справа...». Проте, оскільки донька навчається за кошти державного бюджету, то відповідно навчання є безоплатним, крім того, студенти, які навчаються на бюджетній формі отримують академічну стипендію і, в тому числі, гуртожиток за пільговою ціною. Також позивачкою вказано, що на теперішній час сума грошей, яка надавалася відповідачем на утримання доньки, не відповідає її запитам, як студентки. Поряд з цим слід зауважити, що позивачка не вказала суму коштів, яку вона щомісячно витрачає. При визначенні розміру аліментів позивачкою не наведено обставин, які б вказували на потребу і фінансову допомогу для доньки у період навчання, до прикладу забезпечення якимись посібниками, житлом та іншим. Відповідач дійсно є працевлаштованим, відповідно до довідки ОК-5 отримує дохід 40 000,00 грн. При цьому, відповідач добровільно перераховує на розрахунковий рахунок доньки грошові кошти в розмірі до 10 000, 00 грн., а інколи і більше, що підтверджується долученими квитанціями. Відповідач вважає, що позивачкою не обґрунтовано та не підтверджено в повній мірі витрати на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від його заробітку. При визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої доньки, суд повинен врахувати те, що утримання повнолітньої дитини є рівною мірою обов`язком як матері так і батька. З огляду на зазначені вище обставини, відповідач вважає за доцільне стягувати з нього аліменти в розмірі 1/12 частини з усіх видів доходів до закінчення донькою навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років.

У судове засідання позивачка не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з позивачкою ОСОБА_1 з 23.01.1999, який було розірвано рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 01.12.2017 (цивільна справа №766/12685/17).

Від шлюбу сторони мають повнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис про народження №444 Суворовського відділу реєстрації актів цивільного стану Херсонського міського управління юстиції від 11.09.2007).

Дитина проживає з позивачкою, що підтверджується матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що повнолітня ОСОБА_3 є студенткою 2 курсу, факультету менеджменту готельно-ресторанної справи та туризму, Міжнародного гуманітарного університету, IV рівень акредитації, денної форми навчання, РВО «Бакалавр», навчання за кошти державного бюджету, спеціальність 241 Готельно-ресторанна справа. Запланований термін завершення навчання 30.06.2028.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини. Обов`язок виховувати та розвивати дитину - найважливіший обов`язок матері і батька.

Згідно статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок щодо застосування статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 Постанови Пленуму від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року, справа №199/9339/16-ц, (провадження №61-32330св18).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 досягла 18 років, є студенткою денної форми навчання Міжнародного гуманітарного університету, у зв`язку з чим самостійного заробітку не має.

В даному випадку, вирішуючи справу по суті, суд погоджується, що навчання дитини потребує витрат на її забезпечення під час навчання, участь у яких повинні брати і батько, і мати.

Разом з тим, згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи спір, суд не погоджується із заявленими вимогами позивачки щодо розміру аліментів у сумі 1/4 частини від заробітку (усіх видів доходів) відповідача, щомісячно, оскільки такий розмір аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, не відповідає обставинам справи та доказам, наданими позивачкою і дослідженими судом під час розгляду справи. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що відповідач у добровільному порядку надає матеріальну допомогу доньці, що підтверджується копіями квитанцій, які додані відповідачем до відзиву на позовну заяву.

З огляду на наведене вище, суд, керуючись принципами розумності і справедливості (співмірності), приходить до висновку, що достатній розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на час навчання доньки, повинен скласти 1/8 частину з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, до закінчення навчання, що відповідає повноті з`ясованих обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

У відповідності до ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються зокрема позивачі у справах про стягнення аліментів.

Враховуючи наведене вище, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Керуючись ст.4,10,12,13,18,19,81,141,178,187,211,247,258,259,273,274-279,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з продовженням навчання, в розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 22.08.2025 і до закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку, тобто не більше ніж до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У зв`язку із перебуванням головуючої судді у відпустці, повний текст рішення складено та підписано 13.04.2026.

Суддя І. В. Огренич

Оригінал: reyestr.court.gov.ua