Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №946/10516/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за заповітом

Дата: 01 квітня 2026 р.

Справа: №946/10516/25

Суддя: Бурнусус О. О.

Справа № 946/10516/25

Провадження № 2/946/2247/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Коробко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 2/3 частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфимовою Т.І. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із тим, що позивачем не надано документі, що підтверджують родинний зв`язок між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просять позов задовольнити.

Представник відповідача Ізмаїльської міської ради Одеської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.04.2026 року закрито підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майнота справу призначено до судового розгляду в загальному позовному порядку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належала 1/3 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з якої 1/4 частина належала їй згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.01.1990 року, виданого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Богдан О.М., в реєстрі за № 2/106, зареєстрованого в реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером № 3193615051080 від 21.08.2025 року, а 1/12 частина якого належала їй згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.10.1997 року, видане державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Єфіменко М.Д. в реєстрі за № 4/3095, зареєстроване у держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером № 3193615051080 від 21.08.2025 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 31.07.2012 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_3 відповідно до ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина, до якої входить вищезазначене спадкове майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України – спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України – спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України – спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 52846360 від 03.08.2018 року, згідно якого інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_3 відсутня.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 не має.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері.

Спадкоємцем за законом другої черги після смерті ОСОБА_3 її сестра ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 31.07.1952 року виданого Ізмаїльським міським бюро РАЦСу УРСР та свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 від 16.03.1950 року, виданого Ізмаїльським міським бюро РАЦСу УРСР.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Так, судом встановлено, ОСОБА_2 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , що підтверджено записом в будинковій книзі на спадковий житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 03.03.2018 року, виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ОСОБА_3 відповідно до ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина, до якої входить 2/3 частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з яких 1/4 частина належала їй згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.01.1990 року, виданого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Богдан О.М., в реєстрі за № 2/106, зареєстрованого в реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером № 3193615051080 від 21.08.2025 року, а 1/12 частина якого належала їй згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.10.1997 року, видане державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Єфіменко М.Д. в реєстрі за № 4/3095, зареєстроване у держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером № 3193615051080 від 21.08.2025 року і 1/3 частину з якого вона фактично прийняла після смерті своєї сестри ОСОБА_3 , але юридично не встигла оформити своїх спадкових прав.

Відповідно до заповіту від 05.10.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3402, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гнесько В.Г., ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що за законом вона матиме право заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Частиною 1 ст. 1241 ЦК України, встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та не працездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Осіб, які мають право на обов`язкову частку, відповідно до вимог ст. 1241 ЦК України, після смерті ОСОБА_2 немає.

Як було встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_2 що підтверджено записом в будинковій книзі на спадковий житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права власності на спадкове майно судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи викладене, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майнота право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 28.11.1995 року, РНОКПП – НОМЕР_6 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Ізмаїльської міської ради Одеської області (місце знаходження: Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Незалежності, 62, код ЄДРПОУ – 26569223) про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 2/3 частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 квітня 2026 року.

Суддя: О.О.Бурнусус

Оригінал: reyestr.court.gov.ua