Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 06 квітня 2026 р.
Справа: №946/7900/25
Суддя: Присакар О. Я.
Справа № 946/7900/25
Провадження № 2/946/1649/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 квітня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання – Воронової В.Є.,
представника позивача – ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
07.10.2025 позивачка звернулася до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на день її смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Свої вимоги мотивує тим, що письмовою відповіддю приватного нотаріусу Ізмаїльського районного нотаріального округу Гіренко М.М. № 535/02-14 від 29.09.2025 року, їй було повідомлено про неможливість видачі свідоцтв про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що нею був пропущений строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, вирішення справи залишив на розсуд суду.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 . підтвердила той факт, що ОСОБА_2 проживала разом з ОСОБА_3 з 2021 року до самої смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 підтвердила той факт, що ОСОБА_2 проживала разом з ОСОБА_3 з 2021 року до самої смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30.07.2021 по справі № 946/7435/19 та Витягу з Державного реєстру речових прав № 333469693 від 25.05.2023.
Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 1 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 16.07.2024 Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_3 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить вищевказане майно.
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 83969295 від 26.01.2026 року, наданого приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Гіренко М.М., інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 - відсутня.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України, після смерті ОСОБА_3 являються:
- донька ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданий відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ізмаїльської міської ради Одеської області 22 липня 1999 року, та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданий відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області 22 лютого 2008 року.
Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
За змістом ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місяця перебування фізичної особи.
Положеннями ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Встановлено, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , тобто вважається такою, яка прийняла спадщину.
Письмовою відповіддю приватного нотаріусу Ізмаїльського районного нотаріального округу Гіренко М.М. № 535/02-14 від 29.09.2025 року, було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що позивачкою був пропущений строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) до Ізмаїльської міської ради, Ізмаїльського району Одеської області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Незалежності, 62, код ЄДРПОУ 26569223), про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено та підписано 10.04.2026 року.
Суддя: О.Я.Присакар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua