Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №308/3230/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3230/26

3/308/1341/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Наумова Н.В., розглянувши адміністративні матеріали відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2026 року до суду надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, суд проходить до наступного висновку.

Статтею 245 КУпАП визначено завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення. Такими, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.

Відповідно до ст. 256 КпАП України, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об`єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному правоохоронному органу, що порушив провадження в адміністративній справі на доопрацювання.

З довідки про результати опитування ОСОБА_1 , який затриманий 26.02.2026 року, яка долучена до матеріалів справи вбачається, що в результаті проведених оперативно-перевірочних заходів стало відомо, що гр. України ОСОБА_2 проживає за місцем реєстрації та є тимчасово безробітнім, під час опитування виявляв ознаки дезорієнтації, викладав обставини суперечливо та непослідовно. Зі слів затриманого влітку 2024 року, перебуваючи у м. Львів, він був зупинений працівниками РТЦК та СП для перевірки військовооблікових документів. Після виявлення факту їх відсутності його було доставлено до приміщення РТЦК та СП з метою уточнення даних та в подальшому проходження комісії. Після перебування протягом двох місяців на полігоні у Рівненській області, був направлений у лікарню м. Острог, де, за словами ОСОБА_3 , йому було поставлено діагноз - шизофренія. Після нетривалого лікування останній скориставшись відсутністю охоронця втік, та попутним транспортом попрямував до адреси проживання, де перебував по вересень 2025 року. 16 вересня 2025 року ОСОБА_1 був виявлений та затриманий

представниками ДПСУ. Після затримання останній був переданий співробітникам Національної поліції України з метою доставлення до РТЦК та СП, де останній пройшов медичну комісію і був визнаний непридатним до військової служби у зв`язку з захворюванням на шизофренію.

Згідно з ст. 17 КУАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 20 КУпАП не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст даної статті визначає предмет доказування органів адміністративної юрисдикції, які на етапі слухання справи мають проаналізувати зібрані матеріали і обставини справи. Щоб винести мотивоване і законне рішення, органу адміністративної юрисдикції необхідно встановити, чи був учинений адміністративний проступок. Це означає, що необхідно з`ясувати, чи мають місце в діянні особи, яка притягується до відповідальності, всі ознаки, що характеризують склад адміністративного проступку.

Під складом адміністративного проступку розуміють сукупність установлених законом суб`єктивних і об`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративний проступок. Структура складу містить у собі чотири елементи (підсистеми): 1) суб`єкт правопорушення; 2) об`єкт правопорушення; 3) суб`єктивну сторону; 4) об`єктивну сторону правопорушення. Відсутність хоча б однієї ознаки, що характеризує суб`єкт, об`єкт, суб`єктивну сторону або об`єктивну сторону адміністративного проступку, свідчить про те, що це правопорушення не відбувалося.

Таким чином, особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення не було належним чином перевірено обставини, які ОСОБА_1 зазначав у своїх поясненнях.

Уповноважено особою не встановлено чи гр. ОСОБА_1 , підлягає адміністративній відповідальності як особа, яка під час вчинення протиправної дії була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, що у відповідності до ст. 20 КУпАП виключає адміністративну відповідальність цієї особи.

Також, працівниками не здійснено буд-яких заходів щодо перевірки наявності у ОСОБА_1 вказаного ним діагнозу, шляхом направлення письмового запиту до ОТЦК чи лікарні, що унеможливлює розгляд справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених в рамках справи № 216/5226/16-а(2-а/216/33/17) притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №536/1703/17.

Враховуючи вищенаведене, справу слід повернути до відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 для дооформлення та усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 17, 20, 248, 256, 278 КпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали справи 308/3230/26 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,тимчасово непрацюючого, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП повернути до відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 для дооформлення.

Після дооформлення матеріали справи повернути до суду для розгляду її по суті.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В. Наумова