Суд: Подільський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 22 лютого 2026 р.
Справа: №487/6048/25
Суддя: Ващук О. В.
Справа № 487/6048/25
№ 2/505/2699/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2026 року м. Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючої - судді Ващук О.В.,
за участю секретаря судового засідання Федорцової І.С.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Подільськ в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
В жовтні 2025 року на підставі ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 серпня 2025 року до Подільського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» (далі – АТ КБ «Приват Банк»), в інтересах якого діє представник позивача Савіхіна А.М., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 35057,76 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 23 березня 2020 року відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту та власноруч на планшеті підписала Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до умов якого банк надав відповідачці кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом.
На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент кредитну картку НОМЕР_1 , строк дії 12/23 – Універсальна. Окрім того відповідачем також отримано кредитну картку НОМЕР_2 , строк дії 04/28 – Універсальна. Відповідач користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно Позивачу кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.
Оскільки, ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов`язань з повернення коштів, внаслідок чого станом на 29 липня 2025 року утворилась заборгованість в розмірі 35057,76 грн., з яких 28979,07 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6078,69 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської від 08 жовтня 2025 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник АТ КБ «Приват Банк», який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з`явився, надав до суду клопотання, згідно якого просив розгляд справи проводити без участі представника АТ КБ «Приват Банк» та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, до суду не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, у визначений судом строк відзив на позов не подала.
Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 23 лютого 2026 року постановлено провести по справі заочний розгляд.
Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 23 березня 2020 року звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» та підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.30-37).
Відповідно до якої відповідачці було встановлено кредитний ліміт до 50000 грн., процентна ставка 43,2 % річних, розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення. Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60%.
Кредитними коштами та відповідно кредитною карткою відповідачка користувалася, періодично витрачаючи кредитні кошти та відповідно періодично погашаючи кредит, що підтверджується випискою за договором кредиту № б.н за період з 23 березня 2023 року по 30 липня 2025 року (а.с.22-27).
Проте, ОСОБА_1 належним чином не виконувала свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.
За розрахунком АТ КБ «ПриватБанк», доданим до позову, станом на 29 липня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 35057,76 грн., з яких 28979,07 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6078,69 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с.18-21).
Статтею 11 ЦК України визначено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень частини першої статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.
З врахуванням викладеного слід дійти висновку, що між сторонами було укладено договір про надання банківських послуг, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит.
Згідно розрахунку заборгованості станом 29 липня 2025 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 35057,76 грн., з яких 28979,07 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6078,69 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Крім того, відповідно до основних засад цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України), обов`язків з доказування (частина перша статті 81 ЦПК України), саме відповідач має довести безпідставність позовних вимог і наданих позивачем доказів, а не суд, у якого відсутні такі повноваження поза межами перевірки доводів, які міг би надати відповідач.
Відповідачка не заперечувала факт користування кредитними коштами АТ КБ «Приват Банк» та заявлений банком борг, не спростовувала надані позивачем докази, хоча повідомлялася судом за зареєстрованим місцем проживання, жодних заперечень проти доводів позивача не надходило. Судом також не встановлено неправильності наданого позивачем розрахунку заборгованості, а отже, наявні підстави для стягнення суми боргу з відповідачки.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» підлягає стягненню заборгованість, яка утворилась станом на 29 липня 2025 року в розмірі 35057,76 грн., з яких 28979,07 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6078,69 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує положення статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов АТ КБ «Приват Банк» задоволено повністю, то з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» слід стягнути 2422,40 грн. судового збору за подання позову.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором від 03 березня 2020 року в розмірі 35057,76 грн., з яких 28979,07 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6078,69 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» 2422,40 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, 01001.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
У зв`язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному з 27 лютого 2026 року по 02 березня 2026 року, текст рішення складено 03 березня 2026 року.
Суддя О.В. Ващук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua