Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №499/978/25 — Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/978/25

Провадження № 2/499/42/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 березня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі судді Кравчука Олександра Олександровича, з участю: секретаря судового засідання Кирилової Світлани Федорівни, позивача ОСОБА_1 (далі також - позивач), представника позивача адвоката Калініченко Катерини Юріївни (далі також - представник позивача), представника служби у справах дітей Іванівської селищної ради Березівського району Одеської області Дучевої Євдокії Георгіївни (далі також - представник Служби) розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в режимі відеоконференції, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Іванівської селищної ради Одеської області про визначення місця проживання дітей,

У С Т А Н О В И В:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача такий

1.1. 26 серпня 2025 року через систему «Електронний суд» адвокат Калініченко Катерина Юріївна в інтересах ОСОБА_1 подала позовну заяву до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі також - діти), за якою просила визначити місце проживання дітей з позивачем (далі також - позовна заява).

У позовній заяві представник зазначає таке: позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі; діти походять від позивача та відповідача; позивач є військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ; в червні 2025 року відповідач виїхала до республіки Чехія на заробітки; після цього відповідач почала поводитися грубо, висловлювалася образливо щодо позивача та не бажає повертатися до дому, і наполягала на розлученні, дітьми взагалі не цікавилася; телефоном відповідач повідомила позивача, що повертатися не збирається, а її рішення є остаточним; водночас відповідач заявила, що згодом має намір забрати дітей до республіки Чехія, звинувачуючи позивача в тому, що він не приділяв достатньо уваги родині під час їх подружнього життя; діти вже більше двох місяців проживають самостійно без батька і матері та повністю позбавлені батьківського піклування; за проханням позивача догляд за дітьми здійснює ОСОБА_5 , яка готує дітям їжу та допомагає в побутових питаннях: закупках, прибиранні, пранні тощо; позивач відвідує дітей по можливості та забезпечує їх всім необхідним: житлом, харчуванням, доступ до освіти та медицини; для забезпечення захисту інтересів дітей, просить визначити їх місце проживання з позивачем (далі - письмові пояснення).

1.2. 08 вересня 2025 року відповідач подала заяву, в якій зазначила таке: заперечує проти задоволення позовної заяви та вважає, що діти повинні проживати разом із нею; була вимушена виїхати за кордон на заробітки, через нестачу грошей; після переїзду за кордон зрозуміла, що не хоче більше повертатися до України та проживати з позивачем; натепер за дітьми доглядає ОСОБА_5 ; має намір забрати дітей закордон у безпечне місце; має добрі відносини з дітьми; натепер не має можливості забрати дітей; просила відмовити у задоволенні позовної заяви (а.с. 63).

17 листопада 2025 року представник позивача подала письмові заперечення на заяву позивача, в яких зазначила таке: відповідач більше п`яти місяців не спілкується з дітьми; не забезпечує дітей фінансово (а.с. 108).

2. Учасники судового провадження в судовому засіданні висловили таке

2.1. Представник позивача, позивач, кожен окремо, просили задовольнити позовну заяву та зазначили про обставини наведені в позовній заяві.

2.2. Представник Служби зазначила, що не заперечує проти задоволення позовної заяви.

2.3. Відповідач подала заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі.

3. Процесуальні рішення та дії у справі так

28 серпня 2025 року суддя Іванівського районного суду Одеської області постановив ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку загального позовного провадження, й визначив дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання для розгляду справи.

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 22 липня 2025 року відклав розгляд справи, через неприбуття відповідача (а.с.91).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 06 листопада 2025 року закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду (а.с. 102-104).

Іванівський районний суд Одеської області 08 грудня 2025 року, оголосив перерву у розгляд справи для забезпечення прибуття свідків (а.с. 113-115).

Іванівський районний суд Одеської області 08 січня 2026 року відклав розгляд справи, надав сторонам час для подання додаткових пояснень.

Іванівський районний суд 05 лютого 2026 року оголосив перерву у розгляді справи, надав сторонам час для надання додаткових пояснень.

Іванівський районний суд 05 березня 2026 року оголосив перерву у розгляді справи, надав сторонам час для підготовки до судових дебатів.

4. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин такі

4.1. ОСОБА_6 в судовому засіданні 08 січня 2026 року розповіла таке: навчається в Северинівському ліцеї; проживає разом із батьком та братом; з червня 2025 року мати поїхала за кордон; поки батько на службі за нею та братом доглядає тітка ОСОБА_7 ; хотіла би проживати разом з мамою і татом; мати в останнє приїжджала на новий рік з новим чоловіком, але вона не захотіла з ними зустрічатися.

ОСОБА_8 в судовому засіданні 08 січня 2026 року розповів таке: у 2022 році він та сестра перебували в республіці Польща разом з мамою; повернувся разом з мамою, оскільки бажає проживати в Україні; до червня 2025 року мати проживали разом з ними; з червня 2025 року, коли мати поїхала за кордон, проживає в тітки ОСОБА_9 ; мати пропонувала поїхати разом з нею, але він відмовився; мати приїжджала в січня 2026 року, тоді він з нею спілкувався; батько приїжджає один раз на два тижні; тітка ОСОБА_7 доглядає заним та сестрою; хотів би проживати разом з мамою і батьком.

4.2. Актовий запис про народження від 08 жовтня 2014 року, свідчить, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 походить від позивача та відповідача (а.с. 8).

Актовий запис про народження від 19 червня 2013 року свідчить, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 походить від позивача та відповідача (а.с. 9).

Довідка від 26 серпня 2025 року №11/3-19/194 видана Северинівським старостинським округом Іванівської селищної ради Одеської області свідчить, що відповідач не зареєстрована та з червня 2025 року не проживає в будинку АДРЕСА_1 (а.с. 42).

Довідка від 26 серпня 2025 року №11/3-19/195 видана Северинівським старостинським округом Іванівської селищної ради Одеської області, свідчить, що позивач проживає без реєстрації в будинку АДРЕСА_1 . Склад його сім`ї становить; син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (не проживає з червня 2025 року ) (а.с. 43).

Характеристика від 26 серпня 2025 року №11/3-19/193 видана Северинівським старостинським округом Іванівської селищної ради Одеської області, свідчить, що позивач проживає на території старостату з червня 2023 року дотепер. Зарекомендував себе з позитивної сторони, характер спокійний, врівноважений, одружений, має двох неповнолітніх дітей. Спиртними напоями не зловживає. Проходить військову службу. Скарг від сусідів та мешканців села не надходило (а.с. 46).

Висновок органу опіки та піклування Іванівської селищної ради «Про доцільність визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із батьком ОСОБА_1 » свідчить, що визначення проживання дітей разом із батьком є доцільним та таким, що відповідає інтересам дітей (а.с. 67).

Акт обстеження житлово-побутових умов від 02 вересня 2025 року в будинку АДРЕСА_1 , свідчить, що будинок належить ОСОБА_5 , діти тимчасово проживають разом з нею (а.с. 68).

Акт обстеження житлово-побутових умов від 02 вересня 2025 року в будинку АДРЕСА_1 , свідчить, що відповідач залишила дітей на ОСОБА_5 , батько проходить службу в ЗСУ (а.с. 69).

Характеристика від 26 серпня 2025 року №11/3-19/198 видана Северинівським старостинським округом Іванівської селищної ради Одеської області, свідчить, що відповідач поживає з червня 2023 року на території старостинського округу. Зарекомендувала себе посередньо. Заміжня, чоловік проходить службу в ЗСУ. Має двох неповнолітній дітей. На тепер не проживає, вихованням дітей не займається, її місцезнаходження не відомо, дітей доглядає сусідка (а.с. 70).

Довідка від 22 вересня 2025 року №56 видана Северинівським ліцеєм Іванівської селищної ради Одеської області свідчить, що позивач разом із дітьми проживає без реєстрації в будинку АДРЕСА_1 . Діти не пропускають заняття в ліцеї без поважних причин, до ліцею приходять чисті і охайні. Позивач тісно співпрацює з класним керівником та адміністрацією школи. Мати на даний час не проживає з сім`єю та не займається вихованням та навчанням дітей (а.с. 76).

Нотаріально посвідчені пояснення ОСОБА_5 , від 23 вересня 2025 року свідчать таке: у червні 2025 року до неї звернувся позивач із проханням доглянути дітей, оскільки відповідач поїхала за кордон; вона погодилася, допомагати дітям; позивач регулярно приїжджає до дітей на вихідних; зі слів дітей, мама їм не телефонує та не спілкується з ними; позивач забезпечує дітей всім необхідним (а.с. 77-78).

Іванівський районний суд Одеської області рішенням від 17 вересня 2025 року розірвав шлюб між позивачем та відповідачем (а.с. 110-111).

Договір купівлі продажу від 13 листопада 2007 року, свідчить, що відповідачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 (а.с. 175-176).

Акт обстеження житлово-побутових умов від 12 грудня 2025 року свідчить, що в квартирі АДРЕСА_2 створені всі належні умови для забезпечення та розвитку дітей (а.с. 199).

5. Норми права, які застосував суд такі

5.1. Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. (стаття 51 Конституції України).

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України (стаття 65 Конституції України).

5.2. Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (частина 1 статті 29 Цивільного кодексу України, далі? - ЦК).

Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом (частина 3 статті 29 ЦК).

5.3. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (абзац 4 частини 2 статті 1 Сімейного кодексу України, далі - СК).

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина 7 статті 7 СК).

Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини . Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (частина 1, 2 статті 15 СК).

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом (частина 1 статті 152 СК).

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина 1 статті 155 СК).

Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (частина 1 статті 160 СК).

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (частина 1 статті 161 СК).

5.4. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (частина 1, 2 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», далі також - Закон).

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього (частина 1 статті 11 Закону).

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини (частина 1 статті 12 Закону).

6. Мотиви такі

6.1. Системний аналіз частини 1 статті 161 СК свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Під час визначення місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Тому, під час розгляду справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають враховувати інтереси самої дитини, зважаючи на сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Суд зазначає, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, з огляду на об`єктивні обставини спору, а вже тільки потім права батьків.

Сімейне законодавство не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Суд наголошує, що дитина, яка не досягла 14 років, повинна проживати у встановленому місці проживання, яке не може бути змінене самочинно як волею сторонніх осіб, так і волею одного з її батьків. Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою. Визначення місця проживання малолітньої дитини за конкретною адресою унеможливлює маніпуляції з боку того з батьків, з ким буде проживати дитина, зокрема проживати де завгодно, унаслідок чого батько чи мати дитини не буде мати змоги брати участь у її вихованні.

6.2. Судом констатує, що діти, натепер проживають з ОСОБА_5 , яка за домовленістю спочатку відповідача та згодом позивача здійснює за ними догляд, що не заперечується сторонами.

Відповідач заперечує, щодо визначення місця проживання дитини з позивачем, та повідомила суд, що має намір проживати спільно з дітьми за кордоном.

Суд, констатує, що між позивачем та відповідачем склалися неприязні відносини.

Заразом суд зазначає, що батьківські права засновані на спорідненості батьків з дитиною, тому погіршення особистих стосунків позивача та відповідача можуть мати тимчасовий характер і не може бути підставою для визначення місця проживання дітей з позивачем, оскільки в рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинне мати першочергове значення і переважати над інтересами батьків.

Ба більше, діти в судовому засіданні, кожен окремо, пояснили, що вони хочуть проживати спільно з батьком та матір`ю, а також не висловили власної однозначної ствердної думки щодо необхідності визначення їх місця проживання саме з позивачем.

6.3. Суд зазначає, що Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду.

Водночас суд наголошує, що текст Висновку не містить відомостей щодо наявності виключних обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про наявність законних підстав для визначення місця проживання дітей саме з позивачем.

6.4. Суд вважає, що питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Суд наголошує, що місце проживання неповнолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, враховуючи рівність прав та обов`язків батька й матері щодо дитини, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам власне неповнолітньої дитини.

Тож, зважаючи, що позивач натепер проходить військову службу, а відповідач перебуває за кордоном, з метою уникнення можливості вчинення батьками будь-яких маніпуляцій (визначення місця проживання дітей на свій розсуд, зокрема й за кордоном, створення підстав для звільнення з військової служби тощо), суд вважає, що визначення місця проживання дітей за конкретною адресою, буде відповідати саме інтересам дітей, й позитивно сприятиме його розвитку як психологічному так і фізичному.

7. Висновок такий

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити частково.

8. Розподіл між сторонами судових витрат такий

Позивач під час звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок, які суд стягує з відповідача на користь позивача, оскільки позовна заява задоволена.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265 ЦПК, суд,

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Іванівської селищної ради Одеської області (місцезнаходження: будинок 93а, вулиця Центральна, селище Іванівка, Березівського району, Одеської області, ЄДРПОУ 44154806) про визначення місця проживання дітей.

Визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у квартирі АДРЕСА_2 .

Відмовити в задоволенні позовної зяви в іншій частині.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене способом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційної скарги.

Повне судове рішення складене 09 квітня 2026 року.

СуддяОлександр КРАВЧУК