Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №129/893/26 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/893/26

Провадження по справі № 2/129/1369/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" квітня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Швидкого О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні за відсутності сторін та їх представників в місті Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гайсинського відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про скасування заборони на нерухоме майно,

Встановив:

11.03.2026р. позивач звернулась до суду з позовом до Гайсинського відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування заборони на нерухоме майно, вказуючи, що внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається із 1/3 частини житлової квартири АДРЕСА_1 ; при вивченні документів поданих ним з метою переоформлення спадщини, приватним нотаріусам було встановлено, що у відомості з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 5410016 від 01.08.2007р., на підставі постанови б/н відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі від 26.02.2006р., було накладено заборону на нерухоме майно, а саме: на житлову квартиру АДРЕСА_1 ; згідно відповіді Гайсинського відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції встановлено, що документи чи матеріали виконавчого провадження, які б слугували підтвердженням для зняття державним виконавцем заборони з майна у відділі відсутні у зв`язку із закінченням терміну зберігання та виконавче провадження завершено у 2008р., однак скасування заборони в позасудовому порядку неможливе.

Позивач в судове засідання не з`явилась, письмово вимоги позову підтримала, справу просила розглядати у її відсутність.

Представник відповідача Гайсинського відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, позовні вимоги визнав повністю, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Треті особи на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, позовні вимоги визнали повністю, проти задоволення позовних вимог не заперечували.

З`ясувавши позиції сторін, вививши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких міркувань.

Встановлено, що внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається із 1/3 частини житлової квартири АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло серії НОМЕР_1 від 08.12.2005р., спадкоємцем за законом є ОСОБА_1 , при вивченні документів поданих нею з метою переоформлення спадщини, приватним нотаріусам було встановлено, що у відомості з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 5410016 від 01.08.2007р., на підставі постанови б/н відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі від 26.02.2006р., було накладено заборону на нерухоме майно, а саме: на житлову квартиру АДРЕСА_1 ; згідно відповіді Гайсинського відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції встановлено, що документи чи матеріали виконавчого провадження, які б слугували підтвердженням для зняття державним виконавцем заборони з майна у відділі відсутні у зв`язку із закінченням терміну зберігання та виконавче провадження завершено у 2008р., позивач в іншій спосіб, крім скасування заборони в судовому порядку захистити своє порушене право на спадщину не може.

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно п.9.9 «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

У матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна.

На час розгляду справи виконавчі провадження знищені в зв`язку із закінченням терміну зберігання відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5 «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби», що вказує на незаконність перебування майна під арештом, однак унеможливлює звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність накладеної заборони на спадкове майно, а саме: на житлову квартиру АДРЕСА_1 , неможливість скасування заборони в позасудовому порядку, позивач в іншій спосіб, крім скасування заборони в судовому порядку захистити своє порушене право на спадкове майно не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом скасування такої заборони, а відтак і про задоволення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.386, 391 ЦК України, ст.258, 259, 263, 264, 265, 266 ЦПК України суд,

Вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати заборону на нерухоме майно, житлову квартиру АДРЕСА_1 , яка зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 5410016, зареєстрований 01.08.2007 року, проведений реєстратором: Приватним нотаріусом Савіцькою Ж.Й., яка була накладена на підставі постанови б/н від 26.02.2006 року Відділом державної виконавчої служби у Гайсинському районі.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, запис про заборону на нерухоме майно, житлову квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 5410016 від 01.08.2007 року.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: