Суд: Чернігівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 07 квітня 2026 р.
Справа: №734/5567/25
Суддя: Оседач М. М.
Справа № 734/5567/25 Головуючий у 1 інстанції Бараненко С. М.
Провадження № 33/4823/389/26
Категорія - ст. 124 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 квітня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю захисника – адвоката Задорожньої О.І. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження (в режимі відеоконференції) справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника – адвоката Задорожньої О.І. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 15 січня 2026 року,-
В С Т А Н О В И В :
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665,60 грн.
Як встановив суд, 26 вересня 2024 року о 19 год. 17 хв. в м. Остер, по вул. Незалежності, 142, Чернігівській області, Чернігівському районі, ОСОБА_1 керував мотоциклом SABUR SB50Q, державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на пішохода з велосипедом в руках, який рухався в попутному напрямку. При ДТП мотоцикл та велосипед отримали механічні пошкодження без матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник – адвокат Задорожня О.І. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну, необґрунтовану та закрити провадження по справі, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адмінвідповідальності. Акцентує увагу на тому, що місцевий суд не мав повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні, як того вимагає ст. 38 КУпАП. При цьому, на думку апелянта, місцевий суд не вжив жодних дій щодо оцінки наявних в матеріалах справи доказів, формально здійснив розгляд справи, не встановивши причинний зв`язок даної ДТП.
Окрім цього, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду із зазначенням поважності причин його пропуску.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
При цьому, в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) захисник зазначила, що ОСОБА_1 був поінформований належним чином про час та місце слухання справи та не заперечував щодо розгляду справи за його відсутності.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника (в режимі відеоконференції), яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст.289 КУпАП в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З метою забезпечення принципу доступу громадян до правосуддя, з огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе поновити апелянту строк на звернення до суду.
Основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.
Згідно ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За змістом п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 1.5 Правил дорожнього руху, визначено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Проте, зазначених вимог Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 дотримано не було.
Не зважаючи на заперечення захисником на факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема:
- відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій ОСОБА_1 і є одним з джерел доказів, в якому викладено обставини вчинення даної ДТП (а.с.3);
- схемою місця ДТП, доданою до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.15);
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , де остання вказував на обставини даної дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 26.09.2024 року, у результаті якої вона отримала тілесні ушкодження.
Посилання апелянта про наявність саме в діях водія ОСОБА_2 порушення Правил дорожнього руху, які, як вона вважає, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП, не може оцінюватися судом у даному провадженні, оскільки вина іншого учасника в даному ДТП є предметом розгляду окремого судового провадження. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється судом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення щодо конкретної особи, складеного уповноваженою особою і, направленого до суду.
За вказаних підстав, апеляційний суд приходить до висновку, що докази наявні в матеріалах справи беззаперечно свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху та як наслідок у настанні даної дорожньо-транспортної пригоди.
А тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху, з чим погоджується і апеляційний суд.
Відтак, доводи захисника про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання ним уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. 11 ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Постановою старшого слідчого слідчого відділення ВП № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області капітана поліції Матруханова Д.С. від 28 жовтня 2025 року кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270350000390 від 05.10.2024 року, закрито у зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення. Копію постанови про закриття кримінального провадження направлено начальнику ВП № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у порядку КУпАП (а.с.9-10).
Стягнення судом першої інстанції було накладено 15 січня 2026 року, тобто, в строк, передбачений ст. 38 КУпАП, а тому доводи апелянта в цій частині, позбавлені підстав.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ст. 124 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд –
П О С Т А Н О В И В :
Поновити захиснику – адвокату Задорожній О.І. строк на апеляційне оскарження постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 15 січня 2026 року.
Апеляційну скаргу захисника – адвоката Задорожньої О.І. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 15 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП – без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач
Оригінал: reyestr.court.gov.ua