Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №743/1564/25 — Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1564/25

Провадження №3/743/33/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року селище Ріпки

Суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Макаревич Я.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, вчинене:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 ,

кваліфіковане за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

23.11.2025, близько 01 годин 24 хвилин, по вулиці Любецька біля будинку 5, в селищі Ріпки Чернігівського району Чернігівської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку, із застосування приладу "Драгер" ARAM3556, результат 1,76%, тест 852 , чим порушив вимоги пункт 2.9.а) Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, далі - ПДР).

Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Від нього не надходило клопотань про відкладення розгляду справи.

Також ОСОБА_1 надав до суду заяву, в якій свою вину визнає та просить суворо не карати.

Вирішуючи питання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 суддя враховує, що останній обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення, який буде розглядатися Ріпкинським районним судом Чернігівської області, однак до суду не прибув.

Зважаючи на викладене суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, які підтверджуються зібраними доказами, а саме: фактичними даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №842825 від 23.11.2025, тесті № 852 від 23.11.2025, акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, розписці ОСОБА_1 від 23.11.2025, поясненні ОСОБА_1 від 23.11.2025, копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 628810 від 23.11.2025, копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 842826 від 23.11.2025, відеозаписі з бодікамери поліцейського, суддя дійшов таких висновків.

Зібрані у справі докази є належними та допустимими, одержані відповідно до вимог КУпАП, порушень при їх збиранні під час розгляду справи судом не встановлено.

Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функції водія під час руху транспорту, незалежно від того, чи управляє він самохідною машиною, що рухається своїм ходом, або на причепі в іншої машини. При цьому не має значення, де, у якому місці особа управляла транспортом.

У відповідності до вимог пункту 1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Таким чином, доказуванню в даній справі підлягає безпосередній факт керування особою транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та перебування у стані алкогольного сп`яніння підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про наявність в діях

ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1

статті 130 КУпАП, в частині керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними доказами.

Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Суддею не встановлено обставин, що обтяжують відповідальність особи, яка вчинила правопорушення, а в матеріалах справи відсутні дані про заподіяну в результаті такого правопорушення майнову шкоду.

Згідно частиною 4 статті 30 КУпАП позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Враховуючи особу правопорушника, те, що він раніше не притягався до адміністративної відповідальності, обставини скоєного правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, суддя вважає правильним накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.

Керуючись статтями 401, 130, 221, 245-249, 251, 252, 276-279, 280, 283-285 КУпАП, пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень статті 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області.

За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, встановленого на оскарження.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ