Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №766/14350/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/14350/25

н/п 2/766/6694/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Майдан С.І.,

за участю секретаря: Кирпиченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернулася до суду з вказаним позовом. Вимоги обґрунтувала тим, що 13.07.2021 року позивач та відповідач зареєстрували шлюб. До укладення шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 сторін народилася дитина - ОСОБА_4 . Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 25.06.2024 року шлюб між сторонами розірвано. На теперішній час сторони проживають окремо, а неповнолітній син ОСОБА_4 проживає з позивачем у Чеській Республіці. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина, позивач несе витрати на купування продуктів харчування, оплату речей (одяг, канцелярія), періодичні огляди лікарів, лікування нескладних захворювань, витрати на навчання, оренду квартири тощо. Відповідно до даних на сайті НБУ станом на 04.09.2025 року офіційним курсом гривні до іноземних валют, а саме чеської крони до гривні, становить 1,9725 грн. Відповідно до договору оренди від 01.06.2025 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , остання орендує квартиру, площею 33 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 1 розд. 4 Договору орендар та орендодавець домовилися про договірну орендну плату за користування квартирою у розмірі 8000 чеських крон, що становить приблизно 15760 гривень (8000 x 1,97). Крім того, відповідно до п. 2 і 3 розд. 4 Договору орендар самостійно сплачує авансові платежі за комунальні послуги у розмірі 3000 чеських крон, що становить 5910 грн., а отже витрати батька становлять 2955 грн. Таким чином витрати на квартиру становлять 21670 грн. щомісячно, а отже витрати батька становлять 5417,50 грн. (1/2 витрат на дитину). З метою забезпечення належних умов розвитку та навчання дитина додатково відвідує курси з математики, оскільки має здібності до точних наук і потребує підготовки. Вартість таких занять складає 4200 чеських крон на місяць, що еквівалентно приблизно 8274 грн., а тому витрати батька становлять 4137 грн. (1/2 витрат на дитину). Крім зазначених витрат, мати змушена щомісяця забезпечувати дитину за встановленими у Європі цінами на харчування, шкільне приладдя, одяг, оплатою проїзду до школи та на додаткові заняття, що також вимагає значних коштів. Враховуючи, що надати документальне підтвердження даних витрат не надається можливим, тому прожитковий мінімум для дитини 11 років у Чеській Республіці складає 3050 чеських крон, що еквівалентно 6008,5 грн., а тому витрати батька становлять 3004,25 грн. З огляду на вищезазначене, загальний розмір 1/2 частини витрат виключно на ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі становить 12558,75 грн. (5417,50+4137+3004,25). При стягненні аліментів з ОСОБА_3 необхідно врахувати, що він є здоровою та працездатною особою, отримує дохід, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому позивач вважає, що він може сплачувати такий розмір аліментів. У зв`язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі 12558,75 грн, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду та до досягнення повноліття.

Ухвалою від 17.09.2025 року відкрито провадження за справою та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 18.03.2026 року ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не подавав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно актового запису про народження №113, складеного 29.05.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Голопристанського районного управління юстиції у Херсонській області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 13.07.2021 року, згідно актового запису про шлюб №64, складеного 13.07.2021 року Голопристанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Скадовському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). Після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_8 » змінено на « ОСОБА_9 ».

Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 25.06.2024 року шлюб між сторонами розірвано.

З договору оренди від 01.06.2025 року вбачається, шо позивач орендує житло за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 1 розд. 4 Договору орендар та орендодавець домовилися про договірну орендну плату за користування квартирою у розмірі 8000 чеських крон, що становить приблизно 15760 гривень (8000 x 1,97). Крім того, відповідно до п. 2 і 3 розд. 4 Договору орендар самостійно сплачує авансові платежі за комунальні послуги у розмірі 3000 чеських крон, що становить 5910 грн.

З рахунку – фактури від 09.01.2025 року вбачається, що позивачем сплачено 23.10.2024 року та 09.01.2025 року за заняття з математики з сином ОСОБА_10 по 4200 чеських крон на місяць (що за курсом НБУ становить 8274 грн).

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 16 .09.2025 року відповідач має зареєстроване місце проживання у АДРЕСА_2 .

Відповідно до відповіді з Єдиної інформаційної системи соціальної середи від 18.03.2026 року відповідач не є внутрішньо-переміщеною особою.

Відповідно до відповіді з Херсонського реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів від 18.03.2026 року вбачається, що в зазначеному реєстрі відносно відповідача інформація щодо сум нарахованого доходу відсутня.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом, чим декларується принцип "змагальності сторін у цивільному процесі".

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно зі статтею 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка діє в Україні з 27.09.1991 року, «… держави-учасниці признають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здатностей та фінансових можливостей».

У відповідності до ст.150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися за виховання дитини, про її здоров`я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

При визначенні розміру аліментів, відповідно до статті 182 СК України, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів та інші обставини, що мають істотне значення.

Стаття 184 СК України передбачає можливість визначення судом в окремих випадках розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку платника аліментів. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим за наявності певних обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у частці від заробітку (доходу), приблизний перелік яких наводиться у частині 1 даної статті (Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі). Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі. У такому випадку стягнення аліментів на дитину у частці від доходу її матері або батька може призвести до істотної різниці у розмірі аліментів, які отримує дитина щомісяця, що у свою чергу негативно вплине на забезпечення дитини. Стягнення аліментів у твердій грошові сумі дозволяє забезпечити більшу стабільність щодо утримання дитини. Також доцільно стягувати аліменти в твердій грошовій сумі у випадку отримання платником аліментів заробітку або доходу повністю в натурі або в іноземній валюті, що можна віднести до інших обставин, які мають істотне значення.

При отриманні доходу в натурі проводиться грошова оцінка такого натурального надання особі, а потім з отриманих сум стягуються аліменти. Проте вартість натурального надання може суттєво варіюватися, а крім того, щомісяця вчиняти переоцінку натурального надання дуже складно. Тому замість частки від доходу платника аліментів в якості аліментів суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим і в інших випадках, якщо суд прийде до висновку, що визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника є неможливим, ускладненим або суттєво порушує інтереси однієї із сторін. Неможливість визначення аліментів у частці від заробітку (доходу) може виникнути, наприклад у випадках, коли платник аліментів постійно проживає на території іноземної держави та відомості про його доходи отримати неможливо. Ускладненим та водночас таким, що порушує інтереси дитини, є стягнення аліментів у випадках, коли платник аліментів приховує свої доходи з метою ухилення від їх сплати.

При встановленні розміру аліментів у твердій грошовій сумі виплата аліментів на дитину проводиться щомісячно, про що у свою чергу наголошує постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (п. 17).

Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, може бути згодом збільшений чи зменшений судом на вимогу як платника аліментів, так і одержувача аліментів.

Держава Україна проголошуючи такий принцип сімейного права, як державна охорона кожної дитини, яка позбавлена належного батьківського піклування, реалізує його в одному із положень даної статті СК. Зокрема частина 3 встановлює, що якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, згідно зі статтею 180 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Позивачка в позовній заяві просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 12558,75 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та «Про Державний бюджет України на 2026 рік», розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 років до 18 років складає за 2025 - 3196,00 гривень, за 2026 - 3512,00 грн.

Крім того, суд роз`яснює, що розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками в твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно частини 1-3 зазначеної статті СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, аналізуючи положення статті 182 та 184 СК України слід дійти висновку, що, під час ухвалення судового рішення у справі про стягнення аліментів, визначених позивачем у твердій грошовій сумі, суд зобов`язаний враховувати, щоб розмір аліментів у твердій грошовій сумі не був меншим мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку, й у разі визначення позивачем твердої грошової суми у меншому розмірі ніж вказана гарантія, ухвалити рішення, визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який буде відповідати вказаному гарантійному розміру, передбаченому абзацом 2 частини 2 статті 182СК України.

Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що дитина проживає з матір`ю, виховується позивачем, яка потребує матеріальної допомоги, відповідач працездатний, у зв`язку з чим може надавати матеріальну допомогу на утримання дитини й неналежно виконує обов`язок по її утриманню, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Тому суд прийшов до переконання про необхідність стягнення аліментів на утримання сина у твердій грошовій сумі в розмірі 4000,00 грн щомісячно, з подальшою індексацією, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», починаючи стягнення з дня звернення до суду, а саме з 15.09.2025 року, враховуючи, що вказаний розмір аліментів не є мінімальним прожитковим мінімумом для дитини відповідного віку, а також той факт, що позивачем не доведено фінансову спроможність відповідача сплачувати аліменти саме у визначеному у позовній заяві розмірі, тому позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн., оскільки позивач при подачі позову про стягнення аліментів звільнений від його сплати.

Керуючись ст. ст. 10, 15, 12, 141, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 280, 281, 282, 354 ЦПК України, ст. ст. 150, 164, 181, 182, 184, 191 СК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4000,00 грн щомісячно, з подальшою індексацією, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», починаючи стягнення з дня звернення до суду, а саме з 15.09.2025 року та до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , судовий збір на користь держави в сумі 1211,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду виготовлений 06.04.2026 року.

Суддя: С.І. Майдан