Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №758/3303/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3303/26

3/758/2238/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду м. Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124, 122-4 КУпАП,

встановила:

13.02.2026, о 12 год. 01 хв., в м. Києві, вул. Костянтинівська, 24, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахувала дорожню обстановку, не дотрималася безпечного бокового інтервалу до нерухомого припаркованого автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , 1964 р.н., та скоїла наїзд на нього. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.13.1 та п. 2.3.б ПДР України та вчинила правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №596406 від 20.02.2026 року, 13.02.2026, о 12 год. 01 хв., в м. Києві, вул. Костянтинівська, 24, ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди, місце події залишила.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за порушення вимог п. 2.10 «а» ПДР за ст. 122-4 КУпАП, а саме залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.

У судовому засіданні захисник Муравйова І.В. вказала, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП, не визнає, просила провадження закрити за відсутністю у діях останньої складу інкримінованих їй адміністративних правопорушень. На підтвердження висловленої позиції вказала, що нею до матеріалів справи був долучений CD-диск із відеофайлами - відео, отримані на адвокатський запит до ТОВ «Нова пошта» про ДТП, яке сталося 13.02.2026 року, приблизно о 12 год. 00 хв., біля відділення №57 «Нова пошта», на вул. Костянтинівській, буд. 24, в м. Києві, із якого вбачається, що під час події транспортні засоби механічних пошкоджень не зазнали, під час спілкування ОСОБА_2 переконався у тому, що під час механічного дотичного контакту автомобілів було лише стерто бруд та пил, авто ОСОБА_1 жодних механічних слідів не зазнало; також вбачається спілкування ОСОБА_1 із ОСОБА_2 , коли останні потиснули один одному руки на підтвердження досягненого порозуміння; о 12 год. 36 хв. ОСОБА_2 з місця події поїхав, а вже о 13 год. 32 хв., він повернувся, припаркував транспортний засіб на майже те саме місце, з якого зрушив о 12 год. 36 хв., та викликав працівників патрульної поліції, приховавши від останніх той факт, що між ним та ОСОБА_1 попередньо було досягнуто порозуміння. Вказала, що ОСОБА_1 не ушкоджувала автомобіль ОСОБА_2 , вони владнали спірні питання під час спілкування з 12:10 до 12:30, також звертає увагу суду на те, що ОСОБА_2 припаркував свій автомобіль з порушенням правил паркування в неналежному місці. Просила врахувати, що ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має значне фінансове навантаження, адже утримує себе та дитину, та не позбавляти її права керування транспортними засобами, так як ОСОБА_1 використовує його для перевезення дитини.

Інший учасник ДТП ОСОБА_2 пояснив суду, що 13.02.2026, приблизно о 12 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: в м. Києві, вул. Костянтинівська, 24, припаркував свій автомобіль «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , біля відділення «Нової пошти», щоб забрати посилку. Вказав, що автомобіль «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 , який проїжджав повз, зачепив своїм правим дзеркалом задні двері з правої сторони та заднє праве крило, після чого водій «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 , поїхав далі. Вказав, що почав наздоганяти транспортний засіб, він зупинився, потім вони підійшли до автомобілів, де виявили потертості, на дзеркалі та на ручці дверей, домовилися залагодити конфлікт на місці. У подальшому він поїхав на СТО, для визначення суми коштів, необхідних для ремонту його автомобіля. Після того, як повідомив ОСОБА_1 про розмір відшкодування, остання сказала, що таких коштів немає. Тому він повернувся на місце події та викликав працівників поліції.

Заслухавши пояснення адвоката та ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджена дослідженими матеріалами справи, зокрема даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №596428 від 20.02.2026 року, рапорті працівника поліції, схемі місця ДТП, письмових поясненнях учасників, протоколі огляду транспортного засобу від 20.02.2026 року, відповідно до якого на автомобілі «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 , було виявлено бруд та подряпини на передньому правому крилі.

Згідно зі ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідальність за ст. 122-4 КУпАП настає виключно за наявності прямого умислу на вчинення дій, передбачених диспозицією вказаної норми, тобто за наявності в діях особи умислу на залишення місця вчинення дорожньо-транспортної пригоди з метою ухилення від відповідальності.

Відсутність в діях ОСОБА_1 умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП підтверджується дослідженими матеріалами справи, зокрема із відеозапису, долученого захисником з місця події вбачається, що після зіткнення автомобілів, ОСОБА_1 місце події не залишала, вийшла з автомобіля, щоб залагодити конфлікт з ОСОБА_2 , після цього о 12 год. 36 хв. ОСОБА_2 з місця події поїхав, а приїхав лише о 13 год. 32 хв., будичи відсутнім приблизно одну годину.

Обставин які б вказували на те, що ОСОБА_1 навмисно залишила місце ДТП, будучи обізнаною про спричинені транспортним засобом пошкодження, не встановлено.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

За таких обставин провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи наведені докази в їх сукупності, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд накладає стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії за ст. 124 КУпАП, у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 9, 10, 33, 283, 247, 284 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченного ст. 124 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 грн. 00 коп. (вісімсот п`ятдесят грн. 00 коп.).

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.).

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя Л. В. Казмиренко