Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №183/11623/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/11623/25

№ 2-о/183/93/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участю секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Самарівська територіальна громада в особі Самарівської міської ради Дніпропетровської області, приватний нотаріус Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Шевченко Ганна Василівна, про:

- встановлення факту, що має юридичне значення, а саме – факту постійного сумісного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем, ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2001 року та до моменту смерті за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (надалі – заявник) через представника, адвоката Сороку М. В., звернулася до суду з указаною заявою.

В обґрунтування заяви вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її цивільний чоловік — ОСОБА_2 . Після його смерті заявник звернулася до нотаріуса та за її зверненням відкрито спадкову справу № 12/2025. Водночас, у видачі свідоцтва про право власності заявникові було відмовлено через відсутність доказів на підтвердження родинного зв`язку, ненадання документів на підтвердження факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше 5 років до відкриття спадщини та роз`яснено право звернення до суду.

На підтвердження факту проживання однією сім`єю заявник посилається на акт від 23 вересня 2025 року, ведення спільного господарства з ОСОБА_2 , реєстрацію з 25 грудня 2010 року місця проживання за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Постановленою судом ухвалою від 18 листопада 2025 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку окремого провадження, призначено судове засідання, витребувано докази у виді спадкової справи після померлого ОСОБА_2 06 січня 2026 року судом отримано матеріали спадкової справи.

В судовому засіданні 19 лютого 2026 року зобов`язано представника заявника надати докази у справу. Докази надано 25 березня 2026 року.

Представник заявника в судовому засіданні 19 лютого 2026 року заяву підтримав та просив її задовольнити. В судове засідання 25 березня 2026 року не з`явився, подавши клопотання, в якому просив розглянути справу у свою відсутність.

Представник заінтересованої особи-1, Самарівської міської ради Дніпропетровської області, просив розглянути справу у свою відсутність, вирішити заяву відповідно до чинного законодавства.

Заінтересована особа-2 в судове засідання не з`явилася. Пояснень не надавала. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, про що свідчить виконання ухвали суду про витребування доказів

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши доводи заяви та перевіривши їх матеріалами справи, судом установлено таке.

З паспорту громадянки України серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 вбачається що з 17 вересня 2001 року місце проживання заявника зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.11/.

Відомості про місце проживання заявника підтверджуються копією домової книги для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_1 , в якій наявні штампи та підписи посадових осіб органу внутрішніх справ, в наступному – Виконавчого комітету Новомосковської міської ради про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 /а.с.16-17/. також, окрім інших осіб, у вказаній домовій книзі наявна відмітка про реєстрацію постійного місця проживання з 25 грудня 2010 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зняття з розгляду 18 лютого 2025 року за смертю.

Згідно з наданою копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 24 лютого 2025 року вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.12/.

26 лютого 2025 року приватним нотаріусом Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Шевченко Г. В. відкрито спадкову справу після ОСОБА_2 /а.с.13/.

З отриманої судом копії витягу зі спадкової справи після ОСОБА_2 вбачається, що:

- 26 лютого 2025 року ОСОБА_1 подано заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_2 . В заяві нотаріусу заявником указано, що заява подана після смерті співмешканця /а.с.27/;

- 26 лютого 2025 року за № 375/0/2-25 Виконавчим комітетом Самарівської міської ради нотаріуса повідомлено, що ОСОБА_2 по день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . З ним за вищевказаною адресою на день смерті зареєстровано 7 осіб: ОСОБА_3 , 1973 року народження; ОСОБА_4 , 2010 року народження; ОСОБА_5 , 2004 року народження; ОСОБА_6 , 1984 року народження; ОСОБА_1 , 1951 року народження; ОСОБА_7 , 2007 року народження; ОСОБА_8 , 1991 року народження;

- 27 серпня 2025 року ОСОБА_1 подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 /а.с.33/.

27 серпня 2025 року нотаріусом прийнято постанову про видачу свідоцтва про право на спадщину у виді частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_3 з підстав відсутності достовірних доказів спадкування. Зокрема нотаріусом вказано, що заявником не подано доказів проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менше 5 років до відкриття спадщини /а.с.14/.

З наданих заявником доказів у виді копій: свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 /а.с.42/; свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 /а.с.43/; свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_5 /а.с.44/; свідоцтва про народження ОСОБА_9 серії НОМЕР_6 /а.с.45/; свідоцтва про одруження ОСОБА_10 серії НОМЕР_7 /а.с.46/; повторного свідоцтва про народження ОСОБА_7 серії НОМЕР_8 , батьком якого є ОСОБА_11 /а.с.47/; свідоцтва про народження ОСОБА_11 серії НОМЕР_9 /а.с.48/; свідоцтва про шлюб ОСОБА_11 та ОСОБА_12 серії НОМЕР_10 /а.с.49/ не вбачається наявності родинного зв`язку у вказаних осіб з померлим.

З акту голови квартального комітету № 30 м. Самар, складеного у присутності мешканців будинків АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 вбачається, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 з 2001 року до дня його смерті за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.15/.

Вирішуючи заяву, суд висновує таке.

Вирішуючи питання щодо встановлення факту проживання однією сім`єю не менш, як п`ять років до часу відкриття спадщини, суд виходить з такого.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Дані щодо реєстрації місця проживання померлого з 2010 року, акт проживання, відомості щодо місця проживання заявника та померлого у термін, що перевищує п`ять років дають можливість суду стверджувати про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були за час життя пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки один щодо одного, жили разом.

Крім того, факт спільного проживання у термін, що перевищує п`ять років підтверджується також і наданими суду доказами у їх сукупності, вказаними вище.

Відповідно до роз`яснень, наданих у пункті сьомому постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» надає роз`яснення, що при вирішені спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України, про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільними побутом, мають взаємні права та обов`язки.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також, інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, та мали взаємні права та обов`язки.

Аналізуючи викладене, суд висновує, що заява обґрунтована, заявником доведено проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини однак частково, оскільки в заяві ОСОБА_1 просила визнати факт проживання з 2001 року, в той час, як докази підтверджують таке проживання з 2010 року та те, що звернення до суду обумовлюється заявником не питанням щодо поділу спільно набутого майна, а питанням спадкоємництва.

З огляду на викладене, зібрані у справі докази у своїй сукупності та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268, 315 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

заяву ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме – факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У решті заяви – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складене та підписане після закінчення терміну навчання судді 13 квітня 2026 року.

Учасники справи:

заявник – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_11 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа-1 – Самарівська міська рада Дніпропетровської області, як територіальна громада, код в ЄДРПОУ 34359199; місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська обл., Самарівський р-н, м. Самар, вул. Гетьманська, буд. 14;

заінтересована особа-2 – приватний нотаріус Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Шевченко Ганна Василівна, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська обл., Самарівський р-н, м. Самар, вул. Гідності, буд. 21.

Суддя Д. О. Парфьонов