Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №382/2400/25 — Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/2400/25

Провадження № 2/382/277/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 березня 2026 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Нарольського М. М.,

при секретарі Матвієнко Ю. Л.,

за участю представника позивача Лещенка С. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 382/2400/25 за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Лещенко Сергія Олександровича звернулася до Яготинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, відповідно до вимог якого просили: - визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 4,0539 га, кадастровий номер 3225585800:07:004:0005, яка призначена для ведення товарного сільскогосподарського виробництва та розташована на території Райківщинської сільської ради Київської області; - визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 3,7832 га, кадастровий номер 3225585800:07:004:0006, яка призначена для ведення товарного сільскогосподарського виробництва та розташована на території Райківщинської сільської ради Київської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивача ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді нерухомого майна: земельної ділянки площею 0,389 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3225585800:01:006:0081; житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки площею 0,25 га, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 4,0539 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3225585800:07:004:0005; земельної ділянки площею 3,7832 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3225585800:07:004:0006. За життя Спадкодавець склала два заповіти, а саме: перший, на все своє майно на ім?я ОСОБА_3 , 1975 року народження (відповідач). Заповіт посвідчено 17 лютого 2020 року, секретарем виконавчого комітету Райківщинської сільської ради Яготинського району Київської області за реєстровим № 13. Другий, на все своє майно на ім?я ОСОБА_3 , 1975 року народження (відповідач), а належні вищевказані спадкові земельні ділянки з кадастровими номерами: 3225585800:07:004:0005, 3225585800:07:004:0006 на ім?я позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даний заповіт посвідчено 07 жовтня 2022 року, Овчаренко І.Ж., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області за реєстровим № 950. Інші спадкоємці, передбачені статтею 1241 Цивільного кодексу України (обов?язкова частка) - відсутні, оскільки рідних дітей та пережившого чоловіка у Спадкодавця не було. Позивач (спадкоємець за заповітом) є двоюрідною племінницею Спадкодавця. Тобто мати Позивача ( ОСОБА_5 ) і Спадкодавець ( ОСОБА_4 ) були двоюрідними сестрами, а їхні батьки ( ОСОБА_6 ) - рідними братами. В передбачений ст. 1270 ЦК України термін позивач звернулася із заявою про прийняття спадщини за заповітом до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області, Овчаренко І.Ж., що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі (реєстрація спадкової справи за № 52/2025 від 04.04.2025 року. Але нотаріус не має можливості перевірити право позивача, як спадкоємця за заповітом, яка має намір отримати свідоцтва про право на спадщину на вищевказані спадкові земельні ділянки після смерті Спадкодавця, з причини, що у тексті вищевказаного заповіту помилково вказано рік народження спадкоємця (позивача) як "1969 року народження", коли в дійсності "1962 року народження". Виправлення помилки шляхом складання нового заповіту та його посвідчення є неможливим, оскільки спадкодавець померла.

Ухвалою від 31.10.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження; витребувано у приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Овчаренко І. Ж. належним чином засвідчену копію спадкової справи за № 52/2025, відкритої після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 21.11.2025 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 382/2400/25, оскільки рішенням Вищої ради правосуддя № 2378/0/15-25 від 11.11.2025 року достроково закінчено відрядження судді Савчака С. П. до Яготинського районного суду Київської області.

Ухвалою суду від 27.11.2025 року справу прийнято до свого провадження та призначено справу до підготовчого засідання.

Ухвалою від 12.01.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи у її та позивача відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять позов задовольнити.

Відповідач в судові засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, місце та час судового засідання шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, а також за місцем реєстрації в Україні, він вважається повідомленим належним чином. Крім того, інформація про розгляд справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України є доступною для учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне розглянути справу по суті в даному судовому засіданні, оскільки неявка відповідача в даному випадку не перешкоджає розгляду справи, при цьому у справі достатньо наявних матеріалів для її розгляду та ухвалення рішення, не відкладаючи розгляду справи. Заперечень щодо заочного розгляду справи не надійшло.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою інших учасників справи, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторони позивача, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та заперечення на неї, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд дійшов наступних висновків.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя та четверта статті 12 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивача ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданим 28.03.2025 року.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на земельної ділянки площею 0,389 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3225585800:01:006:0081; житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки площею 0,25 га, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 4,0539 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3225585800:07:004:0005; земельної ділянки площею 3,7832 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3225585800:07:004:0006.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті мала наявних два заповіта, а саме: перший, на все своє майно на ім?я ОСОБА_3 , 1975 року народження , який посвідчено 17 лютого 2020 року, секретарем виконавчого комітету Райківщинської сільської ради Яготинського району Київської області за реєстровим № 13. Другий, на все своє майно на ім?я ОСОБА_3 , 1975 року народження (відповідач), а земельні ділянки з кадастровими номерами: 3225585800:07:004:0005, 3225585800:07:004:0006 на ім?я позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даний заповіт посвідчено 07 жовтня 2022 року, Овчаренко І.Ж., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області за реєстровим № 950.

Крім того, в силу вимог ст. 1266 ЦК України позивач (спадкоємець за заповітом) є двоюрідною племінницею ОСОБА_4 . Тобто мати позивача ( ОСОБА_5 ) і спадкодавець ( ОСОБА_4 ) були двоюрідними сестрами, а їхні батьки ( ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ) - рідними братами.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина та приватним нотаріусом Яготинського районного нотаріального округу Київської області відкрито спадкову справу № 52/2025 від 04.04.2025.

Листом приватного нотаріуса № 258/02-14 від 21.10.2025 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки у заповіті міститься помилка (описка) у даті народженні спадкоємця за заповітом, що унеможливлює належну ідентифікацію особи спадкоємцяі та відповідно оформлення свідоцтва про право на спадщину.

Матеріали справи містять копію державного акту серії ЯМ № 471238 від 25 липня2012, на право власності на земельні ділянки: площею 3,7832 га, кадастровий номер 3225585800:07:004:0006, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Райківщинської сільської ради, виданий на ім`я ОСОБА_4 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єктів нерухомого майна власником земельних ділянок з кадастровими номерами: 3225585800:07:004:0005, 3225585800:07:004:0006 розташованих на території Райківщинської територіальної громади є ОСОБА_4 .

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.

На підставі ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до п. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 55 Конституції України гарантовано право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

В пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку (постанова Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 227/3750/19 провадження № 61-16069св20).

Таким чином, встановлені судом обставини підтверджують обґрунтованість позовних вимог; позивач є спадкоємцем за заповітом; відповідачем відзиву чи заперечень не подано; інших спадкоємців немає; у заповіті помилково вказано рік народження спадкоємця, що є перешкодою для оформлення спадкових прав; у відповіді нотаріуса вбачається відмова у видачі свідоцтва позивачці, що позбавляє її можливості захистити свої права в інший (несудовий) спосіб.

На підставі викладеного суд вважає, що права позивача потребують судового захисту, обраний спосіб захисту прав позивача в цьому випадку є ефективним та забезпечить дієве відновлення його прав. Обставини, на які посилалась сторона позивача знайшли своє підтвердження, відповідачем не простовані, а тому вимоги щодо визнання за позивачкою прав на спадкове майно підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 244, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-283, 354, 355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності, в порядку спадкування, на земельну ділянку площею 4,0539 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3225585800:07:004:0005, що належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності, в порядку спадкування, на земельну ділянку площею 3,7832 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3225585800:07:004:0006, що належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Повний текст рішення підписано 09.04.2026.

Суддя М. М. Нарольський