Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №690/458/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/54/26 Справа № 690/458/25 Категорія: ст. 122-4 КУпАПГоловуючий у І інстанції Вахнова Л. А. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю правопорушника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу право-порушника ОСОБА_1 на постанову Багачевського міськсуду Черкаської обл. від

21.10.2025 р., якою ОСОБА_1 ,

який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в РКЗ-66 Усть-Кам-

чатського р-ну Камчатської обл., має вищу освіту,

пенсіонера, проживає

АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адмінправопорушень, передбачених ст. ст. 1224 та 124 КУпАП, провадження у справі закрите на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адмінправопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду, 9.07.2025 р. о 17:30 год. у м. Багачеве Звенигородського р-ну Черкаської обл. по вул. Ювілейна, 25 ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «МТ-10-36», р/номер НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу, чим допустив наїзд на припарковане авто Renault Expres, р/номер НОМЕР_2 , яке належить ФГ ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим було порушено п. 2.3. б) ПДР. Після чого ОСОБА_1 залишив місце скоєння ДТП, чим порушив п. 2.10. а) ПДР.

ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адмінправопорушень, передбаченого ст. 124 КУпАП, – порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та передбаченого ст. 1224 КУпАП – залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.

Провадження у справі закрите на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адмінправопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд при ухваленні рішення по справі порушив норми матеріального та процесуального права оскільки належним чином не досліджено усіх обставин справи, порушено принцип презумпції невинуватості та права на захист.

Факт події зафіксовано 9.07.2025 р., а протоколи ЕПР1 № 388490 та № 308501 складено 11.07.2025 р., тобто з порушенням встановлених законом строків.

В матеріалах плутанина в нумерації документів та можлива фальсифікація, що порушує вимоги ст. 256 КУпАП та ставить під сумнів достовірність доказової бази (в рапорті чергового вказано інший номер протоколу - № 386473 ніж ті, що долучені до справи).

Протокол ЕПР №1 № 388490 посилається на п. 2.3 б) ПДР- загальний обов`язок бути уважним, однак конкретна норма дотримання безпечного інтервалу передбачена п. 13.3 ПДР, така кваліфікація є юридично некоректною і не підтверджується жодними доказами.

В матеріалах відсутні докази, які б підтвердили факт порушення, момент або механізм ДТП.

Звертає увагу суду на те, що у схемі зазначено дату 9.07.2025 р., а фактично її складено 11.09.2025 р.; відсутній номер протоколу до якого її складено; на першій сторінці відсутній підпис ОСОБА_1 ; на зворотньому аркуші протоколу підпис ОСОБА_1 не належить; закреслено прізвище одного поліцейського, вписано інше; таблиця дорожніх умов не заповнена, що може свідчити про можливе підроблення документа та потребує проведення почеркознавчої та автотехнічної експертиз.

Крім того, відеозаписи, додані до матеріалів, не підтверджують вини ОСОБА_1 , у схемі зазначено що мотоцикл не пошкоджено, свідки не були очевидцями зіткнення, акт огляду транспортних засобів або експертний висновок відсутні, з місця він ДТП не зникав, оскільки був присутнім при складанні схеми ДТП.

Вважає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено в призначенні почеркознавчої та автотехнічної експертиз, чим порушено вимоги ст. 273 КУпАП, а тому закриття провадження та визнання його винним є взаємовиключним і суперечить ст. 247 КУпАП, Конституції України та практиці ЄСПЛ.

Вислухавши правопорушника ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Згідно ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адмінправопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за наявності однієї з обставин, передбачених цією статтею, у тому числі, і у зв`язку із закінченням строків накладення адмінстягнення (п. 7 ст. 247 КУпАП).

Чинними нормами КУпАП дійсно не передбачено, чи підлягає встановленню вина особи, щодо якої закривається справа про адмінправопорушення на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адмінстягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Вказане питання необхідно вирішувати, виходячи із системного аналізу чинних процесуальних норм КУпАП, а також керуючись вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на справедливий суд особи, яка притягується до адмінвідповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься, окрім інших підстав, за наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП.

За змістом ст. 247 КУпАП, справа про адмінправопорушення відносно особи може бути закрита як з реабілітуючих, так і з нереабілітуючих підстав.

Так, п. 1 ст. 247 КУпАП, зокрема, передбачено, що провадження у справі про адмінправопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адмінправопорушення, що безумовно є реабілітуючою підставою для закриття провадження.

Закриття провадження на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адмінправопорушення строків накладення адмінстягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, відповідно, є нереабілітуючою підставою для закриття провадження.

Апеляційний суд вважає, що питання щодо встановлення вини особи, яка притягується до адмінвідповідальності, повинно вирішуватись у кожній конкретній справі в залежності від стадії провадження, на якій виникли обставини, передбачені ст. 247 КУпАП, що виключають провадження у справі, а також з урахуванням позиції особи, яка притягується до адмінвідповідальності, щодо підстав для закриття провадження у справі.

Зокрема, якщо обставина, передбачена п. 7 ст. 247 КУпАП, виникла під час розгляду справи в суді першої інстанції, і особа, яка притягується до адмінвідповідальності, просить, не заперечує та/або погоджується на закриття провадження у справі з підстав закінчення строків накладення адмінстягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, розуміючи, що така обставина є нереабілітуючою, то закриття провадження є можливим без вирішення питання про встановлення вини особи, яка притягується до адмінвідповідальності.

Якщо ж особа заперечує свою вину у вчиненні адмінправопорушення, доводить свою невинуватість, не заявляє відповідних клопотань про закриття провадження та/або не погоджується на закриття провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, то закриття провадження у справі про адмінправопорушення без з`ясування судом питання про наявність події і складу адмінправопорушення є неприпустимим.

За таких обставин, апеляційний суд не приймає посилання в апеляційній скарзі на допущені судом першої інстанції порушення, за версією апелянта, ст. ст. 273 та 247 КУпАП, Конституції України та практики ЄСПЛ.

Клопотання правопорушника ОСОБА_1 про призначення почеркознавчої та автотехнічної експертиз задоволенню не підлягає, оскільки аналогічне клопотання було предметом розгляду суду першої інстанції, який дійшов висновку, що наведені в клопотанні доводи є необґрунтованими та не вказують на необхідність проведення експертиз, не свідчать про недостатність або взаємну суперечність наявних доказів у справі для встановлення фактичних даних події. Матеріали справи надають можливість встановити дійсні обставини події, оцінити їх у співвідношенні з поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та зробити відповідний висновок про наявність чи відсутність у його діях складу адмінправопорушень та призначення експертиз, в даному випадку, не виконуватиме мети, яка визначена законодавцем.

Суд першої інстанції, визнавши ОСОБА_1 винним за ст. ст. 1224 та 124 КУпАП і закривши провадження по справі у зв`язку із закінченням строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, дотримався вказаних вимог закону.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушень, передбачених ст. ст. 1224 та 124 КУпАП, його вина підтверджується дослідженими доказами, а саме: протоколами про адмінправопорушення серії ЕПР1 № 388490 від 11.07.2025 р. та ЕПР1 № 388501, в яких викладено суть вчинених правопорушень; відеозаписом з місця складання протоколів, долученим до матеріалів справи про адмінправопорушення; схемою, якою зафіксовано місце ДТП, характер ушкоджень транспортних засобів внаслідок ДТП, яка підписана ОСОБА_4 (водієм іншого транспортного засобу); письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 9.07.2025 р., який підтвердив здійснення об`їзду припаркованого автомобіля, хоча він пояснював, що нічого не чіпляв, пошкоджень не завдавав, спокійно поїхав додому, вину не визнавав.

Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушень, передбачених ст. ст. 1224 та 124 КУпАП.

Апеляційний суд вважає правильною і достатньою кваліфікацію дій ОСОБА_1 про порушення вимог п. 2.3. б) ПДР, тому що вона охоплює і інші порушення та наслідки таких порушень. Суд першої інстанції перевірив ці доводи та надав вичерпну відповідь, з якою погоджується і апеляційний суд.

Крім того, апеляційний суд не погоджується з доводами апеляції, що протоколи про адмінправопорушення складені з порушенням строків, передбачених ч. 2 ст. 254 КУпАП, в матеріалах є незначні розбіжності в нумерації документів, тому що, як вбачається, подія ДТП сталася 9.07.2025 р. Працівники поліції для повного складання матеріалів зверталися до відповідних державних органів з метою з`ясування обставин справи, опрацьовували відповідні матеріали і за підсумками цієї роботи були складені самі протоколи. Апеляційний суд не вбачає в цих документах ознак фальсифікації, вважає, що ці процесуальні документи були складені у розумні строки, а затримка у їх складанні не може мати наслідком визнання їх неналежними, тому що в апеляційній скарзі не вказано яким чином це вплинуло на права ОСОБА_1 і суд позбавлений можливості перевірити такі доводи.

За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що саме ОСОБА_1 не виконав вимоги п. п. 2.3. б) та 2.10. а) ПДР, його вина у вчиненні адмінправопорушень повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду судом першої інстанції, є доведеною, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Багачевського міськсуду Черкаської обл. від 21.10.2025 р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адмінправопорушень, передбачених ст. ст. 1224 та 124 КУпАП, провадження у справі закрите у зв`язку з закінченням строку накладення адмінстягнення - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.