Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №636/9487/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/9487/25

Провадження 2/636/1383/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26.03.2026 м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Грошової Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Цивуніна Б.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в :

04.11.2025 до Чугуївського міського суду Харківської області надійшов позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Лихачов Роман Борисович, до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що визначений рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 03 вересня 2015 року у цивільній справі № 636/2767/15-ц з твердої грошової суми на стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 12 вересня 2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який 13 вересня 2010 року розірвано рішенням Чугуївського міського суду Харківської області (справа № 2-2480/10). Під час шлюбу у них народилася дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03 серпня 2023 року.

03 вересня 2015 року Чугуївським міським судом Харківської області у справі № 636/2767/15ц ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень щомісяця, починаючи з 22 червня 2015 року і до повноліття дитини, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією грошової суми аліментів, відповідно до закону. За вказаним рішення видано виконавчий лист, однак відповідач вказаний виконавчий лист не виконує, аліментів на утримання ОСОБА_3 не сплачує. Станом на вересень 2025 року у відповідача наявна заборгованості по сплаті аліментів, сукупний розмір якої становить 68 494, 06 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №48751733 станом на 16 жовтня 2025 року.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 08 лютого 2023 року у справі № 636/3414/21 відповідача позбавлено батьківських прав відносно ОСОБА_3 .

На сьогоднішній день потреби ОСОБА_3 значно зросли, оскільки дитина активно розвивається, відвідує шкільні заняття та гуртки. З огляду на це, фактичні витрати на забезпечення належного рівня життя, розвитку та лікування дитини значно перевищують розмір аліментів, встановлений судом раніше. У дитини є проблеми з зором та сколіоз 2 ступеня, що підтверджується записами в медичній книжці.

Крім цього, у зв`язку з наявністю економічної кризи в державі, введенням на всій території країни особливого правового режиму - воєнного стану, ріст цін спонукає до необхідності витрачати на утримання значні кошти на збалансоване харчування, шкільне приладдя, сезонні одяг та взуття, проїзд у транспорті, екскурсії та інші заходи для соціально-культурного розвитку (купівля книг по інтересам, відвідування кінотеатрів, виставок та майстер класів). Розмір аліментів, які стягуються з Відповідача у межах виконавчого провадження, є недостатнім для задоволення навіть базових потреб дитини.

Встановлений рішенням суду розмір аліментів у сумі 1 000 гривень. на місяць не відповідає нинішнім реаліям життя, рівню інфляції та зростанню цін на основні товари й послуги для дітей. Враховуючи збільшення потреб дитини, необхідність забезпечення її гармонійного фізичного, інтелектуального та духовного розвитку, існують усі підстави для зміни способу стягнення аліментів з метою повного забезпечення інтересів неповнолітнього ОСОБА_3 .

При цьому, відповідач працює, має заробіток, є працездатною людиною молодого віку, інших утриманців не має, спроможний допомагати своїй дитині матеріально. Відповідач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області Грошової Н.М. від 16.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, звернулася до суду із заявою щодо розгляду справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити. заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, звернувся із письмовою заявою, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, з матеріалами позовної заяви ознайомлений, позовні вимоги визнає, не заперечує проти зміни способу стягнення аліментів..

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України справу розглянуто за відсутності сторін, які надіслали на адресу суду заяви (клопотання) з проханням справу розглянути за їх відсутності. Судовий розгляд справи здійснювався на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 12.09.2009 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Чугуївського міського суду Харківської області (цивільна справа № 2- 2480/10).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 03.08.2023 року, виданого повторно Чугуївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис про народження № 42 від 24.12.2009 виконано виконавчим комітетом Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області.

Неповнолітній син проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні.

03 вересня 2015 року Чугуївським міським судом Харківської області у справі № 636/2767/15ц ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень щомісяця, починаючи з 22 червня 2015 року і до повноліття дитини, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією грошової суми аліментів, відповідно до закону.

За вказаним рішення видано виконавчий лист, який пред`явлено до виконання. Станом на вересень 2025 року у відповідача наявна заборгованості по сплаті аліментів, сукупний розмір якої становить 68 494, 06 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 48751733 станом на 16 жовтня 2025 року.

Заочним рішенням Чугуївського міського суду Харківської області у справі № 636/3414/21 від 08 лютого 2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , позбавлено батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини. Обов`язок виховувати та розвивати дитину - найважливіший обов`язок матері і батька.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Статтею 51 Конституції України та статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно зі статтями 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Так, у зв`язку з покращенням матеріального становища платника аліментів одержувач аліментів може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення їх розміру. При цьому, на відміну від зміни розміру аліментів (ст. 192 СК України), визначених за рішенням суду, законом не визначено переліку підстав для зміни способу стягнення аліментів.

Право вимоги щодо заміни способу присудження аліментів може обумовлюватися мінливістю життєвих обставин, зазначених ст.182 - 184 СК України.

Відповідно до ч. 2 ст. статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

При цьому суд повинен враховувати встановлені ч. 2 ст. 182 СК України гарантії прав дитини, а саме: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Норми статті 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Зміна (збільшення) розміру аліментів, стягнутих раніше рішенням суду, із одночасною зміною способу стягнення аліментів зважаючи на конкретні обставини справи є допустимою, оскільки норми СК України імперативної заборони щодо цього не містять, а відповідне право сторони в такому спорі не може заперечуватися.

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.

Таким чином, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Аналогічні висновки містяться в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) та постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 536/1557/17 (провадження № 61-7584св18), від 30 червня 2020 року у справі № 343/945/19 (провадження № 61-2057св20)

Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивач скористалася своїм правом, визначив способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від доходу батька.

Відповідно до частини першої та другої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Враховуючи, що відповідач є здоровою, працездатною людиною, офіційно працевлаштований, отримує дохід, визнав позов, з урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов`язок обох батьків утримувати дитину, суд доходить висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, не погіршать матеріального становища відповідача і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.

За таких обставин суд вважає, що наявні підстави для зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від доходу, що буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності і розумності.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2018 року в справі № 306/2389/16-ц (провадження № 61-31834св18), постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 грудня 2018 року в справі № 727/6408/16-ц (провадження № 61-21321св18)).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, позивачку звільнено від сплати судового збору, відповідач позовні вимоги визнав, судові витрати зі сплати судового збору за ставкою станом на день пред`явлення позову становить 1211,20 грн., з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, ч. 4 ст. 206, 258-259, 263- 265, 279 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються на підставі рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 03.09.2015 по справі № 636/2767/15-ц (провадження № 2/636/1438/15) з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 1000,00 гривень щомісяця, починаючи з 22.06.2015 та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 :

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 02.04.2026.

Головуючий: суддя Н.М. Грошова