Рішення від 09 квітня 2026 р. у справі №420/17947/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17947/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження, визначеного ч.5 ст.262 КАС України, адміністративну справу за первісним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 450366,71 грн. та по військовому збору, що сплачуються за результатами річного декларування у розмірі 46 061,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначив, що ОСОБА_1 має заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та по військовому збору, що сплачуються за результатами річного декларування, визначену податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС в Одеській області №1908/15-32-24-04-20 від 14.01.2025 року та №1909/15-32-24-04-20 від 14.01.2025 року.

Відповідач за первісним позовом своєчасно податковий борг не сплатила, що стало підставою для звернення Головного управління ДПС в Одеській області до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Ухвалою суду 11.06.2025 року у справі №420/17947/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін, передбачене ч.5 ст.262 КАС України.

Водночас, 30.07.2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшов зустрічний адміністративний позов (а.с. 83-114), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення (далі ППР) Головного управління ДПС в Одеській області №1908/15-32-24-04-20 від 14.01.2025 року;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №1909/15-32-24-04-20 від 14.01.2025 року;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №1904/15-32-24-04-20 від 14.01.2025 року.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач зазначила, що договір про прощення частини боргу за кредитним договором з АТ "Альфа-Банк" нею ніколи не укладався. Крім того, АТ "Альфа-Банк" (після перейменування - АТ "Сенс Банк") по цей час обраховує їй заборгованість за кредитним договором №800001522 від 16.08.2007 року, про що свідчить його звернення в 2022 ропі до Київського районного суду м. Одеси про стягнення заборгованості у розмірі 796 887,09 грн., яка складається з суми заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 176145,57 грн. та суми заборгованості за інфляційними витратами у розмірі 620741,51 грн. від заборгованості по кредиту у розмірі 1957183,04 грн. Враховуючи вказане, позивач вважає податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №1908/15-32-24-04-20, №1909/15-32-24-04-20 та №1904/15-32-24-04-20 від 14.01.2025 року протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 15.09.2025 року зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень був прийнятий до провадження, та відповідно до ч. 3 ст. 177 КАС України об`єднаний в одне провадження з первісним адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу.

Одночасно, згідно ч. 4 ст. 177 КАС України ухвалою суду було здійснено перехід до розгляду справи №420/17947/25 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Згідно положень частини 2 ст. 173 КАС України завданням підготовчого провадження, зокрема, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (ч. 1 ст. 179 КАС України).

Згідно частини 1 ст. 181 КАС України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Згідно приписів частини 2 ст. 180 КАС України суд, зокрема, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, заміну позивача, залучення співвідповідача; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; пропонує учасникам справи надати суду додаткові докази або пояснення; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; а також здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Від Головного управління ДПС в Одеській області (як відповідача за зустрічним позовом) надійшов відзив на адміністративним позов (а.с.149-181), з якого вбачається, що податковий орган зустрічний позов не визнає та зазначає, що позивач зазначає, що договір про прощення частини боргу за кредитним договором з АТ «Альфа-Банк» ніколи не укладався, однак в даному випадку контролюючий орган зазначає, що банк повідомив платника податків про те, що ним відображено нарахований та виплачений дохід з ознакою доходу « 126» у вигляді основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, не пов`язаним з процедурою банкрутства до закінчення строку позовної давності та за ознакою « 189» у вигляді анульованої суми несплачених процентів, штрафів за кредитним договором. Контролюючим органом направлено запит до банку та отримано відповідь від 25.02.2021 року, в якій зазначено, що ОСОБА_1 повідомлено про прощення боргу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Їй було прощено 1 958 621,01 грн. у вигляді анульованої основної суми кредитної заборгованості, яка відображена у формі 1-ДФ (саме на цю суму контролюючим органом нараховано зобов`язання та санкції). По-друге, позивач у зустрічному позові зазначила, що банк обраховує заборгованість за кредитним договором, про що свідчить звернення банку до суду. Водночас, із позовної заяви чітко вбачається, що банк просить суд стягнути заборгованість розраховану на підставі ч.2 ст.625 ЦК України у розмірі 796 887,09 грн., з яких 620741,51 грн. взагалі рахуються як інфляційні витрати. Таким чином, 796 887,09 грн. не входить до доходу у вигляді основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку.

15.10.2025 року, 18.11.2025 року та 28.01.2026 року були проведені підготовчі судові засідання по справі, в яких приймали участь представники Головного управління ДПС в Одеській області Пташинська А.О. та Лоскутов В.С., як позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом, а також Мазіліна Юлія Миколаївна, як відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом. Сторони надавали усні пояснення щодо предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та заперечень проти них, долучали додаткові письмові докази по справі (а.с. 144-148, 182-192, 211-219, 220-224, 225-228).

Судом встановлено, що спірний податковий борг виник у відповідача за первісним позовом в результаті винесення контролюючим органом ППР №1908/15-32-24-04-20, №1909/15-32-24-04-20 та №1904/15-32-24-04-20 від 14.01.2025 року про визначення грошових зобов`язань ОСОБА_1 , як фізичній особі-платнику податків, а ні фізичній особі-підприємцю. За таких умов судом під час підготовчого провадження визначено відповідача за первісним позовом як фізичну особу-платника податків.

Ухвалою суду від 15.10.2025 року провадження у справі №420/17947/25 було зупинено та поновлено відповідно 18.11.2025 року протокольною ухвалою.

28.01.2026 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено розгляд справи по суті.

25.02.2026 року під час проведення судового засідання по суті сторони по справі виступили із вступним словом. Представник Головного управління ДПС в Одеській області (позивач за первісним позовом) позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити. Разом з тим, представник Головного управління ДПС в Одеській області (як відповідача за зустрічним позовом) в задоволені зустрічного позову просив відмовити у повному обсязі. Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом – ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні первісного позову, та задовольнити позовні вимоги зустрічного позову. Також сторонами долучались додаткові письмові докази по справі (а.с. 234-237). Заслухавши сторін по справі, суд оголосив перерву до 18.03.2026 року для підготовки до судових дебатів.

У судове засідання 18.03.2026 року сторони не з`явились, були повідомлені про дату та час проведення судового засідання належним чином та своєчасно, надали клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, а також те, що сторонами в судових засіданнях була викладена власна правова позиція щодо заявлених позовних вимог, заперечень проти них та фактичних обставин справи, надані необхідні письмові докази; подальший розгляд справи не потребував необхідності заслуховування усних пояснень сторін по справі; відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Судом у справі було встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС в Одеській області, її податкова адреса – АДРЕСА_1 .

16.08.2007 року між ОСОБА_1 (як позичальником) та закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» (як кредитором або банком) (далі – сторони) було укладено кредитний договір №800001522 (далі – кредитний договір) (а.с. 55), за п.2 розділу 1 якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах:

сума кредиту – 84 000,00 дол. США;

процента ставка – 12,25 % річних;

дата остаточного повернення кредиту – 16.08.2022 року

основне забезпечення: іпотека об`єкта нерухомості, а саме трикімнатна квартира (далі – предмет нерухомості/ об`єкт іпотеки), за номером 56, що знаходиться у будинку АДРЕСА_2 .

16.08.2007 року між ОСОБА_1 (як іпотекодавцем) та закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» (як іпотекодержателем) (далі – сторони) було укладено іпотечний договір №800001522-И (далі – іпотечний договір) (а.с. 56-59), за п.1.1 якого іпотекодавець у забезпечення виконання зобов`язання, визначеного у статті 2 цього Договору, передає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, зазначене у пункті 3.1. цього Договору, що надалі іменується «предмет іпотеки», а іпотекодержатель приймає його у іпотеку та набуває право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця, якщо інше не встановлено законом.

За п.2.1 та п.3.1 іпотечного договору вбачається, що згідно з цим Договором іпотекою забезпечується кожна та всі із вимог іпотекодержателя, що випливають із основного договору із всіма змінами та доповненнями до нього, за умовами якого іпотекодавець зобов`язується перед іпотекодержателем повернути наданий йому кредит не пізніше 16 серпня 2022 року в розмірі 84 000,00 дол. США, сплатити відсотки за користування кредитом згідно умов основного договору в розмірі 12,25% річних, сплатити пеню за прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів за його користуванням, а також здійснювати всі інші платежі в порядку та на умовах, що визначені Основним договором та/або цим Договором.

Предметом іпотеки за цим договором є квартира, що складається із 3 кімнат, загальною площею 68,0 кв. м та житловою площею 36,8 кв. м, що знаходиться за адресою; АДРЕСА_3 , та належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Одеської міської ради 16.12.1998 року, за реєстром №19-11034, та договору дарування, посвідченого Юрасовою А.М., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу.

Згідно п.6.1 іпотечного договору іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у будь-якому з наступних випадків, зокрема, у випадку невиконання основного зобов`язання.

Водночас, ОСОБА_1 не було виконано умови кредитного та іпотечного договорів в частині сплати кредиту, внаслідок чого акціонерне товариство «Альфа-Банк» (попередня назва - закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк») звернулось до суду. Рішенням Київського районного суду м. Одеси. від 29.07.2014 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру за номером (АДРЕСА-1), що складається з трьох кімнат та знаходиться у будинку (АДРЕСА-1), на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №800001522 від 16.08.2007, яка станом на 05.04.2013 року складає 1 957 183,04 грн. (а.с.61). Вказані обставини сторонами по справі не заперечувались.

Згідно довідки АТ «Альфа-Банк» від 23.12.2019 року про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу (а.с. 224) ОСОБА_1 було повідомлено, що банк 04.07.2019 року задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (рішення державного реєстратора ОСОБА_2 , комунальне підприємство "Агенція реєстраційних послуг", Одеська обл. №47667148 від 08.07.2019 року), а саме: трикімнатної кватири, загальною площею 68,0 кв.м, житловою 36,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (далі - предмет іпотеки), яка знаходилась в іпотеці банку відповідно до умов іпотечного договору №800001522-И від 16.08.2007 року та кредитного договору №800001522 від 16.08.2007 року. Згідно висновку суб`єкта оціночної діяльності ринкова вартість предмета іпотеки визначена на рівні 607 000,00 грн. Таким чином, після здобуття банком права власності на предмет іпотеки, залишок заборгованості за кредитним договором №800001522 від 16.08.2007 року (за основною сумою, процентами, пенею та штрафними санкціями) за офіційним курсом НБУ станом на 04.07.2019 року склав: 112 512 809,10 грн. У зв`язку із задоволенням вимог іпотекодержателя в порядку ст.37 Закону України «Про іпотеку» на дату державної реєстрації банком права власності на нерухомість ОСОБА_1 прощено (анульовано) залишок заборгованості за кредитним договором №800001522 від 16.8.2007 року. У відповідності до вимог ПК України, до складу річного доходу ОСОБА_1 за 2019 рік включається дохід у вигляді основної суми прощеного (анульованого) боргу в розмірі 1 958 621,01 грн. Отриманий дохід у вигляді основної суми прощеного (анульованого) боргу підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%, які ОСОБА_1 , відповідно до вимог чинного законодавства, самостійно повинна сплатити до Державного бюджету України.

На підтвердження надіслання 24.12.2019 року вищевказаної довідки на податкову адресу ОСОБА_1 , акціонерним товариством «Альфа-Банк» надано реєстр №427 рекомендованих почтових відправлень, що пересилається в межах України (п.7 реєстру) (а.с.221) та список №11048 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Чернігів 24 (п.9) (а.с.222).

Головним управлінням ДПС в Одеській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року з питань сплати до бюджету належних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору. За результатами вищевказаної перевірки було складено Акт №52722/15-32-24-04-20 від 04.12.2024 року (а.с. 17-24).

В Акті перевірки вказано, що ОСОБА_1 протягом 2019 року отримала доходи, які згідно з ПК України підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи, зокрема, у III кварталі 2019 року нею було отримано дохід, як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прошеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі 1 958 621,01 грн. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованих фізичною особою в податковій декларації про майновий стан та доходи, встановлено, що за перевіряємий період на користь ОСОБА_1 за 2019 рік відображено нарахування та виплата, зокрема, але не виключно, -за ознакою доходу « 126» дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, що перевищує у 2019 році - 1043,25 грн. Враховуючи вказане, перевіркою встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих у вигляді додаткового блага (прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит)) та інших доходів. Також перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1 вимог ПК України в частині неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2019 рік.

У висновках Акту перевірки зазначено, що документальною невиїзною перевіркою встановлені порушення ОСОБА_1 :

- пп.179.1 ст.179, п.179.2 ст.179, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України, внаслідок чого встановлено неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2019 рік;

- п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п. «б» п.171.2 ст.171, п.167.1 ст.167, п.179.1 ст.179, п.179.7 ст.179 ПК України в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування за період, що перевірявся, на суму 352 551,78 грн.;

- п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.б п.171.2 ст.171, п.167.1 ст.167, п.179.1 ст.179, п.179.7 ст.179, п.п.1.2 п.16 прим.1 підрозд.10 розд.ХХ «Перехідні положення» ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування за період, що перевірявся, на суму 29 379,31 грн.

Враховуючи встановлення вищевказаних порушень в Акті перевірки №52722/15-32-24-04-20 від 04.12.2024 року, податковим органом було винесено:

- податкове повідомлення-рішення (форма «Р») №1908/15-32-24-04-20 від 14.01.2025 року (а.с. 28-29), яким фізичній особі-платнику податків ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 440 689,72 грн.;

- податкове повідомлення-рішення (форма «Р») №1909/15-32-24-04-20 від 14.01.2025 року (а.с. 26-27), яким фізичній особі-платнику податків ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 36 724,14 грн.;

- податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №1904/15-32-24-04-20 від 14.01.2025 року (а.с. 30-31), яким до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік застосовано штрафні санкції у сумі 340,00 грн.

Відповідно до розрахунку податкового боргу (а.с. 5), довідки-розрахунку податкового боргу (а.с. 6) та відомостей з інтегрованої картки платника податків (а.с. 7-8) станом на 15.05.2025 року за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 496 427,84 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 450 366,71 грн., та з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 46 061,13 грн.

Вказана податкова заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування виникла в результаті нарахування фізичній особі-платнику податків ОСОБА_1 суми податкових зобов`язань податковими повідомленнями-рішеннями (форма «Р») №1908/15-32-24-04-20 від 14.01.2025 року (а.с.28-29) та нарахування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням (форма «ПС») №1904/15-32-24-04-20 від 14.01.2025 року (а.с.30-31).

Податкова заборгованість з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування виникла в результаті нарахування відповідачу суми податкових зобов`язань внаслідок винесення податкового повідомлення-рішення (форма «Р») №1909/15-32-24-04-20 від 14.01.2025 року (а.с.26-27)

Податкові повідомлення-рішення направлялись контролюючим органом на адресу ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами адміністративної справи (а.с. 32).

Через несплату відповідачем податкової заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» №0006773-1305-1532 від 12.03.2025 року (а.с. 9) на суму 496 427,84 грн., яку було направлено платнику податків рекомендованим листом (а.с. 11).

Враховуючи, що ОСОБА_1 самостійно наявну за нею вищевказану податкову заборгованість сплачено не було, податковий орган звернувся до суду з позовом, який розглядається судом як первісний.

Водночас, не погоджуючись із вищевказаними ППР №1908/15-32-24-04-20, №1904/15-32-24-04-20 та №1909/15-32-24-04-20 від 14.01.2025 року, з яких складається податкова заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами, та по військовому збору, яка була нарахована на отримане додаткове благо, що виникло внаслідок прощення частини боргу за кредитним договором, ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що АТ "Сенс Банк" по цей час обраховує їй заборгованість за кредитним договором №800001522 від 16.08.2007 року, про що свідчить звернення банківської установи в 2022 ропі до Київського районного суду м. Одеси в межах провадження по справі №947/16971/22 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 796 887,09 грн.

ОСОБА_1 посилається на те, що з нею не укладався відповідний договір, а також вона не отримувала від кредитору рекомендованого листа з повідомленням про вручення про прощення (анулювання) боргу №800001522 від 16.08.2007 року, а тому не мала обов`язку у 2019 році сплачувати податок з такого доходу та відображати його у річній податковій декларації про майновий стан та доходи. Крім того, вона посилається на довідку АТ «Сенс-Банк» від 10.09.2025 року (а.с. 146), в якій зазначено, що станом на 10.09.2025 року заборгованість за кредитним договором №800001522_R01 від 16.08.2007 року становить: прострочені проценти – 59 526,26 дол. США; прострочена заборгованість за кредитом – 81 722,95 дол. США; пеня – 866 811,63 грн., що, за її твердженням свідчить про те, що прощеного боргу не існує.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно приписів частини 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України), достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 75 КАС України), а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 ч. 2 КАС України).

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Заслухавши в судових засіданнях пояснення сторін, дослідивши заяви по суті справи та інші надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до вимог пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному ПК України.

За приписами п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.16.1.4 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно п.163.1 ст.163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

За п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, але не виключно, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також основної суми боргу платника податку перед кредитором - фінансовою установою при виконанні таким кредитором рішення суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу, виконання кредитором - фінансовою установою рішення суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність. Кредитор, у тому числі кредитор - фінансова установа, зобов`язаний включити суму боргу, прощеного (анульованого) за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, суму боргу згідно з рішенням суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено (анульовано), виконано рішення суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, а також неповідомлення кредитором - фінансовою установою про виконання рішення суду про звільнення боржника - фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Тобто, аналізуючи чинні приписи ПК України, суд доходить висновку, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку також включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. При цьому, кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника про прощення (анулювання) боргу шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу.

При цьому, кредитор зобов`язаний включити суму боргу, прощеного (анульованого) за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено (анульовано), а боржник зобов`язаний самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації.

Варто зазначити, що у 2019 році розмір такого доходу становить 1043,25 грн. (4173 грн. х 25%).

Крім того, порядок нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено ст. 168 Кодексу.

Згідно п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб`єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійні діяльність (п.п.168.2.2 п.168.2 ст. 168 ПК України).

Одночасно доходи, визначені ст.163 ПК України, є об`єктом оподаткування військовим збором, ставка якого становить 1,5% від об`єкта оподаткування (п.16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).

За п.176.1 ст.176 ПК України платники податку зобов`язані, зокрема, але не виключно:

вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього Кодексу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Кодексу таке подання є обов`язковим.

Як було встановлено судом, ОСОБА_1 не було виконано умови кредитного договору №800001522 від 16.08.2007 року та іпотечного договору №800001522-И від 16.08.2007 року, укладеного із закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» в частині сплати кредиту, внаслідок чого акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулось до суду. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29.07.2014 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 68,0 кв.м, житловою 36,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (далі – предмет іпотеки) на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №800001522 від 16.08.2007 року, яка станом на 05.04.2013 року складала 1 957 183,04 грн.

04.07.2019 року банківська установа задовольнила забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, який знаходився в іпотеці банку відповідно до умов іпотечного договору №800001522-И від 16.08.2007 року та кредитного договору №800001522 від 16.08.2007 року, та оцінила вказаний предмет іпотеки на рівні 607 000,00 грн.

У зв`язку із задоволенням вимог іпотекодержателя на дату державної реєстрації банком права власності на нерухомість, ОСОБА_1 було прощено (анульовано) залишок заборгованості за кредитним договором №800001522 від 16.08.2007 року, що було зазначено у довідці АТ «Альфа-Банк» від 23.12.2019 року (а.с. 224) про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу. Також у вказаній довідці було окремо зазначено, що до складу річного доходу ОСОБА_1 за 2019 рік включається дохід у вигляді основної суми прощеного (анульованого) боргу в розмірі 1 958 621,01 грн., який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%, які ОСОБА_1 повинна була самостійно сплатити до Державного бюджету України.

Аналізуючи вищевказані обставини, податковим органом при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки було правомірно встановлено факт отримання ОСОБА_1 доходу як додаткового блага у вигляді основної суми боргу (кредиту) (а.с. 166, 214) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, що перевищує у 2019 році - 1043,25 грн., у загальному розмірі 1 958 621,01 грн.

Крім того, враховуючи той факт, що АТ «Альфа-Банк» дотрималось порядку повідомлення ОСОБА_1 про отримання нею доходу у вигляді прощеного боргу шляхом надіслання 24.12.2019 року вищевказаної довідки від 23.12.2019 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податку, то суд доходить висновку, що ОСОБА_1 існував обов`язок самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації за 2019 рік.

Разом з тим, суд не враховує твердження ОСОБА_1 про те, що вона не мала обов`язку у 2019 році сплачувати податок з такого доходу та відображати його у річній податковій декларації про майновий стан та доходи, оскільки з нею не укладався договір про прощення боргу, а також вона не отримувала повідомлення про прощення (анулювання) боргу, оскільки, на думку суду, матеріли справи свідчать про те, що кредитором у встановленому чинним законодавством порядку було надіслано на податкову адресу ОСОБА_1 відповідну довідку шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення, що свідчить про те, що банківською установою було вжито всіх необхідних заходів для повідомлення ОСОБА_1 про наявність прощеного боргу та необхідності самостійної сплати податків з таких доходів та відображення їх у річній податковій декларації.

Посилання ОСОБА_1 у судових засіданнях по справі на те, що представники банківської установи мали можливість повідомити її про наявність прощеного боргу шляхом передачі телефонограми, на думку суду, не відповідає приписам податкового законодавства, оскільки належним повідомленням платника податку в даному випадку є виключно повідомлення шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення на її податкову адресу.

Крім того, ОСОБА_1 під час розгляду справи посилалась на те, що на теперішній час прощеного боргу у розмірі 1 958 621,01 грн. не існує, оскільки що АТ "Сенс Банк" по цей час обраховує їй заборгованість за кредитним договором №800001522 від 16.08.2007 року, про що, на її думку, свідчить звернення банківської установи в 2022 році до Київського районного суду м. Одеси в межах провадження по справі №947/16971/22 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 796 887,09 грн.

З цього приводу суд зазначає наступне.

В межах провадження по справі №947/16971/22 розглядався спір, в якому Акціонерне товариство «Альфа Банк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 3% річних від простроченої суми заборгованості на підставі ч.2 ст.625 ЦК України у сумі 796 887,09 грн. за кредитним договором №800001522 від 16.08.2007 року.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29.11.2023 року по справі №947/16971/22 було відмовлено у задоволенні позову Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 було відмовлено.

Як вбачається зі змісту вищевказаного рішення, підставою для відмови в задоволенні позовних вимог було те, що кредитор може пред`явити позов про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, які нараховані на задавнену вимогу, тільки разом з пред`явленням позову про стягнення задавненої вимоги.

Постановою Одеського апеляційного суду від 08.04.2026 року по справі №947/16971/22 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс-Банк» було задоволено частково, рішення Київського районного суду м. Одеси від 29.11.2023 року змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

З вищенаведеного судом у справі №420/17947/25 вбачається, що предметом спірних правовідносин у справі №947/16971/22 не було стягнення з ОСОБА_1 основної суми кредитної заборгованості у розмірі 1 958 621,01 грн., яка слугувала для Головного управління ДПС в Одеській області базою оподаткування для визначення ОСОБА_1 податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військовому збору.

За таких умов, суд при розгляді даної справи не враховує в якості доказу протиправності оскаржуваних в зустрічному позові податкових повідомлень-рішень посилання ОСОБА_1 на відомості, зазначені у довідці АТ «Сенс-Банк» від 10.09.2025 року про наявність у неї заборгованості за кредитним договором №800001522_R01 від 16.08.2007 року, оскільки, на переконання суду, зазначена довідка не може бути належним доказом того, що основна сума кредитної заборгованості у розмірі 1 958 621,01 грн. на теперішній час стягується кредитором з ОСОБА_1 , та, відповідно, доказом того, що вказана сума не визнана в якості прощеного (анульованого) боргу.

За вищенаведених умов суд доходить висновку, що Головним управлінням ДПС в Одеській області протягом часу розгляду справи було доведено обґрунтованість висновків акту перевірки, на підставі яких були винесені податкові повідомлення-рішення від 14.01.2025 року №1908/15-32-24-04-20, яким фізичній особі-платнику податків ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та №1909/15-32-24-04-20, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, а тому позовні вимоги зустрічного позову про визнання протиправними та скасування зазначених рішень контролюючого органу задоволенню не підлягають.

При цьому, відповідно до п.179.1 ст.179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи.

Матеріали справи не містять доказів подання ОСОБА_1 податкової декларації про майновий стан та доходи за 2019 рік, що також свідчить про обґрунтованість винесення Головним управління ДПС в Одеській області податкового повідомлення-рішення №1904/15-32-24-04-20 від 14.01.2025 року, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у сумі 340,00 грн., та одночасно про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову і в цій частині.

Згідно приписів пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання у встановлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

У зв`язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання та з метою вжиття заходів щодо її погашення, податковим органом було направлено на податкову адресу ОСОБА_1 податкова вимогу та податкові-повідомлення рішення.

Відповідно до вимог пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному ПК України.

За приписами п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України).

Суд також акцентує увагу на те, що спірний податковий борг виник в результаті винесення контролюючим органом ППР №1908/15-32-24-04-20, №1909/15-32-24-04-20 та №1904/15-32-24-04-20 від 14.01.2025 року.

За вищенаведених підстав та обставин суд дійшов висновку, що зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №1908/15-32-24-04-20, №1909/15-32-24-04-20 та №1904/15-32-24-04-20 від 14.01.2025 року задоволенню не підлягає.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 450 366,71 грн. та по військовому збору, що сплачуються за результатами річного декларування у розмірі 46 061,13 грн., є обґрунтованими та документально підтвердженими. За таких умов суд вважає за можливе задовольнити первісний адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області.

ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначив, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін. При цьому вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257-258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Первісний адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 450 366,71 грн. на бюджетний рахунок UA838999980333109341000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/ Одеській області.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму заборгованості з військового збору, що сплачуються за результатами річного декларування у розмірі 46 061,13 грн. на бюджетний рахунок UA6289999803130300630000150001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/ Одеська міська.

У задоволенні зустрічного адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення – відмовити.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166).

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя О.В. Білостоцький