Рішення від 09 квітня 2026 р. у справі №320/49265/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2026 року м. Київ справа №320/49265/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез» до Головного управління ДПС у Київській області, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 1833610709 від 11.04.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваного рішення у зв`язку з відсутністю обставин вчинення ним порушення вимог валютного законодавства за у межах виконання відповідного зовнішньоекономічного контракту.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області від 07.02.2024 № 299-п відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «СИНТЕЗ» з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними контрактами від 04.10.2022 № AR 04-10/22 та від 16.11.2022 № AR 16-11/22 укладені з нерезидентом «AON-Trasporte» GMBH (Німеччина), за період з 04.10.2022 по 15.02.2024.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції», в результаті чого порушено встановлені законодавством терміни розрахунків за імпортною операцією в сумі 276 000 євро (термін прострочення 23 дні (з 05.09.2023 по 27.09.2023) на суму 203 800 євро та термін прострочення 5 днів (з 23.09.2023 по 27.09.2023) на суму 63 200 євро).

За наслідком здійсненої перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 1833610709 від 11.04.2024, яким позивачу визначено обов`язок зі сплати пені у розмірі 592 296, 45 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства врегульовано Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2 473-VIII (далі також - Закон № 2473-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунку за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акту, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною 3 статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Згідно з п.21 та п.23 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Підпунктом 1 пункту 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 02.01.2019 №7 (далі -Інструкція) встановлено, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України належать митному оформленню), або підписання акту або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), -за операціями з експорту товарів. Банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів самостійно визначає систему заходів (уключаючи фіксацію цих операцій з дотриманням принципів актуальності, достовірності та інформативності) (пункт 8 Інструкції).

Згідно з підпунктом 2 пункту 9 Інструкції, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про національний банк України» з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи. Правління Національного банку України прийнято Постанову від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану (далі - Постанова НБУ №18).

Пунктом 14-2 Постанови №18 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Згідно пункту 14-4 Постанови №18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (ч. 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Отже, що при встановленні порушення граничних строків розрахунків за операціями із експорту товарів - 365 календарних днів, а в умовах запровадження воєнного стану, за операціями із експорту товарів, здійснених, починаючи з 05 квітня 2022 року - 180 календарних днів, контролюючий орган має право на нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Тобто, у період, охоплений перевіркою (з 06.07.2022 по 24.04.2024), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів передбачені у статті 13 Закону № 2473-VIII, згідно з пунктом 142 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» і становлять 180 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Синтез» та нерезидентом «AON-Trasporte» GMBH (Німеччина) укладено контракт від 04.10.2022 №AR 04-10/22. Предмет контракту - Продавець продає, а Покупець купує нові цистерни напівпричепи. Валюта контракту - євро.

Загальна сума контракту 890 000 євро.

Умови оплати - Покупець сплачує не більше 30% вартості товару шляхом банківських переказів на розрахунковий рахунок продавця. Покупець сплачує не менше 70% вартості товару на умовах документального акредитива, який видає АБ «Укргазбанк», Київ, Україна. Умови поставки - EXW Вупперталь, Німеччина, Інкотермс 2020.

Згідно з митними деклараціями товар за контрактом від 04.10.2022 № AR 04-10/22 надійшов на територію України на загальну суму 890 000 євро без порушення граничних строків розрахунків.

ТОВ «Синтез» з валютного рахунку перераховано кошти за поставлений товар нерезиденту «AON-Trasporte» GMBH (Німеччина) від 29.09.2023 на суму 267 000 євро (призначення платежу: PAYMENT ТО CONTR. AR 04-10/22 DD.04.10.2022 FOR TRAILER, ROAD TRACTOR).

ТОВ «Синтез» здійснено передоплату нерезиденту «AON-Trasporte» GMBH (Німеччина) від 09.03.2023 на суму 203 800 євро (призначення платежу: PREPAYMENT ТО CONTR. AR 04-10/22 DD.04.10.2022 FOR TRAILER, ROAD TRAЗTOR) та від 27.03.2023 на суму 63 200 євро (призначення платежу: PREPAYMENT ТО CONTR. AR 04-10/22 DD.04.10.2022 FOR TRAILER, ROAD TRACTOR).

Таким чином, граничні терміни розрахунків за операцією від 09.03.2023 становлять 04,09.2023 та за операцією 27.03.2023 становлять 22.09.2023.

Судом встановлено, а позивачем не заперечено обставин отримання (повернення раніше перерахованої передоплати) ТОВ «Синтез» від нерезидента «AON-Trasporte» GMBH (Німеччина) за контрактом від 04.10.2022 № AR 04-10/22 на суму 267 000 євро від 27.09.2023, в тому числі з порушенням граничних строків розрахунків на загальну суму 267 000 євро.

Таким чином, у даному випадку мало місце порушення ТОВ «Синтез» граничних строків розрахунків, встановлених НБУ по контракту від 04.10.2022 № AR 04-10/22 на суму 203 800 євро на 23 дні (з 05.09.2023 по 27.09.2023) та на суму 63 200 євро на 5 днів (з 23.09.2023 по 27.09.2023).

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону №2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Позивачем не надано висновку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження граничних строків розрахунків за вищевказаним контрактом.

Водночас, відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону №2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей перісд не нараховується.

ТОВ «Синтез» не надано документів, що підтверджують звернення до судових органів про стягнення з нерезидента заборгованості за вищевказаним контрактом.

Частиною 6 ст. 13 Закону №2473-VIII встановлено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Однак, позивачем не надано документального підтвердження невиконання умов вищевказаного контракту через дію форс-мажорних обставин.

Таким чином, на думку суду, відповідачем вірно встановлено порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» у зв`язку з порушенням встановлених законодавством термінів розрахунків за імпортною операцією в сумі 276 000 євро (термін прострочення 23 дні (з 05.09.2023 по 27.09.2023) на суму 203 800 євро та термін прострочення 5 днів (з 23.09.2023 по 27.09.2023) на суму 63 200 євро).

Отже, податкове повідомлення-рішення № 1833610709 від 11.04.2024 є правомірним, у зв`язку з чим суд не вбачає правових підстав для його скасування.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішення – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.