Рішення від 09 квітня 2026 р. у справі №380/19911/25 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2026 року м. Ужгород№ 380/19911/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 78482,71 грн. за платежами: 50 18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» в розмірі 1427,15 грн.; 50 18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» в розмірі 77055,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість відповідача виникла у зв`язку з несплатою ним визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно. Такі податкові зобов`язання були нараховані контролюючим органом в податкових повідомленнях-рішеннях, що надсилались на адресу відповідача, не оскаржувалися ні в адміністративному, ані в судовому порядку. Однак сума визначеного податкового зобов`язання позивачем сплачена не була. Контролюючим органом було здійснено всі визначені законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, в тому числі, скеровано на адресу такого платника податків податкову вимогу. Однак такі дії не призвели до позитивного результату, а тому сума податкового боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року дану позовну заяву передано на розгляд Закарпатському окружному адміністративному суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі, надано відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву та повідомлено, що згідно з вимогами ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зазначену ухвалу направлено на адресу реєстрації місця проживання відповідача, відповідно до відомостей Єдиного державного демографічного реєстру, рекомендованою кореспонденцією з повідомлення вручення поштового відправлення.

15 грудня 2025 року поштовий конверт з ухвалою суду від 03.12.2025 повернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду без вручення з відміткою органу поштового зв`язку: «адресат відсутній за вказаною адресою», датованою 13 грудня 2025 року.

Відповідно до ч. 10 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, суд вважає, що ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 03 грудня 2025 року є належним чином врученою відповідачу 13 гурдня 2025 року. Проте відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не подав, про причини неподання суд не повідомив, про продовження процесуального строку для подання такого не клопотав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з вищенаведеним, враховуючи положення ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що що на підставі ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №755-VI, із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) Головним управлінням ДПС у Закарпатській області (далі – ГУ ДПС у Закарпатській області) податковими повідомленнями-рішеннями було нараховано ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за наступні періоди:

- за 2019 рік у розмірі 9597,90 грн (податкове повідомлення-рішення №0246709-5633-0707 від 18.06.2020);

- за 2020 рік у розмірі 9957,66 грн (податкове повідомлення-рішення №015366-2409-0707 від 14.04.2021);

- за 2021 рік у розмірі 27600,00 грн (податкове повідомлення-рішення №0028175-2409-0707 від 13.07.2022);

- за 2022 рік у розмірі 29900,00 грн (податкове повідомлення-рішення №0370360-2414-0707 від 28.04.2022).

Окрім того, на підставі ст. 266 ПК України ГУ ДПС у Закарпатській області податковим повідомленням-рішенням №0343527-5633-0707 від 03.12.2019 було нараховано ОСОБА_1 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 1427,15 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були вручені ОСОБА_1 особисто, що підтверджується особистим підписом такого на податкових повідомленнях-рішеннях.

Такі податкові повідомлення-рішення ОСОБА_2 не оскаржував. Разом з тим, нараховане контролюючим органом податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно у встановлений нормами ПК України строк відповідач не сплатив.

З метою стягнення суми податкового зобов`язання, самостійно нарахованого контролюючим органом платнику податків за результатами проведеної податкової перевірки, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вказане кореспондується з положенням пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Нормами пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України передбачено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).

Відповідно до пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Згідно пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Нормами пп. «а» 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України визначено, що податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України встановлює обов`язок контролюючого органу самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України дає визначення поняттю «податковий борг», відповідно до якого таким є сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У зв`язку з несплатою в повному обсязі податкових зобов`язань у встановлені ПК України строки ОСОБА_2 було виставлено в порядку, передбаченому п. 59.1 ст. 59 ПК України, податкову вимогу від 17.02.2021 №7244-13. Судом встановлено, що такий податковий борг з часу вручення платнику податку зазначеної податкової вимоги не переривався.

Незважаючи на вищенаведене, станом на день розгляду даної справи в суді відповідач податковий борг в добровільному порядку в повному обсязі не сплатив.

Таким чином, станом на день розгляду даної справи в суді в ОСОБА_1 наявний податковий борг у розмірі 78482,71 грн за наступними платежем:

- 50 18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» в розмірі 1427,15 грн.;

- 50 18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» в розмірі 77055,56 грн.

Нормами п. 95.3 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За наведених обставин, враховуючи норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДПРОУ ВП 44106694) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 78482,71 грн (Сімдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 71 коп.) за наступними платежами: 50 18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» в розмірі 1427,15 грн.; 50 18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» в розмірі 77055,56 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.О. Ващилін