Постанова від 09 квітня 2026 р. у справі №560/1515/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1515/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

10 квітня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Шидловського В.Б. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить скасувати постанову від 15.01.2026 ВП №79654070 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 19.01.2026 надійшла постанова державного виконавця від 15.01.2026 ВП №79654070 (ідентифікатор доступу: 593В7А6ЕБ8ВГ) про накладення на головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу в розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.08.2025 у справі № 560/11855/25.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року відмовлено в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови від 15.01.2026 ВП №79654070 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, 24.11.2025 на підставі ст. 3, 4, 24, 25, 26, Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79654070 та направлено сторонам виконавчого провадження для виконання та відома за вих. №12787.

19.12.2025 в порядку ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем направлено вимогу боржнику, якою зобов`язано повідомити до 01.01.2026 державного виконавця про причини невиконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.11.2025 за №79654070. Виконати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/11855/25 в порядок та в спосіб, визначений виконавчим документом. В разі наявності заборгованості в результаті виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі 560/11855/25 повідомити щодо включення рішення суду, стягувачем за яким являється ОСОБА_1 , у чергу для виплати заборгованості за даним рішенням, та дати даної виплати.

05.01.2026 на адресу відділу примусового виконання рішень надійшла відповідь Головного управління Пенсійного фонду України від 05.01.2026 (з додатками), згідно з якою державного виконавця повідомлено про те, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.08.2025, яке набрало законної сили згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 (отримана 10.11.2025), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснено перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 з 15.06.2025 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-p (1)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 06.06.1996 №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та виплачувати основну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.

Розмір пенсії після перерахунку станом на 15.06.2025 склав 14336,82 грн.

Сума доплати за період з 15.06.2025 по 04.11.2025 становить 37745,45 грн (включено в Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, станом на 05.01.2026 реєстраційний номер рішення в Реєстрі 821-47157).

14.01.2026 на адресу відділу примусового виконання рішень надійшла заява стягувача згідно з якою повідомлено про те, що рішення суду у справі за №560/11855/25 боржником не виконується, а саме: 24 листопада 2025 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мігдальським Павлом Павловичем, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №560/11855/25, виданого 14.11.2025 Хмельницьким окружним адміністративним судом про: Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 з 15.06.2025 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (1)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 06.06.1996 №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та виплачувати основну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум. Надано боржнику строк десять робочих днів на виконання рішення суду.

Оскільки рішення суду не було виконано у встановлений виконавцем строк, на адресу боржника було надіслано заяву від 15.12.2025 року про накладення на боржника штрафу. 05.01.2026 року боржник надіслав пояснення, в якому повідомляє виконавця про виконання рішення суду ( а.с.37, зворот).

Однак, в грудні 2025 року стягувач отримав пенсію в розмірі 6248,51 грн.

В січні 2026 року стягувач також отримав пенсію в розмірі 6248,51 грн., хоча згідно з рішенням суду має отримувати пенсію у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, а боржник виплачувати основну пенсію в розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком, що на даний час становить 15570 грн. (2595 мінімальна пенсія за віком х 6).

Під час перевірки інформації та доданих документів до відповіді на постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення суду державним виконавцем встановлено, що рішення суду боржником не виконано, так як проводиться виплата пенсії без врахування рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/11855/25 а саме, згідно розрахунку пенсії стягувача вбачається те, що розмір пенсії виплачується не в повному розмірі а саме: тобто станом на 21.11.2025 розрахунок пенсії на виконання рішення суду становить 14336,82 грн., а виплачується 6248,51 грн., що свідчить про невиконання рішення суду у спосіб та порядок визначений виконавчим документом в частині перерахунку та виплати поточної пенсії.

Відповідачем винесено постанову від 15.01.2026 ВП №79654070 про накладення на головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу в розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.08.2025 у справі № 560/11855/25.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся із позовом до суду.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача.

Згідно з частиною першою статті 63 Закону України від 02.06.2016 №1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (Закон №1404-VІІІ) за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини другої статті 63 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу.

Згідно із статтею 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З аналізу наведених вище положень законодавства випливає, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу до боржника є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Водночас умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання (повторне невиконання) ним рішення суду без поважних причин.

У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

При цьому, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення (за повторне невиконання судового рішення) може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано (повторно не виконано) боржником без поважних причин, і боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Таким чином, вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. Відповідно, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти на боржника штраф.

Установлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов`язків та реалізації прав, передбачених статтею 18 Закону №1404-VIII.

Відповідно до змісту положень частини 3 зазначеної правової норми, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

З системного аналізу норм Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов`язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності. Інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру законодавством не визначено.

Передбачений статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» штраф є заходом впливу на боржника, який застосовується за відсутності поважних причин не виконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів встановила, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.08.2025, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснено перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 з 15.06.2025 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (1)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 06.06.1996 №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та виплачувати основну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.

Розмір пенсії після перерахунку станом на 15.06.2025 склав 14336,82 грн.

Сума доплати за період з 15.06.2025 по 31.01.2026 становить 60931,03 грн, в тому числі: за минулий час з 15.06.2025 по 04.11.2025 в сумі 37745,45 грн. та перерахованих сум пенсій за рішенням суду за період з дати набрання рішенням законної сили з 05.11.2025 по 31.01.2026 в сумі 23186,48 грн.

Відповідно до змісту відповіді Головного управління Пенсійного фонду України від 05.01.2026 (з додатками) від 05.01.2026, що було направлено на адресу відділу примусового виконання рішень (а.с.37, зворот), сума доплати за період з 15.06.2025 по 04.11.2025 становить 37745,45 грн. Позивач зазначає, що суму доплати включено в Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, станом на 05.01.2026 реєстраційний номер рішення в Реєстрі 821-47157.

Крім того, зазначає, що у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України, після отримання їх від головного розпорядника коштів Міністерства соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійним фондом України. Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідної бюджетної програми не залежить від волі окремого територіального органу Пенсійного фонду України. Враховуючи зазначене, сума доплати згідно з проведеним перерахунком пенсії ОСОБА_1 за період з 15.06.2025 по 31.01.2026, в розмірі 60931,03 грн, буде виплачена при відповідному фінансуванні в порядку календарної черговості дати набрання законної сили судових рішень в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

Водночас, дослідивши зміст матеріалів справи, колегія суддів зазначає, що позивач не надає доказів включенння суми доплати в Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою доказів, на підтвердження виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.08.2025 у справі №560/11855/25, яке набрало законної сили 05.11.2025.

Отже, на підставі наданих доказів, колегія суддів дійшла висновку, що боржником не здійснено заходів направлених на виконання рішення суду, не долучено доказів які б вказували на поважність причин невиконання рішення суду, а також доказів на вжиття належних заходів на вимогу державного виконавця щодо його виконання, тому постанова від 15.01.2026 ВП №79654070 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність в діях відповідача ознак протиправності та, як наслідок, відсутності підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Встановлені у межах розгляду даної справи обставини у повному обсязі спростовують наведені позивачем доводи апеляційної скарги.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. .

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Шидловський В.Б. Капустинський М.М.