Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №640/7210/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/7210/20 Головуючий у 1-й інстанції: Гелета С.М.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

за участю секретаря Фищук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , Київської міської ради на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення частково,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати "Порядок набуття права на землю із земель комунальної власності у місті Києві", затверджений рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463 в частинах:

1) пункт 10 рішення №241/2463 «Клопотання юридичних і фізичних осіб про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, не розглянуті Київською міською радою та щодо яких не прийнято відповідних рішень до набрання чинності цим рішенням, підлягають розгляду у порядку, встановленому Земельним кодексом України та цим Порядком»;

2) пункт 1.2. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «завдання на проектування - це документ, виданий Департаментом земельних ресурсів зацікавленій особі у випадку розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за принципом мовчазної згоди, що містить текстову та графічну інформацію, яка має враховуватися при розробці такого проекту землеустрою. Невід`ємною частиною завдання на проектування є додаток з планом-схемою, виконаний у відповідному масштабі, із зазначенням орієнтовних меж, площі і місця розташування земельної ділянки, її проектного цільового призначення та облікового коду у міському земельному кадастрі»;

3) пункт 2.2. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «До клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або до заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, до технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок подаються документи, визначені конкретно для кожного виду документації із землеустрою, згідно з додатками 2, 3 до цього рішення.»;

4) пункт 2.4. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «приймальня Київради з земельних питань аналізує матеріали клопотання у частині наявності визначених додатком 2 до цього Порядку документів та за результатами такого аналізу пояснює зацікавленій особі необхідність подання додаткових документів згідно з цим Порядком або реєструє клопотання. У разі реєстрації клопотання приймальня Київради з земельних питань направляє запит, у тому числі через засоби електронного зв`язку, до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент містобудування та архітектури) щодо отримання витягу з містобудівного кадастру та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, передає матеріали клопотання до Департаменту земельних ресурсів.»

5) пункт 2.14. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «На підставі повідомлення зацікавленої особи про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без одержання дозволу Київської міської ради на її розроблення, у разі набуття такого права відповідно до вимог чинного законодавства, Департамент земельних ресурсів у десятиденний термін надає розробнику проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки завдання на проектування, які враховуються під час розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.»;

6) пункт 3.3. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «При розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без рішення Київської міської ради про надання дозволу на його розроблення, у разі набуття такого права відповідно до вимог чинного законодавства, параметри об`єкта землеустрою визначаються з урахуванням даних, зазначених у клопотанні зацікавленої особи, та завдання на проектування Департаменту земельних ресурсів у разі їх наявності.»;

7) пункт 3.7. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «при виконанні робіт із розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в частині встановлення меж: земельної ділянки в натурі (на місцевості) допускається збільшення меж земельної ділянки та її площі не більше ніж на 50 кв. м у порівнянні з дозволом Київської міської ради або площі, зазначеної у клопотанні, у разі виникнення права на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за принципом мовчазної згоди.»;

8) пункт 4.3. (4. Передача громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва) Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «До клопотання додаються документи, визначені згідно з додатком 2 до цього рішення.»;

9) пункт 4.8. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Після державної реєстрації земельної ділянки (внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру про проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки) зацікавлена особа з метою прийняття Київською міською радою рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) звертається в установленому порядку до приймальні Київради з земельних питань для прийняття Київською міською радою відповідного рішення. До заяви зацікавлена особа подає погоджену в установленому порядку документацію із землеустрою, витяг з Державного земельного кадастру, електронний файл іn4 та файл XML. Приймальня Київради з земельних питань у день надходження заяви або протягом наступного робочого дня надсилає подані матеріали до Департаменту земельних ресурсів для:»;

10) пункт 7.5. (Укладення договору оренди земельної ділянки) Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Департамент земельних ресурсів спільно з управлінням організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатна служба) у десятиденний строк вживають заходів щодо організації підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення. Залучення будь-яких інших структурних підрозділів чи посадових осіб Київської міської ради та її виконавчого органу до процедури підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення забороняється.»;

11) пункт 7.6. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності місті Києві «У разі зволікання з боку нотаріуса у нотаріальному посвідченні договору оренди земельної ділянки зацікавлена особа має право звернутися до іншого нотаріуса на свій розсуд.»;

12) пункт 7.7. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі між Київською міською радою та зацікавленою особою і посвідчується нотаріально.»

13) пункт 7.8. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Якщо протягом п`яти місяців з моменту набрання чинності рішенням Київської міської ради про передачу відповідної земельної ділянки в оренду зацікавленою особою не вчинено необхідних та достатніх дій, спрямованих на укладення договору оренди земельної ділянки згідно з чинним законодавством, то розмір річної орендної плати на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у подвійному розмірі, але не більше дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Крім того у такому випадку Київська міська рада має право припинити використання земельної ділянки у встановленому законодавством порядку.»;

14) пункт 9.12. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Розгляд питання щодо поновлення договорів без прийняття Київською міською радою рішення здійснюється постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування (далі - Комісія) на підставі поданих Департаментом земельних ресурсів документів та підготовленого висновку щодо можливості поновлення договору, проект якого передається на розгляд постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування через секретаріат Київської міської ради разом з кадастровою справою.»;

15) пункт 9.13. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Якщо Комісія погоджується з проектами документів, підготовленими Департаментом земельних ресурсів, то за результатами розгляду голова та секретар Комісії підписують відповідний висновок, який разом з кадастровою справою передається до Департаменту земельних ресурсів для повідомлення орендарю про необхідність підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки та надсилання його копій Департаменту містобудування та архітектури і територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у місті Києві.»;

16) пункт 9.14. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Якщо Комісія не погоджується з поновленням договору оренди без прийняття Київською міською радою рішення, то за результатами розгляду Комісія надає витяг з протоколу засідання Комісії, підписаний головою та секретарем Комісії, який разом із кадастровою справою повертається до Департаменту земельних ресурсів для підготовки проекту рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки або проекту рішення про відмову в такому поновленні.»;

17) пункт 8.3. (Передача орендарем земельної ділянки або її частини в суборенду) Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, погоджується Департаментом земельних ресурсів і затверджується відповідно до вимог частини одинадцятої статті 186 Земельного кодексу України.».

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 позов задоволено частково: визнано протиправним та нечинним пункт 10 рішення Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463, а також пункти 1.2, 2.2, 2.4, 2.14, 3.3, 4.3, 4.8 Додатку №1 до рішення Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463, яким затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням ОСОБА_1 та Київська міська рада звернулись із апеляційними скаргами, в яких ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю; Київська міська рада просить скасувати оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, Київська міська рада прийняла Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 02.04.2017 № 241/2463 (далі Порядок).

Оскаржуваний Порядок, опублікований в газеті «Хрещатик» від 31.05.2017 № 57.

Частково не погоджуючись із нормами зазначеного Порядку, позивач просить визнати незаконним та скасувати пункт 10 рішення Київської міської ради від 20.04.2017 року № 241/2463 «Клопотання юридичних і фізичних осіб про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, не розглянуті Київською міською радою та щодо яких не прийнято відповідних рішень до набрання чинності цим рішенням, підлягають розгляду у порядку, встановленому Земельним кодексом України та цим Порядком.»; а також просить визнати незаконним та скасувати пункти Додатку 1 до рішення Київської міської ради від 20.04.2017 року № 241/2463, яким затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, зокрема, пункти, які вже зазначалися вище.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, мотивував своє рішення тим, що окремі положення рішення Київської міської ради №241/2463 від 20.04.2017 та затвердженого нею Порядку набуття прав на землю суперечать вимогам статті 19 Конституції України, статей 118, 123 Земельного кодексу України та принципу незворотності дії нормативно-правових актів у часі, оскільки встановлюють додаткові, не передбачені законом документи й процедури (зокрема вимоги щодо «завдання на проектування», подання файлів у форматі, не визначеному нормативними актами, та можливість не реєструвати клопотання), а також поширюють дію нового Порядку на правовідносини, що виникли до його прийняття, у зв`язку з чим у цій частині позов підлягає задоволенню. Водночас, у частині вимог щодо інших пунктів Порядку суд першої інстанції відмовив, виходячи з того, що вони або не звужують прав заявників, або регулюють інші правовідносини (зокрема орендні), які не стосуються позивача, або відсутній належний причинно-наслідковий зв`язок між оспорюваними положеннями та порушенням його прав.

ОСОБА_1 у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, зазначає, що жодного завдання на проектування Законами України у проекті не передбачено, що вказує на підстави для скасування п. 3.7 Порядку, як такого, що не відповідає нормативно-правовим актам вищої юридичної сили.

Київська міська рада у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Колегія суддів частково не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи ОСОБА_1 частково обгрунтованими, а доводи відповідача безпідставними, враховуючи наступне.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ст.9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, відповідно до ч.1 якої сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатного отримання громадянами у власність земельних ділянок встановлений ст.118 Земельного кодексу України, порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування - ст.123 Земельного кодексу України.

Зокрема, як встановлено ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як передбачено ч.ч.1-3 ст.123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Щодо доводів апелянта-відповідача стосовно прийнятого пункту 10 Порядку «Клопотання юридичних і фізичних осіб про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, не розглянуті Київською міською радою та щодо яких не прийнято відповідних рішень до набрання чинності цим рішенням, підлягають розгляду у порядку, встановленому Земельним кодексом України та цим Порядком», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Однак, на думку колегії суддів, зазначена норма не відповідає зазначеному принципу зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, оскільки становище осіб, які звернулись до Київської міської ради з клопотаннями про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою до набрання чинності спірним Рішенням, погіршується, а тому такі клопотання мають розглядатися відповідно до правил і норм, чинних на час їх подання.

У Рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 №5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

Крім того, якщо публічно - правові відносини тривали станом на момент запровадження законодавцем іншого (нового) правового регулювання цих відносин і вони не припинились, або виникли після змін у законодавстві, то суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей діяти або приймати рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.

Такий підхід у вирішенні питання щодо застосування принципу дії законів у часі продемонстровано Верховним Судом у постановах від 09.09.2020 у справі №826/10971/16, від 31.03.2021 у справі №803/1541/16, від 24.01.2023 у справах №640/14816/20 та №600/5806/21-а відповідно.

Щодо пункту 1.2. Порядку «завдання на проектування - це документ, виданий Департаментом земельних ресурсів зацікавленій особі у випадку розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за принципом мовчазної згоди, що містить текстову та графічну інформацію, яка має враховуватися при розробці такого проекту землеустрою. Невід`ємною частиною завдання на проектування є додаток з планом-схемою, виконаний у відповідному масштабі, із зазначенням орієнтовних меж, площі і місця розташування земельної ділянки, її проектного цільового призначення та облікового коду у міському земельному кадастрі» , суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про землеустрій" ( в редакції чинній на час прийняття Порядку) передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

- завдання на розроблення проекту землеустрою,

- пояснювальну записку;

- копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

- рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

- письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

- довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

- відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва III-V категорії складності, які розташовані на земельній ділянці;

- розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

- розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

- акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

- акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

- перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

- викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- кадастровий план земельної ділянки;

- матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

- матеріали погодження проекту землеустрою.

Разом з цим, вказаною нормою не передбачено отримувати завдання на проектування у Департаменті земельних ресурсів зацікавленій особі у випадку розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за принципом мовчазної згоди, а також не передбачено право ради вимагати у зацікавленої особи додаткові документи, не передбачені чинним законодавством.

Щодо посилань апелянта-відповідача стосовно п.2.2 Порядку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Додаток 2 та 3, на які є посилання у зазначеному пункті містить вимогу до графічного матеріалу, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки в масштабі не менше 1:2000.

Однак, вимоги Порядку значно розширюють встановлений ч.6 ст.118, ч.2 ст.123 Земельного кодексу перелік документів та матеріалів, що мають бути подані до відповідного клопотання.

Отже, спірна норма не відповідає вимогам Земельного кодексу України з урахуванням прямої заборони щодо вимагання додаткових матеріалів та документів, не передбачених цими статтями, а також і вимоги до графічного матеріалу в масштабі не менше 1:2000.

Щодо прийнятого пункту 2.4. Порядку «приймальня Київради з земельних питань аналізує матеріали клопотання у частині наявності визначених додатком 2 до цього Порядку документів та за результатами такого аналізу пояснює зацікавленій особі необхідність подання додаткових документів згідно з цим Порядком або реєструє клопотання. У разі реєстрації клопотання приймальня Київради з земельних питань направляє запит, у тому числі через засоби електронного зв`язку, до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент містобудування та архітектури) щодо отримання витягу з містобудівного кадастру та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, передає матеріали клопотання до Департаменту земельних ресурсів», колегія суддів зазначає наступне.

Нормами Земельного кодексу України не передбачено прийняття альтернативного рішення, такого як «пояснює зацікавленій особі необхідність подання додаткових документів згідно з цим Порядком або реєструє клопотання».

Київська міська рада має право роз`яснювати порядок подання заяв та документів, зазначати про відсутність необхідних документів, але в будь-якому випадку зобов`язана зареєструвати подану заяву.

Тобто, приймальня Київської міської ради з питань землі може перевірити, чи всі документи, передбачені додатком 2 до цього Порядку, додані до клопотання. За наявності недоліків, вона повинна повідомити заявника про необхідність подати додаткові документи. Водночас, незалежно від повноти пакета документів, приймальня зобов`язана зареєструвати клопотання заявника.

Щодо пункту 2.14. Порядку «На підставі повідомлення зацікавленої особи про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без одержання дозволу Київської міської ради на її розроблення, у разі набуття такого права відповідно до вимог чинного законодавства, Департамент земельних ресурсів у десятиденний термін надає розробнику проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки завдання на проектування, які враховуються під час розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.», пункту 3.3. Порядку «При розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без рішення Київської міської ради про надання дозволу на його розроблення, у разі набуття такого права відповідно до вимог чинного законодавства, параметри об`єкта землеустрою визначаються з урахуванням даних, зазначених у клопотанні зацікавленої особи, та завдання на проектування Департаменту земельних ресурсів у разі їх наявності».

Як вже було зазначено, відповідно до ст. 50 Закону України "Про землеустрій" ( в редакції чинній на час прийняття Порядку) передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Зазначено перелік документації, з яких розробляються проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

При цьому, зазначеною нормою не передбачено отримувати завдання на проектування у Департаменті земельних ресурсів зацікавленій особі у випадку розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також не передбачено право ради вимагати у зацікавленої особи додаткові документи, не передбачені чинним законодавством.

Стосовно прийнятого пункту 4.8. Порядку «Після державної реєстрації земельної ділянки (внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру про проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки) зацікавлена особа з метою прийняття Київською міською радою рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) звертається в установленому порядку до приймальні Київради з земельних питань для прийняття Київською міською радою відповідного рішення. До заяви зацікавлена особа подає погоджену в установленому порядку документацію із землеустрою, витяг з Державного земельного кадастру, електронний файл іn4 та файл XML. Приймальня Київради з земельних питань у день надходження заяви або протягом наступного робочого дня надсилає подані матеріали до Департаменту земельних ресурсів для:» , суд зазначає наступне.

Відповідно до Постанови КМУ від 17.10.2012 № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" містить вимоги до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа (Додаток № 1 до Порядку), в якому зазначено логічна структура електронного документа, а саме п.8. Електронний документ створюється у вигляді файла формату XML у кодуванні Unicode (UTF-8). Електронний документ повинен бути коректним (well-formed) та валідним (valid).

Жодного посилання на додаткове створення разом із файлом XML електронного файлу іn4 зазначеною Постановою КМУ №1051 не передбачено.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині скасування пункту 4.8 Порядку підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині скасування пункту 10 рішення Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463, а також пунктів 1.2, 2.2, 2.4, 2.14, 3.3, 4.3, 4.8 Додатку №1 до рішення Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463, яким затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, підлягають задоволенню.

Разом з цим, стосовно пункту 3.7. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві «при виконанні робіт із розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в частині встановлення меж: земельної ділянки в натурі (на місцевості) допускається збільшення меж земельної ділянки та її площі не більше ніж на 50 кв. м у порівнянні з дозволом Київської міської ради або площі, зазначеної у клопотанні, у разі виникнення права на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за принципом мовчазної згоди», суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Частиною 6 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У заяві зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Таким чином, при виконанні робіт із розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в частині встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) повинно відповідати додаткам до поданої заяви, а саме: орієнтовні розміри земельної ділянки та графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Щодо доводів апелянта-позивача, що особа, зацікавлена в отриманні земельної ділянки у власність чи користування, не маючи спеціальної освіти і без проведення попередніх геодезичних вишукувальних робіт не може визначити площу земельної ділянки з подібною точністю, а існування п. 3.7 Порядку призводить до того, що розробник документації із землеустрою під час визначення площі земельної ділянки в натурі (на місцевості) повинен вкладатися у жорсткі рамки, навіть якщо це призводить до порушення одного з базових принципів землеустрою і земельного законодавства - раціонального використання земель (п. г ст. 5 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України «Про землеустрій») - внаслідок утворення черезсмужжя (необґрунтованих проміжків між земельними ділянками), неоформлених лишків, що перебувають у фактичному користуванні осіб, тощо, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до положень статей 79-1, 118, 122, 123 Земельного кодексу України вбачається, що формування земельної ділянки передбачає визначення її площі та меж, а рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою та подальше затвердження такого проекту належить до виключної компетенції відповідного органу місцевого самоврядування.

Зокрема, відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка вважається сформованою з моменту визначення її площі, меж та внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

За змістом статей 118 та 123 Земельного кодексу України саме уповноважений орган приймає рішення щодо надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою та затвердження такого проєкту, що включає погодження істотних характеристик земельної ділянки, у тому числі її площі.

Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, розпорядження землями комунальної власності, зокрема визначення параметрів земельних ділянок, належить до повноважень міських рад.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що визначення та зміна площі земельної ділянки належить виключно до компетенції органу місцевого самоврядування і не може здійснюватися на стадії розроблення проєкту землеустрою без прийняття відповідного рішення таким органом.

Крім того, положення Порядку у цій частині порушує вимоги правової визначеності як складової принципу верховенства права, оскільки допускає зміну площі земельної ділянки без чіткого визначення критеріїв, підстав та порядку такого збільшення. Зазначене формулювання «допускається збільшення» не містить вичерпного переліку випадків, коли таке збільшення є правомірним, що створює умови для довільного застосування цієї норми.

Колегія суддів також враховує, що навіть незначна зміна площі земельної ділянки може впливати на права та законні інтереси інших осіб, у тому числі суміжних землекористувачів, а відтак, здійснюватися виключно за результатами розгляду відповідного питання уповноваженим органом з дотриманням встановленої законом процедури.

Окремо слід зазначити, що у випадку набуття права на розроблення проєкту землеустрою за принципом мовчазної згоди відсутній індивідуальний акт органу місцевого самоврядування, яким визначено площу земельної ділянки.

За таких умов, надання можливості її збільшення фактично означає первинне визначення площі неуповноваженим суб`єктом, що прямо суперечить вимогам земельного законодавства.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у зазначеній частині, а саме щодо скасування пункту 3.7 Порядку.

Щодо доводів апелянта-позивача стосовно спірних пунктів 7.5, 7.6, 7.7, 7.8, 9.12, 9.13, 9.14, 8.3 Порядку, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

У даному випадку, пункти 7.5, 7.6, 7.7, 7.8, 9.12, 9.13, 9.14, 8.3 Порядку не впливають на розгляд заяви позивача про надання земельних ділянок у власність.

Більше того, права на отримання позивачем земельних ділянок у власність не порушується.

Між цим, щодо інших спірних пунктів спірного нормативно-правового акту, що регулюють питання надання в оренду земельних ділянок, до позивача не застосовуються.

Що ж стосується апеляційної скарги Київської міської ради, то колегія вважає, з урахуванням вищевикладених обставин, що дана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки вона не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

ОСОБА_1 , на відміну від Київської міської ради, надав до суду докази, що частково спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його частково скасувати, задовольнивши позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування пункту 3.7 "Порядку набуття права на землю із земель комунальної власності у місті Києві", затверджений Рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської ради - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнаня протиправним та нечинним пункту 3.7 Додатку № 1 до рішення Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463, яким затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким дані позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та нечинним пункт 3.7 Додатку №1 до рішення Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463, яким затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві.

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлений 09.04.2026.