Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №367/782/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 367/782/24 Суддя (судді) першої інстанції: Третяк Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 серпня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії АА №00015119 від 24.11.2023, винесену Головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко І.В. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; справу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 132-1 КУпАП - закрити.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 07 серпня 2025 року позов задоволено. Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті серії АА № 00015119 від 24.11.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП скасовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 132-1 КУпАП закрито.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт мотивує свої вимоги зокрема тим, що вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню, позаяк матеріалами справи підтверджується факт вчинення адміністративного правопорушення.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною постановою ОСОБА_1 є власником спеціалізованого вантажного сідлового тягача RENAULT MAGNUM DXI 480, ДНЗ НОМЕР_1 з спеціалізованим напівпричепом Н/ПР контейнеровоз в 2023 р. переобладнаний в Н/ПР (згідно особливих відміток в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), контейнеровоз KRONE, днз НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

Згідно копії товарно-транспортної накладної № 341 від 23 листопада 2023 року, транспортний засіб спеціалізований вантажний сідловий тягач RENAULT MAGNUM DXI 480, ДНЗ НОМЕР_1 з спеціалізованим напівпричепом Н/ПР, контейнеровоз в 2023 переобладнаний в Н/ПР (згідно особливих відміток в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), контейнеровоз KRONE, днз НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 , здійснював перевезення cої: тара - 16 240 т; брутто - 42.260 т; нетто - 26 020 т; всього - 26 020 т., вантаж (соя) вага брутто становить 42.260 кг.

23 листопада 2023 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко І.В. винесено постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовану в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00015119 від 24.11.2023 р., якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Зі змісту даної постанови вбачається, що 23.11.2023 о 12 год. 58 хв. за адресою М-03, км 81+000, Київська обл., зафіксовано транспортний засіб RENAULT MAGNUM DXI 480, ДНЗ НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6.875% (2.75 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 т, як зазначено в постанові.

Вважаючи оскаржувану постанову протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувану постанову слід скасувати у зв`язку з відсутністю доказів вчинення адміністративного правопорушення, а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю події такого правопорушення.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи та апеляційній скарзі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 року № 2862-IV встановлено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом б) пункту 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:

б) фактичної маси: вантажні автомобілі: двовісний автомобіль - 18 т (для доріг державного значення) та 14 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль - 25 т (26 т - для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9.5 тони) (для доріг державного значення) та 21 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль - 32 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами - 38 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом - 36 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 42 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 44 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення).

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 року встановлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

За приписами ч.2 ст.132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Згідно пп. «б» п. 22.5 ПДР України рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси:

- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 тон для доріг державного значення;

-трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 тони для доріг державного значення.

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б`та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Судом враховується, що приписи ст. 251 КпАП України визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розрахунок % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними засобами, вулицями або залізничними переїздами, відповідно до Додатку 1 до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі (пункт 3 розділу II), затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України 27.09.2021 р. № 512, здійснюється за формулою:

% перевищення =х факт - х норм - похибка пристрою х 100 %,х норм

де х факт фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); х норм нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр), зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР. Похибка пристрою - регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на х факт (під час розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).

Суд першої інстанції вірно вказав, що оскаржувана постанова не містить даних щодо фактично зафіксованої ваги транспортних засобів, вказівки на максимально дозволене навантаження на осі, похибки пристрою, що позбавляє можливості перевірити правильність здійснених розрахунків.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (далі - Порядок № 1174).

Згідно п. п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Пунктом 7 Порядку № 1174 встановлено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163 (абз. 6 п. 8 Порядку №1174).

Відповідно до п. 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Згідно п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Посадовими особами Укртрансбезпеки не враховано належність напівпричепу до контейнеровозів, що свідчить про неправильність обчислення максимально допустимої загальної маси транспортного засобу 40 тон замість 42 тон.

З фото встановлено, що на ній зображений транспортний засіб RENAULT MAGNUM DXI 480, ДНЗ НОМЕР_1 , із спеціалізованим напівпричепом Н/ПР контейнеровозом, в 2023 р., переобладнаний в Н/ПР (згідно особливих відміток в Свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), контейнеровоз KRONE, днз НОМЕР_2 .

Відповідно свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , 23 листопада 2023 року транспортний засіб спеціалізований вантажний сідловий тягач RENAULT MAGNUM DXI 480, ДНЗ НОМЕР_1 з спеціалізованим напівпричепом Н/ПР, контейнеровоз в 2023 переобладнаний в Н/ПР (згідно особливих відміток в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), контейнеровоз KRONE, днз НОМЕР_2 .

Отже, матеріали справи, у тому числі фотознімки свідчать, що у спірному випадку здійснювалися саме контейнерні перевезення відповідним транспортним засобом - контейнеровозом.

Зі змісту постанови серії АА №00015119 від 24 листопада 2023 року вбачається, що суть встановленого порушення полягає у допущені відповідальною особою руху транспортного засобу із перевищенням параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,875 % (2,75 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.

Тобто, об`єктивна сторона порушення визначена у перевищенні максимальної фактичної маси транспортного засобу на 6,875 % (2,75 тон), у зв`язку з чим прийнято рішення про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності.

У розділі «Результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення» зазначені фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей 5 шт., спарені колеса 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 4080 мм, 2-3: 5660 мм, 3-4: 1310 мм, 4-5: 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 8200 кг, 2 - 11650 кг, 3 - 9050 кг, 4 - 9350 кг, 5 - 9250 кг, загальна маса - 47500 кг.

Отже, Головний спеціаліст відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко Ірина Володимирівна визначила наведений транспортний засіб як двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом, у зв`язку з чим прийшла до висновку про дозволену максимальну масу такого транспортного засобу 40 тон.

Позивач з висновком посадової особи Відповідача не погоджується, оскільки транспортний засіб спеціалізований вантажний сідловий тягач RENAULT MAGNUM DXI 480, ДНЗ НОМЕР_1 , повна маса - 18 600 кг, маса без навантаження - 8 180 кг, рухався із спеціалізованим напівпричепом Н/ПР контейнеровоз, в 2023 р., переобладнаний в Н/ПР (згідно особливих відміток в Свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), контейнеровоз KRONE, днз НОМЕР_2 , повна маса - 36 000 кг, маса без навантаження - 3850 кг, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , а отже рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 42 000 тонн. А також, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що в якості даних транспортного засобу, рух якого зафіксовано в автоматичному режимі, у постанові АА №00015119 від 24 листопада 2023 року зазначено: RENAULT MAGNUM DXI 480, ДНЗ НОМЕР_1 .

Колегія суддів погоджується з тим, що оскаржувана постанова не містить даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку напівпричепу-контейнеровоза, приєднаного до транспортного засобу KRONE, днз НОМЕР_2 .

Згідно копії товарно-транспортної накладної, а саме: ТТН № 341 від 23.11.2023 р., вантаж (соя) вага брутто становить 42.260 кг.

Оскаржувана постанова не містить повні відомості про транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), оскільки не містить відомостей про напівпричепи-контейнеровози, що не відповідає вимогам ст.283 КУпАП.

Оскаржувана постанова не містять виміряних з урахуванням похибки вагових параметрів транспортних засобів, які перевищили нормативні вагові параметри, встановлені саме для контейнеровозів.

Термін «контейнер» включає приладдя та обладнання, необхідні для цього типу контейнера, за умови, що вони перевозяться разом із контейнером. Знімні кузови прирівнюються до контейнерів.

Вантажним контейнером називається одиниця транспортного устаткування багаторазового застосування, призначена для перевезення і тимчасового збереження вантажу без проміжних перевантажень, зручна для механізованого завантаження і вивантаження вантажів, обладнана пристосуваннями для механізованого навантаження, установки і зняття її з транспортного засобу, внутрішнім об`ємом, рівним 1 м3 і більше. Розрізняють контейнери універсальні, спеціалізовані і контейнери-платформи.

Універсальні контейнери (ГОСТ 18447-79) використовуються для перевезення штучних вантажів широкої номенклатури, укрупнених вантажних одиниць і дрібноштучних вантажів.

Спеціалізовані контейнери призначені для вантажів обмеженої номенклатури чи окремих видів вантажів (ГОСТ 19417-74).

Контейнер-платформа - вантажна платформа з конструктивними особливостями і розмірами основи контейнера.

Автотранспортний засіб зі змінним кузовом - спеціалізований транспортний засіб, обладнаний пристроєм для установки та знімання швидко відокремлюваного від шасі кузова, установленного при зніманні на опори чи дорожню поверхню. Для перевезення змінних кузовів найчастіше використовуються шасі одиночних автомобілів і напівпричепів.

Тобто суть типу «контейнеровоз» означає наявність на автомобілі зйомного контейнера чи змінного кузова згідно п.22.5 б) ПДР України. Тип даних транспортних засобів вказано у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів.

У всіх випадках здійснення перевезень відбувалось двовісними автомобілями (тягачами) з трьохвісними спеціалізованими напівпричепами (контейнеровозами), до яких пунктом 22.5 ПДР передбачено вагову норму 42 тонни.

В оскаржуваній постанові зафіксовано лише транспортний засіб - спеціалізований вантажний сідловий тягач RENAULT MAGNUM DXI 480, ДНЗ НОМЕР_1 , однак в порушення Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (затвердженого постановою КМУ №1174 від 27 грудня 2019 року) не встановлено державний номерний знак напівпричепу, внаслідок чого відповідно відповідачем не були встановлені дійсні характеристики транспортних засобів.

Суд першої інстанції вірно вказав, що оскаржувана постанова прийнята на підставі не підтверджених висновків щодо порушенням позивачем вимог пункту 22.5 ПДР України в частині перевищення нормативних параметрів загальної маси транспортного засобу,

За принципом презумпції невинуватості, закріпленим у ст. 62 Конституції України всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.

Таким чином, з огляду на те, що матеріали справи не містять належних доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, суд першої інстанції цілком обґрунтовано вказав, що оскаржувана постанова прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

В контексті викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції цілком правомірно скасовано постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та закрито відповідне провадження.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку за наслідками розгляду даної справи.

Керуючись ст.ст. 139, 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі - залишити без задоволення.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 серпня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Я. М. Василенко