Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №620/4892/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/4892/25 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

за участю секретаря Михайлової І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Бобровицьке АТП - 17449" до Бобровицької міської ради Чернігівської області, Виконавчого комітету Бобровицької міської ради Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Бобровицької міської ради Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне акціонерне товариство «Бобровицьке АТП-17449» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бобровицької міської ради Чернігівської області (відповідач 1), Виконавчого комітету Бобровицької міської ради Чернігівської області (відповідач 2) про:

- визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Бобровицької МР від 03.04.2025 №110 «Про дострокове розірвання договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міському автобусному маршруті загального користування №1 «Цукровий завод-ринок-вокзал».

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Бобровицької міської ради Чернігівської області від 03.04.2025 №110 «Про дострокове розірвання договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міському автобусному маршруті загального користування №1 «Цукрозавод - ринок - вокзал».

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права та відмовити у задоволенні позову.

Доводи апелянта обґрунтовані тим, що спірне рішення прийнято правомірно, зокрема з огляду на повідомлення про недопущення порушень умов Договору, яке належно вручено позивачу, та враховуючи встановлення повторних порушень, що підтверджено відповідними актами перевірки.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги, а спірне рішення суду першої інстанції скасувати, відмовивши в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів, з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності вказаної сторони.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Бобровицьке АТП-17449» зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.

06.02.2023 між позивачем (перевізник) та Виконкомом (замовник) укладено Договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусному маршруті загального користування в режимі маршрутного таксі за маршрутом «Цукрозавод - ринок - вокзал», на період з 06.02.2023 по 05.02.2026.

Відповідно до матеріалів справи, з метою забезпечення належної організації перевезення пасажирів та здійснення контролю за виконанням перевізниками умов Договорів про організацію перевезень пасажирів на міських та приміських автобусних маршрутах загального користування, відповідно до п. 56 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081, Закону України «Про автомобільний транспорт», керуючись пп.12 п. «а» ч.1 ст. 30, ст. 40, ч.1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Виконкомом прийнято рішення від 04.04.2024 №133, яким створено робочу групу з контролю за виконанням умов Договорів про організацію перевезень пасажирів на міських та приміських автобусних маршрутах загального користування на підвідомчій території Бобровицької МР, затверджено Положення про робочу групу та форму Акта перевірки.

Робочою групою здійснено перевірку виконання ПрАТ «Бобровицьке АТП-17449» умов Договору, за наслідками якої складено акти від 04.02.2025, 05.02.2025, 10.02.2025, 03.03.2025, 04.03.2025, 05.03.2025, 06.03.2025, у яких зазначено про порушення перевізником його умов, а саме: недотримання перевізником розкладу руху; відхилення від схеми маршруту; самостійне збільшення перевізником кількості транспортних засобів на маршруті (замість 1 (одного) автобуса працювало 2 (два)); випуск на лінію без письмового погодження з Замовником перевезень транспортних засобів, які не визначені конкурсним комітетом та договором (згідно з Договором даний маршрут повинні обслуговувати транспортні засоби - БАЗ - А079.14 державний номер НОМЕР_1 , ПАЗ 32053-07 державний номер НОМЕР_2 , а фактично зафіксовано 2 автобуси: Богдан А-091 державний номер НОМЕР_3 , ISUZU державний номер НОМЕР_4 , які 04.02.2025, 05.02.2025 та 10.02.2025, 03.03.2025, 04.03.2025, 05.03.2025, 06.03.2025 здійснювали перевезення пасажирів на маршруті Цукрозавод - ринок - вокзал).

27.02.2025 Бобровицькою МР на адресу позивача скеровано лист попередження № 03-16/639 про недопущення порушення умов Договору від 06.02.2023, в якому зазначено, що робочою групою утвореною рішенням Виконавчого комітету Бобровицької міської ради від 04.04.2024 №133, здійснено перевірку виконання ПАТ «Бобровицьке АТП-17449» умов Договору, за наслідками якої складено акти від 04.02.2025 , 05.02.2025 та 10.02.2025 , у яких зазначено про порушення перевізником його умов, а саме: недотримання Перевізником розкладу руху (недотримання інтервалів руху); відхилення від схеми маршруту; самостійне збільшення Перевізником кількості транспортних засобів на маршруті (замість 1 (одного) автобуса працювало 2 (два)); випуск на лінію без письмового погодження з Замовником перевезень транспортних засобів, які не визначені конкурсним комітетом та договором (згідно з Договором даний маршрут повинні обслуговувати транспортні засоби БАЗ А079.14 д.н.з. НОМЕР_1 , ПАЗ 32053-07 д.н.з. НОМЕР_2 , а фактично зафіксовано 2 автобуси: Богдан А-091 д.н.з. НОМЕР_5, ІSUZU д.н.з. НОМЕР_4 , які здійснювали перевезення пасажирів на маршруті «Цукровий завод-ринок-вокзал»). В зв`язку з вищевикладеним Бобровицька міська рада, у відповідності п.п.2, п.55 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування» від 03.12.2008 р. №1081, попереджаємо про недопущення порушення умов договору від 06.02.2023 року укладеного між Виконавчим комітетом Бобровицької міської ради та ПАТ «Бобровицьке АТП-17449» про перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусному маршруті загального користування «Цукровий завод - ринок - вокзал».

Вказаний лист зареєстрований у журналі вихідних документів Бобровицької МР 27.02.2025.

З трекінгу Укрпошти, наданого представником Бобровицької МР видно, що конверт з кореспонденцію відправлено позивачу 30.04.2025.

03.04.2025 Виконкомом прийнято рішення №110 «Про дострокове розірвання договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міському автобусному маршруті загального користування №1 «Цукрозавод - ринок - вокзал»», у пункті 1 якого зазначено: достроково, з 04.04.2025, розірвано договір від 06.02.2023.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив, зокрема з того, що порушення процедури прийняття Виконкомом рішення є фундаментальними та такими, що вплинули на законність прийнятого рішення.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" (Закон №2344-III).

За змістом статті 1 Закону №2344-III автобусний маршрут загального користування - автобусний маршрут, на якому здійснюють регулярні пасажирські перевезення.

Статтею 3 Закону №2344-ІІІ визначено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до вимог статті 6 Закону №2344-ІІІ органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території, запроваджують автоматизовану систему обліку оплати проїзду та встановлюють порядок її функціонування, визначають особу, уповноважену здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду.

У силу приписів абзацу другого частини першої статті 7 Закону №2344-ІІІ забезпечення організації пасажирських перевезень покладається: на міських, приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території однієї територіальної громади, - на виконавчий орган ради, що представляє інтереси відповідної територіальної громади.

Згідно з частиною першою статті 31 Закону №2344-III відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

Статтею 34 Закону №2344-III регламентовані вимоги до автомобільного перевізника. Зокрема, автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Частиною першою статті 42 Закону №2344-III передбачено, що договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Процедура підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування визначена Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 за №1081 (далі - Порядок №1081).

У силу пункту 4 Порядку №1081 організатором перевезень на автобусному маршруті загального користування є виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту - на маршруті, що проходить у межах населеного пункту (міський маршрут).

За змістом пункту 53 Порядку №1081 організатор перевезень на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах не пізніше десяти робочих днів з дня опублікування свого рішення на офіційному вебсайті укладає з переможцем конкурсу договір згідно з обов`язковими та додатковими (за наявності) умовами конкурсу та додатковими умовами обслуговування маршруту, наданими перевізником-претендентом. У договорі або дозволі визначаються умови перевезень на рейсі (рейсах) та/або маршруті (маршрутах) відповідно до визначеного об`єкта конкурсу. Договір або дозвіл може бути достроково розірвано (анульовано) організатором перевезень в частині відносин щодо обслуговування усього (усіх) маршруту (маршрутів) та/або виконання окремих рейсів з підстав, визначених законодавством.

Пунктом 56 Порядку № 1081 визначено, що контроль за виконанням умов договору (дозволу) здійснює організатор та інші органи виконавчої влади згідно з компетенцією, за наявності відповідного звернення або доручення організатора.

Згідно з підпунктом 2 пункту "б" статті 30 Закону України від 21.05.1997 за №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв`язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об`єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об`єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об`єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Так, предметом спору є правомірність рішення Виконавчого комітету Бобровицької міської ради Чернігівської області від 03.04.2025 № 110 «Про дострокове розірвання договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міському автобусному маршруті загального користування №1 «Цукрозавод - ринок - вокзал», а спірні відносини між сторонами виникли на підставі Договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусному маршруті загального користування в режимі маршрутного таксі за маршрутом «Цукрозавод - ринок - вокзал», на період з 06.02.2023 по 05.02.2026.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно пп. 2 п. 55 Порядку №1081 організатор зобов`язаний забезпечити дострокове розірвання договору або анулювання дозволу з автомобільним перевізником - переможцем конкурсу у разі: наявності фактів порушення ним умов договору або дозволу у частині незабезпечення регулярності перевезень з вини перевізника (менш як 90 відсотків за місяць), використання автобусів, що не відповідають зазначеним умовам за пасажиромісткістю, класом, технічними та екологічними показниками, відправлення автобусів з місць, що не передбачені розкладом руху. Розірвання договору або анулювання дозволу здійснюється не раніше ніж через 30 календарних днів після надісланого організатором попередження такому перевізникові про недопущення порушення умов договору (дозволу) та встановлення повторного факту такого порушення (попередження не застосовується у разі настання транспортної події з вини водія автобуса з потерпілими та/або загиблими, яка спричинена діяльністю перевізника). У такому разі для роботи на автобусному маршруті загального користування призначається організатором конкурсу автомобільний перевізник, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце (за наявності), на строк до закінчення строку дії договору або дозволу, який було розірвано (анульовано). У разі відсутності автомобільного перевізника, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, призначається організатором конкурсу до проведення конкурсу інший автомобільний перевізник, транспортні засоби якого відповідають за параметрами, класом, категорією, комфортністю і пасажиромісткістю вимогам, передбаченим для відповідного виду перевезень, один раз на строк не більш як три місяці.

Отже, розірванню договору в односторонньому порядку у випадках, встановлених пп. 2 п. 55 Порядку №1081, передує надіслання перевізнику в обов`язковому порядку попередження про недопущення порушення умов договору. Розірвання договору здійснюється не раніше ніж через 30 календарних днів після надісланого організатором попередження.

Отже, 30 календарних днів слід обчислювати після надіслання перевізникові саме організатором попередження.

Оцінюючи факт чи надіслано перевізнику організатором попередження останнього про недопущення порушення умов договору у наведений спосіб, суд вказує на наступне.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, передбачено, що розрахунковим документом, який підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Відповідно до п. 59 та п.62 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 поштового зв`язку оплачуються під час їх замовлення відправником або під час вручення адресатом (одержувачем), якщо інше не передбачено відповідним договором про надання послуг поштового зв`язку у національній валюті за діючими тарифами.

Підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.

Призначений оператор визначає порядок проведення перевірок знаків поштової оплати щодо їх автентичності, в якому визначається алгоритм дій працівників у випадках виявлення поштових відправлень, оплачених знаками поштової оплати з ознаками підробки.

За змістом положень вищевказаних Правил, доказом, що підтверджує прийняття оператором поштового зв`язку поштового відправлення для пересилання - є виданий ним відправникові розрахунковий документ встановленої форми (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), разом з тим, опис вкладення є підтвердженням того, які саме документи вкладені до поштового відправлення. Тобто, належними доказами надсилання поштовим зв`язком є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий відправникові оператором поштового зв`язку при прийнятті реєстрованого поштового відправлення для пересилання та опис вкладення до цього листа, з якого вбачається, які саме документи направлені.

Щодо направлення позивача листа-попередження від 27.02.2025 за № 03-16/639 про недопущення порушення умов Договору від 06.02.2023, який зареєстрований у журналі вихідних документів Бобровицької МР 27.02.2025 то з трекінгу Укрпошти, наданого представником Бобровицької МР видно, що конверт з кореспонденцію відправлено позивачу 30.04.2025.

Спірне рішення прийнято Виконкомом 03.04.2025, тобто до відправлення позивачу листа - попередження від 27.02.2025, що свідчить про недотримання строку, встановленого пп. 2 п. 55 Порядку №1081.

Статтею 11 Закону України «Про електронні документи і електронний документообіг» визначено, що електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу. Якщо попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про електронні документи і електронний документообіг», дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів, тобто застосовується і до вказаних правовідносин.

Однак, доказів направлення на електронну пошту перевізника листа Бобровицькою МР датованого 27.02.2025 не надано.

Колегія суддів критично оцінює посилання апеляційної скарги Бобровицької міської ради Чернігівської області стосовно належного повідомлення представника позивача, позаяк вони належно не підтверджені, а відповідні докази до апеляційної скарги не долучено, а в матеріалах справи - відсутні.

Таким чином, наявні підстави стверджувати, що відповідачами не доведено факт направлення поштовим чи електронним зв`язком листа датованого 27.02.2025 та факт його одержання позивачем.

Положеннями п. 4.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Перевізником своїх зобов`язань по договору (вт.ч. при підвищенні тарифів на проїзд без погодження із Замовником, при інших порушеннях пунктів 145. 147, 149 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ № 1184 від 26.09.2007 р.. скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за наявності вини Перевізника (водіїв транспортних засобів перевізника), що потягла за собою тяжкі тілесні ушкодження або смерть пасажира, та з інших підстав, передбачених законодавством, договір може бути достроково розірвано Замовником в односторонньому порядку. В цьому випадку Замовник письмово попереджає Перевізника про дату розірвання договору не пізніше, ніж за 15 днів. Договір вважається розірваним з дня, зазначеного в письмовому попередженні. У разі закінчення терміну дії ліцензії, анулювання ліцензії, ліквідації Перевізника як ПрАТ, та настання інших обставин непереборної сили, Замовник повідомляє Перевізника про невідкладне припинення перевезень за маршрутом. Договір вважається розірваним з дня отримання Перевізником письмового повідомлення про розірвання договору або з дня, зазначеного у письмовому повідомленні.

Проте п. 55 Порядку №1088 передбачено обов`язок організатора розірвати договір не раніше ніж через 30 календарних днів після надісланого організатором попередження такому перевізникові про недопущення порушення умов договору.

У попередженні датованому 27.02.2025 № 03-16/393 не вказано строк до якого перевізник має надати пояснення, що фактично позбавляє позивача визначити до якого числа в останнього наявне право для подання відповідних пояснень, на чому вірно наголошено судом першої інстанції.

Так, порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція щодо значимості процедурних порушень викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.

В контексті викладеного, колегія суддів враховує, що наведені порушення процедури прийняття спірного рішення є істотними, позбавили позивача можливості належно захистити свої права, а тому й такими, що вплинули на законність прийнятого рішення.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що спірне рішення Виконавчого комітету Бобровицької МР від 03.04.2025 №110 «Про дострокове розірвання договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міському автобусному маршруті загального користування №1 «Цукровий завод-ринок-вокзал» прийнято передчасно та підлягає скасуванню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянтом всупереч вищевказаного обов`язку не доведено правомірність своїх дій та рішення в межах спірних правовідносин.

Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить, а доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій та були враховані судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення, яке, на переконання колегії суддів, є законним та прийнято з дотриманням норм матеріального права.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку за наслідками розгляду даного спору.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Бобровицької міської ради Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Бобровицьке АТП - 17449" до Бобровицької міської ради Чернігівської області, Виконавчого комітету Бобровицької міської ради Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови складено 09.04.2026.