Рішення від 09 квітня 2026 р. у справі №520/15642/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 квітня 2026 року № 520/15642/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови застосувати під час обчислення пенсії ОСОБА_1 , показник середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2022-2024 роки, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перерахунок та виплату пенсії за віком, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2022-2024 роки, починаючи з 08.01.2025 року;

- визнати протиправним бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у виплаті ОСОБА_1 разової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до положень пункту 7.1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити разову грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до положень пункту 7.1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області відмовлено у застосуванні показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки, що передували року призначенні пенсії, а Головне управління ПФУ в Донецькій області протиправно відмовило позивачу у здійсненні разової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до положень пункту 7.1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відтак, позивач зазначає, що відповідачами порушено її право на соціальний захист.

Ухвалою суду від 30.06.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки прийняте ним рішення є обґрунтованим та правомірним.

Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки прийняте ним рішення є обґрунтованим та правомірним.

Згідно із положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 20.11.2014 перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Харківській області та отримувала пенсію за вислугу років, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до відомостей протоколу перерахунку пенсії позивача від 06.05.2025, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 29.04.2025.

Позивач 08.01.2025 звернулась до ГУ ПФУ в Харківській області з заявою про здійснення перерахунку пенсії виходячи з показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки, що передували року призначенні пенсії.

Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області №963160145153 від 15.01.2025 позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, у зв`язку з відсутністю підстав, оскільки позивачу вперше призначено пенсію 20.11.2014 року.

Окрім того, ОСОБА_1 звернулась 29.04.2025 до ГУ ПФУ в Харківській області з заявою про виплату їй грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до положень пункту 7.1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За принципом екстериторіальності заяву для розгляду по суті направлено до ГУ ПФУ в Донецькій області.

ГУ ПФУ в Донецькій області за результатами розгляду заяви позивача від 29.04.2025 прийняв рішення №963160145153 від 06.05.2025 про відмову ОСОБА_1 в частині призначення їй грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до положень пункту 7.1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування зазначеної відмови, ГУ ПФУ в Донецькій області зазначено, що оскільки позивач перед призначенням пенсії за віком попередньо отримувала пенсію за вислугу років, то підстави для виплати грошової допомоги – відсутні.

Вважаючи рішення відповідачів протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо правомірності рішення ГУ ПФУ в Харківській області №963160145153 від 15.01.2025, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (в подальшому Закон № 1058-IV, у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії за віком), відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно зі ст.2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. за № 1788-ХІІ (в подальшому Закон № 1788-ХІІ у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років), передбачено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону № 1788-ХІІ пенсії за вислугу років (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком.

Так у ст. 19 Закону № 1788-ХІІ встановлює, що пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії.

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: (...) з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Згідно із ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Тобто, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV встановлений порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший та показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, - таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Таким чином, у випадку коли особі було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом № 1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Суд зазначає, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.

Судом встановлено, що пенсію за віком відповідно до норм Закону №1058-IV позивачу вперше призначено 08.01.2025, тоді як з 20.11.2014 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII.

Таким чином, для обчислення позивачу пенсії за віком у 2025 році пенсійний орган мав врахувати показник середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення нового виду пенсії, тобто, за 2022, 2023 та 2024 роки, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 13.09.2018 у справі 127/16610/17, від 13.02.2019 у справі №334/917/17(2-а/334/267/17), від 23.10.2020 у справі № 528/196/17, від 16.06.2020 у справі № 127/7522/17, від 28.09.2022 у справі №184/886/17, від 29.03.2023 по справі № 240/4170/19, від 08.02.2024 року по справі № 500/1216/23 та від 27.11.2024 у справі №560/11681/23.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі вище викладеного, суд з метою належного та ефективного способу захисту прав позивача дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963160145153 від 15.01.2025 про відмову у застосування під час обчислення пенсії за віком з 08.01.2025 ОСОБА_1 , показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022-2024 роки, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV; та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022-2024 роки, починаючи з 08.01.2025 року.

Щодо правомірності рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №963160145153 від 06.05.2025 про відмову ОСОБА_1 в частині призначення їй грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до положень пункту 7.1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає таке.

Відповідно до положень пункту 7.1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з:

1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах;

2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності;

3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

При цьому, за умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Також законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.

Суд звертає увагу, що суть зазначеної грошової допомоги полягає в додатковій гарантії для працівників, які працювали в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У постанові від 22.02.2024 у справі № 260/323/20, правовідносини у якій є подібними, Верховний Суд зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у період з 20.11.2014 до 08.01.2025 отримувала пенсію за вислугу років.

Враховуючи зазначені правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висноку, що оскільки позивачу до призначення пенсії за віком було призначено пенсію за вислугу років, тому відсутні правові підстави для нарахування та виплати йому грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню та виплачується під час призначення пенсії за віком, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до вимог п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №963160145153 від 06.05.2025 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 580/2737/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 14, 243-246, 263, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ: 14099344) та Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84122, ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963160145153 від 15.01.2025 про відмову у застосування під час обчислення пенсії за віком з 08.01.2025 ОСОБА_1 , показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022-2024 роки, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022-2024 роки, починаючи з 08.01.2025 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ: 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 968 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.