Рішення від 09 квітня 2026 р. у справі №520/14708/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 квітня 2026 року № 520/14708/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057 ЄДРПОУ 43983495) до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- стягнути до бюджету України з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму податкового боргу в загальному розмірі 84 446,66 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до облікових даних контролюючого органу фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом в загальному розмірі 84 446,66 грн.

Ухвалою суду від 12.06.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки вважає, що сума податкового боргу розрахована неправильно, тому що податковим органом не враховано форс-мажорні обставини, які обумовили затримку сплати податкових зобов`язань відповідача, а також не враховано квитанцію про часткове погашення податкового боргу від 01.07.2025.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , внесена до Державного реєстру фізичних осіб України за реєстраційним номером облікової картки НОМЕР_1 та зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача наявні відкриті станом на 20.05.2025 рахунки у банках України у вітчизняній валюті (а.с.12).

ФО-П ОСОБА_1 станом на дату подання позову має податковий борг у загальному розмірі 84 446,66 гривень, що складається з наступних податків.

Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у загальному розмірі 78 800,66 грн, який виник у зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань, визначених платником самостійно згідно:

- Податкова декларацiя про майновий стан i доходи №9308941401 вiд 28.02.2023 на суму 13 048,66 грн, з урахуванням сплати у розмірі 2 000,00 грн сума що підлягає стягненню 11 048,66 грн;

- Податкова декларацiя про майновий стан i доходи №9387302175 вiд 04.10.2024 на суму 27 000,00 грн;

- Податкова декларацiя про майновий стан i доходи №9428973759 вiд 13.05.2025 на суму 40 752,00 грн;

- Також заборгованість зі сплати військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у загальному розмірі 5 646,00 грн, який виник у зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань, визначених платником самостійно згідно:

- Податкова декларацiя про майновий стан i доходи №9387302175 вiд 04.10.2024 на суму 2 250,00 грн;

- Податкова декларацiя про майновий стан i доходи №9428973759 вiд 13.05.2025 на суму 3 396,00 гривень.

Наявність суми податкового боргу підтверджується даними інтегрованих карток платника податків.

Податкова вимога по фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1 сформована 18.09.2024 з № 0009307-1309-2040 та направлена платнику засобами поштового зв`язку. Вимогу повернуто після закінчення встановленого терміну зберігання.

Оскільки позивачем не було оскаржено відповідну податкову вимогу та суми нарахованих фінансових зобов`язань та не було у добровільному порядку сплачено податковий борг та відповідні суми, ГУ ДПС у Харківській області звернулось до суду з відповідним позовом.

Суд розглядаючи справу по суті заявленої позовної вимог, виходив з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.34, 19-1.1.45 пункт 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з підпунктами 20.1.18 та 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За визначеннями, наведеними у статті 14 Податкового кодексу України:

- податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

- грошове зобов`язанням - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

- погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (пункт 293.1 статті 293 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Відповідно до пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (пункт 295.4 статті 295 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Судом установлено, що податкова вимога від 18.09.2024 з № 0009307-1309-2040 на суму 18075,35 грн надсилалася на адресу відповідача, яка вказана у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як адреса місцезнаходження фізичної особи-підприємця, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відправлення не було вручено відповідачу та повернулося позивачу у зв`язку за закінченням терміну зберігання.

Судом установлено, що відповідач не скористався процедурою судового оскарження податкової вимоги 18.09.2024 з № 0009307-1309-2040.

Як вбачається з інтегрованих карток платника податків за період з станом на 31.05.2025 заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб склала 79469,17 грн (а.с.41), а заборгованість зі сплати військового збору - 5842,95 грн (а.с.43).

Загальна сума податкового боргу за період з 31.12.2022 за даними інтегральних карток платника податків складала станом на 31.05.2025 склала 85312,12 грн.

Сума основного платежу податкового боргу, яка підлягає стягненню згідно з розрахунком становить 84446,66 грн (а.с.13). Пеня та штрафні санкції до суми боргу не враховувались.

Вищенаведені обставини свідчать про тривалу безперервність наявної у відповідача податкової заборгованості з моменту направлення йому відповідної податкової вимоги.

Суд зазначає, що заборгованість розрахована виходячи з поданих відповідачем податкових декларацій, тобто з огляду на приписи статті 56 ПК України, сума податкового боргу вважається узгодженою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено 01.07.2025 здійснено сплату податкового боргу у розмірі 6501,23 грн на розрахунковий рахунок єдиного податку з фізичних осіб, де у призначені платежу чітко зазначено "101 Сплата ЕП за 1-е півріччя 2024 року".

Правила пункту 87.9 статті 87 ПК України передбачають, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Верховний Суд неодноразово вирішував справи із застосуванням наведених норм права та у постановах зокрема, але не виключно від 02 жовтня 2018 року (справа №820/1824/17), від 23 травня 2019 року (справа №806/2699/16), від 17 квітня 2020 року (справа №806/124/17), від 13 лютого 2020 року (справа №806/129/17), від 13 серпня 2021 року (справи №806/46/17, №806/126/17, №806/43/17), від 10 березня 2023 року (справа №520/7293/19), від 11 грудня 2018 року (справа №804/2573/16), від 11 листопада 2019 року (справа №2а-2235/12/0970) вказав, що пунктом 87.9 статті 87 ПК визначено обов`язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу. При цьому зміст графи призначення платежу у платіжних дорученнях за будь-яких умов не має значення, що прямо передбачено приписами наведеної норми.

Відповідні висновки також були підтримані та викладені у постанові Верховного Суду від 29.05.2024 у справі №280/9297/20.

Таким чином, сума сплачена відповідачем у розмірі 6501,23 грн має бути вирахувана контролюючим органом із загального розміру податкового боргу нарахованого та облікованого за платником податків.

Таким чином, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, сума податкового боргу ФО-П ОСОБА_1 , що підлягає стягненню склала - 77945,43 грн.

Щодо посилань відповідача на спірність суми боргу та його складових, з урахуванням обставин непереборної сили, то суд зазначає таке.

Суд зазначає, що питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не є предметом позову у даній справі, така позиція неодноразово підтримувалась Верховним Судом відповідно до постанов від 11 вересня 2018 року у справі №810/4417/16, від 31 серпня 2018 року у справах №826/14195/16, №821/381/17, від 22 серпня 2018 року у справі №820/1878/16, від 1 серпня 2018 року у справі №812/772/16, від 18 червня 2018 року у справі №805/3284/16-а, від 13 лютого 2018 року у справі №826/18379/14.

Як вбачається з відомостей програмного забезпечення "Діловодство спеціалізованого суду", від ФО-П ОСОБА_1 до суду позовів, щодо оскарження податкової вимоги від 18.09.2024 з № 0009307-1309-2040 чи нарахованих сум податкового боргу до суду не надходило. Доказів повного погашення податкового боргу у встановлений законодавцем строк матеріали справи також не містять.

Таким чином, факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно п.п. 14.1.153. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 77945,43 грн, який на час розгляду справи не сплачений, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки позивачем надано до суду документи, які підтверджують несплачену відповідачем суму податкового боргу, а відповідач надав суду доказів повного погашення суми податкового боргу, тому суд доходить висновку щодо правомірності вимог Головного управління ДПС у Харківській області, у зв`язку із чим позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057 ЄДРПОУ 43983495) до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.

Стягнути до бюджету України з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму податкового боргу в загальному розмірі 77945,43 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.