Рішення від 09 квітня 2026 р. у справі №380/4802/26 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 09 квітня 2026 р.

Справа: №380/4802/26

Суддя: Сидор Наталія Теодозіївна

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2026 рокусправа № 380/4802/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування повідомлення,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.03.2026, винесене головним державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Грицай-Липською Наталією Степанівною.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що на виконання Львівського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 справа №380/7526/26 судом видано виконавчий лист про зупинення експлуатації приміщень, площею 150 кв.м. (орендар: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ; суборендар: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, окрім виконання робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Однак, замість належного виконання рішення суду за виконавчим листом №380/7526/25, головний державний виконавець Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Грицай-Липська Н.С. видала повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. В даному повідомленні головний державний виконавець Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Грицай-Липська Н. С. вказала, що: “...керуючись п.6 частини четвертої статті 4 Закону України “Про виконавче провадження”, повертається виконавчий документ без прийняття до виконання.”.

Позивач зазначає, що згідно ч. 5 ст. 373 КАС України якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих документів , у яких зазначаються один стягувач та один боржник, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним. Враховуючи той факт, що Львівський окружний адміністративний суд у справі № 380/7526/25 на заяву ГУ ДСНС України у Львівській області видав один виконавчий лист, то очевидним є той факт, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Незгода позивача з діями відповідача щодо повернення виконавчого листа без виконання зумовила звернення до суду із цим позовом.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 23.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Вказує, що у виконавчому документі не зазначено в якій частині який із боржників зобов`язаний виконати рішення суду та не зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним. Той, факт, що Львівський окружний адміністративний суд у справі №380/7526/25 на заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області видав один виконавчий лист не є очевидним фактом, що обов`язок чи право стягнення є солідарним. Оскільки це не позбавляє права Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області звернутися до суду та отримати ще один виконавчий документ для подачі таких виконавчих документів до примусового виконання з врахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, позивач як стягувач у виконавчому провадженні, враховуючи положення статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», мав право у заяві про примусове виконання рішення уточнити свої вимоги та зазначити в якій частині який із боржників зобов`язаний виконати рішення суду або, що обов`язок чи право стягнення є солідарним. Однак, таким правом позивач не скористався.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі №380/7526/25 зупинено експлуатацію приміщень, площею 150 кв.м. (орендар: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ; суборендар: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, окрім виконання робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

На виконання вказаного рішення Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 27.01.2026 №380/7526/25 про зупинення експлуатацію приміщень, площею 150 кв.м. (орендар: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ; суборендар: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, окрім виконання робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області звернулось до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою, у якій просило прийняти до виконання виконавчий лист у справі №380/7526/25, виданий 27.01.2026 Львівським окружним адміністративним судом та відкрити виконавче провадження.

Головним державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Грицай-Липською Наталією Степанівною 11.03.2026 сформовано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Вважаючи таке повідомлення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 (далі – Закон №1404-VІІІ) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Пунктом 1 ч. 2 ст.18 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Стаття 4 Закону №1404-VІІІ визначає вимоги до виконавчого документа.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону №1404-VІІІ у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Частина 2 ст. 4 Закону №1404-VІІІ визначає, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Аналогічна норма міститься у ч. 5 ст. 373 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі №380/7526/25 зупинено експлуатацію приміщень, площею 150 кв.м. (орендар: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ; суборендар: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, окрім виконання робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Отже, зі змісту резолютивної частини такого рішення випливає, що таке ухвалено проти кількох відповідачів.

Відтак, з врахуванням положень ч. 2 ст. 4 Закону №1404-VІІІ та ч. 5 ст. 373 КАС України, на виконання такого рішення має бути видано два виконавчі листи або ж зазначено, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

На виконання зазначеного рішення Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 27.01.2026 №380/7526/25 про зупинення експлуатацію приміщень, площею 150 кв.м. (орендар: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ; суборендар: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, окрім виконання робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

У такому листі зазначено два боржника – фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 . Втім, відмітки про те, що обов`язок чи право стягнення є солідарним у виконавчому листі не міститься.

Зазначене свідчить про те, що виконавчий лист від 27.01.2026 №380/7526/25 не відповідає вимогам законодавства.

Твердження позивача про те, що оскільки Львівський окружний адміністративний суд у справі № 380/7526/25 на заяву ГУ ДСНС України у Львівській області видав один виконавчий лист, то очевидним є той факт, що обов`язок чи право стягнення є солідарним, є помилковим, адже положення ч. 2 ст. 4 Закону №1404-VІІІ та ч. 5 ст. 373 КАС України прямо передбачають необхідність зазначення такої інформації у виконавчому листі.

Пункт 6 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VІІІ встановлює, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Таким чином, оскільки виконавчий лист від 27.01.2026 №380/7526/25 не відповідає вимогам ст. 4 Закону №1404-VІІІ, то головним державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Грицай-Липською Наталією Степанівною 11.03.2026 сформовано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Відтак, прийняте державним виконавцем повідомлення від 11.03.2026 є правомірним, а позовні вимоги позивача – необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності дій чи рішень відповідача в контексті спірних правовідносин. Натомість, доводи позивача, зазначені у позовній заяві є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування повідомлення, відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівські області (79006, м. Львів, вул. Підвальна, 6; код ЄДРПОУ 38627339).

Відповідач: Сихівський відділ Державної виконавчої служби у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (79066, м. Львів, вул. Зубрівська, 9; код ЄДРПОУ 35009295).

СуддяСидор Наталія Теодозіївна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua