Рішення від 24 січня 2007 р. у справі №2-222/1/2007 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:2-222/1/2007

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2007 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Беспалова О.О.

при секретарі Воробйовій І.С.

за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи АППБ "Аваль", ГБК "Березняки" про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що 18 листопада 1998 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Під час шлюбу у сторін народилась дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дочку від першого шлюбу ОСОБА_6 відповідач удочерив.

Після одруження сторони придбали квартиру АДРЕСА_1 , гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГБК "Березняки", по АДРЕСА_2 та автомобіль "Форд Скорпіо", що є спільним майном подружжя, тобто позивача та відповідача.

Позивач з дітьми проживає у приватизованій квартирі батьків за адресою: АДРЕСА_3 .

На сьогоднішній день сторони проживають окремо, а саме позивачка з дітьми в квартирі батьків, а відповідач у спірній квартирі по АДРЕСА_4 .

06.11.2003 року відповідач отримав паспорт громадянина України без відміток про шлюб та відміток про дітей тому на думку позивачки відповідач має намір реалізувати спільне майно, нажите за час шлюбу, крім того відповідач не пускає в спірну квартиру позивачку та дітей тому вона змушена була звернутись до суду про поділ спільного майна подружжя.

Позивач, представник позивача в судове засідання з`явились, позивач уточнила позовні вимоги, відмовившись від поділу гаража та автомобіля. Просила поділити спільне майно подружжя - квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , визнавши за нею право власності на 2/3 спірної квартири, а за відповідачем 1/3 спірної квартири, мотивуючи це тим, що діти проживають разом з нею та одна дитина є інвалідом. Вимоги підтримали, просили їх задовольнити та надали пояснення відповідно до уточненої позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, позовні вимоги визнав частково, просив визнати право власності на спірне майно в рівних долях та суду пояснив, що спірна квартира куплена під час шлюбу за гроші взяті в кредит 05.06.2003 р. в банку "Аваль". 06.06.2003 року був укладений договір купівлі-продажу спірної квартири. ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилась дочка ОСОБА_7 . Дочку від першого шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідач удочерив. 01.12.2005 року шлюб між сторонами розірваний, але фактично шлюбні відносини вони припинили з січня 2005 року. Таким чином з 05.06.2003 року по 01 січня 2005 року сторони спільно виплачували кредит і ці суми являються спільним майном подружжя, що складає - 51 354 грн.27 коп.

З 01.01.2005 р. по 21.11.2006 р. відповідач сплачував кредит, що в сумі становить 53 898 грн.51 коп.

Позивачка 21.11.2006 року самостійно виплатила частину кредиту в сумі 29550 грн., а 04.12.2006 року сплатила ще відсотки за кредит, а всього, за твердженням представника відповідача, позивачка сплатила 29 925 грн.91 коп.

Посилання позивачки на те, що у неї на утриманні залишилося двоє дітей, один з яких хворий, на думку представника відповідача, суд не повинен брати до уваги, оскільки одна із дітей є не рідною відповідачу і він має намір звернутися до суду про скасування удочеріння. Друга дитина зареєстрована у спірній квартирі і іноді проживає з відповідачем.

Крім того відповідач є хворою людиною та зазначає, що потребує доброго матеріального та медикаментозного забезпечення, а житла у нього крім спірного більше немає.

Представник третьої особи АППБ "Аваль" в судове засідання з`явився, просив винести рішення згідно законодавства України, оскільки майнові претензії до сторін у АППБ "Аваль", у зв`язку із погашенням кредиту, відсутні.

Представник третьої особи ГБК "Березняки" в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про причину неявки від даної установи не надходило.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, представника третьої особи АППБ " Аваль", дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлені наступні обставини та визначені відповідні до них правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про одруження від 18 листопада 1998 року сторони уклали шлюб (а.с. 11).

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 06 червня 2003 року відповідач придбав квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 19).

Відповідно до кредитного договору № 014/07-17/474 від 05 червня 2003 року ОСОБА_4 отримав в АППБ "Аваль" кредит на купівлю спірної квартири.

Відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 грудня 2005 року шлюб між сторонами розірвано. Рішення набрало законної сили.

Згідно розрахунків наданих представником відповідача сторони погашали кредит отриманий для придбання спірної квартири в такому співвідношенні. Разом сплатили 51 354 грн. 27 коп., тобто по 25 677 грн. 13 коп. на кожного. Після фактичного розірвання шлюбних відносин, відповідач особисто сплатив 53 898 грн. 51 коп. Позивачка особисто сплатила 29 925 грн. 91 коп. З огляду на викладене внески сторін за спірну квартиру складають такі суми: позивач - 55 603 грн. 04 коп.(25 677,17 + 29 925, 91=55 603,04), відповідач - 79 575 грн. 64 коп.(25 677,13 + 53 898,51=79 575,64). Проти даних розрахунків в судовому засіданні не заперечували позивач та її представник.

Відповідно до довідки ф-3 виданої 23.01.2006 року ЖБК "Експрес-1" в спірній квартирі зареєстровані відповідач та дочка сторін ОСОБА_5 .

Згідно консультативного висновку хворого, ОСОБА_8 страждає на важку хворобу і потребує регулярного лікування в умовах стаціонару 2 рази на рік.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірна квартира за адресою: АДРЕСА_4 є спільним майном подружжя, оскільки придбана під час шлюбу сторін.

Також в судовому засіданні встановлено, що більшу частину кредиту отриманого сторонами для придбання квартири погашено за рахунок відповідача ОСОБА_8 , що є істотною для справи обставиною.

Твердження позивачки про необхідність відступу від рівності часток спільного майна подружжя суд не бере до уваги, оскільки позивачка не довела в судовому засіданні, що діти постійно проживають разом з нею. Натомість представник відповідача надав докази про те, що одна дитина зареєстрована на одній житловій площі з відповідачем. Твердження

З відповідача про те, що одна дитина іноді проживає з відповідачем позивачкою не спростовано. Крім того, позивачка в судовому засіданні не надала доказів на те, що розмір аліментів які вона одержує недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дітей. Позивачка взагалі з позовом про стягнення аліментів до суду не зверталась.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи надані позивачем, відповідачем та їх представниками пояснення та представлені докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в повному обсязі є не доведеними.

Враховуючи вище викладене, суд, дійшов висновку про можливість часткового задоволення позову, оскільки позовні вимоги не обґрунтовані та не доведені в судовому засіданні в повному обсязі. Підлягає задоволенню позовні вимоги щодо поділу спільного майна подружжя відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, тобто в рівних долях.

На підставі викладеного та у відповідності до ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача частково сплачений останньою судовий збір у розмірі 470 грн. (940 грн. (1% від вартості спірної квартири): 2 = 470).

Керуючись ст.ст. 60,70 СК України, ст.ст. 10,14, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи АППБ "Аваль", ГБК "Березняки" про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Старі Трояни, Одеської області на користь ОСОБА_1 470 грн. судового збору сплаченого нею при зверненні до суду.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений законодавством України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.

Суддя: